Беларускае гістарычнае таварыства. Беларускі гістарычны зборнік

Transkrypt

1 Беларускае гістарычнае таварыства 48 Беласток 2017 Беларускі гістарычны зборнік

2 Białoruskie Towarzystwo Historyczne Rada naukowa: prof. Ēriks Jēkab sons (Ry ga), prof. dr hab. Jan Jur kie wicz (Poz nań), prof. dr hab. Ry hor Łaź ko (Ho mel), prof. dr Da vid Mar p les (Ed mon ton), dr Ri man tas Mik nys (Wil no), prof. dr Mat hias Nien dorf (Gre if s wald), dr Per Rud ling (Singapur), prof. dr hab. Za char Szy bie ka (Hajfa), prof. dr hab. Jan Tęgowski (Białystok), doc. dr Siar hiej Tokć (Grod no), prof. Bar ba ra Törnqu ist-ple wa (Lund), prof. dr hab. An d rzej Zak rzew ski (War sza wa) Recenzenci: prof. Adam Bobryk, prof. Krzysztof Buchowski, prof. Rafał Czachor, prof. Krystyna Gomółka, prof. Walancin Hołubieŭ, prof. Roman Jurkowski, dr doc. Luba Kozik, prof. Aleksander Krawcewicz, prof. Oleg Łatyszonek, dr doc. Hienadź Sahanowicz, prof. Uładzimir Snapkoŭski, prof. Alaksandr Smalanczuk, prof. Wiaczasłaŭ Szwied, prof. Jan Tęgowski, prof. Siarhiej Tokć, prof. Grzegorz Zackiewicz Kolegium redakcyjne: Eugeniusz Mironowicz (redaktor naczelny), Dorota Michaluk (zastępca redaktora), Marzena Liedke (zastępca redaktora), Tomasz Błaszczak (sekretarz redakcji), Oleg Łatyszonek, Witalis Łuba (red. językowy), Jarosław Iwaniuk (red. strony internetowej), Sławomir Iwaniuk, Małgorzata Ocytko Skład: Adam Pawłowski Korekta: Witalis Łuba Wydawca: Białoruskie Towarzystwo Historyczne Adres redakcji: Białystok, ul. Proletariacka 11, tel ebma@interia.pl Strona internetowa: ht t p: // b z h. k a mu n i k a t.o r g Nakład: 500 egz. Zrealizowano: - dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji, - przy wsparciu fi nan so wym Urzędu Marszałkowskiego Województwa Podlaskiego w Bia łym stoku, - przy pomocy finansowej Prezydenta Miasta Biełegostoku Na okładce (I strona): Fragment kufra hetmana Wielkiego Księstwa Litewskiego Michała Kazimierza Paca, (IV strona): Herb rodu Radziwiłów

3 Spis treści artykuły Зміцер Дрозд Ц я ж а р к а н чат ко в а й вы ву ча на с ц і а л ь б о Но - выя фак ты да 210-год дзя са ма га вы ву ча на га бе ла ру ска га кла сі ка... Олег Лиц ке вич Рус ские ле то пис ные источ ни ки «Ле то - пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских»... На тал ля Сліж Прак ты ка ста ра бе ла ру ска га сек су ў XVI- XVII стст.... Adam Py tel Pow s ta nie epar chii gro dzień skiej... Аляк сандр Ла неў скі Да пы тан ня аб ся лян скім суп рац і в е ў Гр о д з ен ск а й г у б е р н і па д ча с р э в а л ю ц ы і га доў... Jo a n na Du f r at, P iot r C i cho r ac k i U pro gu spo łecz ne go bun tu? Wy pad ki w po wie cie kob ryń skim la tem 1933 ro ku... Be a ta Go wor ko - Skła da nek Za gad nie nie wol noś ci dzia łalno ś ci z w ią z ków z a wo do w ych n a Bia ło r u si n a p r z yk ła d z ie straj ku pra cow ni ków met ra w Miń sku w 1995 ro ku... A r k a d ius z Cz wo ł ek Re la c je bia ło r u sko -t u r e c k ie. Ro la i z n a- cze nie wek to ra az ja tyc kie go w po li ty ce zag ra nicz nej Bia ło ru si materiały źródłowe Antoni Mironowicz Je rzy Ko nis ski bi skup bia ło ru ski А л я к с а н д р Са віч С к а н да л іч на я г і с т о ры я а р т ы к у л аў пра бра тоў Луц ке ві чаў у Бе ла ру скую Са вец кую Эн цыкла пе - дыю

4 artykuły recenzyjne Ane ta Pry ma ka - Oniszk, Bie żeń stwo Za pom nia ni uchodźcy, Wy d aw n ic t wo Cz a r ne, Wo ło w ie c 2016, s s ( Woj cie ch Siu dek)... Da wid Błasz czak, Ka pi t a ł s p o łe c z n y w sie c i ws p ó ł p ra c y t ra n s gra nicz nej Bia łej Pod la skiej i Brześ cia, Pań stwo wa Szko ła Wyższa im. Pa pie ża Ja na Paw ła II w Bia łej Pod la skiej, Bia ła Podla ska 2016, ss (Adam Bob ryk)... Klvaňová Radka, The brot her of the ot her: im mig ra tion from Be la rus, Rus sia and Uk ra i ne to the Czech Re pub lic and the boun da ries of be lon ging, wyd. I, Ma sa ryk Uni ver si ty, Brno 2017, s. 167 (=EDIS [Ediční řada disertačních prací]: pub li ca tion se ries Fa cul ty of So cial Stu dies, Ma sa ryk Uni ver si ty 16), pra ca w języ ku an giel skim. (Piotr Goltz) Na v u mau Va s i l, The Be la ru sian Ma i dan in 2006: a new so cial mo ve ment ap p ro ach to the tent camp pro test in Minsk, wyd. I, Pe ter Lang, Fran k furt am Ma in-new York 2016, s. 262 (=Po lish stu dies in cul tu re, na tions and po li tics 5), pra ca w ję zy ku an gielskim. (Piotr Goltz)

5 Con tents academic papers Dzmitryj Drozd The burden of a definitive study or new facts on a Belarusian classic author on the occasion of his 210th anniversary... Oleg Lickiewicz The Ruthenian annalistic sources of Letopisets velikikh kniazey litovskikh («The Annals of the Lithuanian Grand Dukes»)... Natalla Śliż Sexual attitudes and practices in Belarus in the 16th and 17th centuries... Adam Pytel The establishment of the Grodno eparchy... Aleksander Łaniewski The issue of peasants resistance in the Grodno Governorate during the revolution of Joanna Dufrat, Piotr Cichorack i On the verge of a social revolt? The events in the Kobryn District in the summer of Beata Goworko-Składanek The issue of the freedom of functioning of trade unions in Belarus the case of the underground workers strike in Minsk in Arkadiusz Czwołek Belarusian-Turkish relations. The role and importance of the Asian Vector in Belarus foreign policy so ur ce materials Antoni Mironowicz Jerzy Konisski biskup białoruski [Georgij Konisski a Belarusian bishop]

6 Alaksandr Sawicz Skandaliczna historia haseł o braciach Łuckiewiczach do Białoruskiej Encyklopedii Radzieckiej [A scandalous story of the entries on the Lutskyevich brothers to the Belarusian Soviet Encyclopaedia] re v iews (see table of contents in Polish)

7 Зміцер Дрозд (Мінск) Ц я ж ар кан чат ко вай вы ву ча нас ц і аль бо Но выя фак ты да 210-год дзя са ма га вы ву ча на г а бе ла ру ска г а к ла сі ка 4 лю та га 2018 го да споў ніц ца 210 га доў з дня на ра джэн ня ча ла ве ка, чый уп лыў на фар ма ван не бе ла ру скай на цыі скла да на пе ра а ца ніць. Він цэнт Ду нін-мар цін ке віч асо ба, шчод ра ўзна га ро джа ная та лента мі: ён і пер шы пра фе сій ны бе ла ру скі па эт, і пе рак лад чык, і драма тург, і ак тор... Ёсць згад кі яго му зыч ных і на ват кам па зі тар скіх здоль нас цей. А так са ма ў нас ёсць усе пад ста вы ка заць аб яго пэў ных ма стац кіх на вы ках. Праў да, звя за ныя яны з яш чэ ад ным та лен там наша га ге нія кры мі наль ным. Шмат га доў доў жы лі ся спра вы па аб ві на вач ван ні Він цэн та Мар цінке ві ча ў па д р о б ц ы да к у мен т аў, не а б ход н ы х д л я до к а з у д в а р а н ск а г а па хо д ж а н н я р оз н ы х п р оз ві ш чаў 1. Трэ ба ад зна чыць, што пе ра важ ная боль шасць з тых, хто звяр таў ся за па доб ны мі пас лу га мі, ме лі гэ тае зван не ў ча сы Вя лі ка га Кня ства Лі тоў ска га, ка ры ста лі ся пра ва мі і сва - бо да мі, але не маг лі з за роз ных пры чын у тым лі ку і не раз ві тас ці ар хіў най спра вы, гі бе лі пад час вой наў і па жа раў цэ лых ар хіў ных фондаў (на пры клад, ар хі ваў Га лоў на га Тры бу на ла ВКЛ Мін скай ка дэнц ы і, Бр а с л аў ск а г а і А ш м я н ск а г а па в я т о вы х с у доў) зна й с ц і па т р э б н ы я па пе ры. Па доб ная гі сто рыя бы ла і ў са мо га Він цэн та, два ран скае пахо д ж а н не ч ы і х п р од к аў не вы к л і к а е н і я к а г а с у м не ву, а ле д л я б ол ь ша й са ма ві тас ці, ён, па доб на, усё ж та кі, сфаль сі фі ка ваў свой ся мей ны рада вод, пры ду маў шы для свай го проз віш ча пры до мак «Ду нін-», які на да ваў боль шае гу чан не і ста ра жыт насць. Так са ма гэ тая пас лу га была пат рэб на тым ся ля нам, што ва ло да лі пэў ны мі ма тэ ры яль ны мі магчы мас ця мі, і хто ка ры стаў ся ў ча сы ВКЛ пэў ны мі сва бо да мі, а пас ля да л у ч эн н я да Ра сі й ск а й і м пе ры і бы л і з а п і с а н ы ў п ры г он н ы я, с т аў ш ы ўл а с на с ц ю па меш ч ы к аў. С к л а да н не па до б н ы х р а да в о даў пат р а ба в а л а артыкулы 1 Пад ра бяз ней гля дзі: З. Дрозд, Він цэнт Ду нін - Мар цін ке віч і пад роб ка пя чатак, «На ша Ні ва», 44 (881), , с. 14; ён жа, На в о ш т а Ма р ц і н ке в і ч у спат рэ біў ся Ду нін, «На ша Ні ва», 16 (949), , с. 12, 13; ён жа, «Марц і н ке в іч х о д з і ц ь, а п а і м з в о н з в о н і ц ь»: г і с т о р ы я з п р ы ж ы ц ц ё в ы м п а х а в а н н е м пісь мен ні ка не анек дот, «На ша Ні ва», , элек т ро ны рэ сурс: nn.by/?c=ar&i=

8 не толь кі гі ста рыч ных ве даў, умен ня пі саць роз ныя да ку мен ты роз - ных ча соў роз ны мі по чыр ка мі і мо ва мі на ад па вед най эпо се па пе ры, але і пэў най фан та зіі. Асаб лі вай ці ка вас цю для нас мо жа быць і тое, што, па сцвяр джэн ні не ка то рых све дак, ма ла ды Він цэнт Мар цін ке віч с а м вы р а б л я ў п я чат к і р оз н ы х ус т а ноў і на в ат к а р а ле ў ск і я. Вя до ма, без пэў ных на вы каў ма ля ван ня і на ват разь бы гэ та наў рад ці бы ло б ма г ч ы ма. Тр э ба а д да ц ь на ле ж на е і св о е а с а б л і в а м у ю ры д ы ч на м у т а лен т у Мар цін ке ві ча, бо, ня гле дзя чы на шмат лі кія спро бы асу дзіць яго, і нав ат зна хо д ж а н не я г о па д а ры ш т а м і: х ат н і м, на г а р а д ской г аў п т в а х це і на ват у Мін скім ту рэм ным зам ку, а ней кі час яму да вя ло ся пра вес ці «ў бе гах», усе спро бы асу дзіць яго на ней кі сур ёз ны тэр мін, скон чылі ся ні чым. Мак сі мум ча го ўда ло ся да маг чы ся ўла дам, гэ та «па кі нуць яго ў вя лі кім па даз рэн ні» і ўста ля ваць за ім па лі цэй скі наг ляд. Для ча су, ка лі па эта пах у Сі бір ад п раў ля лі ся ты ся чы ча ла век (у тым лі ку і яго дач ка Ка мі ла), гэ та не так ужо і дрэн на. П а д р а бя з на п р а к ры м і на л ь н ы я п ры г о д ы бу д у ча г а к л а сі к а аў т а р пла нуе на пі саць у асоб най кні зе «Пад роб ле на Мар цін ке ві чам», выхад якой зап ла на ва ны ў юбі лей ным 2018 го дзе. Але ўжо за раз мож на сцвяр джаць, што пер шыя праб ле мы з за ко нам у ма ла до га Він цэн та Мар цін ке ві ча, та ды яш чэ не ўжы ва ю ча га пры до мак «Ду нін-», паў ста - лі яш чэ ў 1829 го дзе, праў да, та ды толь кі як у свед кі ў кры мі наль най спра ве аб пад роб цы та ста мен та. А ад ны мі з апош ніх вя до мых нам да к у мен т аў а б у жо в я до м ы м па э це Д у н і не -М а р ц і н ке ві ч ы з я ў л я юц ца яго пра шэн ні ў 1870-х га дах, ка лі ўжо дрях лый 63-лет ний ста рец 2 (як пі саў ён сам), спра ба ваў выз ва ліц ца ад уста ноў ле на га за ім па па літыч ных ма ты вах па лі цэй ска га наг ля ду і ат ры маць да звол на па трэбныя па аса бі стых спра вах пе ра соў ван ні па ім пе рыі. Ад нак та кія былі ча сы, што з усі мі гэ ты мі пры го да мі і неп ры ем нас ця мі наш кла сік толь кі ўпіс ва ец ца ў ней кую агуль ную тэн дэн цыю, бо праб ле мы з імпер скі мі ўла да мі па тых ці ін шых пры чы нах ме лі і Адам Міц ке віч, і Аляк сандр Пуш кін, а так са ма дзя сят кі ін шых вя до мых твор цаў, што больш шы ро ка ра зу ме лі сва бо ду, чым гэ та да зва ля ла кі раў ні цтва Ра - сі й ск а й і м пе ры і. На ды хо дзя чы юбі лей на шай зна ка мі тас ці гэ та не толь кі пад ста - ва для ўра чы стас ці, але і вы дат ная пры чы на пра вес ці ін вен та ры за - цыю на шых ста рых ве даў, на ват тых, што ўжо ста лі эн цык ла пе дыч- 2 Ма р ц ін ке в іч г е р ба Ле бе дзь: Да к у ме н ты і м а т э ры я лы пра к л а с і ка бе л а р у с ка й л і т а ра ту ры Х І Х с т. Він ц эн т а Д у н і н а -Ма р ц ін ке в і ч а, у к ла д., па д ры х т. т эк с т аў, пер. і ка мент. Г. Кі ся лё ва; навук. рэд. А. І. Мальдзіс, В. А. Чамярыцкі, Мінск 2010, с

9 ны мі, бо част ку з іх прый дзец ца раз і на заў ж ды спі саць на смет нік гі сто рыі. Гэ та так са ма маг чы масць увес ці ў на ву ко вы аба рот но выя ве ды, зас на ва ныя на апош ніх ар хіў ных ад к рыц цях. 1 Н а ф о не і м к л і в а г а р а з ві ц ц я на ш ы х в е даў у г а л і на х фі зі к і, х і м і і, элек т р о н і к і, г е не т ы к і і і н ш ы х на ву к г і с т о ры я л і т а р а т у ры, па д ча с, уяў ля ец ца не каль кі за ма ро жа най, амаль та кой жа, як ма тэ ма ты ка, дзе ўжо ні чо га но ва га ад крыць прак тыч на не маг чы ма. І боль шасць звес т а к, я к і я т р а п і л і ў эн ц ы к л а пе д ы і ц і па д ру ч н і к і б е л а ру ск а й л і т а р а т у- ры, за ста юц ца там на доў га, ка лі не на заў сё ды. Зме ны апош ніх дзе сяц і г од д з я ў б ол ьш зв я з а н ы з пе р а ме на м і ў па л і т ы ч н ы м ж ы ц ц і к р а і н ы (на пры клад, з кру шэн нем са вец кай ідэ а ло гіі), чым з ней кі мі но вы мі а д к ры ц ц я м і. Б е з у моў на, да с лед ч ы п р а ц э с не с т а і ц ь на ме с ц ы: д з я ся т - к і л і т а р а т у р а з наў ч ы х а р т ы к у л аў п і ш у ц ца кож н ы ме ся ц. А ле, к а л і м ы паг ля дзім, на пры клад, збор нік ар ты ку лаў па ма тэ ры я лах кан фе рэнцыі, пры све ча най 200 -год дзю на ша га пер ша га пра фе сій на га лі та ра - т а р а Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча 3, то мы ўба чым, што прак тычна сто пра цэн таў ар ты ку лаў гэ та дас ле да ван ні са міх тэк стаў (усе амаль 50 ар ты ку лаў гэ та ду хоў ны ідэ ал і ма стац кая куль ту ра, ідэя б р а т э р с т в а, фі л а с о фі я с а ц ы я л ь на й г а р мо н і і ў т в о р ча с ц і, па э т ы к а, па э тыч ны эпас, воб раз ны змест і т.п.), але не но выя дас ле да ван ні бі яг ра фіі кла сі ка. Няў жо, у са мім жыц ці Ду ні на -Мар цін ке ві ча не за - ста ло ся ні я кіх за га дак? Ча му дас лед чы кі не бя руц ца за та кія тэ мы? У ней кай сту пе ні, як гэ та нам уяў ля ец ца, гэ та вы нік не ка то рай ус т а ноў к і, ш т о ў п ы т а н н я х бі я г р а фі й па до б н ы х з о р а к б е л а ру ск а г а лі та ра тур на га не бас хі лу (на ту раль на, тут га вор ка не толь кі пра Дун і на -М а р ц і н ке ві ча, а ле н я ў жо х т о сь ц і ры зы к не ш у к а ц ь неш т а но в а е ў бі я г р а фі я х т а к і х с ус в е т н ы х з о р а к, я к, на п ры к л а д, на ш ы с у а й ч ы н н і- к і А да м М і ц ке віч а л ь б о С т а н іс л аў М а н юш к а?) па с л я д з е ся ц і г од д з я ў дзей нас ці аў та ры тэт ных бе ла ру скіх гі сто ры каў лі та ра ту ры ўсе ад ка - зы ўжо зной дзе ныя, а тыя, што не зной дзе ныя, шу каць бес сэн соў на іх ня ма. І, на са мой спра ве, спіс бе ла ру скіх дас лед чы каў толь кі пер шай зор най ве лі чы ні, хто з роз най сту пен ню паг ру жэн ня ў тэ му вы ву чаў бі я г р а фі ю Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча ў р а ж в а е: Ге на д зь К і ся лё ў, Я з эп Я н у ш ке віч, Ул а д зі м ір Д з я н і с аў, Ва ле ры й П а з д н я коў, 3 Він цэнт Ду нін -Мар цін ке віч у еў ра пей скім кан тэк с це. Ма тэ ры я лы Між нар о д н а й н а в у ко в а - п р а к т ыч н а й к а н ф е р э н ц ы і, п р ы с в е ч а н а й г о д д з ю Ві н ц э н - та Ду ні на-мар цін ке ві ча (Мінск, 5 6 лю та га 2008 г.), нав. рэд. В. А. Мак сі мовіч, Мінск 2008, 295 с. 9

10 Ула дзі мір Ліп скі, Адам Маль дзіс, Ула дзі мір Со даль, Іван На ву мен ка і інш. Але і за раз гэ та спра ва ро біц ца на са мым вы со кім уз роў ні. Так, знач ны мі па дзе я мі апош ніх га доў ак ра мя свят ка ван ня 200 -год дзя Дун і на -М а р ц і н ке ві ча с т а л і вы х а д ы з б о р н і к аў да к у мен т аў: вы да д з е н ы я Бе ла ру скім на ву ко ва -дас лед чым ін сты ту там да ку мен таз наў ства і ар - хіў най спра вы (аб рэ ві я ту ра: Бел Н ДІ ДАС) Не вя до мы Ду нін -Мар цін - ке в іч: да к у м е н ты да бі я г ра фіі з На ц ы я н а л ь н а г а г і с т а рыч н а г а а р х і в а Бе л а р у с і 4, Ма р ц ін ке в іч г е р ба Ле бе дз ь: да к у м е н ты і м а т э ры я л ы п ра кла сі ка бе ла ру скай лі та ра ту ры XIX ст. Він цэн та Ду ні на -Мар цін ке віча 5, у я к і х у пе р ш ы н ю а п у б л і к а в а н ы м но г і я да к у мен т ы, а т а к с а ма выпуск DVD-ды ска Жы ве па між на мі ду дар наш Зр эд к у з я ў л я юц ца і а б с а л ю т на но вы я да н ы я, з а с на в а н ы я на а р х іў н ы х зна ход к а х 7, у тым лі ку і аў та ра гэ та га ар ты ку ла 8. М і ж т ы м, у бі я г р а фі і Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча, а с а б л і в а р а н- няй, за ста ец ца ня ма ла бе лых плям. У пер шую чар гу гэ та ты чыцца жыц ця яго баць коў: не вя до мы ні час на ра джэн ня, ні час смер ці ні баць кі, ні ма ці (ёсць дзве зда гад кі Я. Януш ке ві ча, але абедз ве, як сён ня мо жа сцвяр джаць аў тар, няс луш ныя), тое ж са мае з мес ца мі іх 4 Не вя до мы Ду нін -Мар цін ке віч: да ку мен ты да бі яг ра фіі з На цы я наль на га гі - с т а р ыч н а г а а р х і в а Б е л а р у с і, с к л а д а л ь н і к і: У. М. Д з я н і с аў, В. С. П а з д н я коў, Я. Я. Януш ке віч; рэд ка ле гія: У. І. Ада муш ка, А. К. Га лу бо віч, А. Я. Ры ба коў, Мінск 2011, 203 с. 5 Ма р ц і н ке в іч г е р б а Ле б е д з ь: д а к у м е н т ы і м а т э р ы я л ы п р а к л а с і к а б е л а р у с к а й л і т а р а т у р ы X I X с т. Ві н ц э н т а Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а, у к л а д а н н е, п р а д м о в а, пад рых тоў ка тэк стаў, пе рак ла ды і ка мен та рыі Г. Кі ся лё ва ; на ву ко выя рэ дакта ры: А. І. Маль дзіс, В. А. Ча мя рыц кі, Мінск 2010, 471 с. 6 «Жы ве па між на мі ду дар наш...»: да 200-год дзя з дня на ра джэн ня Він цэнт а Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а ( ), скла даль ні кі: В. А. Грын ке віч [і інш.]; рэ дак тар Л. В. Гар ба чо ва, Мінск элек т рон ны ап тыч ны дыск (DVD- ROM). 7 На пры клад, В. С. Паз д ня коў, Ві кен цій Ду нін -Мар цін ке віч су праць жан дар а Л а м а ч эў с к а г а (с т а р о н к а з г і с т о р ы і б е л а р у с к а г а с п р а в а в од с т в а і а р х і ў н а й спра вы) да клад на Між на род най на ву ко ва -прак тыч най кан фе рен цыі «Те - о р е т и ч е с к и е и п р а к т и ч е с к и е п р о б л е м ы д о к у м е н т о в е д е н и я и а р х и в о в е д е н и я: рет рос пек ти ва и сов ре мен ность», якая ад бы ла ся ў Мін ску 2-3 снеж ня 2015 г. 8 З. Дрозд, Ві н ц э н т Д у н і н - Ма р ц і н ке в іч і п а д р о б к а п я ч а т а к, «На ша Ні ва», 44 (881), , с. 14; ён жа, Не ве ра год ная гі сто рыя шлю бу Він цэн та Мар - ц і н ке в і ч а, «На ша Ні ва», 26 (911), , с. 13; ён жа, На в о ш т а Ма р ц і н - ке в і ч у с п а т р э бі ў с я Д у н і н, «На ша Ні ва», 16 (949), , с. 12, 13; ён жа, «Мар цін ке віч хо дзіць, а па ім звон зво ніць»: г і с т о р ы я з п р ы ж ы ц ц ё в ы м п а х а в а н н е м п і с ь м е н н і к а н е а н е к д о т, «На ша Ні ва», , элек т рон ны рэ сурс: ён жа, Ся мей ныя та ям ні цы Ду ні на- Мар - ц і н ке в і ч а. Лё с ы с я с ц ё р к л а с і к а л і т а р а т у р ы, «Куль ту ра», 46, , с. 14, пра цяг: 47, , с

11 на ра джэн ня і смер ці. Вель мі ма ла вя до ма аб іх жыц ці да на ра джэння сы на Він цэн та і пас ля. Не вя до мы лёс яго сяс цёр Але ны і Юліі 9, а пра Фран ціш ку так уво гу ле ніх то не пі саў. Не вя до мыя пад ра бяз - нас ці зна хо джан ня бу ду ча га кла сі ка ў Санкт-Пе цяр бур гу і мес ца яго на ву чан ня. Не вя до мыя пры чы ны яго пры ез ду на па ста ян нае мес ца ж ы х а р с т в а ме на ві т а ў М і нск. Сл а ба вы ву ча на я г о с л у ж б о в а я к а р е р а. Не да кан ца вы ву ча на яго ная кры мі наль ная гі сто рыя са шмат лі кі мі аб ві на вач ван ня мі ў пад роб цы два ран скіх да ку мен таў. Ніх то не пра - вёў на ву ко ва га ана лі зу прад стаў ле на га са мім Він цэн там два ран ска - г а вы в а д у р о д у Д у н і н ы х-м а р ц і н ке ві чаў (хоц ь н і ў а д н ы м з в я до м ы х дас лед чы кам ран ніх да ку мен таў аж да са ма га 1832 го да ні вод ны раз ні сам Він цэнт і ніх то з яго рад ні не вы ка ры стоў ваў пры до мак «Ду нін-»). Яш чэ горш спра ва вы гля дае са звест ка мі, якія ўжо тра пі лі ў кні гі, эн ц ы к л а пе д ы і а б о па д ру ч н і к і я н ы на о г ул не па д в я р г а юц ца н і я к а й рэ ві зіі або на ват кры тыч най ацэн цы. Сён ня мы ўжо мо жам сцвярджаць, што мно гія з тых фак таў, што ста лі ак сі ё ма мі, хут ка бу дуць пе ра пі са ныя. Ты чыц ца гэ та і та кіх ас но ват вор ных эн цык ла пе дычн ы х дог м, ш т о «р а да в од р о д у Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча до б р а вы ву ча н ы», «баць кі бед ныя аран да та ры ма ён т ка Па нюш ка ві чы» (ча мусь ці ніхто на ват не за пы таў ся: як мо жа быць аран да тар цэ ла га ма ён т ка, які скла даў ся з не каль кіх вё сак, якія на ліч ва лі 160 два роў і больш за 1000 пры гон ных душ абод вух по лаў, быць бед ным?), «Він цэнт з дзя цінства стаў сі ра той»... По бач з імі мы па ста вім і сцвяр джэн не су час наг а па д ру ч н і к а б е л а ру ск а й л і т а р а т у ры:...у 1826 г о д з е па мё р дзядзь ка С. Б о г у ш- С е с т р а н ц э віч, м іт р а па л іт усі х ры м ск а -к а т а л і ц к і х к а с цё л аў Ра сі й ск а й і м пе ры і, я к і а пе к а в аў Ві н ц эн т а 10. А са праў ды, ці быў Сестр а н ц э віч д з я д зь к а м Ві н ц эн т у? Д л я п ры к л а д у р а з г ле д зі м п а д р а бя з на фа р м і р а в а н не на ш ы х в е даў у ад ка зе на гэ тае пы тан не, якое да сён няш ня га ча су так і не ме ла адка зу, а по тым тэ зіс на (так як поў ны вык лад но вых фак таў з но вы мі а ры г і на л ь н ы м і а р х іў н ы м і да к у мен т а м і з ой ме не а д н у к н і г у) вы к а ж а м но выя фак ты да бі яг ра фіі Він цэн та Ду ні на-мар цін ке ві ча. 9 Пы тан не вы ра ша на толь кі за раз, гля дзі: З. Дрозд, Ся мей ныя та ям ні цы Ду - н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а. Лё с ы с я с ц ё р к л а с і к а л і т а р а т у р ы, «Куль ту ра», 46, , с. 14, пра цяг: 47, , с Б е л а р у с к а я л і т а р а т у р а. В у ч э б н ы д а п а м о ж н і к дл я 9 к л а с а ў с т а н о ў а г ул ь н а й ся рэд няй аду ка цыі з бе ла ру ская і ру скай мо ва мі на ву чан ня, рэд. В. П. Ра гойша, Мінск 2011, с

12 2 Ад каз на гэ та пы тан не мо жа пра ліць свят ло на ран нюю бі яг ра фію ся м і М а р ц і н ке ві чаў, б о ме на ві т а С т а н іс л а ву Б о г у ш у- С е с т р а н ц э ві ч у (з пол ь ск а й мо вы бы ло б п р а ві л ь не й п р а маў л я ц ь п р оз ві ш ча Sie s t r z e ń - c e w icz я к С е с т ж а н ь ц э віч, а ле звы ча й на вы к а ры с т оў в а е ц ца в а ры я н т Сест ран цэ віч) па жыц цё ва на ле жаў ма ён так Па нюш ка ві чы Баб руйска га па ве та Мін скай гу бер ні, у якім Ян Мар цін ке віч са сва ёй дру гой жон кай Мар цы я най апы нуў ся ў 1808 го дзе, і дзе на ра дзіў ся іх сын Він цэнт. Аб бе ла ру скім бі ску пе, міт ра па лі це на пі са на шмат, і ча ста пі са лі пра яго ме на ві та ў су вя зі з Він цэн там Мар цін ке ві чам. Так, у эсэ «На свой хлеб» адзін з са мых вер ных і пла да ві тых дас лед чы каў бі я- г р а фі і і т в о р ча с ц і пе р ша г а б е л а ру ск а г а п р а ф е сі й на г а л і т а р а т а р а Я з эп Я н у ш ке віч п рыс в я ц іў м іт р а па л і т у не к а л ь к і р а з д з е л аў: «Н а л а ск а вы м хле бе», «Кар ды нал і міт ра па літ» і «Шчас лі выя ўспа мі ны». Згад ка гэтай род нас най су вя зі мае даў нюю тра ды цыю і з я ві ла ся ў са мых перш ы х бі я г р а фі я х Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча, а ле да г э т а г а д н я я на так і не знай ш ла рэ аль ных ад ка заў: кім жа пры хо дзіў ся міт ра па літ б е л а ру ск а м у к л а сі к у? Пер шы міт ра па літ усіх рым ска -ка та ліц кіх цэр к ваў у Ра сіі Ста ніс - лаў Бо гуш-сест ран цэ віч ( ) ад на з са мых значных і не ар ды нар ных асоб свай го ча су. Яго бі яг ра фія ўжо да во лі доб ра вя до ма гі сто ры кам, не ка то рыя з якіх ацэнь ва юць яго ро лю з цал кам с у п р а ц ь лег л ы м і зна к а м і. А ле, б е з у моў на, да с лед ч ы к і я ш ч э не р а з будуць вяр тац ца да вы ву чэн ня гэ тай шмат г ран най і су пя рэч лі вай асо - бы. До ка зам та го мо жа быць тое, што і за раз дас ле да ван ні жыц ця і дзей нас ці Ста ніс ла ва Бо гу ша - Сест ран цэ ві ча пра цяг ва юц ца бе ла руск і м і на ву коў ца м і 11, а ад на ча со ва да гэ тай асо бы звяр та юц ца і ў па пул я р н ы х а р т ы к у л а х б е л а ру ск і я п ісь мен н і к і 12. Са свай го да во лі пра цяг ла га жыц ця больш за 50 год Ста ніс лаў Богуш-Сест ран цэ віч ста яў на ча ле ад ной з са мых вя лі кіх па тэ ры то рыі цэр к ваў у све це, што свед чыць аб яго нез вы чай ным ро зу ме, здольным тон ка ад чу ваць усе пад вод ныя плы ні на са мых вяр хах ула ды велі зар най ім пе рыі. Да та го ж, як ён кан чат ко ва знай шоў свой шлях, 11 На пры клад, зу сім ня даў на ў Грод не па ба чы ла свет ма наг ра фія М. А. Па по - ва і А. І. Ган ча ра, Мит ро по лит С. Бо гуш -Сест рен це вич: фор ми ро ва ние пра - в и т е л ь с т в е н н о й п о л и т и к и п о о т н о ш е н и ю к Р и м с ко - к а т о л и ч е с ко й ц е р к в и на бе ло рус ских зем лях (ко нец XVIII пер вая чет верть XIX в.), Грод но 2012, 278 с. 12 Л. Р у б л е в с к а я, С ю ж е т, д о с т о й н ы й Дю м а, Со вет ская Бе ло рус сия, 167 (250 49), , э л е к т р о н н ы р э с у р с: ht t p: // w w w. s b.by/ k u l t u r a /a r t ic le /s y u z h e t- d o s t o y ny y- d y u m a. ht m l. 12

13 яго жыц цё бы ло на поў не на мно ствам не ча ка ных па ва ро таў: ён быў а х ры ш ча н ы я к к а л ь ві н іс т, а по т ы м пе р а й шоў у к а т а л і ц т в а, ву ч ы ў ся ў леп шых уні вер сі тэ тах Еў ро пы, по тым прыс вя ціў жыц цё ва еннай служ бе, а пас ля стаў свя та ром. Сва і мі та лен та мі Сест ран цэ віч звяр нуў на ся бе ўва гу ім пе рат ры цы Ка ця ры ны II і выс лу жыў вы шэйшую па са ду ў Ка та ліц кай цар к ве Ра сій скай ім пе рыі. Але, на ват займа ю ч ы г э т ы д у хоў н ы по с т, ён з а с т а в аў ся ча л а в е к а м в е л ь м і ш ы р о к і х і н т а р э с аў: з а й маў ся л і т а р а т у р на й і на ву ко в а -да с лед ча й д з е й на с ц ю, і ў я г о т а с т а мен це на з в а н ы я т а к і я не ў л а с ц і вы я д л я св я т а р а п р а д ме т ы я к ком па с, м і к р а скоп, гло бу сы, а с т р а л я бі я, к а ме р а - а б ск у р а і біб л і я т э - ка з 3 ты сяч кніг 13. Але, вя до ма, га лоў най яго мэ тай бы ла спро ба хоць не як за ха ваць ін та рэ сы ка та лі коў, якія ў Ра сій скай ім пе рыі, у ас ноўным пра ва слаў най, му суль ман скай і іу дзей скай, у шмат лі кіх рэ гі ё нах за ста ва лі ся ў мен шас ці. Свой вы со кі пост, а па ра лель на і не ка то рыя ін шыя вы со кія па са ды Ста ніс лаў Бо гуш- Сест ран цэ віч зай маў да са - мой сва ёй смер ці 1 снеж ня 1826 го да. Пер шыя бі ёг ра фы Ві кен ція Ду ні на -Мар цін ке ві ча (Аляк сандр Ель - скі 14, Ра м у а л ьд Зя м ке віч 15 ), а за імі і су час ныя дас лед чы кі (Г. Кі сялёў 16, Я. Януш ке віч 17, А. Маль дзіс 18, У. Ліп скі 19 і інш.) пры во дзяць роз ныя яго сту пе ні сва я цтва з Богушам-Сестранцэвічам: дзядзь ка, св а я к, бл і з к і св а я к М а р ц ы я н ы Н я д з в е ц к а й, д в а ю р а д н ы д з ед, дзядзь ка-бі скуп, сва як па ма ці, сва я цтва іш ло «па мя чу» і г.д. Упер шы ню ж пра су вязь Мар цін ке ві ча з Санкт-Пе цяр бур гам, дзе знахо д зі л а ся р э зі д эн ц ы я м іт р а па л і т а, і не па с р эд на п р а св а я ц т в а з с а м і м Сест ран цэ ві чам зга даў ужо ад ра зу пас ля смер ці Він цэн та ў нек ра - ло гу, над ру ка ва ным 10 (22) г. у ну ма ры 10 поль скай га зе ты 13 На ц ы я на л ь н ы г і с та ры ч н ы ар х іў Бе ла ру сі (да лей: Н ГА Б), фон д 1781, во піс 2, спра ва 338: «Аб ду хоў ным та ста мен це Міт ра па лі та Сест ран цэ ві ча», арк. 5-8 ад. 14 Ма р ц і н ке в іч г е р б а Ле б е д з ь: Да к у м е н т ы і м а т э р ы я л ы, с Г. В. Кі ся лёў, Спас ці га ю чы Ду ні на-мар цін ке ві ча: Спро ба на ву ко вай сі стэ мат ы з а ц ы і д а к у м е н т а ў і м а т э р ы я л а ў, Мінск 1988, с Г. В. Кі ся лёў, Ад Ча ч о т а д а Б а г у ш э в і ч а: Пр а б л е м ы к р ы н і ц а з н а ў с т в а і а т р ы - б у ц ы і б е л а р у с к а й л і т а р а т у р ы Х І Х с т., на вук. рэд. В. А. Ча мя рыц кі, 2-е выд, Мінск 2003, с. 242; Мар цін ке віч гер ба Ле бедзь: Да ку мен ты і ма тэ ры я лы, с Я. Я. Януш ке віч, З я м л я ке н а т а ф а ў. А п а в я д а н н і, а р т ы к у л ы, э с э, Мінск 2009, с. 25, 26, 29; ён жа, Жыц ця піс Він цэн та Ду ні на- Мар цін ке ві ча ў кан тэк с це нац ы я н а л ь н а й г і с т о р ы і Х І Х с т а г о д з я, [ у :] В. Д у н і н -М а р ц і н ке віч, Збор тво раў. У 2 та мах, т. 2: Ве р ш а в а н ы я а п о в е с ц і і а п а в я д а н н і, в е р ш ы, п у б л і ц ы с т ы к а, лі сты і пас лан ні, пе рак ла ды, du bia, Мінск 2008, с А. І. Маль дзіс, На с к р ы ж а в а н н і с л а в я н с к і х т р а д ы ц ы й: Лі т а р а т у р а Б е л а р у с і п е р а х о д н а г а п е р ы я д у (д р у г а я п а л а в і н а X V I I XVIII ст.), Мінск 1980, с У. Я. Ліп скі, Праў дзі вы апо вяд пра твой і мой ра да вод, Мінск 1998, с. 75,

14 «K r aj», а с а бі с т а в е даў ш ы я г о аў т а ры т э т н ы б е л а ру ск і эн ц ы к л а пе д ыс т і пер шы бі ёг раф Мар цін ке ві ча Аляк сандр Ель скі: «На ра дзіў шы ся ў 1807 г. у Баб руй скім па ве це, у фаль вар ку Па нюшка ві чы над Бя рэ зі най, Мар цін ке віч на вед ваў шко лу ў Баб руй ску, якую скон чыў у 1826 г. У Пе цяр бур г скім уні вер сі тэ це, на ме ды цын скім факуль тэ це, за ста ваў ся толь кі да 1828 г.; вяр нуў ся ад туль у род ную стар он к у і ат ры маў у р а да ву ю па с а д у ў ры м ск а -к а т а л і ц к а й к а н сі с т о ры і ў Мін ску. Бліз кія яго (баць ка Ян і мат ка з ро ду Вал чац кіх) зя мель най ул а с на с ц і не ме л і, к і р а в а л і ма ён т к а м св а я к а ( у а ры г і на ле: k rew ne go s we go 20 ), м іт р а па л і т а С е с т р а н ц э ві ча. Р эд к і в а ў мо в а х т а г а ча с на г а на - ша га гра мад ства пры клад пра ца ві тас ці і на ват са ма ах вяр нас ці па ка - заў юнак, звя за ны св а я ц т в а м ( у а ры г і на ле: «sko l i ga c o ny» 21, што можна пе рак лас ці як «звя за ны ся мей ны мі ад но сі на мі праз шлюб») з та кім і вы с о к і м і а с о ба м і, к а л і, з а с т а ю ч ы ся на ў р а да в а й с л у ж б е, вы с т у п іў ад на ча со ва на сцэ не мін ска га тэ ат ра» 22. Мно гія звест кі (год на ра джэн ня, зрэш ты, як і ўсе пры ве дзе ныя ў гэ тай цы та це да ты, проз віш ча ма ці...) з гэ тай бі яг ра фіі на сён няш ні дзень стра ці лі сваю ак ту аль насць, што толь кі пад к рэс лі вае не аб ходнасць кры тыч на га па ды хо ду да кры ніц, у тым лі ку та кіх, зда ва ла ся б, на дзей ных, як ус па мі ны бліз кіх і сяб роў. І, хоць аў та ры тэт Ельска га быў вы со кі, але ме на ві та по шук но вай ін фар ма цыі (як са мім Е л ь ск і м, т а к і і н ш ы м і да с лед ч ы к а м і) да зв о л іў вы п р а ві ц ь ш мат л і к і я па мыл кі. І хоць гэ тая бі яг ра фія, а так са ма тая, што не дай ш ла да нас, але якой шы ро ка ка ры ста лі ся пас ля доў ні кі Ель ска га, Ра му альд Зямке віч і Юзаф Га лом бак, бі яг ра фія 1909 го да Ус па мі нак аб Він цэн тым Д у н і не -М а р ц і н ке ві ч у, б е л а ру ск а м п і с а це ле і аў т а р е на 24 с т а р он к а х, л я г л і ў а с но ву бу д у ч ы х бі я г р а фі й Ві н ц эн т а М а р ц і н ке ві ча, ш мат л і к і я па д р а бя з на с ц і з я г о ж ы ц ц я ўда к л а д н я л і ся (ц і, на а д в а р о т, з а б л ы т в а л і- ся) но вы м і бі ёг р а фа м і. Так, у 35 за 1895 год га зе ты Мін скі лі сток з я віў ся ар ты кул А л я к с а н д р а Сл у п ск а г а Ста ры Менск, дзе бы лі каш тоў ныя но выя даныя, якія па вод ле яго слоў ён ат ры маў ад да чок Мар цін ке ві ча: На радзіў ся ён у 1807 го дзе ў фаль вар ку Па нюш ка ві чах, ран няе дзя цін ства пра вёў у ма ён т ку баць коў пад наг ля дам сва ёй ма ці Ма ры я ны ро дам Н я д з в е ц к а й. З а т ы м а д да д з е н ы ў Ві лен ск у ю К а ле г і ю ба зы л ь я наў, д з е вы хоў ваў ся пад піль ным наг ля дам і кі раў ні цтвам Ві лен ска га бі ску- 20 Ц ы т у е ц ц а п а : Ма р ц і н ке в іч г е р б а Ле б е д з ь: Да к у м е н т ы і м а т э р ы я л ы, с Там жа. 22 Там жа, с

15 па, св а й г о св а я к а 23. Адз на чым тут важ ныя ад роз нен ні: наз ва ны імя і проз віш ча ма ці Він цэн та: Ма ры я на з Нядз вец кіх, а так са ма зу сім і н ша я на ву ча л ь на я ўс т а но в а. А ле Сл у п ск і на зы в а е П а н юш к а ві ч ы ма - ён т кам Мар цін ке ві чаў, што не так. Най больш бліз кая вер сія ў гэ тым пы тан ні бы ла як раз у Ель скаг а: ба ц ь к і Ві н ц эн т а не в а ло да л і і не а р а н да в а л і, а ме на ві т а ў п р аў л я л і ней кі час, а яш чэ дак лад ней, Ян Мар цін ке віч па да ве ра нас ці ад мітр а па л і т а вы р а шаў не к а т о ры я фі на н с а вы я п ы т а н н і па с л я а пош н я г а а р а н да т а р а г э т а г а ма ён т к а 24, а ле ме на ві т а в а ры я н т а р а н да т а р т р а - п іў у эн ц ы к л а пе д ы і і па д ру ч н і к і 25, знач на ўсклад ніў шы по шук но вай ін фар ма цыі, бо ўсё па пя рэд няе жыц цё Мар цін ке ві чаў ні як не бы ло звя за на ні з Па нюш ка ві ча мі, ні на ват з Баб руй скім па ве там. За раз мы мо жам да клад на сцвяр джаць, што яш чэ 9 лю та га 1806 го да сям я Марц і н ке ві чаў а х рыс ц і л а св а ю дач к у Ге ле н у-а н н у ў к а с цё ле 26 ў Слуц ку, і па пя рэд няе іх жыц цё бы ло пра цяг лы час звя за на ме на ві та са Случчы най. Ме на ві та там брат Яна, Іг нат, з 23 кра са ві ка 1793 го да аранда ваў вя лі кі ра дзі віл лаў скі ма ён так Стар чы цы ў за стаў на га гас па да - р а М і х а л а Ло па т а бы ло г а меч н і к а Вя л і к а г а К н я с т в а Л і т оў ск а г а 27. Арэн да ма ён т ка з не каль кіх вё сак і больш чым 300 муж чын скі мі рэві з ск і м і д у ша м і к а ш т а в а л а не к а л ь к і д з я ся т к аў пол ь ск і х з ло т ы х, ш т о наў рад ці мож на наз ваць збяд не лай шлях тай. Пр а к т ы ч на б е з змен г э т а я і н фа р ма ц ы я пе р а в а н д р а в а л а ў бі я г р а фі і ХХ ста год дзя. Так у 1920-х га дах Ра му альд Зям ке віч у га зе це «Бе ларусь» у ар ты ку ле Ста ры Менск у бе ла ру скіх ус па мі нах пі саў: «Ра дзіўся ён у 1807 го дзе ў фаль вар ку Па нюш ке ві чах; ма ла дыя га ды пра жыў пад піль ным даг ля дам сва ёй мат кі Ма ры ян ны ро дам Нядз вед скай. З а т ы м бы ў а д да д з е н ы ў Ві лен ск у ю к а ле г і ю ба зы л ь я наў, гд з е і вы хоўваў ся пад ста ран ным даг ля дам ві лен ска га бі ску па, які, бу ду чы св а я - ком М а р ц і н ке ві ча, г о р а ча з а й маў ся я г о вы х а в а н нем» 28. Як ад зна чыў 23 Цы ту ец ца па: Г. В. Кі ся лёў, С п а с ц і г а ю ч ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а, с З. Дрозд, С я м е й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а: Ян Ма р ц і н ке в іч: з а г а д к і пра баць ку кла сі ка, «Куль ту ра», 5, , с. 14; 7, , с Н а р а д з і ў ш ы ся 4 л ю т а г а г о д а ў ф а л ь в а р к у П а н ю ш к а ві ч ы Б а б р у й с к а г а п а в е т а ў ся м і з бя д н е л а г а ш л я х ц і ц а - а р а н д а т а р а..., Б е л а р у с к а я л і т а р а т у р а. Ву чэб ны да па мож нік для 9 кла са, с Ме т р ы к а г э т а г а х р о с т у, я к і і н ш ы я, н а д р у к а в а н ы: З. Д р о з д, Ся мей ныя тая м н і ц ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а. Лё с ы с я с ц ё р к л а с і к а л і т а р а т у р ы, «Ку л ь т у р а», 46, , с. 14 і пра цяг: 47, , с Ar chi wum Głów ne Akt Daw nych, Ar chi wum Ra dzi wił łow skie, dz. XXV, sygn. 4026, 4027 (mf 16641, 16642). 28 Цы ту ец ца па: Г. В. Кі ся лёў, С п а с ц і г а ю ч ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а, с

16 Ге надзь Кі ся лёў, «пер шая част ка гэ та га ар ты ку ла з яў ля ец ца амаль дас лоў ным паў та рэн нем ар ты ку ла А. Слуп ска га» 29. Для нас жа важ на, што ў двух гэ тых бі яг ра фі ях сва я ком Він цэн та Мар цін ке ві ча на зы ва ец ца ў ад роз нен не ад ар ты ку ла Ель ска га не міт - р а па л іт, а ві лен ск і бі ск у п, і ў з а ле ж на с ц і а д ме с ца ж ы х а р с т в а г э т а г а св а я к а на зы в а е ц ца і на ву ча л ь на я ўс т а но в а, у я кой ву ч ы ў ся бу д у ч ы кла сік. Та му Зям ке віч да лей пі ша: «Пас ля скан чэн ня ка ле гіі Мар цінке віч па сту піў у Ві лен скі ўні вер сі тэт на ме ды цын скі фа куль тэт, але пры пер шым рэ зан ні тру па абам леў, а за тым, кі нуў шы ўні вер сі тэт, па сту піў на мес ца сак ра та ра да ней ка га Ба ра ноў ска га, які ў Віль ні меў ней кае вы дат нае бю ро. Не за ба вам Мар цін ке віч па зна ёміў ся з дач кой свай го пра ца даў цы, ка то рая не дай ш ла яш чэ поў ных 16 га доў і з погля ду бы ла яш чэ дзі цят кам, Юзэ фай, улю біў ся ў яе і, не ат ры маў шы ад Ба ра ноў ска га зго ды на жа ніць бу, уно чы 18 снеж ня 1831 го да ўвёз сваю па лю боў ні цу і тай на ад баць кі ажа ніў ся. Яс на, што слу жыць да лей у раз г не ва на га цес ця бы ло ўжо не маг чы ма, і ён пе рай шоў праз коль кі ча су ў два ран скае (шля хец кае) дэ пу тац кае саб ран не» 30. Зр эш т ы, у б ол ьш р а н н я й бі я г р а фі і, а п у б л і к а в а на й у «Н а ша й Н і в е» 48 за 1910 год Зям ке віч вы ка ры стаў і згад ва ны вы шэй «Ус па мі нак» Ель ска га. І тут мы су стра ка ем кры ху ін шую пас ля доў насць па дзей і ге аг ра фію, па каз ва ец ца так са ма і вель мі важ ная для нас сту пень свая ц т в а М а р ц і н ке ві ча і С е с т р а н ц э ві ча: «Там і пра жыў ма ла ды Він цук сваё дзя цін ства і школь ныя га ды, па куль не скон чыў ся рэд няй школы ў Баб руй ску ў 1824 га ду. Скон чыў шы ся рэд нюю шко лу, Він цук па ехаў у Віль ню для да лей шай на ву кі, у ка ле гію ай цоў ба зы лья наў, ку ды яго ад даў дзядзь ка, м іт р а па л іт л і т оў ск і і б е л а ру ск і, кс ён д з С т а - н іс л аў Б о г у ш- С е с т р а н ц э віч. У Ві л ь н і М а р ц і н ке віч п р а бы ў н я доў г а і па ехаў у Пе цяр бург да ўні вер сі тэ ту ву чыц ца за док та ра. Але ме дыцы на ско ра яму аб рыд ла; ён па кі нуў яе і вяр нуў ся да ха ты, дзе пра быў кры ху ча су. У 1827 го дзе Мар цін ке віч да стаў служ бу» 31. З вы шэй п ры ве дзе ных цы тат ві даць, што не толь кі роз ныя бі ёг ра - фы пры во дзі лі няс луш ныя да ныя і су пя рэ чы лі адзін ад на му, але, на - пры клад, Ель скі і Зям ке віч у сва іх пра цах роз ных га доў пры во дзі лі р оз н ы я зв е с т к і. Д л я паў на т ы к а р ц і н ы п ры в я д з ем і в я л і к у ю ц ы т а т у з Га лом ба к а, д з е ён а б в я р г а е не к а т о ры я да н ы я р а н н і х да с лед ч ы к аў: «П а с л я з а к а н ч эн н я г э т а й ш ко л ы, п р а ц я г в а е да с лед ч ы к, па в од ле 29 Г. В. Кі ся лёў, Па ч ы н а л ь н і к і. З г і с т о р ы к а -л і т а р а т у р н ы х м а т э р ы я л а ў Х І Х с т., рэд. В. В. Ба ры сен ка, А. І. Маль дзіс, Мінск 1977, с Цы ту ец ца па: Г. В. Кі ся лёў, Па ч ы н а л ь н і к і, с Цы ту ец ца па: Г. В. Кі ся лёў, С п а с ц і г а ю ч ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а, с

17 па ра ды свай го св а я к а, ксян дза -міт ра па лі та Ста ніс ла ва Бо гуш-сест - ран цэ ві ча ён на кі роў ва ец ца ў Віль ню, дзе быў змеш ча ны ў ба зы льянск і м к а н к ві к це... М а р ц і н ке віч на с у пе р а к сц в я р д ж эн н я м р а не й ш ы х я г о бі ёг р а фаў на в ед в аў не ба зы л ь я н ск у ю к а ле г і ю, па кол ь к і т а кой к а ле г і і ў Віль ні ў той час не бы ло, а ся рэд нюю шко лу, зак ла дзе ную на месц ы ко л і ш н я й е з у і ц к а й к а ле г і і. У ба зы л ь я н ск і м ма на с т ы ры, па м я т н ы м тым, што не за доў га да пры быц ця Мар цін ке ві ча ў Віль ню ў яго му рах тры ма лі ў зня во лен ні Міц ке ві ча ра зам з ін шы мі фі ла ма та мі і фі ла - рэ та мі, пра быў па эт да ча су за кан чэн ня ся рэд няй шко лы. По тым ён за пі саў ся на ме ды цы ну ў Віль ні, а не ў Пе цяр бур гу, як сцвяр джа лі да гэ туль. Мар цін ке віч не меў пры чы ны ехаць у Пе цяр бург, па коль кі ў тыя ча сы Ві лен скі ўні вер сі тэт меў яш чэ вель мі вы со кую рэ пу та - цыю, а па-дру гое, мы ве да ем, што Мар цін ке віч пас ля хут кай ад мо вы а д ме д ы ц ы н ск і х на ву к, я к і я ві да в оч на не а д па в я да л і я г о х а р а к т а ру, жы ве ў Віль ні, дзе з яў ля ец ца сак ра та ром у бю ро ней ка га Ба ра ноўска га» 32. Як ба чым, мно гія бі яг ра фіч ныя звест кі з жыц ця Він цэн та Мар цінке ві ча, пе р ша па чат ко в а не да к л а д н ы я і н я поў н ы я, па с т у по в а ўда к л а д- ня лі ся і да паў ня лі ся, мно гія да ныя бы лі цал кам пе раг ле джа ны, мно - гія пы тан ні вы ра ша ны, але, што ты чыц ца га лоў на га для нас пы тан ня, боль шасць пер шых дас лед чы каў так і не пай ш ла да лей па няц ця сваяк. Тро хі больш за ін шых па ве да міў Ра му альд Зям ке віч, наз ваў шы С т а н іс л а в а Б о г у ша - С е с т р а н ц э ві ча «д з я д зь к а м» Ві кен ц і я, а ле н і я к і х ін шых пад ра бяз нас цей гэ та га сва я цтва ён не пры вёў. Ней кі пра грэс у г э т ы м на к і ру н к у а д зна ч ы ў в а ў жо не а д на р а з о в а ц ы т а в а на й на м і к н і з е Сп а с ц і г а ю ч ы Д у н і н а -Ма р ц ін ке в і ч а Г. В. Кі ся лёў: «Перш за ўсё ба чым, што Га лом бак па кі дае без ува гі вер сію Слуп ска га, што ўплыв о вы м св а я ком Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча бы ў не й к і б е зы мен н ы «ві лен ск і бі скуп». Ён па га джа ец ца з нек ра ло гам (і, ві даць, «Ус па мін кам»), што г э т ы св а я к н і х т о і н ш ы, я к зна к а м і т ы д з е я ч пе ры я д у Ас в е т н і ц т в а Ста ніс лаў Бо гуш-сест ран цэ віч, лі та ра тар і ву чо ны і ад на ча со ва цар - коў н ы д з е я ч ма г і лё ў ск і к а т а л і ц к і м іт р а па л іт. Ра ш эн не Га лом ба к а ў гэ тым вы пад ку, ві даць, слуш нае. У наш час А. Маль дзіс пры вёў да дат ко выя звест кі пра сва яц кія су вя зі Сест ран цэ ві ча з Мар цін ке вічам» 33. Ад нак, на жаль, боль шасць су час ных дас лед чы каў ці не ста ві лі за да чы ўста наў лен ня сва я цтва Він цэн та Мар цін ке ві ча з Бо гу шам- Сест ран цэ ві чам, ці не змаг лі ні чо га да даць да ўжо іс ну ю чых ва ры ян- 32 Там жа, с Там жа. 17

18 таў: «сва як», «дзядзь ка», «дзядзь ка па мат чы най лі ніі», «брат ма ці»... Хоць, зы хо дзя чы з са ма га выз на чэн ня сло ва «дзядзь ка» брат бацькі або ма ці (крэў нае сва я цтва), муж цёт кі (няк роў нае), мож на бы ло па д с т а ві ц ь па д с у м не ў не к а т о ры я в а ры я н т ы. Та к, С е с т р а н ц э віч н і я к не мог быць род ным бра там ма ці Мар цін ке ві ча ў дзя во цтве Нядзвец кай. На ват, ка лі вы ка заць зда гад ку, «муж цёт кі», то і тут су вя зі не ат рым лі ва ец ца, бо міт ра па літ не быў жа на ты. Так са ма не мог ён быць ні бра там, ні му жам ся стры Іва на Мар цін ке ві ча, г.зн. Ста ніс лаў С е с т р а н ц э віч не мог бы ц ь р од н ы м д з я д зь к а м Ві н ц эн т а М а р ц і н ке ві ча. Ч ы с т а т э а р э т ы ч на а д зі н ы м і в а ры я н т а м і св а я ц т в а на г э т ы м у з р оў н і з а с т а е ц ца в а ры я н т з не к а л ь к і м і ш л ю ба м і ма г ч ы ма й а г ул ь на й ма це ры М а ры я н ы Н я д з в е ц к а й і яе «б р а т а» С т а н іс л а в а С е с т р а н ц э ві ча, і т а д ы як дзе ці ад роз ных баць коў яны мо гуць мець роз ныя проз віш чы. Але, ка лі пра баць коў Нядз вец кай мы па куль не ве да ем ні чо га, то баць кі міт ра па лі та доб ра вя до мыя, і ў гэ тай сям і быў уся го адзін шлюб. Але пра гэ та тро хі ні жэй. Трэ ба мер ка ваць, што з па да чы Р. Зям ке ві ча ва ры янт з «дзядзь кам» пат ра піў у не ка то рыя кні гі да та кіх аў та ры тэт ных дас лед чы каў творчас ці Мар цін ке ві ча, як Г. В. Кі ся лёў: «Яго су вя зі з дзядзь кам м іт р а па - л і т а м С. Б о г у ша м- С е с т р а н ц э ві ча м, я к і ж ы ў с т а л а ў Пе ц я р бу р г у...» 34 (у больш поз няй кні зе Мар цін ке віч гер ба Ле бедзь ён пі ша больш ас цяр ож на: «Не к а т о ру ю па д т ры м к у а к а з аў я м у ў п л ы в о вы сва як (дзядзька?) С. Б о г у ш- С е с т р а н ц э віч» 35 ) і А. І. Маль дзіс: «З Ма гі лё вам звяз а на ж ы ц цё і т в о р ча сц ь п л а да ві т а г а п ісь мен н і к а і ву чо на г а - с л а ві с т а, дзядзь кі В. Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча С т а н іс л а в а Б о г у ша - С е с т р а н ц э ві ча ( )» 36. Ас ц я р ож н ы м у св а ёй к н і з е бы ў і Ул а д зі м ір Л і п ск і: «С е с т р а н ц э віч б л і з к і св а я к М ар ц ы я н ы Н я д з в ед ск а й, к а ж у ц ь, р од н ы д зя д зь к а. І ка лі яна вый ш ла за муж за Яна Мар цін ке ві ча, даў пры ту лак ім у маён т к у П а н юш к а ві ч ы» 37. Хоць тут ёсць кан к рэт нае ўка зан не на бліз кае сва я цтва ме на ві та з ма ці Він цэн та, але з ага вор кай «ка жуць». І да лей: «Вя до ма, ш т о з 1817 г о да а д м і н іс т р а т а р а м у ма ён т к у П а н юш к а ві ч ы быў ты ту ляр ны са вет нік Ста ніс лаў Сест ран цэ віч, пля мен нік ар хі біску па. У той час Він цэн ту споў ні ла ся дзе вяць га доў. Паз ней ён сам на пі ша пра са бе: «з ма лен ства асі ра це лы...». Дык вось, той ад мі ністр а т а р П а н юш к а віч С е с т р а н ц э віч, я ко г а д з я д зь к а а р х і бі ск у п «сна б д и л 34 Г. В. Кі ся лёў, Ад Ча ч о т а д а Б а г у ш э в і ч а, с Ма р ц і н ке в іч г е р б а Ле б е д з ь: Да к у м е н т ы і м а т э р ы я л ы, с А. І. Маль дзіс, На с к р ы ж а в а н н і с л а в я н с к і х т р а д ы ц ы й, с У. Я. Ліп скі, Праў дзі вы апо вяд пра твой і мой ра да вод, с

19 пол ною до в е р ен но с т ью по у п р а в ле н и ю хо з я й с т в ен н ы м и де л а м и», і зай маў ся, ду ма ец ца, апе каю над асі ра це лым Він цэн там. Для па чатку ўлад ка ваў яго ў Баб руй скую па вя то вую шко лу. Не вык лю ча ец ца апе ка над сі ра тою і са ста рэ ла га ар хі бі ску па ма гі лёў ска га і міт ра па - л і т а ўсі х ры м ск а -к а т а л і ц к і х ц э р к в аў у Ра сі і...» 38. І там жа: «Хо чац ца ве рыць, што д в а ю ра д н ы д з ед С е с т р а н ц э віч пе ра даў па г е на х св а й м у Ві н ц эн т у Д у н і н у-м а р ц і н ке ві ч у ба г а т а я к і х св а і х п ры р од н ы х я к а с це й і жыц цё вы во пыт. У Він цэн та, як і ў д з е да, так са ма зда рыў ся па любоў ны ра ман у сям і, якой слу жыў... У лі та ра ту ры ўнук пе р аў зы шоў св а й г о д з е да, бо яна ста ла для яго сэн сам жыц ця» 39. Ві да воч на, што ў апош ніх пра па но вах га вор ка ідзе ме на ві та аб крэў ным, ды яш чэ пра мым (раз мог пе ра даць ге ны як? вя до ма, ш т о ў к а т а л і ц к а г а м іт р а па л і т а св а і х д з я це й не ма г ло бы ц ь) св а я ц т в е ў дру гім па ка лен ні. Але і ў гэ тым вы пад ку па пры ве дзе ных на мі вышэй до ва дах міт ра па літ не мог быць род ным дзядзь кам Нядз вец кай бо яе баць ка быў Нядз вец кі, яго ся стра (ка лі та кая бы ла) не маг ла быць жон кай міт ра па лі та. А вось ма ці, ні імя, ні дзя во ча га проз віш ча якой мы не ве да ем, тэ а рэ тыч на маг ла быць сяст рой міт ра па лі та (а іх у яго бы ло чац вё ра). Але, як мы ні жэй па ка жам, дас лед чы кі лёг ка маглі б знай с ці проз віш чы па му жу ўсіх гэ тых сяс цёр і, за бя га ю чы напе рад, мо жам сцвяр джаць, што ся род іх не бы ло Нядз вец кай. Скру пу лёз ней за ўсіх ра да во дам Він цэн та Мар цін ке ві ча і яго родна с на й с у в я з зю з м іт р а па л і т а м С е с т р а н ц э ві ча м з а й маў ся Я з эп Я з э па - віч Януш ке віч. У сва ёй ран няй пра цы ён пі ша:...пе рад на ра джэн нем Він цэн та яго баць кі са мі аран да ва лі ў Баб руй скім па ве це ма ён так Па - н юш к а ві ч ы, ш т о на ле ж аў і х да лё к а м у, а ле ў п л ы в о в а м у св а я к у ма г і- лё ў ск а м у бі ск у п у С т а н іс л а ву Б о г у ш у- С е с т р а н ц э ві ч у 40. Ад но сі нам міт ра па лі та і яго юна га сва я ка прыс ве ча на эсэ Я. Янушке ві ча На свой хлеб, дзе па да дзе ныя най больш поў ныя вя до мыя нам на сён няш ні дзень звест кі пра сва я цтва Мар цін ке ві ча і Сест ран цэ віча, зна хо джан ні Він цэн та ў Санкт-Пе цяр бур гу, і пра ста рэй ша га бра та Іг на та Іва на ві ча, які жы ве там жа. Януш ке віч пі ша пра ад ну з най важней шых ар хіў ных зна хо дак рэ віз скай каз цы 1816 го да, зной дзе най ім у На цы я наль ным гі ста рыч ным ар хі ве Бе ла ру сі. Ме на ві та гэ ты да - ку мент стаў і, па доб на, да гэ та га ча су з яў ля ец ца адзі най на ву ко ва дак а з а на й с у в я з зю Ві н ц эн т а М а р ц і н ке ві ча з С а н к т -Пе ц я р бу р г а м: «...С е й 38 Там жа, с Там жа, с Я. Я. Януш ке віч, Б е л а р у с к і д у д а р: п р а б л е м а с л а в я н с к і х т р а д ы ц ы й і ў п л ы в а ў у т в о р ч а с ц і В. Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а, рэд. А. С. Яске віч, Мінск 1991, с

20 же ма ло ле т н и й Ви кен т и й в п р ош лом 1819 г о д у о т п р а в лен ма т е р ью его из Па нюш ке вич в г. Санкт -Пе тер бург на по пе че ние рим ско -ка то - л и че ск и х це р к в е й би ск у па С е с т р а н це ви ча, он ы й т а м на хо д и т ся...» 41. І да лей Я. Януш ке віч са шка да ван нем пі ша аб тым, што ў гэ ты афіцый ны да ку мент не пат ра пі лі звест кі, аб тым, кім пры хо дзіў ся мітр а па л іт д л я М а р ц і н ке ві ча: «М а г ч ы ма, М а р ц ы я на і тл у ма ч ы л а п і с а ру, хто та кі бі скуп Сест ран цэ віч для яе сы на, ды ў рэ віз скую сказ ку аз нач эн не «д зя д зь к а - бі ск у п» не т р а п і л а ; я к-н і я к а фі ц ы й н ы да к у мен т» 42. Сам жа аў тар эсэ, зак ра на ю чы род нас ныя су вя зі, пі ша: «дзядзь ка... п л я мен н і к» 43, «род ны ўнук» 44 (удак лад ня ю чы там жа: «так, па гадах Він цэнт мог быць дзядзь ку не толь кі ўну кам, а і праў ну кам. Цэлых 77 га доў... па дзя ляў дні іх ня га пры хо ду ў свет». Ад нак з ча сам ацэн ка сту пе ні сва я цтва Мар цін ке ві ча і Сест ран цэ віча бы ла Я. Януш ке ві чам пе раг ле джа на. Най больш поў на пра гэ та свая цтва дас лед чык пі ша ў ар ты ку ле Жыц ця піс Він цэн та Ду ні на -Мар - ц ін ке в і ч а ў ка н т эк с ц е н а ц ы я н а л ь н а й г і с то рыі Х І Х с т а г од дз я: «У тым, што Мар цін ке ві чы да во дзі лі ся сва я ка мі Сест ран цэ ві чам, сум ненняў ня ма. А дак лад ней па якой лі ніі? «Па мя чу ці па ку дзе лі»? На па чат ку (ці не з ма ёй лёг кай ру кі) па ван д ра ва ла ў свет мер ка ван не, ш т о С е с т р а н ц э ві ч ы бы л і св а я к а м і па ма ц і Ваў ча ц к а й-н я д з в ед ск а й. Ад гэ та га ця пер да вя дзец ца ад мо віц ца. Хут чэй за ўсё сва я цтва іш ло «па мя чу». Па вод ле пэў ных ге не а ла гіч ных кры ніц вы ні кае: Ян Бо - г у ш- С е с т р а н ц э віч ( ), с т а р о с т а М і х не ў ск і, ме ў з а жон к у К а р - н э л і ю А д ы н цо ву ( ), дач к у Ві л ь к а м ір ск а г а с т р а ж н і к а, г е р ба Ліс. Дзед Кар нэ ліі Адын цо вай быў Віль ка мір скі чаш нік Пёт ра, а бабк а К а ц я ры на Д у н і но в а, дач к а Ві лен ск а г а па д с уд к а, г е р ба Ле б ед зь...» 45. Не ка то ры сум неў у гэ тай вер сіі Я. Януш ке ві ча вык лі кае тое, што св а я ц т в а С е с т р а н ц э ві ча і М а р ц і н ке ві ча п р а в о д зі ц ца п р а з п р оз ві ш ча Д у н і н. Н а м па к ул ь не в я до ма н і в од на г а да к у мен т а л ь на г а до к а з у, к а б Мар цін ке ві чы ў ча сы Вя лі ка га Кня ства Лі тоў ска га ці паз ней вы ка рыстоў ва лі пры до мак «Ду нін-», тым больш, каб ка ры ста лі ся толь кі вары ян там Ду нін. Ва ўсіх афі цый ных да ку мен тах яны фі гу ру юць толь - кі як Мар цін ке ві чы. Хут чэй за ўсё, да по шу каў но вых вер сій сва я цтва С е с т р а н ц э ві ча і М а р ц і н ке ві ча па д ш т у р х н у л а Я н у ш ке ві ча ў в а ж л і в а е 41 Цы ту ец ца па: Я. Я. Януш ке віч, З я м л я ке н а т а ф а ў, с Там жа. 43 Там жа, с Там жа, с Я. Януш ке віч, Жыц ця піс Він цэн та Ду ні на- Мар цін ке ві ча ў кан тэк с це на цы я - наль най гі сто рыі ХІХ ста го дзя, [ у :] В. Д у н і н -М а р ц і н ке віч, Збор тво раў, т. 2, с

21 вы ву чэн не ме на ві та ра да во ду міт ра па лі та Ста ніс ла ва Бо гу ша - Сест - ран цэ ві ча ( у свае ча сы не па раў наль на больш вя до ма га і аў та ры тэт - на га, чым бе ла ру скі па эт, які знач на ра ней за Він цэн та стаў аб ек там бі я г р а фіч н ы х да с ле да в а н н я ў). І хоц ь аў т а р не п ры в о д зі ц ь спа сы л к і, ад куль ім узя тая апош няя вер сія, але ў пра цы та ва най вы шэй кні зе Бе л а р у с к і д у да р, ка жу чы пра ра да вод Мар цін ке ві ча, Я. Януш ке віч спа сы ла ец ца на «афі цый ны гер боў нік», у пры ват нас ці, на гер боў нік Н я с е ц к а г а 46. У д ру г і м т о ме г э т а г а г е р б оў н і к а п ры в е д з е н ы зв е с т к і а б ро дзе Бо гу шаў- Сест ран цэ ві чаў (якія цал кам су па да юць з вы шэй п рыв е д з е н ы м і да н ы м і Я н у ш ке ві ча), а т а к с а ма па д р а бя з на я і н фа р ма ц ы я а б сёст рах міт ра па лі та, у тым лі ку да ты іх на ра джэн ня і проз віш чы пасл я з а м у ж ж а: «С ё с т ры: Да р о т а, на р а д зі л а ся , бы л а з а м у ж а м за Мац ке ві чам; Ган на, на ра дзі ла ся , бы ла за му жам за Ры качеў скім; Рэ гі на на ра дзі ла ся , за му жам за Мі ку лічам; Канс т а н ц ы я на р а д зі л а ся , з а м у ж а м з а Ва л к а ві ц к і м Ра сі й ск і м б ры г а д зі р а м» 47. Я к тл у ма ч ы ц ь у к а мен т а ры і ў к л а да л ь н і к г е р б оў н і к а, гэ ты ра да вод быў скла дзе ны на пад ста ве да ку мен та, па да дзе на га сам і м С т а н іс л а в а м Б о г у ша м- С е с т р а н ц э ві ча м п ры ўс т у п лен н і і м у о р д эн св. Ста ніс ла ва 20 каст рыч ні ка 1773 го да. Пад во дзя чы вы ні кі па пя рэд ня га рас с ле да ван ня, мы мо жам сцвярд ж а ц ь, ш т о ў с а м ы х пе р ш ы х бі я г р а фі я х з я ві л і ся зв е с т к і п р а св а я ц т в а Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча і С т а н іс л а в а Б о г у ша - С е с т р а н ц э ві ча. Н а й б ол ьш а с ц я р ож н ы я аў т а ры к а з а л і а б да лё к і м св а я ц т в е, а ле бы л і і сцвяр джэн ні аб «род ным дзядзь ку па мат чы най лі ніі». Як мы ба чым з вы ш эй п ры в е д з е н ы х да н ы х з г е р б оў н і к а Н я с е ц к а г а, у м іт р а па л і т а не бы ло ся стры, якая бы ла б за му жам за Мар цін ке ві чам. Але, ка лі і бы ло сва я цтва, то трэ ба ад кі нуць і вер сію, вык ла дзе ную У. Ліп скім пра тое, ш т о С е с т р а н ц э віч бы ў р од н ы м д з я д зь к а м с а мой М а р ц ы я н ы Н я д з в е ц- кай, г.зн. яна не бы ла дач кой ка гось ці з яго сяс цёр (чые проз віш чы па му жу нам вя до мыя), ні, тым больш, бра тоў, інакш бы яна бы ла ад на ра джэн ня Сест ран цэ віч. Та му нам прый дзец ца шу каць род нас ці на ін шых уз роў нях, маг чы ма, што ў трэ цім ка ле не. І гэ тыя ад ка зы мог у ц ь бы ц ь у да с ле да в а н ы м на м і да к у мен це т а с т а мен це м іт р а па л і т а Ста ніс ла ва Бо гу ша -Сест ран цэ ві ча. А, як вя до ма, та ста мен ты з яў ляюц ца най больш дак лад ны мі і ка рыс ны мі ў пла не вы яў лен ня род насных су вя зей. 46 Я. Я. Януш ке віч, Б е л а р у с к і д у д а р, с K. Nie siec ki, Her barz pol ski, Lipsk 1859, т. 2, с

22 3 Ко пія та ста мен та зна хо дзіц ца ў НГАБ, фонд 1781, во піс 2, у спра ве 338 «Аб ду хоў ным та ста мен це Міт ра па лі та Сест ран цэ ві ча» на ар куша х 5-8 а д в а р о т ( у жо д з я к у ю ч ы т а ко м у з а г а лоў к у, а т а к с а ма т а м у, ш т о спа д ч ы на С е с т р а н ц э ві ча с т а л а п р а д ме т а м доў г і х р а з г л я даў, і ко - п і і г э т а г а да к у мен т а с ус т р а к а юц ца і ў і н ш ы х сп р а в а х, т а с т а мен т даўно мог быць вы ву ча ны на шы мі дас лед чы ка мі на прад мет сва я цтва м іт р а па л і т а і М а р ц і н ке ві чаў): У імя Ай ца і Сы на, і Ду ха Свя то га амін. Я, ні жэй пад пі саў ся, С т а н іс л аў С е с т р а н ц э віч Б о г у ш Ар ц ы бі ск у п М а г і лё ў ск і, М іт р а па л іт рым ска -ка та ліц кіх цэр к ваў у Ра сіі, ад мі ніст ра тар Ві лен скай ва кан т - на й епа р х і і, с т а р ш ы н я ры м ск а -к а т а л і ц к а й д у хоў на й К а ле г і і і о р д э наў Свя то га Апо ста ла Ан д рэя Пер шаз ва на га, Свя то га Аляк сан д ра Неўск а г а, Св я т о г а Ул а д зі м і р а, Вя л і к а г а К ры ж а і Св я т ой Га н н ы пе р ш ы х с т у пе н я ў, Б е л а г а Ар л а, Св я т о г а С т а н іс л а в а і Св я т о г а Іа а на Іе ру с а л і м- ск а г а 1-й с т у пе н і Вя л і к а г а К ры ж а К а в а ле р, я к і на р а д зіў ся 1731 г о да ве рас ня 3-га па но вым сты лі пад час ва ла да рань ня поль ска га Ка ра ля Аў г у с т а I I у Вя л і к і м К н я с т в е Л і т оў ск і м, в а ўл а с н ы м ма ён т к у ба ц ь к і 48 ма й г о, зв а н ы м За м к і 49 ( З. Д.: па м ы л к а пе р а к л а д ч ы к а а б о пе р а п іс ч ы- к а С т а н іс л аў на р а д зіў ся ў ма ён т к у З а н к і), у Заб л у даў ск а й па ра фі і, дзе я і ах рыш ча ны, пам ру, уру ча ю чы ду шу маю Бо гу Ад ку пі це - ля мой му Езус Хры стус, ад яко га ат ры маў яе. Це ла маё па ха ва на бу д з е ў ск ле пе па д о л т а р ем ў К а ло мен ск і па ра фі я л ь н ы цар к вы 50, якая збу да ва ная мною па Уся мі лась ці вы даз ва лен ня Вас па на Ім пе ра - т а р а А л я к с а н д р а I. Мой ру хо мы і не ру хо мы ма ён так прыз на чаю наш чад кам ча ты рох сва я коў, а ме на ві та: бра та май го стац ка га са вет ні ка Іва на Сест ран цэ - 48 «П р а б а ц ь коў бу д у ч а г а м і т р а п а л і т а в я д о м а м а л а. Я г о б а ц ь к а Я н Б о г у ш - С е с т - р а н ц э віч ( ) н а с і ў т ы т у л ы м і х н е ў с к а г а с т а р а с т ы і с т а р а д у б с к а г а с т р а ж н і к а. Ё н з а г і н у ў у к а с т р ы ч н і к у 1771 г., а б а р а н я ю ч ы ў л а с н ы д о м у Ра л л е а д б а р с к і х к а н ф е д э р а т аў. М а ц і С т а н іс л а в а К а р н э л і я А д з і н е ц ( ) б ы л а д ач ко й ві л ь к а м і р с к а г а с т р а ж н і к а М і х а і л а А д з і н ц а. Я н а п а м е р л а ў л і п е - ні 1773 г. ва ўзрос це 75 га доў ад су хо таў». М. А. По пов, А. И. Ган чар, Ми т р о - п о л и т С. Б о г у ш - С е с т р е н ц е в и ч, с. 27 (пе ра клад аў та ра). 49 Па мыл ка пе ра піс чы каў. На са мой спра ве, вё ска Зан кі (Zań ki) у той час В аў к а в ы с к а г а п а в е т а Н а в а г а р а д с к а г а в а я в од с т в а Вя л і к а г а К н я с т в а Л і т оў с к а - га, за раз Свіс лац кі ра ён Гро дзен скай воб лас ці Рэс пуб лі кі Бе ла русь. 50 Бу ды нак хра ма ўзве дзе ны ў га дах па пра ек це Да ві да Ві скон ці на с р од к і м і т р а п а л і т а С т а н іс л а в а Б о г у ш а - С е с т р а н ц э ві ч а, а с в е ч а н ы ў с в я т а Ушэс ця Гас под ня га 7 мая 1825 г. Кас цёл св. Ста ніс ла ва і па ха ван не міт ра пал і т а з а х а в а л і ся д а н а ш ы х ч а с оў (С а н к т -Пе ц я р бу р г, в у л. С а ю з а П я ч а т н і к аў, 2 2 / вул. Мас цер ская, 9х). Пад ра бяз ней чы тай: 22

23 ві ча Бо гу ша і трох ма іх ся стёр: Да ро ты Мац ке ві ча вай 51, Ган ны Рык а ч эў ск а й 52 і Р э г і н ы М і к у л і ча в а й 53, якія ма юць па ад ным нашчад ку, на роў ныя ча ты ры част кі. Част ка ж бра та Іва на 54 па ві н на бы ц ь па д з е ле на т а к ж а па м і ж ча ц вя ры х я г о д зя цей, а ме на ві т а, ка леж скім асэ са рам і ор дэ на Свя то га Ўла дзі мі ра 4 - й сту пе ні ка - в а ле ра м С т а н іс ла в а м Се с т р жен це ві ча м Б о г у ша м, М ар ша ла м Ч э - ры к аў ск а г а па в е т а М а г і лёў ск а й г у б е р н і т ы т у л я р н ы м с а в е т н і к а м І в а на м Се с т р жен це ві ча м Б о г у ша м, Ге не ра л -М а й ор ша ю к н я г і н я й А ма л і я й Г у р ья ла в а й і к а п і т а н ша ю К а ц я ры на й Де в а л ь 55, мі нуўшы два іх сва я коў, як якія не ма юць наш чад каў (тут сэнс смут ны). У Санкт-Пе цяр бур зе го да 56. Дзя ку ю чы та ста мен ту міт ра па лі та Ста ніс ла ва Бо гу ша- Сест ран цэ віча, за раз мы мо жам ад ка заць на га лоў нае пы тан не: ці быў ён дзядзька м Ві н цэн т а Д у н і на-мар ц і н ке ві ча? А д на к знач на ра ней да с лед ч ы к і маг лі знай с ці ней кія за чэп кі ў яш чэ ад ным да ку мен це, а ме на ві та ў выда дзе н ы м я ш чэ ў па чат к у Х Х с т а г од дзя дзён н і к у са мо г а м іт ра па л і т а, ч э р в е н я 1745 г. Д а р о т а в ы й ш л а з а м у ж з а к а л а ч е ў с к а г а с т а р а с т у Гж э г а ж а Мац ке ві ча і на ра дзі ла яму ча ты рох дзя цей: Ган ну-ка та жы ну (бы ла ах рыш - ча на 28 жніў ня 1746 г.), Яра ша-мі ха ла (10 жніў ня 1747 г.), Гжэ га жа-яна (22 в е р а с н я г.) і К ш ы ш т а ф а -П я т р а... П а с л я с м е р ц і м у ж а Д а р о т а п аў т о р н а вый ш ла за муж за Юза фа Ту ха ноў ска га. М. А. По пов, А. И. Ган чар, Ми т р о - п о л и т С. Б о г у ш - С е с т р е н ц е в и ч, с. 27 (пе ра клад аў та ра). 52 Пра яе дас лед чы кам бы ло вя до ма ма ла, толь кі тое, што яе імя і проз віш ча суст ра ка юц ца ў та ста мен це Сест ран цэ ві ча. Там жа, с л ю т а г а 1769 г. я н а в ы й ш л а з а м у ж з а к а р а л е ў с к а г а х а р у н ж а г а А л я к с а н д р а М і к у л і ч а і ў ш л ю б е з і м н а р а д з і л а д в у х с ы н оў : А л я к с а н д р а -Я н а (а х р ы ш ч а н ы 25 са ка ві ка 1771 г.) і Ста ніс ла ва-стэ фа на (9 лі пе ня 1772 г.). Там жа, с Н а п р а ц я г у ўся г о с в а й г о ж ы ц ц я м і т р а п а л і т н я с т о м н а д а п а м а г аў с в а і м ш м а т - л і к і м с в а я к а м. Ме н а ві т а д з я к у ю ч ы я г о п р а т э к ц ы і Я н у 1775 г. б ы ў п р ы з н а ч а - н ы к а р а л ё м С т а н іс л а в а м Аў г у с т а м П а н я т оў с к і м к а м е р г е р а м (ш а м б е л я н а м). У 1778 г. С. Бо гуш-сест ран цэ віч за браў бра та да ся бе ў Ма гі лёў. Там яго жонк а ( Ге н р ы е т а Но л ь д) с т а л а к і р у ю ч а й ус ё й х а т н я й г а с п а д а р к а й м і т р а п а л і т а. У лі пе ні 1799 г., дзя ку ю чы на ма ган ням міт ра па лі та, Ян быў пры зна ча ны мар - шал кам Га лоў на га Лі тоў ска га тры бу на ла. Там жа, с А м а л і ю і К а ц я р ы н у С. Б о г у ш - С е с т р а н ц э віч у л а д к а в аў (7 к р а с а ві к а г.) у С в я т а -Е к а ц я р ы н е н с к і і н с т ы т у т в ы с а к а р од н ы х д з я ві ц, н а в у ч а н н е ў я к і м д а - в а л а в я л і з н ы я м а г ч ы м а с ц і д л я в ы г а д н а г а з а м у ж ж а, ш т о і а д б ы л о ся. У г. А м а л і я в ы й ш л а з а м у ж з а бу д у ч а г а г е н е р а л - м а ё р а (т а д ы я ш ч э п а л коў н і к а) І. С. Гур я ла ва, а Ка ця ры на за ка пі та на Дзя ве ле ва. Там жа, с Ц а л к а м т э кс т т а с т а м е н т а н а д р у к а в а н ы: З. Д р о з д, Та с т а м е н т Мі т р а п а л і т а ўсіх рым ска -ка та ліц кіх кас цё лаў у Ра сіі, Ар хі е пі ска па Ма гі лёў ска га, ад мі - ніст ра та ра Ві лен скай ка пі ту лы Ста ніс ла ва Бо гу ша- Сест ран цэ ві ча, «Га д а - вік Цэн т ра бе ла ру скіх сту ды яў», 2. 23

24 які дру ка ваў ся ў не каль кіх кні гах аль ма на ха Ста ри на и но виз на. Здаец ца, што пер шы мі да яго звяр ну лі ся бе ла ру скія гі сто ры кі Мі ха іл Папоў і Ан д рэй Ган чар, якія ад зна ча юць у сва ёй ма наг ра фіі: Усе бі яг рафіч н ы я п ра ц ы бе ла ру ск і х да с лед ч ы каў не абы хо дзя ц ца без зг а д к і ро л і С. Бо г у ша- Сес т ра н цэ ві ча ў лё се а д на г о з ро да па ч ы на л ь н і каў су ча с на й бе ла ру ска й л і т а ра т у ры Ві н цэн т а Д у н і на-мар ц і н ке ві ча... На жа л ь, на сён няш ні дзень цяж ка да клад на ўста на віць, кім бы лі яны адзін ад наму 57. Па ка за л ь на, ш т о да г э т а г а да к у мен т а пе р ш ы м і звя р н у л і ся да с- лед чы кі ме на ві та бі яг ра фіі Сест ран цэ ві ча, а не Мар цін ке ві ча. Та м ж а я н ы я к з а ч эп к у д л я бу д у ч ы х да с лед ч ы к аў, спа сы л а ю ч ы ся на а с а бі с т ы я л і с т ы м іт р а па л і т а, на д ру к а в а н ы я ў т ы м ж а а л ь ма на х у, на зы ва юць яго пля мен ні ка Іг на ція Іва на ві ча Мар цін ке ві ча і пля менні цу Фран ціш ку Мар цін ке віч. Ад нак асо ба мар ско га ваў ка Іг на - ція ўжо доб ра вя до ма бе ла ру скім дас лед чы кам, ён на ват стаў ге роем асоб на га ар ты ку ла Язэ па Януш ке ві ча Не ч а ка н а я р э м і н іс ц эн ц ы я, або Брат Іг нат-ма цей 58. І доб ра вя до ма, што Іг на цій быў сы нам Яна Мар цін ке ві ча і яго пер шай жон кі, а вось сам Він цэнт сы нам ужо ад дру гой жон кі Мар цы я ны Нядз вец кай. Сам жа дас лед чык з жалем ад зна чае: Гі сто рыя не да нес ла імя пер шай жон кі Яна Мар цін кеві ча 59. Не ск л а да на с у па с т а ві ц ь не к а л ь к і фа к т аў: С е с т р а н ц э віч на зы в а е І г - на ція Мар цін ке ві ча сва ім пля мен ні кам, але быць та кім ён мог толь кі па жа но чай лі ніі г.зн. зы хо дзіць ад ад ной з трох яго род ных сяс цёр, у к а з а н ы х у т а с т а мен це: Да р о т ы М а ц ке ві ча в а й, А н н ы Р ы к а ч эў ск а й і Рэ гі ны Мі ку лі ча вай, у кож най з якіх бы ло ўся го па ад ным наш чадку. Дзя ку ю чы звест кам, пры ве дзе ным у ка мен та ры ях, мы ўжо ве да - ем, што і ся род наш чад каў Мац ке ві ча вай і Мі ку лі ча вай так са ма ня ма ні ко га з Мар цін ке ві чаў. І ме на ві та ве дан не з гэ та га та ста мен та проз - віш ча па му жу дру гой ся стры Сест ран цэ ві ча да зво лі ла нам звяр нуць у в а г у на ў жо даў но на д ру к а в а н у ю б е л а ру ск і м г і с т о ры к а м Яў г е на м Аніш чан кам ся род ты сяч ін шых у спі сах урад ні каў ВКЛ спа сыл ку на ар хіў ны да ку мент: Мар цін ке віч Ян, 1780, сма лен скі чаш нік, жон ка Л юд ві к а Р ы к а ч эў ск а я ( у а ры г і на ле Р ы к а шев ск а я ), ф он д 1711 сп р а в а 62 ар куш Ня ма сум нен няў, што ў гэ тай спа сыл цы га вор ка ідзе 57 М. А. По пов, А. И. Ган чар, Ми т р о п о л и т С. Б о г у ш - С е с т р е н ц е в и ч, с. 28 (пе рак л а д аў т а р а). 58 Я. Я. Януш ке віч, З я м л я ке н а т а ф а ў, с Там жа, с Я. К. Аніш чан ка, Збор тво раў. У 6-ці та мах, т. 4: Ур а д н і к і б е л а р у с к і х з я м е л ь ВК Л п р ы С т а н і с л а в е Па н я т о ў с к і м: С п і с ы н а р у с к а й м о в е, Мінск 2008, с. 288 (п е р а к л а д і р а с ш ы ф р оў к а аў т а р а). 24

25 ме на ві та пра баць ку Він цэн та, Яна, і яго на той час жон ку Люд ві ку. Та кім чы нам, мы ма ем ад каз і яш чэ на ад но пы тан не: як жа зва лі першую жон ку Яна Мар цін ке ві ча. Зме с т г э т а г а да к у мен т а, а к т ы к а в а на г а ў г р од ск і х к н і г а х Га р од н і 11 кра са ві ка 1780 го да, ста віць кроп ку ў гэ тым пы тан ні: Ян і Люд ві ка з Р ы к а ч эў ск і х М а р ц і н ке ві ч ы ча ш н і к і С ма лен ск а г а в а я в од с т в а, м у ж і жон к а... р о бі м в я до ма і ві да в оч на на ш ы м до б р а а х в о т н ы м... в е ч ы с т а пра даж ным пра вам Пят ру Мак р жэц ка му да дзе ным, на тое, што мы, М а р ц і н ке ві ч ы... ма ю ч ы дом к а мен н ы ў г о р а д з е Ві л ь н і, я к і да с т аў ся нам у спад чы ну па ня бож чы цы Ган не Ры ка чэў скай, ма ці на шай, дабр а д з е е, д з е д зіч н ы м п р а в а м ат ры ма н ы ёю а д кся н д з а С т а н іс л а в а С е с т - р а н ц э ві ча, бі ск у па Б е л а ру ск а г а 61. К а м я н і ца к а ш т а в а л а па к у п н і к у пол ь ск і х з ло т ы х і зна хо д зі л а ся не да лё к а а д ву л і ц ы С у бач (з а р а з Su bačius), у за вул ку, з ты лу кас цё ла св. Ка зі мі ра, по бач з па ла цам падс т о л і я ВК Л М і х а л а П а т оц к а г а, да ма м і па д к а мо ры я Н а р бу т а, в а я в о д ы ві це б ск а г а С а л а г у ба і і н ш ы х 62. Та кім чы нам, за раз мы мо жам сцвяр джаць: пе р ш ы м іт ра па л іт усі х рым ска - ка та ліц кіх цэр к ваў у Ра сіі Ста ніс лаў Бо гуш - Сест ран цэ - віч не з яў ляў ся крэў ным ні для баць кі, ні для ма ці, ні са ма му Він цэн ту Ду ні ну-мар цін ке ві чу, а быў толь кі для пер ша га з іх свая ком па жон цы. Дач ка род най ся стры міт ра па лі та Ган ны Ры ка чэўскай, Люд ві ка, вый ш ла за муж за Яна Мар цін ке ві ча і ме на ві та ад іх па хо дзяць звод ныя па э та брат Іг на цій Мар цін ке віч і ся стра Франц і ш к а 63. Ме на ві т а я н ы, у а д р оз нен н і а д Ві н ц эн т а М а р ц і н ке ві ча, с т а л і ся р од і н ш ы х па т ом к аў на ш ча д к а м і ба г а ц ц я ў м іт р а па л і т а С т а н іс л а в а Б о г у ша - С е с т р а н ц э ві ча, ат ры маў ш ы на ле ж н ы я і м ча с т к і я г о ма ён т к аў у М а г і лё ў ск а й г у б е р н і. А д на к не к а т о ры я не да к л а д н ы я фа р м у лё ў к і ў т а с т а мен це а б не к а т о ры х я г о ўл а да н н я х с т а л і п ры ч ы на й п р а ц я г л ы х с у до вы х ц я ж баў па м і ж спа д ч ы н н і к а м і. 4 Як мы ба чым, за гад ка, якая хва ля ва ла дас лед чы каў амаль ста годдзе, ме ла да во лі про стае ра шэн не, будзь гэ тыя дас лед чы кі кры шач ку больш уваж лі выя і ці каў ныя, бо за вяш чан не Міт ра па лі та і яго дзённі кі бы лі ім да ступ ныя. Ця пер мы ма ем ад ка зы і на не ка то рыя ін шыя 61 НГАБ, ф. 1711, воп. 1, спр. 431, арк адв. 62 Там жа. 63 Ся мей ныя та ям ні цы Ду ні на-мар цін ке ві ча. Хто та кая Фран ціш ка з Мар цін - ке в і ч а ў Па р ч эў с к а я, і ц і с п а г н а л а я н а п а з ы к і c в а й г о б а ц ь к і?, «Куль ту ра», 2017, 12 і

26 важ ныя за гад кі з бі яг ра фіі Він цэн та Ду ні на -Мар цін ке ві ча. Пра іх тэ - зіс на. Каб не ўграз нуць у дзя сят ках но вых фак таў, да ку мен таў і та му падоб на га, зга даю толь кі ас ноў ныя мо ман ты, якія па він ны быць увед з е н ы я ў г і с т о ры ю л і т а р а т у ры. Б ол ьш па д р а бя з н ы я фа к т ы з с а м ы м і но вы м і да к у мен т а м і, і х зд ы м к а м і і спа сы л к а м і на а р х іў н ы я к ры н і ц ы бу д у ц ь а п у б л і к а в а н ы ў не к а л ь к і х з а п л а на в а н ы х аў т а р а м к н і г а х, пе р - шыя з якіх па він ны вый с ці на па чат ку юбі лей на га 2018 го да. Магчы ма, што па ме ры пад рых тоў кі ма ке таў наз вы бу дуць мя няц ца, але па куль аў та рам яны ба чац ца так: 1. «Блі жэй за ўсіх да Мар цін ке ві ча» но выя фак ты ся мей най гі сто рыі: пра баць коў, бра тоў, сяс цёр, плямен ні каў і ін шых род ных; 2. «Пад роб ле на Мар цін ке ві чам» крымі наль ныя гі сто рыі пра пад роб ку да ку мен таў; 3. «Мар цін ке віч не Д у н і н» па д р а бя з на е да с ле да в а н не д в а р а н ск а й сп р а вы з но вы м і фа к т а м і д л я г е не а ло г і і, а ц эн к а с а п р аўд на с ц і да к у мен т аў; 4. «М а р ц і н- ке віч на служ бе» фар му ляр ныя спі сы, служ ба ў роз ных мін скіх ус т а но в а х; 5. «П а н юш к а ві ч ы р а д зі ма М а р ц і н ке ві ча» да к у мен т ы па гі сто рыі ма ён т ка Па нюш ка ві чы. Ка лі ат ры ма ец ца ажыц ця віць за - ду ма нае, то вый дзе сап раў д ная пен та ло гія, пра якую ка лісь ці даў но ма рыў дас лед чык Ду ні на-мар цін ке ві ча Язэп Януш ке віч. На жаль, ка лі ней кія фак ты ста лі зда быт кам эн цык ла пе дый і падруч ні каў, тра пі лі ў та кую «аў та ры тэт ную» кры ні цу для су час ных ма - ла дых дас лед чы каў як «Ві кі пе дыя», вель мі скла да на зма гац ца з тэкс т а м і, я к і я кож н ы ме ся ц п р а ц я г в а юц ь р а з м на ж а ц ца: к а н т р ол ь н ы м і, кур са вы мі, па пу ляр ны мі і ка ля на ву ко вы мі ар ты ку ла мі і на ват да кумен т а л ь н ы м і фі л ь ма м і і т.п., я к і я па м на ж а юц ь у жо с а с т а р э л ы я зв е с т - к і. А к р а м я ў жо а с в е т ле на г а па д р а бя з на ў Род н ы м с ло в е 64 ад ка зу на п ы т а н не: к і м ме на ві т а п ры хо д зіў ся Ві н ц эн т М а р ц і н ке віч м іт р а па л і т у С т а н іс л а ву Б о г у ш- С е с т р а н ц э ві ч у, вы л у ч у т ол ь к і 12 а с ноў н ы х фа к т аў, якія па він ны быць пе ра пі са ны ці па поў не ны. 1. Пер шым і, бе зу моў на, най больш важ ным з май го пун к ту гледжан ня, з яў ля ец ца тэ зіс аў та ра пра тое, што Він цэнт Мар цінке віч п ры вы в а д з е св а й г о д в а р а н ск а г а па хо д ж а н н я п ры д у маў са бе пры до мак «Ду нін-» бо ніх то з яго ных бліз кіх: ні баць ка, н і дзя дзь ка, н і брат, н і ма ц і н і ко л і не вы ка ры с т оў ва л і ва ры я н т п роз ві ш ча Д у н і н-мар ц і н ке віч. Усю д ы і заў сё д ы (а за ра з аў т ар ма е не ка л ь к і дзя ся т каў ра н н і х да к у мен т аў, па ч ы на ю ч ы а д х 64 З. Дрозд, Цяжар канчатковай вывучанасці: Ці быў каталіцкі мітрапаліт Станіслаў Богуш-Сестранцэвіч дзядзькам Вінцэнту Дуніну-Марцінкевічу?, «Роднае слова», 2017, 6, с

27 г а доў: д з я ся т к і зг а да к у ме т ры ч н ы х к н і г а х ся м і М а р ц і н ке ві чаў, д з я ся т к і с у до вы х поз в аў, р э з а л ю ц ы й, п р а т а ко л аў, до п ы т аў, д экр э т аў, да в е р а на с це й, л і с т оў, г а н д лё вы х зд з е л а к, фа р м у л я р н ы х спі саў, пра шэн няў... усю ды толь кі адзін ва ры янт, Мар цін ке - віч! Пад ра бяз на пра гэ та аў тар пі саў у ар ты ку ле На вош та Мар - ц і н ке ві ч у спат рэ біў ся Д у н і н у На ша й Н і ве 65. Гэ ты, зда ва лася б, не ве ра год ны тэ зіс, да гэ та га ча су не су стрэў ні я кай кры ты кі ся род гі сто ры каў. Не пас рэд на да гэ та га тэ зі са да да дзім і дру гі. 2. Ня гле дзя чы на сцвяр джэн не ад на го з са мых ад да ных і аў та рытэт ных дас лед чы каў Мар цін ке ві ча: «Ра да вод ро ду Ду ні на-мар - цін ке ві ча доб ра вы ву ча ны», на са мой спра ве, дзіў на, але ніх то не зай маў ся вы ву чэн нем гэ та га ра да во ду, хоць усе дас лед чы кі Мар - цін ке ві ча не маг лі не зга даць сум неў ны да ку мент з гэ тай дваран скай спра вы пра Пят ра Пер ша га, які жыў у 1201 го дзе. Аў тар узяў на ся бе сме ласць сцвяр джаць, што па боль шай част цы гэ ты до ка з па бу да ва н ы на фа л ь ш ы вы х або су м неў н ы х да к у мен т а х, а вя лі кая яго част ка пе ра пі са на з іс ну ю чых на той час гер боў нікаў. У 1832 го дзе Він цэнт (хут чэй за ўсё, па пад каз цы ста рэй шых та ва ры шаў з Мін ска га два ран ска га дэ пу тац ка га схо ду, што прасла ві л і ся на ўсю і м пе ры ю сфа л ь сі фі ка ва н ы м і ра да во да м і, доб ра ве да лі, як да ку мен таль на да ка заць на ват тое, ча го ні ко лі не было) уз вёў не толь кі па хо джан не свай го гер ба, але і са мо га свай го ро ду да Пят ра Ду ні на ад куль пай ш ла і вер сія пра дац кае пахо д жа н не Мар ц і н ке ві чаў. А д на к ра з ры ў па м і ж П я т ром Д у н і н ы м і рэ аль ны мі прод ка мі Він цэн та больш за 500 га доў. І нам зда ецца, што гэ та за над та шмат, каб га ва рыць аб хоць ней кім на ват тэ а рэ тыч ным па хо джан ні ад яго на ша га кла сі ка. 3. Вя до мы факт: Він цэнт на ра дзіў ся ў Па нюш ка ві чах у сям і бед на га аран да та ра, які сам араў зям лю мы так са ма па ста вім пад сум неў... Ча мусь ці ніх то на ват не за пы таў ся: як мо жа быць аран да тар ма ён т ка, які скла даў ся з не каль кіх вё сак, якія на лічва лі 160 два роў і больш за 1000 пры гон ных душ абод вух по лаў, быць бед ным? На са мой спра ве, Ян Мар цін ке віч не быў аран дата рам гэ та га ма ён т ка, і не быў на ват яго ўпраў ля ю чым. Пас ля зме н ы а р а н да т а р аў ён па да в е р а на с ц і а д С е с т р а н ц э ві ча па ві нен быў да па маг чы ўла дзіць прэ тэн зіі пас ля ра ней ша га аран да та ра, чым і зай маў ся да са мой сва ёй смер ці З. Дрозд, На в о ш т а Ма р ц і н ке в і ч у с п а т р э бі ў с я Д у н і н, «На ша Ні ва», 16 (949), , с. 12, З. Дрозд, С я м е й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а: Ян Ма р ц і н ке в іч: з а г а д - к і п р а б а ц ь к у к л а с і к а, «Куль ту ра», 5, , с. 14; 7, , с

28 4. Але на са мой спра ве Ян і яго брат Іг нат Мар цін ке ві чы, са праўды, бы лі аран да та ра мі. І гэ та зноў да дог мы аб бед най зас цянко в а й ш л я х це. А ле да с лед ч ы к і змеш в а л і ж ы ц цё б е з з я ме л ь на й шлях ты, якая не ме ла сва іх ся лян, аран да ва ла ва ло ку, а то і паўва ло кі зям лі, і са ма стой на яе ап ра цоў ва ла, з аран да та ра мі цэ - лых ма ён т каў. Вя до ма, ніх то з апош ніх не ха дзіў з драў ля най са хой па па лях і не пас віў улас нае быд ла. Яш чэ ў 1785 го дзе па м і ж ві лен ск і м в а я в о да м К а р а лем ( П а не к а х а н к у ) і па д- к а мо ры м ВК Л Ге р о н і ма м к н я з я м і Ра д зі ві л а м і з а д на г о б о к у і а б оз н ы м ВК Л М і х а л а м і К а ц я ры на й з М а р аў ск і х Л а по т а м і з дру го га бы ла скла дзе на за стаў ная ўго да на ма ён так Стар чыцы (ця пер вё ска Ак цябр, Са лі гор скі ра ён, Мін ская воб ласць). Пас ля част ку гэ та га ма ён т ка аран да ваў зем ля мер Юзаф Воль - скі, ад яко га 23 кра са ві ка 1793 го да па чаў аран да ваць на ваг радскі рот містр Іг нат Мар цін ке віч. Гэ тая су ба рэн да абыш ла ся яму ў поль скіх зло тых. 30 са ка ві ка 1795 го да ён за па зы чыў яш чэ на арэн ду ра дзі ві лаў ска га ма ён т ка Но вы Двор. Мена ві та з пер шым з гэ тых ма ён т каў звя за на на ступ нае 15-год дзе ў жыц ці бра тоў. Агу лам поль скіх зло тых! На пэў на, гэта га цал кам да стат ко ва, каб аб вер г нуць тэ зіс аб бед нас ці сям і М а р ц і н ке ві чаў Аб да во лі вы со кім уз роў ні сям і Мар цін ке ві чаў на ват на фо не санкт-пе цяр бур г скіх вяль мо жаў свед чыць той факт, што першым шлю бам адзі нак роў ны брат Він цэн та Іг нат Мар цінке віч, быў жа на ты на кня зёў не Соф і Кан ця мір. Яе баць ка князь Дзміт ры Кан ця мір быў апош нім прэ тэн дэн там на па сад Мал даў ска га кня ства. Ці быў пер шы цесць Іг на та Мар цін ке ві ча ба га тым? Ду маю, гэ та га эпі тэ та бу дзе за ма ла, каб апі саць яго фі нан са вы стан. У 1803 го дзе, як раз не за доў га да вя сел ля, стрыеч ны брат Дзміт рыя Кан ця мі ра, Ва сіль Па сек, так ацэнь ваў яго ма ё масць: душ і больш за руб лёў 68. П а д р а бя з - на пра пер шы шлюб Іг на та і аб яго но вых сва я ках аў тар пі саў у г а з е це «Кул ь т у р а» 69. Ус т а л я в а на я аў т а р а м т а к с а ма і п ры ч ы на зв а л ь нен н я к а п і т а н-ле й т э на н т а І г на т а М а р ц і н ке ві ча з в а ен на й служ бы (яго на ват пры су дзі лі да рас ст рэ лу, але так як па ка- Уп е р ш ы н ю н а д р у к а в а н ы м е т р ы ч н ы з а п іс а б н а р а д ж э н н і і х р ы ш ч э н н і с ы н а Я н а і Л ю д ві к і з Р ы к а ч эў с к і х М а р ц і н ке ві ч аў Ф е л і к с а - С т а н іс л а в а -К а з і м і р а. 67 Там жа. 68 В. В. Па сек, О т р ы в о к ж и з н и Ва с и л и я Па с е к а, и м с а м и м с о ч и н е н н ы й, Русский ар хив, вып Моск ва 1863, с З. Дрозд, Рэ в е л ь с к і Мо н т э - К р ы с т а, «Куль ту ра», 2017, 34,

29 р а н не сме р ц ю бы ло а д ме не на, т ол ь к і па з ба ві л і зв а н н я і ў зна г а - род), а так са ма лёс яго трох сы ноў і ўну каў, якія за ста лі ся жыць у С а н к т -Пе ц я р бу р г у і ў ма ён т к а х М а р ц і н ке ві чаў, ш т о зна хо д зілі ся ў гэ тай гу бер ні. 6. Язэп Януш ке віч лі чыў, што Ян Мар цін ке віч не жыў з сям - ёй, і не дзе пра жы ваў аж да 1819 го да. Ад нак сён ня мы мо жам сцвяр джаць, што ён па мёр неў за ба ве пас ля на ра джэн ня Вінцэн та. І хоць мет ры ка аб яго смер ці па куль не зной дзе на, мы мо жам пра па на ваць ва ры янт дак лад най да ты, ка лі гэ та ад было ся. 27 с а к а ві к а г о да, ма ю ч ы г е не р а л ь н у ю да в е р а на сц ь ад міт ра па лі та Бо гу ша -Сест ран цэ ві ча, мін скі бі скуп Якуб -Іг на - ц і Д з я д з е р к а з а к л ю ч ы ў но вы к а н т р а к т на д ву х г а до ву ю а р эн д у П а н юш к а віч, па ч ы на ю ч ы з 30 ма я, з Ві н ц эн т а м С т э фа ноў ск і м. У гэ тым най важ ней шым для нас да ку мен це згад ва ец ца, што зак лю ча ны ён па за вяр шэн ні го да пас ля смер ці свет лай па мя ці па на чаш ні ка на ваг рад ска га Яна Мар цін ке ві ча. Гэ та даз ва ляе нам вы ка заць зда гад ку, што ён па мёр 30 мая 1808 го да, а значыць, уся го праз 3 ме ся цы пас ля на ра джэн ня Він цэн та З ма лен ства асі ра це лы гэ тыя сло вы на пі са ныя са мім Вінцэн там пры вы ва дзе два ран ства, вя до мыя кож на му, хто ці ка віўся яго бі яг ра фі яй. Ад нак сі ра та гэ та той, хто не мае баць коў. А сён ня мы мо жам да клад на сцвяр джаць, што ма ці Він цэн та па мер ла амаль праз 20 год пас ля яго на ра джэн ня, ка лі ён ужо пра ца ваў у Мін ску. 30 сту дзе ня 1830 го да Мар цы я на Мар цінке ві ча ва скла ла та ста мент, па якім яе дзе ці Він цэнт і Але на у маі 1831 го да па дзя лі лі яе спад чы ну, бо са ма яна 20 чэрве ня 1830 го да па мер ла ва ўзрос це 62 га доў. Больш пад ра бяз на гл я д зі це а р т ы к ул Ся ме й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча: Не вя до мае пра лёс ма ці кла сі ка Да дат ко ва нам уда ло ся пра са чыць жыц цё вы шлях ад на ра джэння да смер ці двух род ных сяс цёр Він цэн та Але ны (па му жу Умін скай) і Юліі (па му жу Вы соц кай) зной дзе ны мет ры кі аб іх хрыш чэн ні, шлю бе і смер ці, а так са ма мет ры кі аб на ра джэнні дзя цей Але ны. Больш пад ра бяз на пра гэ та ра ска за на аў та рам 70 Там жа. 71 З. Дрозд, С я м е й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а: Не в я д о м а е п р а л ё с м а ц і к л а с і к а, «Куль ту ра», 2016, 51, с Упер шы ню над ру ка ва ныя мет рыч - ныя за пі сы: аб смер ці ма ці Мар цы я ны Мар цін ке ві ча вай і ся стры Хе ле - н ы з М а р ц і н ке ві ч аў Ум і н с к а й, а т а к с а м а а б н а р а д ж э н н і і х р ы ш ч э н н і п л я м е н - н і к а Ві к т а р а -Ц ы п р ы я н а Ум і н с к а г а. 29

30 у а р т ы к у ле Ся ме й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча. Лё сы сяс цё р к л а сі к а л і т а р а т у ры 72. А так са ма ўда ло ся пра са чыць лёс ра ней не вя до май дас лед чы кам ся стры дач кі ад пер ша га ш л ю бу Я на М а р ц і н ке ві ча і Л юд ві к і Р ы к а ч эў ск а й Ф р а н ц і ш к і (па му жу Пар чэў скай ма ці сяб ра Ада ма Міц ке ві ча, ма ла до га л і т а р а т а р а С т а н іс л а в а П а р ч эў ск а г а) Не ма ла важ ным но вым да дат кам у бі яг ра фію Ду ні на -Мар цін ке - ві ча з яў ля ец ца зной дзе ны аў та рам факт, што ўжо ў 1835 го дзе ён упер шы ню апы нуў ся ў Мін скім ту рэм ным зам ку па спра ве аб пад роб цы да ку мен таў, хоць да гэ та га ча су, на пад ста ве дав ед к і, я к у ю с а м Ві н ц эн т п р а д с т а віў па с л я п р а ц я г л а г а п р а г у л у ў 4 ме ся цы па мес цы сва ёй пра цы ў кан сі сто рыю, пі са ла ся толькі пра хат ні арышт. Больш пад ра бяз на гля дзі це наш ар ты кул Він цэнт Ду нін-мар цін ке віч і пад роб ка пя ча так у На шай Ніве Знач на пам но жы лі ся на ма пе Бе ла ру сі і мяс ці ны, звя за ныя з родам Мар цін ке ві чаў. Да трох іс ну ю чых да сён ня (Па нюш ка ві чы, Мінск і Лю цын ка) мы мо жам да даць і Сло нім, дзе 8 жніў ня 1750 го да на ра дзіў ся дзядзь ка кла сі ка Іг нат і, хут чэй за ўсё, і бацька Ян, і по бач з якім зна хо дзіў ся ма ён так Вы со ха (згад ва ец ца яш чэ ў два ран скім вы ва дзе, але ча мусь ці ніх то не звяр таў на яго ўва гі). Яго мы мо жам лі чыць гняз дом Мар цін ке ві чаў, так як пра больш ран нюю гі сто рыю сям і па куль ні чо га не вя до ма. Гэ т а і б е л а ру ск і я з ем л і Б о г у ша - С е с т р а н ц э ві ча: я г о а с а бі с т ы я, у а д р оз нен не а д д у хоў н ы х П а н юш к а віч, ма ён т к і М а л я ц і ч ы (ця пер Кры чаў скі ра ён) і Ла па цін (за раз Ла па ці на, Мсціс лаў скі ра ён Ма гі лёў скай воб лас ці), дзе ней кі час жы ла сям я Яна Марц і н ке ві ча. Гэ т а і Сл у ц к, д з е б р а т ы М а р ц і н ке ві ч ы х рыс ц і л і св а і х дзя цей, пад час арэн ды Іг на там ма ён т ка Стар чы цы. Ян жыў па 72 З. Дрозд, Ся мей ныя та ям ні цы Ду ні на-мар цін ке ві ча. Лё сы сяс цёр кла сі ка лі - т а р а т у р ы, «Куль ту ра», 2016, 46 і 47. Упер шы ню над ру ка ва ныя мет рычн ы я з а п і с ы: а б н а р а д ж э н н і і х р ы ш ч э н н і ся с т р ы Хе л е н ы М а р ц і н ке ві ч аў н ы, пле мян ніц Юзе фы -Він цэн ты -Апа ло ніі і Яў ге ніі -Са фіі Умін скіх, а так са ма за - пiс аб вян чан ні Хе ле ны Мар цін ке ві чаў ны і Юзе фа Умін ска га. 73 З. Дрозд, С я м е й н ы я т а я м н і ц ы Д у н і н а - Ма р ц і н ке в і ч а. Х т о т а к а я Ф р а н ц і ш к а з Мар цін ке ві чаў Пар чэў ская, і ці спаг на ла яна па зы кі cвай го баць кі?, «Ку л ь т у- ра», 2017, 12 і 15. Упер шы ню над ру ка ва ныя мет рыч ныя за пі сы: аб на рад ж э н н і і х р ы ш ч э н н і п л я м е н н і ц ы К а н с т а н ц ы і - Ф е л і к с ы -Ві к т о р ы і д ач к і Він цэн та і Фран ціш кі з Мар цін ке ві чаў Пар чэў скай. 74 З. Дрозд, Ві н ц э н т Д у н і н - Ма р ц і н ке в іч і п а д р о б к а п я ч а т а к, «На ша Ні ва», 44 (881), , с

31 с у с ед с т в е з б р а т а м, а ле с л у ж ы ў у а р а н да т а р аў р а д зі ві л аў ск а г а ма ён т ка Заў шы цы Ма саль скай або Ка на пац ка га, бо ён згад ва - ец ца толь кі ў гэ тай вёс цы і вёс цы Ма за лі. Гэ та і ма ён так Юзафо ва ка ля Глу ска, і сам Глуск, дзе па ха ва ныя і ма ці Він цэн та, і ся стра Але на Умін ская 75. Гэ та і но выя ад ра сы на кар це Мінска, дзе ча со ва пра жы ваў ма ла ды Мар цін ке віч. 11. Д у ма ю, ш т о не ма л а в а ж н ы м фа к т а м да бі я г р а фі і пе р а к л а д ч ы к а на бе ла ру скую мо ву «Па на Та дэ ву ша» бу дзе той факт, што плямен нік Він цэн та Ста ніс лаў Пар чэў скі не про ста быў сяб рам Ада ма Міц ке ві ча пад час яго ван д роў кі ў Ры ме, але і вы ра та ваў яго ад смер ці. Так са ма ці ка вы факт, што над піс на над ма гільным ка мя ні ра на па мер ла га Ста ніс ла ва на пі саў сам Міц ке віч. Больш пад ра бяз на пра гэ та ра ска за на аў та рам у ар ты ку ле Dan - se ma cab re Ста ніс ла ва Пар чэў ска га апуб лі ка ва ным у Куль туры Да да мо ў гэ тую скар бон ку і тое, што аў та рам зной дзе на справа аб вя до мым ра ней толь кі на ас но ве ся мей ных ле генд фак це вык ра дан ні ма ла дым Він цэн там Мар цін ке ві чам яго пер шай жон к і Ю з э фы Б а р а ноў ск а й. Аб г э т ы м гл я д зі на ш а р т ы к ул «Не - в е р а г од на я г і с т о ры я ш л ю бу Ві н ц эн т а М а р ц і н ке ві ча» Б е з у моў на, ус т а ноў ле н ы я на м і но вы я фа к т ы з я ў л я юц ца в а ж н ы м і для бі яг ра фій двух вя до мых на шых су ай чын ні каў: Ста ніс ла ва Бо - гу ша -Сест ран цэ ві ча і Він цэн та Ду ні на -Мар цін ке ві ча, але яны прыве дзе ны на мі толь кі для прык ла ду. Ку ды больш важ ным з яў ля ец ца вы ву ч эн не с а мо г а ме х а н і з ма фа р м і р а в а н н я на ш ы х г і с т а ры ч н ы х в е даў і з яў лен ня ў на шых эн цык ла пе ды ях не дак лад ных зве стак на ват пра зо рак пер шай ве лі чы ні бе ла ру ска га куль тур на га не бас хі лу. Пры чыны мо гуць быць на ступ ныя: Да во лі ча ста дас лед чы кі, не ма ю чы ар хіў ных да ных, да вя рал і зв е с т к а м з т р э ц і х ру к, я к і я ўсп ры ма л і нек ры т ы ч на, вы п у ск а ю ч ы з па д у в а г і іс н у ю ч ы я на па в е р х н і а р х іў н ы я да к у мен т ы і к ры н і ц ы. У на шым прык ла дзе не вы ву ча лі ся на ват та кія важ ныя, як дзён нік 75 Не вя до мае пра лёс ма ці кла сі ка З. Дрозд, D a n s e m a c a b r e С т а н і с л а в а Па р ч эў с к а г а, «Куль ту ра», 30 і 31. Уп е р ш ы н ю н а д р у к а в а н ы я м е т р ы ч н ы я з а п і с ы: а б н а р а д ж э н н і і х р ы ш ч э н н і пля мен ні ка Ка зі мі ра-ста ніс ла ва -Іа ан на сы на Він цэн та і Фран ціш кі з Мар - ц і н ке ві ч аў П а р ч эў с к і х. 77 З. Дрозд, Не ве ра год ная гі сто рыя шлю бу Він цэн та Мар цін ке ві ча, «На ша Ніва», 26 (911), , с

32 і т а с т а мен т м іт р а па л і т а (т р э ба а д зна ч ы ц ь, ш т о з я ў лен не і н т э р н э т у істот на спрас ці ла по шук но вых кры ніц і той жа дзён нік Бо гуш- С е с т р а н ц э ві ча ц я пе р да с т у п н ы ў і н т э р н э це д л я вы ву ч эн н я 78 ). Ча ста а с но в а й па до б н ы х а к сі ём с т а на ві л і ся па б ол ь ша й с т у пе н і ма с т а ц к і я т в о ры, я к і я по т ы м нек ры т ы ч на пе р а п іс в а л і ся і н ш ы м і да с лед ч ы к а м і ўжо як на ву ко выя фак ты і яны трап ля лі ў эн цык ла пе дыі і пад руч ні кі. Вя лі кай праб ле май бы ла і ідэ а ла гіч ная ўста ноў ка са вец кіх часоў, ка лі бы ло знач на прас цей вы ву чаць ге роя, які быў «бед ны», чым ка лі ён быў «пры гон ні кам» і т.п. Але шмат у чым па доб ны ідэ а ла гічны па ды ход улас ці вы і для су час най бе ла ру скай гі ста рыч най на ву кі, х а ц я б на э т а пе вы з на ч эн н я а к т у а л ь на с ц і а б о не а к т у а л ь на с ц і т э м ы да с ле да в а н н я. Не мен шай праб ле май у фар мі ра ван ні няс луш ных да ных была ўнут ра ная ўста ноў ка са міх дас лед чы каў сво е а саб лі вая за ка ха - насць у сва іх ге ро яў, якая пры му ша ла іх за ліш не ідэ а лі за ваць, бе зумоў на да в я р а ц ь п р а д с т аў ле н ы м і м і с а м і м і зв е с т к а м і а бы хо д зі ц ь у в а - гай неп ры ваб ныя ба кі іх жыц ця. Бе зу моў на, ас ноў най праб ле май, якая зму ша ла дас лед чы каў больш вы лу чаць свае вер сіі ці на ват фан та зі ра ваць, ста ла не да статко вая пра ца па вы яў лен ні но вых да ку мен таў, якіх, толь кі ў вы ні ку двух га до вай на шай пра цы па дас ле да ван ні бі яг ра фіі Він цэн та Ду ніна-мар цін ке ві ча, на мі вы яў ле на ка ля сот ні. У боль шай ме ры, па доб нае стаў лен не да кры ніц ста ла вы ні кам та го фе но ме на, што мы ўмоў на наз ва лі «ця жа рам кан чат ко вай вы вуча нас ці» ма ла дыя дас лед чы кі про ста не бра лі ся за па доб ныя тэ мы, л і ча ч ы і х не пе р с пек т ы ў н ы м і: н і чо г а но в а г а т у т не зна й с ц і, ус ё ў жо зной дзе на, бо та кія аў та ры тэ ты ўжо пра ца ва лі над гэ тай тэ май дзеся ц і г од д з я м і. Ф е но мен «ц я ж а ру к а н чат ко в а й вы ву ча на с ц і» ўл а с ц і вы на в ат цэ лым дас лед чым ін сты ту там, на пры клад, та кой аў та ры тэт най уста - но в е я к Б е л а ру ск і на ву ко в а -да с лед ч ы і н с т ы т у т да к у мен т а з наў с т в а і ар хіў най спра вы. Пра гэ та пі ша, прыс вя ціў шы не адзін год «афі цыйна му» вы ву чэн ню бі яг ра фіі кла сі ка Язэп Януш ке віч у ар ты ку ле У арх і ў н а й ц і ш ы: Па ча се ске міў, што зваль нен не яны пла на ва лі заў час на, ка лі яш чэ пе рад Но вым го дам паз ба ві лі на ву ко вай тэ мы на на ступн ы г од. З а ме с т п р а па на в а на г а м ною п р а ц я г у да с ле да в а н н я а р х іў на й 78 Дн е в н и к С е с т р е н ц е в и ч а, п е р в о г о м и т р о п о л и т а в с е х р и м с ко - к а т о л и ч е с к и х цер к вей в Рос сии. Часть I: 1797 и 1798 гг., [у:] С т а р и н а и н о в и з н а, кн. 16, Санкт -Пе тер бург 1913, элек т рон ны рэ сурс: http: // t lit.in fo /Texts /Do ku - m e n t y/ Ru s s / X V I I I / /S e s t r e n c e v ich / p r e d. ht m. 32

33 спа д ч ы н ы В. Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча... а н і я к а й не да л і 79. Раст лу ма ча на гэ та бы ло тым, што «пра на ша га кла сі ка ўжо на пі са на больш, чым ён сам на пі саў за сваё жыц цё». Вя лі кай праб ле май па-ра ней ша му з яў ля ец ца са вец кая сі стэ ма ар га ні за цыі дас ле да ван няў бе ла ру скі мі ін сты ту та мі. У тым жа ар - ты ку ле Януш ке віч пі ша, што «дзяр жаў ны» дас лед чык па-ра ней шаму за ле жыць ад пла наў, што зац вяр джа юц ца на чаль ствам, а так са ма за над та шмат ча су вы му ша ны мар на ваць не на дас лед чую пра цу, а, хут чэй, бю рак ра тыч ную: Стаў ра дзей трап ляць у ар хіў ную чы таль - ню факт. Прык ры для на ву коў ца, што лі чыць ся бе ар хі ві стам... Н а р а д ы. Д ы р эк ц ы і. П а с е д ж а н н і а д д з е л а. К а ле г і і а р х іў на й г а л і н ы (па д ры х т оў к а да і х). С п р а в а з да ч ы. Ву чо н ы я р а д ы. Р э ц эн зі і. Вод г у к і. Ха рак та ры сты кі. Пла ны. І ўсё тэр мі но ва, і ўсё ад каз на. І ней дзе паміж ін ша га пла на выя на ву ко выя тэ мы. З го ду ў год па за ча ра ва ным ко ле 80. Усе гэ тыя пры чы ны пры во дзяць да та го, што на шы су час ныя звест кі на ват пра та кіх вы дат ных су ай чын ні каў як Він цэнт Ду нін- М а р ц і н ке віч, А да м М і ц ке віч, Та д э ву ш Р эй т а н, С т а н іс л аў М а н юш к а і ін шыя, і, тым больш, аб іх прод ках яш чэ да лё ка ня поў ныя ці на ват па мыл ко выя. Пры гэ тым «ця жар кан чат ко вай вы ву ча нас ці» не даз ва - ляе ма ла дым гі сто ры кам на ват пры сту піць да па доб ных тэм (хут чэй за ўсё, яны не бу дуць зац вер джа ны як тэ мы на ву ко вай пра цы), а аўт а ры т э т м і н у л ы х па к а лен н я ў да с лед ч ы к аў ус у м н і ц ца ў не к а т о ры х фак тах і пад вер г нуць іх рэ ві зіі. Та му дас ле да ван ні, якія ста вяць сва ёй за да чай вы ву чэн не і пра вер ку на ват эн цык ла пе дыч ных зве стак, асаб - лі ва, у свят ле з яў лен ня но вых тэх на ло гій, та кіх як ін тэр нэт, які прадстаў ляе до ступ да вя ліз на га, ра ней не вя до ма га ма сі ву да ных, ста нов я ц ца а к т у а л ь н ы м і і пе р с пек т ы ў н ы м і. Уз р а с т а е і р о л я не з а ле ж н ы х, не зв я з а н ы х з д з я р ж аў н ы м і і н с т ы т у т а м і да с лед ч ы к аў, і х ус т а ноў к а пра ца ваць для ся бе, а не для га лач кі. Ча му пры кла дам мо гуць быць і сен са цый ныя ад к рыц ці бе ла ру ска га гі сто ры ка Зміт ра Юр ке ві ча ў бія г р а фі я х А да ма М і ц ке ві ча, Та д э ву ша Р эй т а на і і н ш ы х 81. Зда ец ца, што і м ы мо ж а м с у с т р эц ь 210 -г од д з е Ві н ц эн т а Д у н і на -М а р ц і н ке ві ча не з п у с т ы м і ру к а м і. 79 Я. Я. Януш ке віч, З я м л я ке н а т а ф а ў, с Там жа, с З. Юр ке віч, Та я м н і ц а Мі ц ке в і ч а п а к у д з е л і, «Куль ту ра», 2016, 8, 11; ён жа, Мі ц ке в іч Рэ й т а н К а с ц ю ш к а, «Куль ту ра», 2016, 49; ён жа, Та я м н і - ц а Мі ц ке в і ч а п а к у д з е л і -2, «Куль ту ра», 2016, 6; ён жа, Та я м н і ц а Мі ц ке в і ч а па мя чы, «Куль ту ра», 2017, 14,

34 Summary The burden of a definitive study or new facts on a Belarusian classic author on the occasion of his 210th anniversary Is it possible to find anything new in the biographies of such remarkable personages of world and Belarusian culture as Adam Mickiewicz, Wincenty Dunin-Marcinkiewicz, Tadeusz Rejtan, or Tadeusz Kościuszko? Has everything been discovered? And is our knowledge of these significant people, whose names are on the pages of course books and encyclopaedias, adequate? Based on the accumulated knowledge regarding the degree of kinship between Wincenty Dunin-Marcinkiewicz and Stanisław Bohusz-Siestrzencewicz, the author of this article points not only to many years unsatisfactory search for the answer to this question but also to the dissemination of the knowledge acquired from inaccurate sources, speculations and even literary fantasy. Moreover, based on archival materials, he dispels such ingrained encyclopaedic dogmas as: the history of the Dunin-Marcinkiewicz family has been thoroughly studied, his parents were poor tenants of the Paniuszkowicze estate, Wincenty was orphaned in early childhood, etc. The term the burden of a definitive study, coined by the author, refers to the cause of abandoning the search for new facts and lack of a critical assessment of our historical knowledge. S t r e s z c z e n i e B r z e m i ę d e fi n i t y w n e go pr z e s t u d i o wa n i a al bo No we fak ty z okaz ji 210 rocz ni cy dog łęb nie zba da ne go kla sy ka bia ło ru skie go Cz y m oż l i we s ą n o we o d k r y c i a w ż y c io r y s a ch t a k ich z n a ko m i t ych p o s t a c i ś w i a t o we j i bia ło ru skiej kul tu ry i bo ha te rów na ro do wych jak Adam Mic kie wicz, Win cen ty Du nin - M a r c i n k ie w icz, Ta d e u s z Re j t a n, cz y Ta d e u s z Ko ś c iu s z ko? Cz y w s z y s t ko ju ż o d k r y t o? I czy dos ta tecz nie mia ro daj na jest lub przy naj m niej słusz na na sza wie dza o tych znacznych pos ta ciach, któ re tra fi ły na kar ty pod ręcz ni ków i en cyk lo pe dii. Na przyk ła dzie zgro - ma dzo nej wie dzy o stop niu po wi no wac t wa Win cen te go Du ni na - Mar cin kie wi cza i Sta nis - ła wa Bo hu sza - Sies t rzeń ce wi cza au tor uka zu je nie tyl ko wie lo let nie nie za do wa la ją ce po - s z u k i w a n i a o d p o w ie d z i n a t o py t a n ie, a le i u p ow s z e ch n i a n ie b ł ę d n e j w ie d z y h i s t o r ycz n e j n a p o d s t a w ie n ie d o k ł a d nych ź r ó d e ł, d o my s ł ów i n a we t f a n t a z ji l i t e r a c k ie j. O p r ó cz t e go n a pod s ta wie ma te ria łów ar chi wal nych oba la ne są ta kie upow szech nio ne dog ma ty en cyk lo - p e d ycz n e, ja k h i s t o r i a r o d u D u n i n a - M a r c i n k ie w i cz a je s t d ob r z e z b a d a n a, r o d z i c e by l i bied ny mi dzier żaw ca mi ma jąt ku Pa niusz ko wi cze, Win cen ty w dzie ciń stwie zos tał sie - r o t ą it p. P r z y cz y n ę z a n ie ch a n i a n o w ych p o s z u k i w a ń i b r a k u k r y t ycz n e j o c e ny n a s z e j w ie d z y h i s t o r ycz n e j a u t o r n a z w a ł b r z e m ie n ie m d e fi n i t y w n e go p r z e s t u d io w a n i a Zmicier Drozd h i s t o r y k a r ch i w i s t a, p o e t a, p u b l i c y s t a, fo t og r a f (cz ł o n e k Zw i ą z k u Fo tog ra fi ków Bia ło ru si). Ab sol went Bia ło ru skie go Uni wer sy te tu Pań stwo we go w Miń - s k u, u ko ń cz ył k ie r u n e k : mu z e a l n ic t wo i o ch r o n a d z ie d z ic t w a h i s t o r ycz n o - k u l t u r a l n e go. Za in te re so wa nia ba daw cze: włas ność ziem ska, sys tem są do wy i pe ni ten c jar ny, Win cen - t y D u n i n - M a r c i n k ie w icz. Z aj mu je się b a d a n ie m r e p r e s ji w s p ó ł cz e s nych i s t a l i n ow s k ich. Au t o r k si ą ż e k З е м л е ў л а д а л ь н і к і Мі н с к а й г у б е р н і (2010); З е м л е ў л а д а л ь н і к і Мі н с к а й г у б е р н і ; Па д ы м н ы я р э е с т р ы Ме н с к а г а в а я в о д с т в а. Ме н с к і п а в е т Re je s t r y p o d y m n e g o w o je w ó d z t w a m i ń s k i e g o. Po w i a t m i ń s k i 1775 (2014). 34

35 Олег Лиц ке вич (Минск) Рус ские ле то пис ные источ ни ки «Ле т о п ис ца ве л и к и х к н я з ей л и т ов ск и х» «Ле то пис цем ве ли ких кня зей ли тов ских» при ня то на зы вать хро - н и к а л ь н ы й т екс т, ох в а т ы в а ю щ и й пе ри од о т сме р т и к н я з я Ге д и м и на (1341) до в с т р е ч и в е л и ко г о к н я з я л и т ов ско г о Ви т ов т а с мо сков ск и м в е л и к и м к н я з ем Ва си л и ем Д м и т ри е ви чем в С мо лен ске (1396 ). Вме с т е с це лым ря дом дру гих про из ве де ний, в том чис ле вы бор кой разл и ч н ы х ле т о п ис н ы х с т а т е й, «По в е с т ью о По до л ь е», х р о н и кой в ой н ы 30- х гг. XV в., «Пох ва лой Ви тов та», по вест ью о Смо лен ском вос стании 1440 г., «Ле то пи сец ве ли ких кня зей ли тов ских» во шел в сос т а в д р ев не й ше г о ле т о п ис но г о св о да по ис т о ри и ВК Л, до в е ден но г о до 1446 г. 1 С т а р е й ша я р е да к ц и я «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» артыкулы 1 О пер вом ле то пис ном сво де ВКЛ и «Ле то пис це ве ли ких кня зей ли тов ских» как его со став ной ча сти см.: S. Smol ka, Naj daw niej sze pom ni ki dzie jo pi sarstwa ru sko-li tew skie go: roz biór kry tycz ny, Kra ków 1889; A. Pro cha ska, La to pis li tew ski: roz biór kry tycz ny, Lwów 1890; И. А. Ти хо ми ров, О с о с т а в е з а п а д н о р у с с к и х, т а к н а з ы в а е м ы х л и т о в с к и х л е т о п и с е й, «Жу р н а л М и н и с т е р с т в а на род но го прос ве ще ния», ч. 334, 1901, 3 (март), отд. II, с. 1-36; 5 (май), с ; М. С. Гру шев сь кий, «Пох ва ла в. кн. Ви тов ту», кіль ка уваг про склад н а й д а в н ій ш о ї р у с ь ко -л и т о в с ь ко ї л і т о п и с и, «З а п и с к и Н а у ко в о г о т о в а р и с т в а іме ни Шев чен ко», 1895, т. 8, кн. 4, Львів 1895, с. 1-16; J. Ja ku bow ski, Studia nad s t o s u n k a m i n a r o d o ś c i o w y m i n a Li t w i e p r z e d Un i ą L u b e l s k ą, War sza wa 1912; Т. П. Су шиць кий, З а х і д н ь о - р у с ь к и л і т о п и с и як п а м я т к и л і т а р а т у р и, упо рядк. та до дру ку ви гот. О. А. На за рев сь кий, «Збір ник істо рич но -фі ло ло гіч но го від - ді лу», 2: Пра ці ко мі сіі дав ньо го ук ра їн сь ко го пись мен ства, т. 1, Ки їв 1930; В. А. Ч а м я р ы ц к і, Б е л а р у с к і я л е т а п і с ы я к п о м н і к і л і т а р а т у р ы. Уз н і к н е н н е і л і т а р а т у р н а я г і с т о р ы я п е р ш ы х з в о д а ў, Мінск 1969; Н. Н. Ула щик, Вв е д е н и е в изу че ние бе ло рус ско -ли тов ско го ле то пи са ния, Моск ва 1985; M. Jučas, Lietuvos didžių jų ku ni ga ikščių met raštis, Lie tu vos TSR Mokslų aka de mi jos dar bai. Seri ja A, 1957, nr 2, p ; M. Jučas, Li e t u v o s m e t r a šč i a i, Vil nius 1968; он же, Lie tu vos met raščiai ir kro ni kos, Vil nius 2002; J. Mi kul ski, Smo leń ski oś ro dek lato pi sar ski w la tach XV w., Bi a ł o r u s k ie Z e s z y t y H i s t o r ycz n e, 2 010, n r 33, s Хо тя в но вей шей ли те ра ту ре мож но встре тить ут вер ж де ния о том, что в со став «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» вхо ди ла «По весть о Под о л ь е» (J. Ni ko d e m, Wia ry god ność La to pi su wiel kich ksią żąt li tew skich, [в:] Ant y k, p r a w d a i fa ł s z w Ś r e d n i o w i e c z u. Ma t e r i a ł y S e m i n a r i ó w Me d i e w i s t y c z n y c h i m. Ali c ji K a r ł o w s k i e j- K a m z o w e j, red. J. Ko wal ski i T. Ra taj czak, Poz nań 2011, s ), м ы п р и д е р ж и в а е м ся м н е н и я, ч т о э т о д в а р а з н ы х п р о и з в е д е н и я, в о з н и к- ших в раз ное вре мя. 35

36 о т р а же на в С у п р а с л ь ском 2, Сл у ц ком 3, Ви лен ском 4, А к а де м и че ском 5 сп и ск а х, сп и ске Д у б р ов ско г о 6 (и п р о и з в од ном о т не г о По г о д и н ском спи ске 7, п р е т е р пев шем до пол н и т е л ь но е р е да к т и р о в а н ие), а т а к же в пе ре во де на ла тин ский язык, сде лан ном в XV в. и из вест ном под на з в а н и ем «O r i go r e g i s Ja g y e lo et Wy t hol d i d u c u m Lit hu a n ia e» 8 (близкий к это му пе ре во ду текст так же был в пе ре ра бо тан ном ви де ис пользо ван Яном Длу го шем при соз да нии 10-й кни ги исто рии Поль ши) 9. Уже один из пер вых сер ьез ных ис с ле до ва те лей «Ле то пис ца ве - ли ких кня зей ли тов ских» Ста нис лав Смоль ка об ра тил вни ма ние на не од но р од но с т ь ег о с о с т а в а. Н а ча л ь на я ча с т ь э т о г о п р о и з в е де н и я, по ве ству ю щая о со бы ти ях до пер во го отъ ез да кня зя Ви тов та в Прус - сию (1382), по мне нию поль ско го исто ри ка, яв ля лась па мят ни ком офи ци аль ной исто ри ог ра фии, ко то рый был соз дан в кру гах, близ ких к Ви тов ту, еще при его жиз ни 10. Этот текст на ру ском язы ке 11 пер- 2 Пол ное соб ра ние рус ских ле то пи сей (да лее: ПСРЛ), т. 17: За пад но рус ские лет о п и с и, Санкт-Пе тер бург 1907, стлб ; ПСРЛ, т. 35: Б е л о р у с с ко -л и т о в с к и е л е т о п и с и, Моск ва 1980, с Ле то пись ве ли ких кня зей ли тов ских, при гот. к изд. А. Н. По пов, «Уче ные за писки Вто ро го от де ле ния Ака де мии на ук.», кн. 1, отд. III, Санкт-Пе тер бург 1854, с (и от дель ный от тиск); ПСРЛ, т. 17, стлб ; ПСРЛ, т. 35, с От ры вок крат кой ли тов ской ле то пи си, на хо дя щей ся в ле то пис ном сбор нике, и м е н у е м о м л е т о п и с ью Ав р а а м к и, изд. А. Ф. Быч ко ва, Санкт-Пе тер бург 1893; ПСРЛ, т. 17, стлб ; ПСРЛ, т. 35, с ПСРЛ, т. 17, стлб ; ПСРЛ, т. 35, с ПСРЛ, т. 17, стлб ; ПСРЛ, т. 43: Но в г о р о д с к а я л е т о п и с ь п о с п и с к у П. П. Д у б р о в с ко г о, Моск ва 2004, с ПСРЛ, т. 17, стлб A. Pro cha ska, Przek ład ru skie go la to pis ca ks. Li tew skie go na ję zyk ła ciń ski, Kwartal nik His to rycz ny, Lwów 1888, R. 2, zesz. 2, s ; ПСРЛ, т. 17, стлб ; ПСРЛ, т. 35, с J. Dłu gosz, Ope ra om nia, t. 12: Hi s t o r i a e Po l o n i c a e li b r i X I I, t. 3, lib. IX, X, Cra coviae 1876, s ; он же, Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae, li ber 10: , Var sa viae 1985, s S. Smol ka, Naj daw niej sze pom ni ki, s. 35, В со от вет ствии с наз ва ни ем это го язы ка в ау тен тич ных пись мен ных источ - ни ках кон ца XIV-XVI вв. В на шем по ни ма нии ру ский (с од ной бук вой «с» в от ли чие от соб ствен но рус ско го) язык иден ти чен «за пад но рус ско му (рут е н с ко м у)» я з ы к у в с о о т в е т с т в и и с о п р е д е л е н и е м, ко т о р о е д а л е м у Вя ч е с л а в Все во ло до вич Ива нов в сво ей об зор ной ра бо те о язы ках ВКЛ (В. В. Ива нов, Язы ки, язы ко вые сем ьи и язы ко вые со ю зы внут ри Ве ли ко го кня же ства Лит о в с ко г о, [в:] S p e c u l u m S l a v i a e O r i e n t a li s: M u s c o v y, R u t h e n i a a n d Li t h u a n i a i n the La te Mid d le Ages, Mos cow 2005, с ). Речь идет о язы ке ки рил лич е с к и х п и с ь м е н н ы х п а м я т н и ков, с о з д а в а в ш и х ся в р а с с м а т р и в а е м ы й п е р и од на тер ри то рии Ве ли ко го кня же ства Ли тов ско го (вклю чая Смо лен скую, Хол - м скую и По доль скую зем ли), Га лиц кой Ру си и Мол да вии, с уче том той или и н о й п р и м е с и ц е р ков н о с л а в я н с ко г о я з ы к а. 36

37 во на чаль но су ще ство вал в от дель ном ви де, и имен но он пос лу жил про тог ра фом для ла тин ско го пе ре во да «Ori go re gis». С. Смоль ка указ а л на це л ы й ря д фа к т о ло г и че ск и х и т ек с т о ло г и че ск и х па р а л ле ле й меж ду пер вой час т ью «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» и текстом на сред не вер х не не мец ком язы ке «Dis ist Wi tol des sa che we dir Jagaln und Skir galn», за пи сан ным со слов Ви тов та в Прус сии в 1390 г. 12 Вто рая же часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», по мне нию С. Смоль ки, бы ла на пи са на в Смо лен ске в на ча ле 30-х гг. XV в. ав тор ом, вхо д и в ш и м в ок ру же н ие м и т р о по л и т а Ге р а си ма, в оз мож но, ег о пи са рем. Исто рик по ла гал, что ос нов ное вни ма ние во вто рой ча сти уде л я е т ся смо лен ск и м с о бы т и я м. О т сю да он де л а л вы в од, ч т о а в т о р жил в Смо лен ске и, су дя по об щей ок ра ске тек ста и ци та там из Священ но го Пи са ния, был ду хов ным ли цом. По сколь ку С. Смоль ка ус - мат ри в а л оп р е де лен но е сход с т в о ме ж д у в т о р ой ча с т ью «Ле т о п ис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» и хро ни кой вой ны 30-х гг. XV в., так же во шед шей в пер вый ле то пис ный свод ВКЛ, он счи тал, что вто рая часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» со став ле на вско ре пос - ле 1430 г. В рас по ря же нии свод чи ка на хо ди лась пер вая часть «Ле топис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», взя тая в ве ли кок ня же ском ар хиве ВКЛ, и не кая смо лен ская ле то пись, имев шая ла ку ну меж ду 1382 и 1395 гг. Что бы за пол нить эту ла ку ну, по мне нию С. Смоль ки, и была на пи са на вто рая часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» 13. Нес мот ря на раз ли чия в трак тов ке не ко то рых де та лей, глав ные вы во ды С. Смоль ки, о не об хо ди мо сти раз ли чать меж ду со бой пер - вую и вто рую ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» как прои з в е де н и я, в оз н и к ш ие в р а з но е в р е м я и п ри р а з н ы х о б с т о я т е л ь с т в а х, проч но зак ре пи лись и по лу чи ли даль ней шее раз ви тие в на уч ной л и т е р а т у р е 14. М но г ие ис с ле до в а т е л и о т ме ча л и, ч т о ме ж д у д ву м я 12 Един ствен ный спи сок кон ца XIV на ча ла XV вв.: Ge he i mes Sta at sar chiv Preußis cher Kul tur be sitz, XX. HA, OF 1b, лл. 22 об.-24 об. Пуб ли ка ции: Scrip tores re rum Prus si ca rum, Le ip zig 1863, Bd. 2, s ; K. Al mi na u skis, Vy t a u t o skun das, Ar chi wum phi lo lo gi cum, Ka u nas 1939, t. 8, p S. Smol ka, Naj daw niej sze pom ni ki, s A. Pro cha ska, Latopis litewski, s. 16, 30-31; И. А. Ти хо ми ров, Два поль ских труда о за пад но рус ских ле то пи сях, «Жур нал Ми ни стер ства на род но го прос ве - ще ния», ч. 273, 1891, фев раль, отд. II, с. 407; он же, [Рец.:] A. Pro cha ska, La topi s li te w sk i. Ro z biór k r y t yc z ny, Lwów 189 0, «Жу р на л М и н и с т е р с т в а на р од но г о прос ве ще ния», ч. 287, 1893, май, с ; он же, О со с т а ве, 3 (март), с. 8-9; М. С. Гру шев сь к и й, «Пох в а л а в. к н. Ви тов ту», с. 3, 13, 15-16; A. A. Шах ма тов, О С у п рас ль с ком с п и с ке з а п ад но р ус с ко й ле то п и с и, «Ле т о п ись з а н я т и й Ар хе ог - ра фи че ской ко мис сии за 1900 год», Санкт-Пе тер бург 1901, вып. 13, с. 8; Т. П. Су шиць кий, За хід ньо - р усь к и л і то п и с и, с. 149; В. А. Ча мя рыц кі, Бе л а р у с к і я ле та пі сы, с , 111, ; M. Jučas, Lietuvos met raščiai ir kronikos, p. 33,

38 фраг мен та ми су ще ству ет от чет ли вая язы ко вая и сти ли сти че ская раз - ни ца. Так, по мне нию Яна Яку бов ско го, ли те ра тур ный стиль пер вой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» н и чем не на по м и на е т рус ские ле то пи си; из ло же ние очень жи вое, язык приб ли жен к раз го - вор но му и схож от ча сти с язы ком го су дар ствен ных до ку мен тов то го вре ме ни, то есть XIV-XV вв.; в тек сте нет цер ков нос ла вя низ мов и цит ат и з Св я щен но г о П и с а н и я 15. Вя че с л а в Че ме ри ц к и й т о же о т ме ча е т, что пер вая часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» «на пі са на жы ва і ці ка ва, як бы на ад ным ды хан ні, і вы лу ча ец ца над звы чай най цэ лас нас цю і ма на літ нас цю», тог да как вто рая часть но сит фраг ментар ный ха рак тер и ее язык и стиль «да во лі вы раз на вы лу ча юц ца сваёй ца р коў на с л а в я н ск а й, к н і ж на й а фа р б оў к а й, а р х а іч на с ц ю моў н ы х форм» 16. Боль шое зна че ние име ет точ ное уста нов ле ние сты ка, сво е об раз - ной гра ни цы меж ду тек ста ми пер вой и вто рой ча стей «Ле то пис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х». По о б о с но в а н но м у м не н и ю Ф е ок т и с т а Су шиц ко го, вто рая часть «Ле то пис ца» на чи на ет ся сра зу пос ле со об - ще н и я о пе р в ом о т ъ е з де Ви т ов т а в Прус си ю, ко т о ры м з а в е р ша е т ся «O r i go r e g i s» 17. Н а де ж да Мо р о з о в а, п р о а на л и зи р о в а в я зы ко вые о с о - б ен но с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» (по Ви лен ско м у сп и ск у к а к л у ч ше в с е г о с ох р а н и в ше м у ся), п ри ш л а к вы в о д у, ч т о пе р - вая часть «Ле то пис ца» на пи са на на «русь ком» (по ее тер ми но ло гии) я зы ке, в ко т о р ом о с нов ной гл а г ол ь ной ф о р мой п р о шед ше г о в р е ме н и яв ля ет ся пер фект без связ ки. Вто рая же часть соз да на на «гиб рид ном це р ков но с л а в я н ском» я зы ке с п р е о б л а да н и ем а о ри с т ов и пе р ф ек т ов со связ кой 18. Та к и м о б р а з ом, оп р е де л и т ь на ча ло в т о р ой ча с т и «Ле т о - пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» мож но и с уче том осо бен но стей язы ка. Од на ко не ко то рая пу та ни ца в этом воп ро се воз ник ла в связи с р а б о т а м и Ва лен т и н ы Мо р оз. Пов т о ри в не ко т о рые на б л ю де н и я Н. А. Мо ро зо вой, В. К. Мо роз от ме ти ла, что точ но раз де лить текст на от дель ные струк тур ные ча сти мож но, в част но сти, по та ким язы ковым приз на кам, как пол ног ла сие и не пол ног ла сие, ис поль зо ва ние гла - голь ных форм ао ри ста и пер фек та и т. д. 19 Ис хо д я и з э т о г о, ис с ле до - 15 J. Ja k u b ow s k i, Stu dia nad sto sun ka mi n a r o d o ś c i o w y m i, s. 14, В. А. Ча мя рыц кі, Б е л а р у с к і я л е т а п і с ы, с Т. Су шиць кий, З а х і д н ь о - р у с ь к и л і т о п и с и, с Н. А. Мо ро зо ва, В и л е н с к и й с п и с о к «Ле т о п и с ц а в е л и к и х к н я з е й л и т о в с к и х» язы ко вые осо бен но сти и со став, Kal bo ty ra : mok s lo dar bai. Sla vis ti ca Vil - nen sis 1995, Vil nius 1997, nr 45 (2), s В. К. Ма роз, Ле та пі сы і хро ні кі ў кан тэк с це фар мі ра ван ня бе ла ру скай лі та рат у р н а й м о в ы с т а р а ж ы т н а г а п е р ы я д у. Ма н а г р а фі я, Мінск 2011, с

39 в а т е л ь н и ца по с ч и т а л а, ч т о пе р в а я ча с т ь «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» з а в е р ша е т ся на с ло в а х «И о т т о л ύ по чал кре сти ти Лит ву у ла тын скую вύ ру, и прис лал ар ци би скуп би ску па к Вил ни в ли товскую зем лю», а вто рая часть на чи на ет ся с опи са ния по хо да кня зя Анд рея Оль гер до ви ча на Лит ву («и тог да на чя ша ста ви ко сте лы в всеи Л и т ов ъ ск ои з ем л и») 20. С у ще с т ву е т ря д кон т р а р г у мен т ов, ко т о рые не поз в о л я ю т п ри н я т ь э т о м не н ие. Во -пе р вы х, к а же т ся не в оз мож н ы м, ч т о бы г р а н и ца ме ж д у дву мя ча стя ми «Ле то пис ца» про хо ди ла пос ре ди ло ги че ски за вер шенной и це лост ной фра зы: «И оттолύ почал крестити Литву у латынскую вύру, и прислал арцибискуп бискупа к Вилни в литовскую землю, и тогда начяша стави костелы в всеи Литовъскои земли». Ци ти ру е- ма я ф р а з а в пол ной ме р е с о о т в е т с т ву е т к ри т е ри я м, ко т о рые у к а з а л а Н. А. Мо р о з о в а д л я т ек с т а, на п и с а н но г о на «г и б ри д ном це р ков но с л а - в я н ском» я зы ке, т о е с т ь о б ъ е д и н я ю ще г о в с е б е эле мен т ы к а к це р ков - нос ла вян ско го, так и ру ско го язы ка. Ина че го во ря, вся эта фра за це ликом мог ла вхо дить в со став вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей л и т ов ск и х». Во -в т о ры х, не о б хо д и мо у ч и т ы в ат ь фа к т о р «O r i go r e g i s», то есть при ни мать во вни ма ние, на ка ких сло вах за вер ша ет ся ла тинск и й пе р е в од пе р в ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х». В-трет ьих, В. К. Мо роз, по лу ча ет ся, остав ля ет в пер вой ча сти «Ле топ ис ца» ф р а з у, я в но на п и с а н н у ю с эле мен т а м и це р ков но с л а в я н ско г о язы ка: «Быв шоу же ему в Нем цех и оу Ма ри нег ра де оу мист ра, при е- ха ша к не му мно зи кня зи и бо я ре Ли тов ь скыи» и т. д. (ци ти ру ет ся по Ви лен ско м у сп и ск у). Зде сь на б л ю да ю т ся т а к ие че р т ы, к а к да т е л ь н ы й с а мо с т о я т е л ь н ы й, ф о р ма а о ри с т а. Д л я о б ъ яс не н и я в оз н и к а ю ще г о п р о т и в о р е ч и я В. К. Мо р оз на зы в а е т э т у ф р а з у «не б ол ь шой в с т а в кой» в пер вой ча сти «Ле то пис ца» 21, но в этом слу чае не по нят но, по че му та ких вста вок на цер ков нос ла вян ском язы ке нет в осталь ном тек сте пер вой ча сти. Этих про ти во ре чий мож но из бе жать, приз нав, что перв а я ча с т ь «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» з а к а н ч и в а е т ся т а м же, где за вер ша ет ся и ла тин ский пе ре вод «Ori go re gis», а имен но на сло вах об отъ ез де Ви тов та в Прус сию (см. ни же таб ли цу). 20 Там же, с. 71, В. К. Ма роз, Мо ва бе ла ру ска га ле та пі сан ня: «Ле то пи сец ве ли ких кня зей лит о в с к и х», «Вес нік Гро дзен ска га дзяр жаў на га уні вер сі тэ та імя Я. Ку па лы. Се - рыя 3. Фі ла ло гія. Пе да го гі ка. Псі ха ло гія», 2009, 1, с

40 Ко нец пе р в ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з ей л и т ов ских» «Ori go re gis»...ad The u tu ni cos pro - p e r a u it. Ви лен ск и й сп и с ок А к а д е м и ч е - ский Слуц кий С у п р а с л ь - ский И оу текъ з го ро да въ Нύ м ци и оу Пру сы. Да оу текь оу Нэ м ц и оу Пру сы. И оу те четь оу Нем ци и Пру си. И оу те четь во Нем ци оу Пру си. Н а ча ло вт о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з ей л и т ов ских» Быв шоу же ему в Нύ м цех и оу Ма ри нэ гра дэ оу мист ра прие ха ша к не моу мно зи кня зи и б о я р е Л и т ов ь ск ы и Со у щю ж ему оу Нэм цахь оу М а р ьи н э гра дэ у мист ра п ри е х а ше к не м у м но зи к н я зи и б о я р е Л и т ов ь ск и и. Со у щу ж емоу оу Нем цах оу М а р ьи не г о р о д э оу мист ра и при е хав ша к не му мно зи к н я зи и б о я р е Л и т ов ь ск и и. Со у щю же емоу в Ним цах в М а ри не г о р о д э в мист ра и при э ха ша к не моу мно ги кня зи и бо я ре ли товъск ии. Сти ли сти че ская и язы ко вая це лост ность пер вой ча сти «Ле то пис - ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» у б е д и т е л ь но сви де т е л ь с т ву е т о т ом, что при ее соз да нии нар ра тив ные (нап ри мер ле то пис ные) источ ники да же ес ли и прив ле ка лись, то бы ли глу бо ко пе ре ра бо та ны и не вклю ча лись в текст в сво ем ис ход ном ви де. Про ти во по лож ная карти на наб лю да ет ся во вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей лит ов ск и х», ко т о р а я к а к буд т о с о с т а в ле на и з м но же с т в а р а з но р од н ы х и в я зы ко в ом, и в с т и л и с т и че ском о т но ше н и и ф р а г мен т ов -ло ск у т ов. Это под твер ж да ет ся и ре зуль та та ми лин г ви сти че ско го ана ли за, ко то - рый про ве ла в ци ти ро вав шей ся вы ше ра бо те Н. А. Мо ро зо ва. По ее м не н и ю, че р е до в а н ие ф р а г мен т ов на це р ков но с л а в я н ском и ру ском язы ке во вто рой ча сти «Ле то пис ца» мо жет быть обус лов ле но при чина м и не л и н г ви с т и че ско г о, а т ек с т о ло г и че ско г о х а р а к т е р а 22. Ины ми с ло в а м и, пе с т р о т а я зы к а в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца» о б ъ яс н я е т ся т ем, 22 Н. А. Мо ро зо ва, В и л е н с к и й с п и с о к «Ле т о п и с ц а в е л и к и х к н я з е й л и т о в с к и х», с

41 что эта часть со став ле на из раз ных ис ход ных ма те ри а лов и язы кову ю р а з н и ц у ме ж д у э т и м и ма т е ри а л а м и не ус т р а н и л а да же и х по в е р - х ност ная ре дак тор ская об ра бот ка. К ру ским Н. А. Мо ро зо ва от нес ла фраг мен ты о воз в ра ще нии Ви тов та в Лит ву, кре ще нии и ко ро на ции Ягай ла в Кра ко ве, бит ве близ Вей ши шек, взя тии Кри во го го ро да в Виль но, по хо де Скир гай ла на Чер кас сы и Зве ни го род. Воз мож но, источ ни ком для не ко то рых из этих и дру гих фраг мен тов, на пи санн ы х с п р е о б л а да н и ем ру ско г о я зы ко в о г о эле мен т а, с т а л и к а к ие -л и б о до ку мен таль ные, эпи сто ляр ные или де лоп ро из вод ствен ные ма те риа лы из го су дар ствен но го ар хи ва ВКЛ. В то же вре мя при соз да нии це ло г о ря да ф р а г мен т ов в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца», на п и с а н н ы х с п р е о б л а да н и ем це р ков но с л а в я н ско г о эле мен т а (на п ри ме р о б р а ке к н я ж н ы С о ф ьи Ви т ов т ов н ы и мо сков ско г о в е л и ко г о к н я з я Ва си л и я Дмит ри е ви ча, о смер ти кня зя Скир гай ла в Ки е ве и дру гие), ве ро ят но, в ка че стве тек сто ло ги че ско го, фак то ло ги че ско го или сти ли сти че ско - го источ ни ка ис поль зо ва лись рус ские ле то пи си. Впро чем, в не ко то - рых слу ча ях, на наш взгляд, це ле со об раз но от ли чать язы ко вую осно ву тех или иных фраг мен тов от их сти ли сти че ско го де ко ра. Так, мно гие фраг мен ты, на пи сан ные в сво ей ос но ве на ру ском язы ке, не иск л ю че но, бы л и по с т и л и с т и че ск и м с о о б р а же н и я м «п ри у к р а ше н ы» а в т о р ом с по мощ ью це р ков но с л а в я н ской лек си к и, ч т о бы п ри б л и зи т ь их зву ча ние к вы со ко му сти лю, ха рак тер но му для ре ли ги оз ных текстов, да и для древ не рус ских ле то пи сей то же. Во в ся ком с л у ча е в оз н и к а е т в оп р о с, к а к ие же кон к р е т но ле т о п и си ис пол ь з о в а л ись п ри с оз да н и и в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я- зей ли тов ских»? Нес мот ря на то, что исто рия изу че ния ле то пи са ния ВКЛ нас чи ты ва ет уже поч ти два сто ле тия, удов лет во ри тель но го ре - ше ния эта проб ле ма до сих пор не по лу чи ла. Бе зус лов но, она тес нейшим об ра зом свя за на с воп ро сом о про ис хож де нии вы бор ки об ще рус - ск и х ле т о п ис н ы х и з в е с т и й, вк л ю чен ной в пе р вы й ле т о п ис н ы й св од ВК Л на ря д у с «Ле т о п ис цем в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х». По ко ле н ие ис с ле до в а т е ле й, р а б о т а в ше е в кон це X I X на ча ле X X с т о ле т и я, по объ ек тив ным при чи нам еще не мог ло от ве тить на оба этих воп ро са по той про стой при чи не, что на тот мо мент не бы ли из да ны мно гие важ ней шие об ще рус ские ле то пис ные сво ды (нап ри мер Ро гож ский ле - то пи сец, Мо сков ский свод кон ца XV в.), а свя зи меж ду ни ми тог да не бы л и и з у че н ы в до с т а т оч ной ме р е. Иск л ю че н ие с о с т а в л я л, ко неч но, А лек с е й Ша х ма т ов, но он з а н и ма л ся ле т о п ис н ы м и ис т оч н и к а м и в с е - го древ ней ше го сво да ВКЛ в це лом, а кон к рет но «Ле то пи сец ве ли ких кня зей ли тов ских» не изу чал. Так, С. Смоль ка во об ще пред по ла гал, что ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» писал «snać z pa mię ci» (то есть опи ра ясь на соб ствен ную па мять) и что 41

42 вы бор ка об ще рус ских ле то пис ных из ве стий в пер вом ле то пис ном сво - де ВКЛ соз да на на ос но ве об ще го источ ни ка с Воск ре сен ской ле топ и сью, а и мен но на о с но в е г и по т е т и че ской смо лен ской ле т о п и си з а гг. 23 Ем у в оз р а зи л А н т о н и Пр о х а ск а, у к а з а в ш и й на це л ы й ряд па рал ле лей меж ду вто рой част ью «Ле то пис ца ве ли ких кня зей лит ов ск и х» и Во ск р е с ен ской ле т о п и сью в с о о б ще н и я х о к р е ще н и и Ягай ла в Кра ко ве, о вой не 1386 г. (оса де Мстис лав ля смо лен ски ми вой ска ми), о же нит ь бе мо сков ско го ве ли ко го кня зя Ва си лия Дмит ри е - ви ча на к н я ж не С о ф ь е Ви т ов т ов не, о сме р т и Ул ь я н ы А лек с а н д р ов н ы, о встре че Ви тов та с Ва си ли ем Дмит ри е ви чем в Смо лен ске. Та ким обра зом, А. Про ха ска счи тал не ос по ри мым тот факт, что вто рая часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» соз да на с прив ле че ни ем ка - кой-то рус ской ле то пи си, сле ды ко то рой сох ра ни лись в Воск ре сенском ле т о п ис ном св о де X V I в. 24 С ним, од на ко, не сог ла сил ся Иван Тихо м и р ов, о т ме т и в ш и й, ч т о и з в е с т и я ле т о п и с е й ВК Л и о б ще рус ск и х ле т о п ис н ы х св о дов (на п ри ме р Во ск р е с ен ско г о) о б од н и х и т ех же с о бы т и я х но ся т р а з н у ю и де о ло г и че ск у ю ок р а ск у и на п р а в лен но с т ь. Нап ри мер, эпи зо ды про бит ву под Мстис лав лем 1386 г., про по ез д ку к н я ж н ы С о ф ьи Ви т ов т ов н ы в Мо ск ву в ле т о п и ся х ВК Л на п и с а н ы с ли тов ской точ ки зре ния, а в об ще рус ских сво дах со от вет ствен но со смо лен ской и с мо сков ской. Иск лю че ние И. А. Ти хо ми ров сде лал толь ко для из ве стия о взя тии Смо лен ска Ви тов том и о вой не его с Ряза нью, ко то рое и в ле то пи сях ВКЛ, и в об ще рус ских сво дах вос хо дит, по его мне нию, к об ще му источ ни ку 25. О б ъ ек т и в но г о в о ря, п р ед с т а в - лен на я И. А. Ти хо м и р о вы м а р г у мен т а ц и я по э т и м в оп р о с а м к а же т ся с л а б ой, т а к к а к он по че м у- т о о т к а з а л ся у ч и т ы в ат ь т о о б с т о я т е л ь с т в о, ч т о з а и м с т в о в а н н ые ле т о п ис н ые с т ат ьи в о в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца» мог ли под вер гат ь ся ре дак ти ро ва нию с ли тов ских по ли ти че ских по зиций. Ф. П. Су шиц кий, в свою оче редь, ут вер ж дал, что вто рая часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» на пи са на на ос но ве не ких гипо те ти че ских па мят ни ков смо лен ско го ле то пи са ния кон ца XIV на - ча ла XV в. 26, од на ко не п р ед с т а ви л у б е д и т е л ь н ы х т ек с т о ло г и че ск и х до во дов преж де все го для обос но ва ния те зи са о том, что это бы ла имен но смо лен ская, а не ка кая-ли бо об ще рус ская ле то пись. Со по став - ляя точ ки зре ния этих че ты рех уче ных, вплот ную за ни мав ших ся вопр о с ом о ле т о п ис н ы х ис т оч н и к а х в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х 23 S. Smol ka, Naj daw niej sze pom ni ki, s , A. Pro cha ska, La to pis li tew ski, s И. А. Ти хо ми ров, [ Ре ц.:] A. P r o c h a s k a, L a t o p i s li t e w s k i, с ; он же, О соста ве, 3 (март), с Т. Су шиць кий, З а х і д н ь о - р у с ь к и л і т о п и с и, с

43 к н я з е й л и т ов ск и х», м ы ви д и м, ч т о на и б о ле е о б с т о я т е л ь но по до ше л к его ре ше нию А. Про ха ска, ко то ро му уда лось на весь ма скуд ном до ступ ном ему ле то пис ном ма те ри а ле сфор му ли ро вать в це лом пра - виль ные, хо тя и нуж да ю щи е ся в уточ не ни ях вы во ды. Важ ный вклад в изу че ние рас с мат ри ва е мой проб ле ма ти ки внесли уче ные, ис с ле до вав шие вы бор ку об ще рус ских ле то пис ных из ве - стий, вклю чен ных в со став пер во го ле то пис но го сво да ВКЛ. По мнен и ю А. А. Ша х ма т о в а, ис т оч н и к а м и д л я пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л по с л у ж и л и о б ще рус ск а я ле т о п ись в з а па д но рус ской о б р а б о т ке, с о с т а в лен на я в С мо лен ске на о с но в е м и т р о по л и ч ь е г о св о да, до в е денно го до 6954 (1446) го да, а так же Нов го род ская IV ле то пись, Со фийская I ле то пись пер вой ре дак ции и не ко то рые за пад но рус ские ле топис ные источ ни ки 27 (на до по н и мат ь, смо лен ск ие з а п и си о с о бы т и я х 30-х 40-х гг. XV в.). За тем к этой об ще рус ской ле то пи си был присо е ди нен текст «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», и так об ра зо - вал ся про тог раф сво да по Суп рас ль ско му спи ску 28. Ми ха ил При сел ков от ме тил, что вся часть вы бор ки об ще рус ских ле - то пис ных из ве стий в пер вом ле то пис ном сво де ВКЛ до 6817 (1309) г. пред став ля ет со бой за им ство ва ние из Нов го род ской IV ле то пи си. Изве стия с 6818 (1310) г. по 6893 (1385) гг. об на ру жи ва ют сход ство с Трои ц кой и С и ме о нов ской ле т о п и ся м и, о т р а ж а ю щ и м и о б ще рус ск и й св од м и т р о по л и т а К и п ри а на г., в ко т о р ом о с о б о е вн и ма н ие уде л я ло сь мо сков ск и м по л и т и че ск и м т ен ден ц и я м и р е а л и я м. И з в е с т и я с 6893 (1385) по 6926 (1418) гг. схо жи с Со фий ской I ле то пи сью древ ней шей ре дак ции по спи скам Обо лен ско го и Ка рам зи на. Осталь ная часть по 1446 г. соз да на на ос но ве мит ро по лич ьей ле то пи си, про дол жав шей гипо те ти че ский По лих рон Фо тия 1418 г. 29 Не сколь ко к иным вы во дам при шел В. А. Че ме риц кий. Вы бор ка обще рус ск и х ле т о п ис н ы х и з в е с т и й сде л а на, по ег о м не н и ю, на о с но в е двух источ ни ков. Све де ния с са мо го на ча ла и до 1305 г. вклю чи тельно, а так же за гг., взя ты из мит ро по лич ьей ле то пи си 1446 г., о с но ву ко т о р ой с о с т а в л я л г и по т е т и че ск и й о б ще рус ск и й св од 1418 г., так на зы ва е мый По лих рон Фо тия; из ве стия же за гг. по черп ну ты из сво да 1408 г. (В. А. Че ме риц кий наз вал его сво дом 1409 г.), о т р а зи в ше г о ся в Тр о и ц кой и С и ме о нов ской ле т о п и ся х А. А. Шах ма тов, О б о з р е н и е р у с с к и х л е т о п и с н ы х с в о д о в X I V-X V I в в., Моск ва Ле нин г рад 1938, с. 331, Там же, с. 331, 334, М. Д. При сел ков, Ис т о р и я р у с с ко г о л е т о п и с а н и я X I -X V в в., подг. к пе ча ти В. Г. Во ви ной, Санкт-Пе тер бург 1996, с В. А. Ча мя рыц кі, Б е л а р у с к і я л е т а п і с ы, с

44 В св ою оче р ед ь Я ков Лу р ь е сче л в оз мож н ы м о т в е р г н у т ь г и по т е з у о су ще ство ва нии По лих ро на Фо тия как об ще рус ско го сво да, сто яв - ше го меж ду сво дом 1408 г. и про тог ра фом Нов го род ской IV и Со фийской I ле то пи сей 31. По его мне нию, про тог раф Нов го род ской IV и Софий ской I ле то пи сей воз ник в 30-х 40-х гг. XV в. как мит ро по личий свод об ще рус ско го ха рак те ра, свя зан ный со сво дом 1408 г. (Тро - и ц кой ле т о п и сью) 32. Чт о же к а с а е т ся пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л (Я. С. Лур ье не точ но да ти ро вал его со став ле ние на ча лом XVI в.), то ег о с о с т а ви т е л ь з а и м с т в о в а л на ча л ь н у ю ча с т ь о б ще рус ск и х ле т о п ис - ных из ве стий до 6817 (1309) г. из Нов го род ской IV ле то пи си, а текст за пе ри од с 6893 (1385) по 6926 (1418) г. из Со фий ской I ле то пи си. Осталь ной текст за XIV и пер вую по ло ви ну XV в. пред став лял собой со е ди не ние сво да 1408 г. (Тро иц кой ле то пи си) и крат кой мит ро - по л и ч ь е й ле т о п и си, о т ме ча ю ще й де я т е л ь но с т ь м и т р о по л и т ов Ф о т и я в гг. и Ге ра си ма в гг. 33 Не об хо ди мо так же ска зать о ги по те зе Бо ри са Клос са, по ла га ю ще - го, что ав то ром Тро иц кой ле то пи си был мо нах Тро и це -Сер ги е ва мо на - с т ы ря п р е по до б н ы й Еп и фа н и й Пр е м уд ры й, од но в р е м я вы пол н я в ш и й фу н к ц и и с ек р е т а ря м и т р о по л и т а Ф о т и я и скон ча в ш и й ся в кон це 1418 или в 1419 г.; по ми мо про че го, он же, по мне нию Б. М. Клос са, на писал не сколь ко про из ве де ний для со став ляв ше го ся око ло 1418 г. ле то - п ис но г о св о да м и т р о по л и т а Ф о т и я (о б ще г о ис т оч н и к а Нов г о р од ской IV и Со фий ской I ле то пи сей) 34. Для на шей те мы эти вы во ды чрез выча й но и н т е р е с н ы е ще и по т о м у, ч т о с о с т а ви т е л ь пе р в о г о ле т о п ис но г о сво да ВКЛ был на вер ня ка зна ком с твор че ским нас ле ди ем Епи фа ния Пре муд ро го и, по край ней ме ре, в од ном слу чае ис поль зо вал его в каче стве об раз ца. В част но сти, при соз да нии «Пох валь но го сло ва Серг и ю Ра до не ж ско м у» Еп и фа н и й в з я л пе р вые с т р о к и «Та и н у ца р е ву доб ро есть хра ни ти, а де ла Бо жия про по ве да ти прес лавъно есть...» из ж и т и я М а ри и Ег и пе т ской 35, ко то рое в свою оче редь в дан ном слу чае о с но вы в а ло сь на би б ле й ской к н и г е То ви т а (12:7 ). А в т о р ле т о п ис ной р е да к ц и и «Пох в а л ы Ви т ов т а», в о шед ше й в пе р вы й ле т о п ис н ы й св од ВК Л, под р а ж а я Еп и фа н и ю, т а к же на ча л св ой па не г и ри к а на ло г и ч н ы- 31 Я. С. Лур ье, О б щ е р у с с к и е л е т о п и с и X I V-X V в в., Ле нин г рад 1976, с Там же, с. 71, Там же, с B. M. Kloss, D e t e r m i n i n g t h e Au t h o r s h i p o f t h e Tr i n i t y C h r o n i c l e, Me die val Russian Cul tu re, vol. II, ed. by Mi cha el S. Flier and Da niel Row land, Ber ke ley Los An ge les Lon don 1994, p ; Б. М. Клосс, Из б р а н н ы е т р у д ы, т. 1: Жи т и е С е р г и я Ра д о н е ж с ко г о, Моск ва 1998, с. 107, B. M. Kloss, De ter mi ning, p. 62; Б. М. Клосс, Из б р а н н ы е т р у д ы, т. 1, с

45 м и, хо т ь и не скол ь ко ви до и з ме нен н ы м и с ло в а м и: «Та и н у т а и т и ца р е - ву доб ро есть, а де ла ве ли ка гос по да ря по ве да ти доб ро жь есть...» 36. Ит а к, не с мо т ря на р а з л и ч и я в не ко т о ры х т р а к т ов к а х по л у чен н ые у к а з а н н ы м и ис с ле до в а т е л я м и р е з ул ь т а т ы з а да ю т о б щ ие о ри ен т и ры и для ис с ле до ва ния ле то пис ных источ ни ков вто рой ча сти «Ле то пис - ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Со от но ше ние ме ж д у «Ле то пис цем ве ли к и х к н я зей ли тов ск и х» и Воск ре сен ской ле то пи сью. Нач нем этот об зор мы не с дей стви тельной, а с мни мой свя зи, то есть с ле то пи си, ко то рая на са мом де ле источни ком для «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» не яв ля ет ся. Ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца», как из вест но, не знал о про исхож де н и и пол ь ской ко р о ле вы Я д ви г и, по э т о м у ош и б оч но на з в а л е е ед и н с т в ен ной до че р ью пол ь ско г о ко р о л я К а зи м и р а, хо т я она бы л а млад шей до чер ью вен гер ско го и поль ско го ко ро ля Лю до ви ка из Анжуй ской ди на стии. Ана ло гич ная ошиб ка от ра зи лась так же в «По ве - с т и о По до л ь е» и Во ск р е с ен ской ле т о п и си св о де, до в е ден ном до 1541 г. и со став лен ном на ос но ве мо сков ских ле то пи сей. «Ле то пи сец вели ких кня зей ли тов ских» по Ви лен ск о м у, А ка де ми че ско м у и С у п рас л ь ско му спи скам «По весть о Подо лье» по Супрас л ь ск о м у и Слуц ко му спи скам 36 ПСРЛ, т. 35, с. 58, 75. В ре дак ции «Пох ва лы Ви тов та» 1428 г., за пи сан ной в сбор ни ке слов пре по доб но го Иса а ка Си ри на РНБ, F. I. 476, этих слов нет (ср.: А. И. Со бо лев ский, За пись на ча ла XV в., «Чте ния в исто ри че ском об ществе Не сто ра Ле то пис ца», Ки ев 1895, т. 9, с ). 37 ПСРЛ, т. 35, с. 63, 87, Там же, с. 66, 74. Ко р о л я К а зи м и р а к р а ков ско г о в ж и в о т е не с т а ло, и сы нов в не го не бы ло, толь ко од на доч ка (именемь) Яд ви га. И по ча ли ля хо ве сла ти с Кра ко ва к в е л и ко м у к н я зю Я г а и л у, а бы п ри н я л к р е ще н ие ста ро го Ри ма и по нял бы в них ко ро лев ну Яд ви гу и стал бы в них ко ро лем в Кра ко ве и на всеи Лядскои зем ли 37. И за тымь [уз нал] пол скы ко роль Ка зи мир Ло котъко вичь, што их три бра ты Кор ья то ви чи на По дольскои зем ли, а лю ди муж ь ныи, и он прис лал ко князю Ко с т ен т и н у к гле и т ов н ы и л и с т ы с о в е л и кою тверъд о стию и про ся его, што бы к не му при е хал. А умыс лив тое со бе и сво и ми (со вси ми) па ны, што в не го сы на не бы ло, тол ко бы ла од на доч ь ка, за хо тел за не го доч ку да ти (в С л у ц ком д о ба в л е н о: а по сво емь жи во те ко ро лемь оса ди ти)

46 В о ск р е с ен ск а я ле т о п ись То го же го ду (6894) ве ли кий князь Ягай ло Ол гердо вичь Ли тов ский ез дил же ни ти ся в Лят ц кую землю, и же ни ся та мо, а по ня ко ро лев ну Ка зи ме ро ву дочь Ед ви гу, и та мо кре сти ся в Рим скую ве ру 39. Как уже го во ри лось вы ше, А. Про ха ска пред по ла гал, что ав то ры вто рой ча сти «Ле то пис ца» и «По ве сти о По до лье» в дан ном слу чае ис пол ь з о в а л и в к а че с т в е ис т оч н и к а с о о б ще н ие к а кой- т о ле т о п и си, с ле д ы ко т о р ой с ох р а н и л ись в Во ск р е с ен ском ле т о п ис ном св о де 40. Одна ко э т о м не н ие оп р о в е р г а е т ся да н н ы м и т ек с т о ло г и че ско г о а на л и з а, ко то рые по ка зы ва ют, что про ци ти ро ван ное вы ше из ве стие Воск ре - с ен ской ле т о п и си я в л я е т ся поз д не й с ок р а щен ной р е да к ц и е й с т ат ьи и з нов г о р од ско г о, с о фи й ско г о и мо сков ско г о св о дов о б р а ке к н я з я Я г а й- ла у «Угор ско го ко ро ля», его кре ще нии в «не мец кую ве ру» и каз ни в Виль не дво их ли тов ских бо яр, ис по ве дав ших пра вос ла вие. В Со - фи й ской I ле т о п и си с о о т в е т с т ву ю ща я с т ат ь я, да т и р о в а н на я 6894 г., зву ч и т с ле д у ю щ и м о б р а з ом: «То г о же г о д у в е л и к и и к н я зь Я г а и ло Оль гер до вич ли тов ь скыи ехал же ни ти ся в Угор ь скую зем лю к ко ро - лю, и та мо же ни ся и кре сти ся в не меч ь скую ве ру. И при шед от то ле из Угор ь ские зем ли в свою от чи ну в Ли тов скую зем лю и кре сти Лит ву в не ме че скую же ве ру, по ло ви ну сво е го го ро да Вил ны. А два лит вина у не го бы ли бол шие, а те кре сти ша ся в кре сти ан скую ве ру. Он же хо те их кре сти ти в свою же ве ру, они же его не пос лу шав ше, ко роль же Я г а и ло к а з н и и х м но г ы м и м у к а м и и сме р т и в е ле п р е да т и» 41. Пови ди мо му, это на и бо лее близ кий к про тог ра фу ва ри ант. В Нов го родской IV ле то пи си эта стат ья до пол не на со об ще ни ем из псков ских ле - т о п и с е й о б о с а де По лоц к а в ой ск а м и ВК Л и п ле не н и и к н я з я А н д р ея Ол ь г е р до ви ча в а п р е ле 1387 г. 42 О с но в а н н ы й на в а ри а н т е и з С о фи й- ской I ле то пи си текст стат ьи во шел так же в Ти пог раф скую и Ни ка норов скую ле то пи си, Мо сков ский свод кон ца XV в. и один из ва ри ант ов Н и ко нов ско г о св о да 43. С у ще с т ву ю т т а к же поз д н ие с ок р а щен н ые ре дак ции этой стат ьи. Так, в не ко то рых ле то пи сях от сут ству ет из ве - 39 ПСРЛ, т. 8: Пр о д о л ж е н и е л е т о п и с и п о Во с к р е с е н с ко м у с п и с к у ( ), Санкт-Пе тер бург 1859, с A. Pro cha ska, La to pis li tew ski, s ПСРЛ, т. 6, вып. 1: С о ф и й с к а я п е р в а я л е т о п и с ь с т а р ш е г о и з в о д а, Моск ва 2000, стлб ПСРЛ, т. 4, ч. 1: Но в г о р о д с к а я ч е т в е р т а я л е т о п и с ь, Моск ва 2000, с. 347; Пс ко в с к и е л е т о п и с и, ред. А. Н. На со нов, вып. 1. Моск ва Ле нин г рад 1941, с. 24; Пс ко в с к и е л е т о п и с и, ред. А. Н. На со нов, вып. 2. Моск ва Ле нин г рад 1955, с. 29, ПСРЛ, т. 24: Т и п о г р а ф с к а я л е т о п и с ь, Пет рог рад 1921, с. 156; ПСРЛ, т. 27: Ника но ров ская ле то пись. Сок ра щен ные ле то пис ные сво ды кон ца XV ве ка, Моск- 46

47 стие о каз ни дво их лит ви нов. Это, нап ри мер, Львов ская ле то пись, обще рус ск ие св о д ы 1497 и 1518 г., не ко т о рые в а ри а н т ы Н и ко нов ско г о св о да 44. В дру гих, на ря ду с этим, нет со об ще ния о кре ще нии по ло вины Виль но. Эта ре дак ция стат ьи вош ла в со став пер во го ле то пис но го сво да ВКЛ, об ще рус ских сво дов 1493 и 1495 г. 45 С о о т в е т с т ву ю ще е и з - ве стие Воск ре сен ской ле то пи си так же пред став ля ет со бой сок ра щенную ре дак цию, соз дан ную, ско рее все го, на ос но ве ка ко го-то мо сковско го сво да, нап ри мер сво да кон ца XV в. По э то му не мо жет быть и речи о том, что бы в дан ном слу чае ка кой-ли бо источ ник Воск ре сен ской ле т о п и си мог с л у ж и т ь ис т оч н и ком д л я «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й ли тов ских» про сто по то му, что в из вест ных ны не ле то пис ных сво - дах XV в. не вы яв ле но стат ьи о бра ке и кре ще нии Ягай ла, в ко то рой бы Яд ви га на зы ва лась до чер ью ко ро ля Ка зи ми ра. Все бы ло ров но на - о б о р о т: и мен но с о с т а ви т е л ь Во ск р е с ен ской ле т о п и си о с но вы в а л ся на оши боч ном со об ще нии «Ле то пис ца» и по э то му внес в свой текст коррек ти вы: Ягай ло у не го ез дил же нит ь ся не в Вен г рию, а в «Лят ц кую зем лю» и взял в же ны «ко ро лев ну Ка зи ме ро ву дочь Ед ви гу». С о о т в е т с т в ен но, с о о т но ше н ие х р о н и к а л ь н ы х с о о б ще н и й, п р едс т а в лен н ы х в т а б л и це вы ше, вы г л я д и т с ле д у ю щ и м о б р а з ом. С на ча л а воз ник текст, во шед ший в со став «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов - ск и х» (с ош и б оч н ы м и да н н ы м и о п р о ис хож де н и и ко р о ле вы Я д ви г и). А у же з а т ем на о с но в е «Ле т о п ис ца» бы л и с оз да н ы с о о т в е т с т ву ю щ ие ф р а г мен т ы «По в е с т и о По до л ь е» и Во ск р е с ен ской ле т о п и си. Со о б ще н ие о к р е ще н и и Л и т вы. Сле ду ет за ме тить, что в рус ских ле то пи сях сох ра ни лись два са мо сто я тель ных ва ри ан та рас ска за о же - нит ь бе и ка то ли че ском кре ще нии кня зя Ягай ла в Поль ше. Пер вый ва ри ант, про ци ти ро ван ный вы ше, от ра зил ся в Со фий ской I ле то писи и в це лом ря де дру гих ле то пис ных сво дов, вклю чая пер вый ле топис ный свод ВКЛ. Вто рой ва ри ант вклю чен в Ро гож ский ле то пи сец и С и ме о нов ск у ю ле т о п ись (в с о с т а в е с о о б ще н и я о р о до с ло ви и к н я з е й Оль гер до ви чей), а так же в Нов го род скую IV ле то пись и ле то пись Авра ам ки (пос ле из ве стий о меж до у соб ной вой не в ВКЛ гг.). ва Ле нин г рад 1962, с. 82; ПСРЛ, т. 25: Мо сков ский ле то пис ный свод кон ца X V в е к а, Моск ва Ле нин г рад 1949, с. 213; ПСРЛ, т. 11: Ле т о п и с н ы й с б о р н и к, и м е н у е м ы й Па т р и а р ш е й и л и Ни ко н о в с ко й л е т о п и с ью ( ), Санкт-Петер бург 1897, с ПСРЛ, т. 20, пер вая по ло ви на, Ль в о в с к а я л е т о п и с ь ( ), Санкт-Пе тербург 1910, с. 205; ПСРЛ, т. 28: Ле то пис ный свод 1497 г. Ле то пис ный свод 1518 г. ( Ув а р о в с к а я л е т о п и с ь), Моск ва Ле нин г рад 1963, с. 85, 248; ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 17, стлб. 44; ПСРЛ, т. 27, с. 256,

48 Зву чит он так: «Тог да [ва ри ант: По трех ле тех] оже ни ся Ягай ло и поять за се бе не кую ко ро ли цю, не иму щю ни от ца, ни ма те ри, ея же ра ди до ста ло ся ему ко ро лев ство в Лят ь ской зем ли» 46. Та к и м о б р а з ом, с о с т а ви т е л ь пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л е с л и да же и знал о вто ром ва ри ан те рас ска за, во шед шем в Ро гож ский ле топи сец и дру гие сво ды (а мо жет быть, и в Тро иц кую ле то пись), то никак его не ис поль зо вал в ли те ра тур ном от но ше нии, а взял за ос но ву пе р вы й в а ри а н т, о т р а зи в ш и й ся в нов г о р од ском, с о фи й ском и мо сков - ском сво дах. Под его пе ром эта стат ья, как мож но су дить по Суп расль ско му, Ни ки фо ров ско му и Слуц ко му спи скам, при об ре ла сле ду ю - щий вид: «То го жь го доу кн(я)зь ве ли кыи Яга и ло Wл гир до вичь лит ов ъ ск ы и ý х а л ь же н и т и с# во Оу гор ско ую зем лю ко ко ро лоу и та мо же нивъс # и крстивъся в ла тынь ско ую вý роу и wт то ле на ча ша Лит ва к р с т и с# в ла тынь скоу вý р оу» 47. Срав ни вая это со об ще ние с близ ким к про тог ра фу тек стом стат ьи из Со фий ской I ле то пи си, мы ви дим, что свод чик зна чи тель но сок ра тил его, уб рав де та ли о кре ще нии поло ви ны Виль но и каз ни дво их пра вос лав ных лит ви нов, за ме нил вы ра - же ние «не мец кая ве ра» на вы ра же ние «ла тын ская ве ра», а кро ме то го, до ба вил в текст фра зу, ко то рую, по-ви ди мо му, со чи нил сам, так как ее нет в дру гих источ ни ках: «...и w т то ле на ча ша Лит ва крсти с# в латынь скоу вýр оу». По с лед не е о б с т о я т е л ь с т в о в е сь ма и н т е р е с но д л я нас, по сколь ку эта же фра за, как в свое вре мя от ме чал А. Про ха ска, поч т и до с лов но пов т о ря е т ся и в о в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» по С у п р а с л ь ско м у, А к а де м и че ско м у и Сл у ц ко м у спи скам: «...и ко ру но вань быс то го ко ро лев ства ко ро у ною и w т то л е н а ч а ш а к рс т и т и Ли т в у в л а тын с ко у ю в ý р оу»; в Ви лен ском спи ске а на ло г и ч н ы й т екс т не з на ч и т е л ь но о т р е да к т и р о в а н, и з ме не на ф о р ма гла го ла: «...и w т то ле по чал крсти ти Лит ву оу ла тын скую вý р оу» 48. Ука зан ный факт сви де тель ству ет о том, что ав тор вто рой ча сти «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» л и б о ис пол ь з о в а л в к а че с т в е ис т оч н и к а вы б о р к у о б ще рус ск и х ле т о п ис н ы х с о о б ще н и й и з пе р в о г о ле то пис но го сво да ВКЛ, ли бо сам и яв лял ся ре дак то ром-со ста ви те - лем этой вы бор ки. 46 ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 326; ПСРЛ, т. 16: Ле т о п и с н ы й с б о р н и к, и м е н у е м ы й л е т о п и сью Ав ра ам ки, Санкт-Пе тер бург 1889, стлб. 119; ПСРЛ, т. 15: Ро гож ский ле топ и с е ц. Тв е р с ко й с б о р н и к, Моск ва 1965, стлб. 117; ПСРЛ, т. 18: С и м е о н о в с к а я л е т о п и с ь, Санкт-Пе тер бург 1913, с ПСРЛ, т. 17, стлб. 44, Там же, стлб. 77, 90, 148,

49 «По в е с т ь о б о с а де Мс т ис ла в л я» и «Ле т о п и с ец в е л и к и х к н я з ей л и т ов ск и х». Од ним из источ ни ков, с боль шой до лей ве ро ят но сти исполь зо ван ных при соз да нии вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких князей ли тов ских», ста ла ле то пис ная «По весть об оса де Мстис лав ля» (на з в а н ие ус лов но е), в ко т о р ой р а с ск а зы в а е т ся о б о с а де Мс т ис л а в л я смо лен ск и м и в ой ск а м и в а п р е ле 1386 г. и по с ле д у ю щем с р а же н и и меж ду вой ска ми ВКЛ и Смо лен ска на ре ке Вих ре. Это про из ве де ние в ош ло п р а к т и че ск и в о в с е к ру п н ые о б ще рус ск ие ле т о п ис н ые св о д ы XV-XVI вв., по э то му для пред мет но го раз го во ра пер во на чаль но не об - хо д и мо к л а с си фи ц и р о в ат ь ег о р е да к ц и и 49. На и бо лее близ кая к про тог ра фу ста рей шая (рас ши рен ная) ре дакц и я по в е с т и о т р а зи л а сь в нов г о р од ском и с о фи й ском ле т о п ис н ы х сво дах. Речь идет, в пер вую оче редь, о Нов го род ской IV ле то пи си (ста рей ший из вод ко то рой пред став лен Го ли цын ским, Но во рос сийским 50 и, в оз мож но, Тол с т ов ск и м 51 спи сках) 52 и о Со фий ской I ле топ и си с т а р ше г о и з в о да (по сп и ск а м О б о лен ско г о и К а р а м зи на) 53. С лет о п и ся м и э т о г о с е ме й с т в а не р а з ры в но св я з а н ы т а к же Нов г о р од ск а я К а р а м зи н ск а я ле т о п ись 54 и Нов го род ская ле то пись по спи ску Дубр ов ско г о 55, ч т о до к а зы в а е т ся и с л и че н и ем с о де р ж а щ и х ся в н и х т екстов «По ве сти об оса де Мстис лав ля». В Нов го род ской IV ле то пи си, на ря ду с «По вест ью об оса де Мстислав ля», сох ра ни лась и бо лее ран няя стат ья о тех же са мых со бы ти ях (раз г ро ме смо лен ских войск под Мстис лав лем), на пи сан ная не пос редс т в ен но нов г о р од ск и м а в т о р ом 56. Этот факт, ка жет ся, мо жет сви де- 49 Под р о б н е е т е к с т о л о г и ч е с к и е с в я з и м е ж д у р е д а к ц и я м и, в о п р о с ы д а т и р о - в а н и я и п р о и с хож д е н и я п о в е с т и р а с с м а т р и в а ю т ся в с т а т ь е: А. У. Л і ц ке віч, «Апо весць пра аб ло гу Мсціс лаў ля» кан ца XIV па чат ку XV стст., [в:] Здаб ы т к і: д а к у м е н т а л ь н ы я п о м н і к і н а Б е л а р у с і, вып. 9, Мінск 2007, с Б. М. Клосс, Вто рое пре дис ло вие к из да нию 2000 г., [в:] ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. XVI- XVII. 51 Пре дис ло вие к 1-му вы пу ску 1915 г., [в:] ПСРЛ, т. 4, ч. 1: Нов го род ская чет верт а я л е т о п и с ь, изд. 2, доп., Пет рог рад 1915, с. XXXI. 52 ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с ПСРЛ, т. 6, вып. 1, стлб ПСРЛ, т. 42: Но в г о р о д с к а я К а р а м з и н с к а я л е т о п и с ь, Санкт-Пе тер бург 2002, Вто рая выборка, с ПСРЛ, т. 43, с «В лh то (...) То го же лh та би ша ся Лит ва [с] Смол ня ны подъ го ро домъ подъ Мьстис лав лимъ, и на томъ ссту пh оу б и ш а к н я з я в е л и к а г о С в я т ъ с л а в а Смо лень ска го и бра та его кня зя Ива на, а кня зя Глh ба из ни ма ша» (ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 343). Это зна чи тель но до пол нен ный ва ри ант стат ьи из Нов го род ской пер вой ле то пи си млад ше го из во да («То го же лh та уби ша Лит ва кня зя Свя тосла ва Смо лень ска го». ПСРЛ, т. 3: Но в г о р о д с к а я п е р в а я л е т о п и с ь с т а р ш е г о и м л а д ш е г о и з в о д о в, Моск ва 2000, с. 380). 49

50 тель ство вать о том, что текст по ве сти не был соз дан од ним из со стави те лей Нов го род ской IV ле то пи си, а про сто был ме ха ни че ски пе ре - не сен в нее из ка ко го-то дру го го источ ни ка. Воп ре к и мне нию, что текст Нов го род ской Ка рам зин ской ле то пи си мог пос л у ж и ть ос но вой д л я соз да ни я Нов го род ской I V ле то пи си 57, текст «По ве сти об оса де Мстис лав ля» в со ста ве Нов го род ской IV ле то пи си никак не мог быть соз дан не пос ред ствен но на ос но ве Нов го род ской Ка рамзин ской ле то пи си. В пос лед ней уб ра ны точ ные да ты со бы тий (22 мар та, 18 ап ре ля, Фо ми на не де ля), а текст в од ном ме сте яв но ис пор чен пе ре писчи ком: «лит ва от ве ли» вме сто «лит ва от ня ли», по э то му при о ри тет Новго род ской IV ле то пи си в дан ном слу чае пред став ля ет ся оче вид ным. Вт о ри ч н ые, к а к п р ед с т а в л я е т ся, ч т е н и я по о т но ше н и ю к с т а р ше м у и з в о д у Нов г о р од ской I V ле т о п и си с о де р ж ат ся и в т ек с т е по в е с т и, по - ме щен ном в стар шем из во де Со фий ской I ле то пи си (по спи скам Оболен ско го и Ка рам зи на). Это, нап ри мер, та кие чте ния, как «на пас ху» вме сто «на ан ти пас ху», «и си ла» вме сто «и пол ци тh», «иные по бh го - ша» вме сто «а про чiи вдав ше тылъ и по бh го ша», «на h ха ша на не го уже ему ле жа щу» вме сто «на h ха ша его еще елh жи ва со у ща» и т. д.; от сут ствие фра зы «а мла ден ци на ко лы въсты ка ху». Близ кую связь с Со фий ской I ле то пи сью об на ру жи ва ет текст по ве сти в со ста ве Ник а но р ов ской ле т о п и си 58. Мож но до в ол ь но у в е р ен но у т в е р ж дат ь, ч т о он п р о ис хо д и т о т сп и ск а К а р а м зи на С о фи й ской I ле т о п и си (и л и о т ана ло гич но го спи ска), с ко то рым име ет ряд об щих чте ний: «неп ра ведно», «сту пи ша ся» и т. д. Текст по ве сти в со ста ве Ти пог раф ской ле топ и си 59 в о с хо д и т че р е з не скол ь ко п р о ме ж у т оч н ы х с т а д и й, в т ом ч ис ле че рез Мо сков ский свод 1479 г., к про тог ра фу стар ше го из во да Со фийской I ле т о п и си 60, имея в пост ро е нии фраз и чте ни ях не ма ло об ще го со спи ска ми Обо лен ско го и Ка рам зи на. Н а ко не ц с ле д у е т у к а з ат ь на т ек с т ы р а с ш и р ен ной р е да к ц и и по в е с т и в со ста ве Мо сков ско го сво да кон ца XV в. и Воск ре сен ской ле то пи си, оз а г л а в лен н ые «С мо лен ско е по б о и ще» 61 и так же в ко неч ном сче те в о с хо д я щ ие к С о фи й ской I ле т о п и си. 57 Я. С. Лур ье, Ге не а ло ги че ская схе ма ле то пи сей XI -XVI вв., вклю чен ных в «Словарь книж ни ков и книж но сти Древ ней Ру си», [в:] Тру ды От де ла древ не русской ли те ра ту ры, т. 40, Ле нин г рад 1985, с. 200; Б. М. Клосс, Вто рое пре дисло вие к из да нию 2000 г., с. XV. 58 ПСРЛ, т. 27, с ПСРЛ, т. 24, с М. Д. При сел ков, Ис т о р и я р у с с ко г о л е т о п и с а н и я X I -X V в в., с. 248; Я. С. Лурье, Ге н е а л о г и ч е с к а я с х е м а л е т о п и с е й X I -X V I в в., с. 196 (стем ма), 202; Сло варь к н и ж н и ко в и к н и ж н о с т и Д р е в н е й Р у с и, вып. 2 (в т о р а я п о л о в и н а X I V-X V I в.), ч. 2: Л Я, Ле нин г рад 1989, с ПСРЛ, т. 25, с. 213; ПСРЛ, т. 8, с

51 Су ще ству ет так же не сколь ко сок ра щен ных ре дак ций по ве сти. На и- бо лее ран няя из них на хо дит ся в со ста ве Ро гож ско го ле то пис ца и Симе о нов ской ле т о п и си 62. В Ро г ож ском ле т о п ис це по в е с т ь оз а г л а в ле на «О Смо лен скомъ по бо и щи», в Си ме о нов ской ле то пи си она на зы ва ет - ся «О у б ь е н і и в е л и к а г о к н я з я Св я т о с л а в а И в а но ви ч я С мо лен ск а г о». Эта сок ра щен ная ре дак ция мог ла быть соз да на на ос но ве од но го из сп и сков р а с ш и р ен ной р е да к ц и и, бл и з ко г о к т о м у, ч т о о т р а зи л ся в Го - ли цын ском спи ске Нов го род ской IV ле то пи си. Это до ка зы ва ет ся рядом и ден т и ч н ы х ч т е н и й: на п ри ме р «С к ри г а и ло», «и з би т ы х ъ к н я з еи» вме сто «из б ье ных» и т. д.; во об ще с тек стом по ве сти в со ста ве Нов город ской IV ле то пи си здесь сов па да ет це лая фра за: «тh ле с а и з би т ы х ъ кня зеи вда ша, а взя ша всю свою во лю, ели ко вос хо тh ша и сот во риша и т. д.»). Смо лен ский князь Иван Ва си лье вич здесь наз ван Алекс а н д р о ви чем. Н а в т о ри ч но с т ь э т ой пе р в ой с ок р а щен ной р е да к ц и и по от но ше нию к рас ши рен ной ре дак ции ука зы ва ет и тот факт, что в Рогож ском ле то пис це она по ме ще на под оши боч ной да той «ле та 6895» (вме сто 6894 г.). Вт о р а я с ок р а щен на я р е да к ц и я п р ед с т а в ле на ше с т ью сп и ск а м и: С о фи й ск а я I ле т о п ись по сп и ск у Ц а р ско г о, По г о д и н ск ие пе р вы й и вто рой спи ски сво да 1493 г., Бе ля ев ский спи сок сво да 1493 г., Мазу рин ский и Ар хив ский спи ски сво да 1495 г. 63 Эта ре дак ция возн и к л а в р е з ул ь т а т е пе р е р а б о т к и т ек с т а по в е с т и, в о шед ше г о в с о с т а в С о фи й ской I ле т о п и си. О т д ру г и х р е да к ц и й она о т л и ча е т ся д ву м я су ще ствен ны ми осо бен но стя ми: мстис лав ский на мест ник князь Ко - ри гай ло наз ван здесь Скир гай лом, а фра за про «ля ха», ко то рый убил смо лен ско г о к н я з я Св я т о с л а в а И в а но ви ча, пе р е и на че на: «А к н я з еи смо лень скых ля хо ве оуг на ша в до уб ро ве и по се ко ша их». Тр е т ь я с ок р а щен на я р е да к ц и я по в е с т и п р ед с т а в ле на, в ча с т но с т и, с ле д у ю щ и м и сп и ск а м и: Ер мо л и н ск а я ле т о п ись, ле т о п и си Л ьв ов ско г о се мей ства, сво ды 1497 и 1518 г. 64 Она соз да на на ос но ве тек ста расши рен ной ре дак ции, близ ко го к то му, что по ме щен в Ти пог раф ской ле т о п и си. О б э т ом мож но с у д и т ь, на п ри ме р, по т а кой о с о б ен но с т и, как чте ние «прав ну ка Глh ба Ро стис ла ви ча» (ср. в Ти пог раф ской ле то - пи си: «прав но укъ Глh б ов ъ Ро с т ис л а ви ча»). На ко нец, чет вер тая сок ра щен ная ре дак ция на хо дит ся в двух ва риа н т а х в Н и ко нов ском ле т о п ис ном св о де 65. Н а и б о ле е п ри ме ча т е л ь ной 62 ПСРЛ, т. 15, стлб ; ПСРЛ, т. 18, с ПСРЛ, т. 39: С о ф и й с к а я п е р в а я л е т о п и с ь п о с п и с к у И. Н. Ца р с ко г о, Моск ва 1994, с. 127; ПСРЛ, т. 27, с , ПСРЛ, т. 20: пер вая по ло ви на, с ; ПСРЛ, т. 23: Е р м о л и н с к а я л е т о п и с ь, Санкт-Пе тер бург 1910, с ; ПСРЛ, т. 28, с. 85, ПСРЛ, т. 11, с

52 осо бен ност ью этой от но си тель но поз д ней ре дак ции яв ля ет ся вклю - чен ный в текст по ве сти по сто рон ний фраг мент из не из вест ной ле то - пи си о звер ствах смо лен ских войск по от но ше нию к мир но му на се лению Мстис лав ской зем ли: о том, как лю дям за щем ля ли ру ки меж ду брев на ми и та ким об ра зом раз ве ши ва ли на сте нах. Ана ло гич ный отры вок сох ра нил ся толь ко в По го дин ском ва ри ан те «Ле то пис ца ве ликих кня зей ли тов ских» (ци та ты см. в таб ли це). По г о д и н ск и й в а ри а н т «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з ей л и т ов ских» Хри с т и я н ъ у б о м но г и х ъ св о д я ще во еди но мh сто и в ыз бахъ за пира ю ще жга ху и у хо ромъ стh н ы оче пы раз во дя ще и христ ьянъ рука ми вкла да ю ще стес ня ху, и си це на всhхъ че ты рехъ сте нахъ лю ди по вh ша ху, иныхъ же подъ сте ны под к ла да ю ще умо ря ху, иныхъ на ко л ь я х ъ по с а ж да 66. Н и к о нов ск и й св од А дру гихъ, стh ну раз ведъ храми ны отъ вы со ты и до зем ли, межь бре венъ ру кы въкла ды ваху, ото уг ла до уг ла стис ня ху чело вh ки; и по ни же тhхъ дру гихъ по вhшевъ, ме жи бре венъ ру ки в ък л а д ше, с т ис н я х у т а ко же о т ъ уг ла до уг ла; и та ко ви ся ху чело вh ц ы; т а ко же т hм ъ о б р а з ом ъ и до вер ху по всhмъ че ты ремъ стh намъ сот во ря ху; и та ко по м но г ы м ъ х р а м и на м ъ с о т в о ри ша и з а ж и г а ю ще ог нем ъ в о м но з h яро сти. А мла ден ци на ко пие возсты ка ху, а дру гыхъ, лы сты процh п и в ше, вh ша ху на жер дехъ, аки пол ти, стрем г лавъ; не че ло вhч не безъ ми ло сти му ча ху 67. В це лом на чаль ная ли те ра тур ная исто рия «По ве сти об оса де Мстисл а в л я» р е кон с т ру и ру е т ся с ле д у ю щ и м о б р а з ом. Про тог раф по ве сти на пи сан в кон це XIV в. (пос ле 1386 г.) или в нача ле XV в. (ви ди мо, не поз д нее 1408 г.). На и бо лее близ кая к про тог р а фу р а с ш и р ен на я р е да к ц и я по в е с т и бы л а вк л ю че на в нов г о р од ск и й св од, о т р а зи в ш и й ся, в ча с т но с т и, в Но в о р о с си й ском и Го л и ц ы н ском сп и ск а х Нов г о р од ской I V ле т о п и си. 66 ПСРЛ, т. 17, стлб ПСРЛ, т. 11, с

53 К р о ме т о г о, од и н и з у т р а чен н ы х н ы не р а н н и х в а ри а н т ов по в е с т и, воз мож но, вклю чен ный в об ще рус ский свод 1408 г. (Тро иц кую ле то - пись), пос лу жил источ ни ком для соз да ния пер вой сок ра щен ной ре дакции по ве сти, сох ра нив шей ся в со ста ве Ро гож ско го ле то пис ца и Си ме - о нов ской ле т о п и си. К с о ж а ле н и ю, в вы п и ск а х Н и ко л а я К а р а м зи на и д ру г и х ф р а г мен т а х у т р а чен ной Тр о и ц кой ле т о п и си не с ох р а н и ло сь н и од ной ц и т а т ы и з э т ой по в е с т и 68, но, пов т о ри м ся, в е р о я т но с т ь т о г о, что по весть в том или ином ви де на хо ди лась в Тро иц кой ле то пи си, весь ма вы со ка. Труд но ска зать, что это был за текст: мо жет быть, это бы ла рас ши рен ная ре дак ция, по хо жая на ту, что на хо дит ся в со ста ве Нов го род ской IV ле то пи си, а мо жет быть, пер вая сок ра щен ная ре дакция по ве сти со дер жа лась уже в Тро иц кой ле то пи си. А в т о р ом по в е с т и И. А. Ти хо м и р ов сч и т а л смо лен ца од но г о и з у ча с т н и ков о с а д ы 69, т а к к а к в п р о и з в е де н и и до в ол ь но под р о б но оп и- са но вре мя и ме сто со бы тий и да же упо ми на ет ся, что го ро жа не наблю да ли за бит вой, стоя на го род ских сте нах, де таль, ко то рую мог у к а з ат ь т ол ь ко оче ви де ц. Од на ко е с т ь не скол ь ко а р г у мен т ов, ко т о рые ме ша ют при нять эту точ ку зре ния. Во-пер вых, смо лен ский ав тор в кон це XIV на ча ле XV в. по о сте рег ся бы с та ким яв ным осуж де нием опи сы вать бес чин ства, тво ри мые смо лен ским же вой ском по от но - ше нию к мир но му на се ле нию. Во -вто рых, во вре мя бит вы, про хо див - шей на не ко то ром от да ле нии от Мстис лав ля, смо ле нец вряд ли стал бы фик си ро вать вни ма ние на том, что го ро жа не выш ли на го род ские сте ны. Сам факт, что го ро жа не ви де ли бит ву со стен, мог быть не за у- ряд ным, до стой ным упо ми на ния со бы ти ем лишь для них са мих, но ни как не для смо лен ско го вой ска. Нап ро тив, де та ли, ука зан ные И. А. Ти хо ми ро вым, как раз сви де - тель ству ют не о смо лен ском, а о мест ном, мстис лав ском про ис хожде н и и па м я т н и к а. А в т о р бы л не по с р ед с т в ен н ы м у ча с т н и ком и л и оче вид цем со бы тий, хо ро шо знал их хро но ло гию и ло каль ные ге о - г р а фи че ск ие ус ло ви я. Во в р е м я о с а д ы а в т о р на хо д и л ся в Мс т ис л а в ле и вме сте с дру ги ми го ро жа на ми нап ря жен но наб лю дал за хо дом битвы, ук рыв шись за заб ра лом сте ны («сто я ще на заб ра лехъ, зря ще съ г о р о да»). Ме т к а я х у до же с т в ен на я под р о б но с т ь о фл а г а х л и т ов ск и х пол ков, вне з а п но з а ме чен н ы х на г о ри з он т е смо лен ца м и, т а к же св о е й пси хо ло ги че ской точ ност ью и до сто вер ност ью вы да ет в ав то ре жи те - ля Мстис лав ля од но го из тех, кто не сколь ко дней то с от ча я ни ем, то с на деж дой ждал по мо щи из Лит вы. Даль ней шее опи са ние то го, 68 М. Д. При сел ков, Т р о и ц к а я л е т о п и с ь ( р е ко н с т р у к ц и я т е к с т а), Моск ва Ленин г рад 1950, с И. А. Ти хо ми ров, О со ста ве, 3 (март), с , прим

54 как смо лен цы, не ожи дав шие на па де ния, на ча ли ли хо ра доч но во о ружат ь ся и го то вит ь ся к бит ве («смо у ти ша ся и по ча ша ско рhе въбра нят и ся»), т а к же сде л а но и з в не, то есть не из смо лен ско го ла ге ря, а со сто ро ны. Ин фор ма то ра ми, со об щив ши ми ав то ру о чу до вищ ных на - си ли ях смо лен цев в от но ше нии мир но го на се ле ния, мог ли быть бе - жен цы из близ ле жа щих рай о нов, на шед шие убе жи ще в Мстис лав ле. Да т ы, у по м и на е м ые в по в е с т и, в о с нов ном т оч но с о о т но ся т ся с к а - лен да рем 1386 г.: в част но сти, сре да 18 ап ре ля на Страст ной не де ле и Фо ми на не де ля, 29 ап ре ля. Един ствен ное иск лю че ние 22 мар та, ко то рое оши боч но от не се но ав то ром по ве сти к Сре док рест ной не де - ле. Сре док рест ная не де ля Ве ли ко го По ста в 1386 г. на чи на лась в поне де л ь н и к 26 ма р т а, по э т о м у да т и р о в а н ие на ча л а смо лен ско г о по хо да тре бу ет уточ не ния (кста ти, это еще один до вод в поль зу нес мо ленско г о п р о ис хож де н и я па м я т н и к а) по ход, с т а ло бы т ь, на ча л ся не 22 мар та, а пос ле 26 мар та. Воз мож но, не точ ност ью этой да ты объ ясня ет ся, по че му в ря де спи сков по ве сти ее нет, а в Нов го род ской Кар а м зи н ской ле т о п и си в о о б ще вы че р к н у т ы в с е да т ы. Е с л и п ри н я т ь мс т ис л а в ско е п р о ис хож де н ие по в е с т и, т о по я в ле н ие ее тек ста в Ве ли ком Нов го ро де и Моск ве, воз мож но, сле ду ет свя зывать с бли жай шим ок ру же ни ем кня зя Се ме на Лын г ве на Оль гер до вича. Сог лас но по ве сти, он был од ним из во е на чаль ни ков вой ска ВКЛ, раз г ро мив ше го смо лен цев под Мстис лав лем. С 1392 г. и до са мой св о е й кон ч и н ы С е мен Л ы н г в ен Ол ь г е р до ви ч к н я ж и л в Мс т ис л а в ле и не од нок рат но, в част но сти в гг. и гг., был служи лым кня зем Ве ли ко го Нов го ро да. Кон так ты Се ме на Лын г ве на Оль - гер до ви ча с Моск вой бы ли обус лов ле ны тем, что с 1394 г. он был женат на до че ри ве ли ко го кня зя Дмит рия Ива но ви ча княж не Ма рии Д м и т ри ев не 70. Связь меж ду «По вест ью об оса де Мстис лав ля» и «Ле то пис цем вели ких кня зей ли тов ских» оста ет ся не впол не яс ной, вер нее, она не так пря мо ли ней на, как бы ва ет в слу чае пря мых за им ство ва ний текста. Не боль шое сход ство наб лю да ет ся в опи са ни ях же сто ко стей, тво - ри в ш и х ся смо лен ск и м к н я з ем Св я т о с л а в ом И в а но ви чем, но п ря м ы х тек сто вых сов па де ний в двух про из ве де ни ях все же нет. При этом с ог л а с но «Ле т о п ис ц у» св ои зв е р с т в а смо лен ц ы с о в е р ша л и не под Мстис лав лем, а во вре мя бо лее ран не го по хо да на Ви тебск и Ор шу зимой 1386 г. Но есть од на за цеп ка, поз во ля ю щая все же приб ли зи тельно ус т а но ви т ь в з а и м но е с о о т но ше н ие ме ж д у э т и м и па м я т н и к а м и. В срав не нии с «По вест ью об оса де Мстис лав ля» «Ле то пи сец ве ли ких 70 J. Tę gow s k i, Pier w sze po ko le nia Ge dy mi no wiczów, Poz nań Wroc ław 1999, s

55 кня зей ли тов ских» не столь то чен в хро но ло гии со бы тий, и это может кос вен но ука зы вать на его вто рич ность. По су ти, в «Ле то пис це» упо мя ну та толь ко од на да та Страст ная пят ни ца, ког да смо лен ские в ой ск а по п ри к а з у к н я з я Св я т о с л а в а И в а но ви ча на ча л и о б с т р е л и в ат ь сте ны Мстис лав ля из по ро ков (кам не мет ных ма шин). Эта да та, возмож но, как раз и вы ве де на на ос но ве ка лен дар ной сет ки, пред став ленной в «По ве сти об оса де Мстис лав ля». Ав тор вто рой ча сти «Ле то писца» при вел ее для то го, что бы уси лить ли те ра тур ный эф фект от опис а н и я нех ри с т и а н ск и х по с т у п ков Св я т о с л а в а И в а но ви ча он т а к и м о б р а з ом п р о в о д и л о б р а з н у ю па р а л ле л ь ме ж д у с т р а да н и я м и ж и т е ле й Мс т ис л а в л я и с т р а да н и я м и Хри с т а в С т р а с т н у ю п я т н и ц у. По э т о м у с не ко то рой до лей ве ро ят но сти мож но ут вер ж дать, что ав тор вто рой ча с т и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» п ри оп и с а н и и в ой н ы 1386 г. поль зо вал ся «По вест ью об оса де Мстис лав ля», по пол нив свой рас сказ так же из ве сти я ми из дру гих источ ни ков. При этом в его распо ря же н и и бы л а не с ок р а щен на я, а р а с ш и р ен на я р е да к ц и я по в е с т и, по сколь ку в пер вой сок ра щен ной ре дак ции, от ра зив шей ся в Ро гожском ле то пис це и Си ме о нов ской ле то пи си, нет точ ных днев ных дат. Об щее опи са ние вой ны 1386 г. Опи са ние вой ны 1386 г. в «Ле топ ис це в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» вы р а зи т е л ь но под р а з де л я е т ся на три ча сти (в дан ном слу чае мы поль зу ем ся Ака де ми че ским спи ском как да ю щим на и бо лее ис п рав ные чте ния, но с уточ не ни я ми по Супр а с л ь ско м у и Сл у ц ко м у сп и ск а м). Сна ча ла (в стат ье І ) рас ска зы ва ет ся о по хо де по лоц ко го кня зя Ан д- рея Оль гер до ви ча на Лит ву в фев ра ле 1386 г. За тем (в стат ье II) об о с а де О р ш и в ой ск а м и смо лен ско г о к н я з я Св я т о с л а в а И в а но ви ча. По сво ей струк ту ре и фор му ли ров кам эти стат ьи очень по хо жи. Они одина ко во на чи на ют ся и за вер ша ют ся и во об ще, да же ес ли ча стич но заи м с т в о в а н ы и з од но г о и л и д ву х внеш н и х ис т оч н и ков, я в но о б р а б о т а - ны од ним и тем же ре дак то ром. 55

56 Стат ья I Тое же зи мы ко р о л ю с у щ ю у Кра ко ве зо вси ми (князь ми лит ов ск ы м и и б о я р е л и т ов сь к и м и), к н я зь А н ь д р еи по лоц к и п ри и де з нh м ци с Виф лян ты, зо всею лат ы г а лою на Л и т ов ъ ск у ю з ем л ю и, по в о е в а в, пож же м но г о м hсть и сел, гра дом же в Ли тов ь скои зем ли ничто не ус пh и па кы в оз в ра т и с я в о с в о я с ы. Стат ья II Тое же зи мы князь Свh т с л а вь смо лен ь ск ы и с о вhть сот во ри со к н я з ем ь А н д р е ем ь по лоц к ы м: он в Лит ву, а князь Свh т ъ с л а в к Ор ши. А на ми ру мно го зла сот во ри ша, (не че ло ве че ски и не) х р е с т и я н ь ск и и м у ч и ша х р е с т и- янь, иж ни на по гань скых ра тех с л ы ша хом т а ко вы х м у к м у ча щ и х р е с т и я н ь. Зби р а х у и з а п и р а х у во из бах и за жи га ху, а дру гия вел и к и я х р а м ы оча п ы под ь н и ма х у и плhни ковь под стh н ы гл а в а м и кла дя ху, а иныя жень и дh ти на коп ья (ко лье) ты ка ху, а иныхь мукь над хре сти я ны, их же срама ра ди не пи са хомь, яко же ни Ан ти ох сир ь скии, ни Ульянь за - ко ноп ре ступ ник тых мукь не сот - во ри над хри сти я ны. Гра ду же Рши нич то же ус пh ша и па ки в оз в ра т и с я в о с в о я с и. Внут ри стат ьи II ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей лит ов ск и х» по ме с т и л вс т а в к у с оп и са н и ем ка з ней м и р но г о на се ле н и я, со ве р ша в ш и х ся смо лен ск и м к н я зем Свя т ос ла вом И ва но ви чем. При ее соз да н и и он, по хо же, ис пол ь зо ва л «По вес т ь об оса де Мс т ис ла в л я», не скол ь ко ви до из ме н и в в зя т ое о т т у да вы ра же н ие «а ко г о гд h изы мавше, мо у ча ху не щад но раз лич ны ми каз нь ми, мо у жеи и женъ и дh т еи, а иныхъ въ из бh на са жа в ше за п и ра ю ще за ж и г а ху, а м ла ден ц и на ко л ы въс т ы ка ху» (ц и т. по Нов г о род ской I V ле т о п и си) 71. Од на ко, как уже гово ри лось, ес ли в «По ве сти об оса де Мстис лав ля» эти дей ствия от несе ны к оса де Мстис лав ля, то сог лас но вто рой ча сти «Ле то пис ца» они со вер ша лись под Ор шей. Кро ме то го, в этом фраг мен те «Ле то пис ца» со дер жит ся и уни каль ная де таль, не встре ча ю ща я ся ни в од ном другом источ ни ке (ни в «По ве сти об оса де Мстис лав ля», ни в рас с мат рива в ш и х ся вы ше и н т е р по л я ц и я х в По г о д и н ском ва ри а н т е «Ле т о п ис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» и Ни ко нов ском сво де), это ука за ние на 71 ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с

57 то, что смо лен цы, при под ни мая сте ны «оче па ми», кла ли под них пленных «гла ва ми». Мо жет быть, эта де таль взя та из ка ко го -то не из вест но - го ны не ле то пис но го источ ни ка, под роб но опи сы вав ше го звер ства смо - лен цев, тем бо лее, что сам ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» здесь же приз на ет ся, что сок ра тил ка кую-то ис ход ную ин фор ма цию и не стал опи сы вать все из вест ные ему спо со бы каз ней: «А иныхь мукь над хрести я ны, их же сра ма ра ди не пи са хомь, яко же ни Ан ти ох сир ь скии, ни Ульянь за ко ноп ре ступ ник тых мукь не сот во ри над хри сти я ны». Может быть, этот не из вест ный ле то пис ный источ ник был бли зок к то му, ко т о ры й фра г мен т ар но о т ра зи л ся в Н и ко нов ском сво де и По г о д и н ском ва ри ан те «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Не о б хо д и мо т а к же с ог л а си т ь ся с м не н и ем Ф. П. С у ш и ц ко г о и Е. В. Ки ри чен ко о том, что рас с мат ри ва е мая стат ья II во вто рой ча сти «Лет о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» с оз да в а л а сь под с т и л и с т и че ск и м вли я ни ем Га лиц ко -Во лын ской ле то пи си, так как в ней поч ти дос лов - но пов т о р е н ы не ко т о рые о б о р о т ы и з э т о г о ис т оч н и к а 72. Так, в Гал и ц ко -Во л ы н ской ле т о п и си ск а з а но п р о л и т ов ско г о к н я з я Тр ой де н я: «Ег о же б е з з а ко н ь я не м о г о хомъ п и са т и сра ма ра ди, такъ бо бя шеть бе з а кон ь н и к, я ко и Ан т и ох ъ Со у р ь с к ы и, Иродъ Ер(у)с(а)л(и)мъскыи и Не ронъ Римъск ыи» 73. П а р а л ле л ь с а на ло г и ч н ы м ф р а г мен т ом с т а - тьи II «Ле то пис ца» в дан ном слу чае оче вид на. Стат ья III, пос вя щен ная раз г ро му смо лен ских войск под Мстис лавлем, на чи на ет ся со слов «тое же зи мы на вес ну у ве ли кое го ве ние начать Свет ь с лавь ду ма ти смо лень ски ми бо я ры на хри сти янь ское кро во - п ро ли тие», а за вер ша ет ся сло ва ми «за не же бы ла за кня зем Юр ьем дочка ста ре и шее сест ры Скир ь га и ло вы». На пи са на она, по всей ви ди мо - с т и, на ос но ве ра с ш и рен ной ре да к ц и и «По ве с т и об оса де Мс т ис ла в л я», м и р но г о до г о во ра меж д у ВК Л и Смо лен ск и м ве л и к и м к н я же с т вом 74, 72 Т. Су шиць кий, З а х і д н ь о - р у с ь к і л і т о п и с и я к п а м я т к и л і т е р а т у р и, с. 395; К. В. К и р и ч е н ко, Га лиць ко -Во лин сь кий лі то пис і ство рен ня ле ген дар ної час т и н и 2 - г о з в о д у л і т о п и с і в Ве л и ко г о к н я з і в с т в а Ли т о в с ь ко г о, Ук р а ї н с ь к и й істо рич ний жур нал, 2012, вип. 6, с ПСРЛ, т. 2: Ип а т ь е в с к а я л е т о п и с ь, изд. 3, Санкт-Пе тер бург 1908, стлб До го вор упо ми на ет ся в тек сте как «до кон ча нье» с крест ным це ло ва ньем межд у с м о л е н с к и м в е л и к и м к н я з е м С в я т о с л а в о м И в а н о в и ч е м и в е л и к и м к н я з е м ли тов ским Ягай лом и его брат ья ми: «И со жа лив ся князь ве ли кыи Ски ри га и- ло, по и де со бра тию сво ею, со ве ли кымь кня земь Ви тов томь и Ко стен ти номь, и с Кор бу томь, и со Се ме ном Лын г ве немь. (...) Мы, ре ко ша, ни ко е го зла ему не сот во ри хомь, а онь с на ми в до кон ча ни бу да, пе ре сту пив крест ное це лов а н и е и д о ко н ч а н и е, н а ш ю з е м л ю в о ю е т ь...». Кро ме то го, ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» точ но знал, что этот до ку мент рег ла мен ти ро вал ус ло вия мир но - го до го во ра (не пе ре ми рия), так как в дру гом фраг мен те вскользь об мол вил ся п р о с м о л е н с ко г о к н я з я: «А на ми ру м н о г о з л а с о т в о р и ш а». Н и о р и г и н а л, н и ко пия это го до го во ра до на ше го вре ме ни не сох ра ни лись. 57

58 Ве т хо г о за ве т а ( Пса л т ы ри) 75, а так же уст ной тра ди ции. Так, ес ли имена кня зей Скир гай ла, Ви тов та, Ко ри бу та и Се ме на Лын г ве на ав тор второй ча сти «Ле то пис ца» мог взять из «По ве сти об оса де Мстис лав ля», т о и м я не ко е г о к н я зя Кон с т а н т и на ка к од но г о из п ред во д и т е лей вой ска ВК Л п ред по ло ж и т ел ь но вош ло в т екс т из ус т ной т ра д и ц и и. Пре да н ие так же ле жит в ос но ве эпи зо да о том, как князь Скир гай ло на шел сре ди тру пов смо лен ско го кня жи ча Юрия Свя тос ла ви ча и, ост риг ши ему голо ву, ис це лил его от ран, а за тем при вез к ма те ри в Смо ленск. Л ю б о п ы т но, ч т о в с т и л и с т и че ском о т но ше н и и с т ат ь я I I I я в л я е т ся под ра жа ни ем рус ским ле то пи сям, и, кро ме Га лиц ко -Во лын ской ле - то пи си, мы мо жем точ но ука зать еще на один источ ник, ис поль зован ный ав то ром. Соз да тель вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей л и т ов ск и х» в да н ном ф р а г мен т е не од нок р ат но ц и т и ру е т Пс а л т ы рь и упо ми на ет вет хо за вет но го Да ви да -псал мо пев ца: «Бог же по Да выда про ро ка сло ву сътво ри, иже ре че...». Ци та ты из Псал ты ри не од нокр ат но в с т р е ча ю т ся в Нов г о р од ской I V ле т о п и си, где он и о ф о р м ле н ы с ис поль зо ва ни ем та ких, нап ри мер, вы ра же ний, как «по мя но у ша Да - вы да про ро ка гла го лю ща» или «яко же ре че Да выд про рок» 76. В этом пла не для нас на и боль ший ин те рес пред став ля ет стат ья 6879 г., ко торая, по ми мо Нов го род ской IV ле то пи си, вош ла так же в со став Со фийской I ле т о п и си и Ро г ож ско г о ле т о п ис ца 77. В ней, в част но сти, по вес т ву е т ся о р а з г р о ме ря з а н ск и х в ойск мо ск ви ча м и, и по с т ру к т у р е с о - о т в е т с т ву ю ще е с о о б ще н ие п р а к т и че ск и и ден т и ч но р а с с мат ри в а е мой стат ье III «Ле то пис ца»: да та по бо и ща, пе ре чис ле ние пол ко вод цев мо - сков ско го кня зя Дмит рия Ива но ви ча, «вы со ко у мие» ря зан цев, на дежда моск ви чей на Бо га, ци та ты из Вет хо го за ве та (Со ло мон и Да вид), Бог по мо га ет моск ви чам, сме на вла сти в Ря за ни. Поч ти ана ло гич ным об ра зом раз ме щен ма те ри ал в стат ье III «Ле то пис ца»: да та и нап равле ние по хо да смо лен цев, зло де я ния смо лен ских войск, на деж да литов ских кня зей на Бо га, встре ча войск под Мстис лав лем, ссыл ка на п р о р о к а Да ви да, Б ог по мо г а е т в ой ск а м ВК Л, ис це ле н ие смо лен ско г о 75 Вна ча ле ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» вло жил в уста ли тов ских кня зей сле ду ю щую фра зу (ци ти ру ем по Суп рас ль ско му спи ску, в скоб ках ва ри ан - ты по Ака де ми че ско му): «И по ме ну ша (по мя ну ша) сло во Бо жие, еже ре че: «В ню же (во ко то рую) мh р у ч е л о в е к ь м е р и т ь, о т м и р и т ся (о т м h рит ся) ему, а что по се еть, то и пож ь неть». Это ком пи ля ция двух ци тат из Но во го За ве та: Мф. 7: 2, Мк. 4: 24, где в сов ре мен ном цер ков нос ла вян ском пе ре во де чи та ет ся «воз ме рит ся вам», а так же Гал. 6: 7 («Еже бо аще се ет че ло век, тож де и пожнет»). Да лее хро нист вста вил в по ве ство ва ние два сти ха из Псал ты ри: «Обра ти ся бо лезнь на гла ву его, и на верхь его неп рав да сни деть»; «Ров из рыв (из ры) иско па, и впа де ся в не го (во яму), еже (юже) сот во риль» (Пс. 7: 16-17). 76 ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 322, ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 296; ПСРЛ, т. 6, вып. 1, стлб ; ПСРЛ, т. 15, стлб

59 кня жи ча Юрия Свя тос ла ви ча, сме на вла сти в Смо лен ске. При этом в стат ье 6879 г., как и в стат ье III «Ле то пис ца», ци та та из Псал ты ри офор м ле на сло ва ми «и про рок Да выд ре че». Тот факт, что ав тор второй ча сти «Ле то пис ца» был зна ком с этой стат ьей 6879 г., по чер п нутой из ка ко го -то об ще рус ско го ле то пис но го сво да, до ка зы ва ет ся до - в ол ь но т в е р до. Ук а з а н на я с т ат ь я, с о де р ж а ща я т а к же и з в е с т ие «Тои же зи мы оже ни ся князь Во ло ди мерь Ан д ре е вичь оу Ол гер да», вошла в сок ра щен ном ви де под 6880 г. в вы бор ку об ще рус ских из ве стий пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л 78. Мож но да же вновь пред по ло жить, что ес ли ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» был зна ком с рас ши рен ным ва ри ан том стат ьи 6879 г., ко то рая бы ла в сок ра ще нии вклю че на в выб о р к у о б ще рус ск и х и з в е с т и й пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л, т о он и был ре дак то ром-со ста ви те лем этой вы бор ки. Ле то пис ная стат ья 6898 г. о же нит ь бе мо сков ско го ве ли ко го князя Ва си ли я Д ми т ри е ви ча на к н я ж не Соф ье Ви тов тов не. Весь ма сво е об раз ная ре дак ция «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» на хо - дит ся в сбор ни ке, пе ре пи сан ном око ло 1530 г. в мо сков ской книж ной ма с т е р ской М и ха и ла Ме до вар це ва 79. За ка з ч и ком ко дек са, воз мож но, бы л к н язь М и ха и л Л ьво ви ч Гл и н ск и й 80. В XIX на ча ле XX в. сборн и к хра н и л ся в ар х и ве Си й ско г о А н т о н и е ва мо на с т ы ря Ар ха н г ел ь ской гу бер нии. Пос ле 1911 г. его сле ды за те ря лись, и за но во сбор ник был отк ры т Мар г а ри т ой Ку к у ш к и ной в 1960 г. 81 В даль ней шем он на хо дил ся в Биб ли о те ке Рос сий ской ака де мии на ук в Санкт -Пе тер бур ге, Ар хангель ское древ лех ра ни ли ще, 193. На ли стах об. раз ме ще на ин те ре су ю щая нас ле то пись, а на ли стах об. осо бая ре дакция «Ро дос ло вия ли тов ских кня зей». Ко пия этих про из ве де ний со дер - жит ся так же в дру гом сбор ни ке XVI в.: РГА ДА, ф. 181 (Мо сков ский глав ный ар хив МВД), 365, лл. 156 об. 180 об. 82. Ле т о п ись, по ме щен на я в Ме до в а р цев ском с б о р н и ке, п р ед с т а в л я е т со бой ком пи ля цию из сле ду ю щих ма те ри а лов: «Ска за ние о Вы ше - ле ге (Вой шел ке)», «По весть о Дов мон те», «На ча ло го су да рей ли тов - 78 ПСРЛ, т. 17, стлб Н. В. Си ни цы на, К н и ж н ы й м а с т е р Ми х а и л Ме д о в а р ц е в, [в:] Д р е в н е р у с с ко е и с к у с с т в о. Р у ко п и с н а я к н и г а, Моск ва 1972, с А. А. Амо сов, Из и с т о р и и ко д е к с а с б о р н и к а Д.193 А р х а н г е л ь с ко г о с о б р а н и я РО БАН СССР, [в:] Р у ко п и с н ы е и р е д к и е п е ч а т н ы е к н и г и в ф о н д а х б и б л и о т е ки АН СССР. Сбор ник на уч ных тру дов, Ле нин г рад 1976, с М. В. Ку к у ш к и н а, Но вый спи сок По ве сти о Псков ском взя тии, [в:] Тру ды Отд е л а д р е в н е р у с с ко й л и т е р а т у р ы, т. 16, Ле нин г рад 1960, с Н. В. Си ни цы на, Т р е т и й Р и м. Ис т о к и и э в о л ю ц и я р у с с ко й с р е д н е в е ко в о й ко н цеп ции (XV-XVI вв.), Моск ва 1998, с. 200,

60 ск и х» (ш и р о ко ис пол ь з о в а но п ри пе р е ч ис ле н и и по т ом ков Ге д и м и на), пе р вы й ле т о п ис н ы й св од ВК Л (вк л ю ча я т екс т «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х»), «Ро до с ло вие л и т ов ск и х к н я з е й» и не ко т о рые ле - то пис ные стат ьи мо сков ско го про ис хож де ния. Вот од ну из этих ле то - пис ных ста тей име ет смысл рас с мот реть под роб нее. Де ло в том, что в ле т о п и си и з Ме до в а р цев ско г о с б о р н и к а п р ед с т а в лен р а с ш и р ен н ы й ва ри ант да ти ро ван ной 6898 г. ле то пис ной стат ьи о мо сков ском по соль - с т в е к к н я зю Ви т ов т у в Прус си ю, по е з д ке к н я ж н ы С о ф ьи Ви т ов т ов н ы в Моск ву и ее вен ча нии и бра ке с мо сков ским ве ли ким кня зем Ва си лием Д м и т ри е ви чем. Н и же в т а б л и це п р ед с т а в ле н ы с о о т в е т с т ву ю щ ие т ек с т ы и з Ме до в а р цев ско г о с б о р н и к а и «Ле т о п ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» в с о по с т а в ле н и и с о с т а р е й ш и м и ле т о п ис н ы м и с т ат ь я м и о б р а ке мо сков ско г о в е л и ко г о к н я з я Ва си л и я Д м и т ри е ви ча и к н я ж н ы Соф ьи Ви тов тов ны из Ро гож ско го ле то пис ца, Си ме о нов ской ле то писи, Нов го род ской IV и Со фий ской I ле то пи сей, а так же Мо сков ско го сво да кон ца XV в. Ме до в ар цев ск и й сбор ник В ле то 68(9)8 при и до ша пос лы с Моск вы к ве ли ко му кня зю Ви тоф ту ли тов ско му от ве ли ка го кня зя Ва си лия Дмит ри е ви ча о сва тов стве: бо ля ре его Алек сандр По ле, и Алек сандр Бе ле ут, и Сил ван, про ся ще дще ри его ве ли кия княж ны Соф ьи за вели ка го кня зя Ва си лия Дмит ри е ви ча Воло ди мер ска го и Мо сков ска го. Князь же ве ли кий Ви тофт да де дчерь свою Со фию, и от пу сти ю из Мар ьи на град ка не мец каго, а с нею пос лал кня зя Юр ья Пат ри ке вича На ри ман то ва да кня зя Ива на Ол ги мондо ви ча из Дан ска. И по и до ша в ко раб ли мо рем к Ри ги, а из Ри ги к Пско ву и к Вели ко му Но вуг ра ду. Но вог рад скии же архи е пи скоп Ио анн с ар хи ман д ри том и с посад ни ки и з бо ля ры стре то ша ве ли кую княж ну Соф ью с ве ли кою че стию и да ры. Ег да при и де ве ли кая княж на близь Москвы за 30 поп рищ, и князь ве ли кии Ва си лий Дмит ри е вич пос лал про ти ву ея дя дю свое го кня зя Вла ди ми ра Ан д ре е ви ча и бра та сво е го кня зя Ан д рея Дмит ри е ви ча, с ни- 60

61 ми бо ляр сво их мно гых стре ти ти чест но. И при и де ве ли кая княж на Соф ья на Москву. То го же ме ся ца ген ва ря 9 же нил ся князь ве ли кий Ва си лий Дмит ри е вич, по нял вели кую княж ну Соф ью, дщерь ве ли ка го кня зя ли тов ска го Ви тоф та Ке сту ти е ви ча, и вен чал ве ли ка го кня зя Ва си лия с ве ликою княж ною Соф ь ею пре ос вя щен ный Куп ри ан мит ро по лит всея Ру си в со борной цер к ви Пре чи стыя на Моск ве, и бысть брак че стен и хва лам до сто ин 83. «Ле т о п и с ец в е л и к и х к н я з ей л и т ов ск и х» первой ре дак ции То г о же ле т а к ве л и ко м у к н я зю Ви т ов т у у Нем ц и, в Мар ьи н г ра д, п ри и до ша пос л ы с Моск вы от ве ли ко го кня зя Ва си лия Дмит - ре ви ча, про ся доч кы ве ли ко го кня зя Ви товта за ве ли ко го кня зя Ва си льа Дмит ре е вича. Князь же ве ли кыи Ви товт дасть доч ку свою, княж ну Со фю, и от пу сти ю з Мар ьинаг ра да, и с нею пос ла кня зя Ива на Ол к- г и мон т о ви ч я из г ра да Да н ска. И по и до ша [во] ко раб ли за мо ре, и при и до ша ко гра ду Пьско ву, они же ве ли ку честь възда ша им, про во ди ша их с чест ью до Ве ли ко го Нова го ро да. Нов го род ци же па кы им честь възда шя, про во ди ша их с чест ью до гра да Моск вы к ве л и ко м у к н я зю Ва си л ью Д м и т - ре е ви ч у. К н язь ве л и к ы и пос ла п ро т и ву и м с чес т ью бра т ю свою: к н я зя Во ло д и ме ра А н д ре е ви ч я, к н я зя Ю р ья, к н я зя А н д рея Дмит ре е ви ча и иных кня зей, бо яр мно го. Ст ре т о ш я ве л и к у ю к н я ж н у Соф ью с ве л и- кы ми чест ми. Тог да же свя щен но мит ро по - лит Кип ри ан с епи ско пы с всем свя щен ничи скым чи ном сре те чест но с кре сты пред го ро дом Мосъкв ою. И сътво ри брак че стен, и вен ча ет ве ли ко го кня зя Ва си лья Дмит - ре е ви чя и с ве ли кою княж ною Соф ьею, 83 Г. Бу г о с л а в с к и й, Сок ра щен ная ли тов ская ле то пись на ча ла XVI в., [в:] Смо ленс к а я с т а р и н а, вып. 1, ч. 2, Смо ленск 1911, с

62 и бысть брак чу ден зе ло и чьсти до сто ен, и бысть ве се лье мно го 84. Рогож ский ле т о п и с ец Си ме о нов ск а я ле т о п ись Нов г о р од ск а я IV ле т о п ись Тое же зи мы в Фи ли по во го ве ние ме ся ца де каб ря в 1 день, на па мять свя та го про рока На у ма, в чет вер ток при ве де на бысть на Моск ву из за мо риа княж на Со фиа... Тое же зи мы по Кре ще нии ме ся ца ген ва ря в 9 день в не де лю, на па мять свя та го му че ника По лу ек та, оже ни ся князь ве ли кии Ва силеи Дмит ре е вичь у кня зя у ве ли ка го у Вит ов т а у Ке с т у т и е ви ча у Л и т ов ь ск а г о поя дщерь его, на ре че ную в свя том кре ще нии С о фи ю 85. Тое же зи мы по Кре ще нии мh ся ца Ген в а ря въ 9 день въ не де лю, на па мять свя то го муче н и к а По л и ек т а, оже н и ся к н я зь в е л и к и й Ва си леи Д м и т ри е ви ч ь у к н я з я у в е л и к а г о у Ви т ов т а у Ке с т у т ь е ви ч я у Л и т ов ск а г о, поя дщерь его, на ре чен ную въ свя том креще н и и С о фи ю 86. А кня зя ве ли ка го бо я ре, Олек сандр По - ле, Б е ле ву т, С е л и в а н, п ри е х а ша и з Не - мець в Нов го род с кня ги нею Ва си лье вою, а с Ви тов то вою дщер ью, а с нею князь Иван Ов ги мон тов; и сто яв на Го ро ди щи, и по е ха ша на Моск ву Те кс т п р и в о д и т ся п о Ви л е н с ко м у с п и с к у. В С у п р а с л ь с ко м с п и с ке п р о п у щ е н а це лая стро ка о Ве ли ком Нов го ро де, нет упо ми на ния о кня зе Юрии, нап равлен ном нав ст ре чу княж не Соф ье, и стат ья чи та ет ся не пол ност ью из-за утра чен но го ли ста. В Слуц ком спи ске так же от сут ству ет упо ми на ние о кня зе Юрии, но до бав ле но про ар хи е пи ско пов, быв ших в сви те Кип ри а на. В Акад е м и ч е с ко м с ох р а н и л и с ь т о л ь ко н а ч а л ь н ы е с т р о к и э т о г о ф р а г м е н т а, а д а л е е текст ут ра чен (ПСРЛ, т. 35, с. 65, 71, 89). 85 ПСРЛ, т. 15, стлб В вы пи сках Н. М. Ка рам зи на из Тро иц кой ле топи си этот фраг мент, к со жа ле нию, не сох ра нил ся ( М. Д. При сел ков, Тро ицк а я л е т о п и с ь, с. 436). 86 ПСРЛ, т. 18, Моск ва 2007, с ПСРЛ, т. 4. Санкт-Пе тер бург 1848, с

63 Со фи й ск а я I летопись Москов ский свод кон ца XV в. Ве ли ко го кня зя бо я ре Ва си лия Дмит ре е вича А лек с а н д р По ле, А лек с а н д р Б е ле у т ов, Си ли ван при е ха ша в Новъг о род из Немець с княж ною Со фи ею, с Ви тов то вою дщер ью, а с нею князь Иван Ол ги мон тович, и сто яв на Го ро ди ще, и по е ха ша на Мо ск ву 88. Тое же осе ни ве ли ко го кня зя бо я ря Ва силья Дмит ре е ви ча Алек сандр По ле, Александр Бе ле ут, Се ли ван, при е ха ша в Новъг - о род из Не мець со княж ною Соф ьею с Витовът о вою дщер ью, а с нею князь Иван Ол ги ман то вичь, и сто яв на Го ро ди ще по е ха ша на Моск ву и при и до ша на Москву с нею ме ся ца де каб ря в 1 день. Тое же зи мы ген ва ря в 9 же ни ся князь ве ли кы Васи леи Д м и т р е е ви ч ь, по н я л к н я ж н у С о ф ью Ви т ов т о ву д ще рь Ке с т у т ь е ви ча 89. Нет руд но убе дит ь ся, что стат ья в Ме до вар цев ском сбор ни ке со дер - жит в се бе из лиш ки, ко то рых нет в дру гих ста рей ших ле то пис ных с о о б ще н и я х. Та к, в о гл а в е л и т ов ско г о по с ол ь с т в а на з в а н не т ол ь ко голь шан ский князь Иван Оль ги мон то вич, но и князь Юрий Пат ри ке е- вич На ри мон то вич при чем на пер вом ме сте. Это яв ная не точ ность: в 1390 г. Юрий Пат ри ке е вич, поз д нее ближ ний бо я рин и зять мо сковско г о в е л и ко г о к н я з я Ва си л и я Д м и т ри е ви ча 90, по св о е м у в оз р а с т у и по ло же нию вряд ли мог воз г лав лять столь от вет ствен ную мис сию. Упо ми на ние его име ни это поз д ней шая ин тер по ля ция. Точ нее, чем в «Ле то пис це ве ли ких кня зей ли тов ских» пер вой ре - дак ции, в Ме до вар цев ском сбор ни ке обоз на чен путь брач но го по соль - 88 ПСРЛ, т. 6, вып. 1, Моск ва 2000, стлб То же в Нов го род ской ле то пи си по спи ску Дуб ров ско го (ПСРЛ, т. 43, с. 154). 89 ПСРЛ, т. 25. То же: Воск ре сен ская ле то пись (ПСРЛ, т. 8, с. 61); Ни ко нов ская ле т о п ись в д ву х ва ри а н та х, п ри чем во вт о рой ва ри а н т вве де на и н фор ма ц и я из Ро г ож ско г о ле т о п ис ца о т ом, ч т о сва д ь ба со с т о я ла сь в ден ь свя т о г о м у че н и ка По ли ек та (ПСРЛ, т. 11, с. 123); Львов ская ле то пись (ПСРЛ, т. 20, пер вая по ло вина, с. 210); Ер мо лин ская ле то пись (ПСРЛ, т. 23, с. 132); Ти пог раф ская ле то пись стат ья да на в сок ра ще нии (ПСРЛ, т. 24, с. 158); Во ло год ско-пер м ская ле то пись (ПСРЛ, т. 26, Моск ва 1959, с. 163); Ни ка но ров ская ле то пись (ПСРЛ, т. 27, с. 88). 90 A. A. Зи мин, Ф о р м и р о в а н и е б о я р с ко й а р и с т о к р а т и и в Ро с с и и в о в т о р о й п о л о ви не XV пер вой тре ти XVI ст., Моск ва 1988, с

64 с т в а че р е з Р и г у. Упо м и на е т ся о т о р же с т в ен ном п ри е ме, ок а з а н ном княж не Соф ье нов го род ским ар хи е пи ско пом Ио ан ном ( Пор фир ье - вы м). О чен ь кон к р е т и зи р о в а но оп и с а н ие в ъ е з да в Мо ск ву и в ен ча н и я княж ны Соф ьи: ав тор ле то пис ной стат ьи, раз ме щен ной в Ме до вар цев - ском сбор ни ке, зна ет мель чай шие де та ли о том, что по соль ство остано ви лось в 30 поп ри щах от Моск вы, а вен ча ние про ис хо ди ло в москов ской «с о б о р ной це р к ви Пр е ч и с т ы я». Ана ло гич ный фраг мент во вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких княз е й л и т ов ск и х» по св о е й с т ру к т у р е пов т о ря е т с т ат ью и з Ме до в а р цев - ско г о с б о р н и к а, но о т л и ча е т ся с у ще с т в ен н ы м и с ок р а ще н и я м и. В нем, нап ри мер, нет имен мо сков ских пос лов Алек сан д ра По ле, Алек сан д- ра Бе ле у та и Се ли ва на, про пу ще на де таль, что ко рабль из Дан ци га пер во на чаль но при был в Ри гу, а уже из Ри ги княж на Соф ья с про вож а т ы м и о т п р а ви л а сь в о Псков, о т с у т с т ву е т пе р е чен ь нов г о р од ск и х пред ста ви те лей, встре чав ших княж ну Соф ью. Ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» пос чи тал из лиш ним упо ми нать о том, что Соф ья остано ви лась за 30 поп рищ от Моск вы, что свад ь ба со сто я лась 9 ян ва ря, а в ен ча н ие п р о ис хо д и ло в с о б о р е Пр е ч и с т ой Б о г о р о д и ц ы в Мо ск в е. З а т о в о в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца» п р о т и в с т ат ьи и з Ме до в а р цев ско г о сбор ни ка до бав ле но, что пско ви чи встре ти ли княж ну Соф ью «с чест ью», ч т о с р е д и в с т р е ча ю щ и х на хо д и л ся зв е н и г о р од ск и й и г а л и ц к и й князь Юрий Дмит ри е вич и что мит ро по лит Кип ри ан лич но вы ез жал нав ст ре чу Соф ье из Моск вы «с кре сты». В Ро г ож ском ле т о п ис це и з но вы х и з в е с т и й до ба в ле н а т оч на я да т а въез да княж ны Соф ьи в Моск ву. При этом, как и в Си ме о нов ской лето пи си, до пу ще на ошиб ка в да ти ров ке свад ь бы: 9 ян ва ря 1391 г. прихо ди лось не на воск ре се нье («не де лю»), а на по не дель ник. Вслед ствие э т о г о мож но ус ом н и т ь ся в т ом, де й с т ви т е л ь но л и да н но е с о о б ще н ие Ро гож ско го ле то пис ца и Си ме о нов ской ле то пи си сов па да ло с ана ло - гич ным из ве сти ем сво да 1408 г. (Тро иц кой ле то пи си), от ко то ро го не - о б хо д и мо бы ло бы ож и дат ь т оч но с т и в пе р е да че мо сков ск и х фа к т ов. В Нов го род ской IV и Со фий ской I ле то пи сях по ме ще на сок ра щен ная в е р си я, в з я т а я, по хо же, и з т ек с т а, бл и з ко г о к ц и т и р о в а н ной с т ат ь е Ме до вар цев ско го сбор ни ка, но при этом вве де на ло каль ная нов го родская де таль о том, что княж на Соф ья во вре мя сво ей по ез д ки останав ли ва лась на Рю ри ко вом Го ро ди ще. Мо сков ский свод кон ца XV в. и з а ви си м ые о т не г о о б ще рус ск ие св о д ы не до ба в л я ю т с у ще с т в ен н ы х но вы х де т а ле й. Та ким об ра зом, на и бо лее пол ный ана лог ин те ре су ю щей нас ста - тьи 6898 г. из Ме до вар цев ско го сбор ни ка мы на хо дим во вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Как это объ яс нить? Н а м к а же т ся ма ло в е р о я т ной в е р си я, ч т о а в т о р ле т о п и си, по ме щен- 64

65 ной в Ме до вар цев ском сбор ни ке, взял текст из «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», до пол нив его ма те ри а лом из до ступ ных ему об - ще рус ск и х св о дов, п р е ж де в с е г о мо сков ск и х. По в е с т в о в а н ие в с т ат ь е 6898 г. Ме до в а р цев ско г о с б о р н и к а х а р а к т е ри з у е т ся це ло с т но с т ью и ло - гич ност ью. Ме ста ми оно по мо га ет объ яс нить не впол не внят ные фраг - мен ты из «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Нап ри мер, в «Ле то - пис це» ска за но: «И по и до ша во ко раб ли за мо ре, и при и до ша ко гра ду П ь ско ву». Од на ко с г е ог р а фи че ской т оч к и з р е н и я по с ол ь с т в о не мог - ло при быть во Псков пря мо из Дан ци га на ко раб лях. Для это го пришлось бы сде лать ог ром ный крюк че рез Фин ский за лив, ре ку Нар ву, Чуд ско е и Псков ско е оз е р а. Воз н и к а ю ще е п р о т и в о р е ч ие по п ы т а л ся р а з р е ш и т ь с о с т а ви т е л ь и л и од и н и з по с лед н и х р е да к т о р ов Хр о н и к и Бы хов ца, до ба вив ший в дан ном слу чае, что по соль ство дви га лось из Дан ци га к Пско ву че рез Пер нау (те перь г. Пяр ну на юго-за па де Эстонии): «Y z ho ro da Gdań ska posz li w ko rab lech mo rem y prysz li k Per no wu y k ho ro du Psko wu» 91, но и т а к а я т р а к т ов к а вы г л я д и т не у б е д и т е л ь но, так как она боль ше ниг де не встре ча ет ся и во об ще не яс но, за чем было т а к уд л и н я т ь и б е з т о г о не б е з о па с н ы й ма р ш ру т. Вс е п р о яс н я е т ся, е с л и о б р а т и т ь ся к с т ат ь е Ме до в а р цев ско г о с б о р н и к а, где у т оч н я е т ся: «И по и до ша в ко раб ли мо рем к Ри ги, а из Ри ги к Пско ву и к Ве ли ко му Но ву г р а д у». Та к и м о б р а з ом, мо р ской п у т ь п р о ле г а л т ол ь ко до Р и г и, а да лее по соль ство до би ра лось до Пско ва су хо пут ным пу тем по тер - ри то рии Ли во нии. В дан ном слу чае мы ви дим, что текст стат ьи Медо вар цев ско го сбор ни ка ни как не мог быть соз дан на ос но ве тек ста «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», а де ло, ско рее, об сто я ло на - о б о р о т: п р о ц и т и р о в а н н ы й т екс т «Ле т о п ис ца» я в л я е т ся иск а же н и ем п р о т ог р а фа, б о ле е пол но о т р а зи в ше г о ся в Ме до в а р цев ском с б о р н и ке. С дру гой сто ро ны, стат ья 6898 г. Ме до вар цев ско го сбор ни ка так же не со дер жит не ко то рых де та лей, ко то рые име ют ся в «Ле то пис це ве ликих кня зей ли тов ских», а в од ном слу чае пред став ля ет иска жен ную и н ф о р ма ц и ю (о к н я з е Ю ри и П ат ри ке е ви че Н а ри мон т о ви че к а к од ном и з ру ко в о д и т е ле й по с ол ь с т в а). И з э т о г о с ле д у е т, ч т о п р ед с т а в лен н ы й в Ме до в а р цев ском с б о р н и ке т екс т не и ден т и чен п р о т ог р а фу с т ат ьи 6898 г., а, как и текст «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», яв ля ется ег о о т р е да к т и р о в а н н ы м в а ри а н т ом. Итак, нап ра ши ва ет ся весь ма важ ный вы вод: су ще ство вал не извест ный ны не про тог раф ле то пис ной стат ьи 6898 г. о мо сков ском посоль стве к Ви тов ту, при ез де княж ны Соф ьи в Моск ву и ее вен ча нии и бра ке с мо сков ским ве ли ким кня зем Ва си ли ем Дмит ри е ви чем. На- 91 ПСРЛ, т. 32: Хро ни ки: Ли тов ская и Жмой т ская, и Бы хов ца. Ле то пи си: Бар кула бов ская, Авер ки и Пан цыр но го, Моск ва 1975, с

66 и бо лее пол но струк ту ра и со дер жа ние этой стат ьи от ра зи лись в «Ле - т о п ис це в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» пе р в ой р е да к ц и и и ле т о п и си и з Ме до в а р цев ско г о с б о р н и к а. О ба э т и х т ек с т а я в л я ю т ся не з а ви си м ы м и друг от дру га пе ре ра бот ка ми про тог ра фа. В пер вой ре дак ции «Ле - т о п ис ца» вы че р к н у т ы п р а к т и че ск и в с е нов г о р од ск ие и мо сков ск ие де та ли, не ин те рес ные для чи та тель ской ау ди то рии Ве ли ко го княже ства Ли тов ско го. В свою оче редь, ре дак тор ские прав ки, вне сенные в стат ью 6898 г. Ме до вар цев ско го сбор ни ка, воз мож но, от ра жа - ют бор ь бу кня же ско - бо яр ских груп пи ро вок Мо сков ско го го су дар - ства вто рой чет вер ти XV в. Во-пер вых, в срав не нии с про тог ра фом из стат ьи 6898 г. Ме до вар цев ско го сбор ни ка бы ло уб ра но имя кня зя Юрия Дмит ри е ви ча ( 1434 г.), что мог ло про и зой ти в пе ри од рез кого обост ре ния от но ше ний меж ду ним и его сы нов ья ми, с од ной сторо ны, и мо сков ским ве ли ким кня зем Ва си ли ем Ва си лье ви чем Темным и его ма тер ью Со ф ьей Ви тов тов ной ( 1453 г.), с дру гой сто ро ны. Во-вто рых, на ка ком-то эта пе в текст бы ло вне се но имя кня зя Юрия Пат ри ке е ви ча, от не сен но го к по том кам кня зя На ри мон та Ге ди ми но - ви ча. По с лед не е о б с т о я т е л ь с т в о у к а зы в а е т на т о, ч т о в а ри а н т с т ат ьи 6898 г., о т р а зи в ш и й ся в Ме до в а р цев ской р е да к ц и и, о т р е да к т и р о в а н в и н т е р е с а х ко г о - т о и з мо сков ск и х б о я р П ат ри ке е вы х, по т ом ков к н я- зя Юрия Пат ри ке е ви ча, тем бо лее что в Ме до вар цев ском сбор ни ке р а з ме ще но и х р о до с ло вие. Вы яс нить, в ка кой имен но ле то пи си пер во на чаль но на хо дил ся про - тог раф рас с мат ри ва е мой стат ьи 6898 г., сей час не пред став ля ет ся воз - мож н ы м. Од на ко с у че т ом под р о б но с т е й о мо сков ск и х по л и т и че ск и х ре а ли ях и де я тель но сти мит ро по ли та Кип ри а на на и бо лее вы со ка ве - ро ят ность, что это был мо сков ский свод 1408 г. При ме ча тель но, что в этом слу чае, воп ре ки ре кон ст рук ции Тро иц кой ле то пи си, сде ланной М. Д. При с е л ко вы м, с о о т в е т с т ву ю ще е с о о б ще н ие св о да г. дол ж но бы ло бы от ли чат ь ся от сок ра щен ных и в од ном слу чае не впол не точ ных из ве стий, по ме щен ных в Ро гож ском ле то пис це и Симе о нов ской ле т о п и си. Ле т о п ис н ые ис т оч н и к и д л я оп и с а н и я с о бы т и й г г. При опи са нии со бы тий гг. рус ские ле то пи си во вто рой ча сти «Ле т о п ис ца» бы л и ис пол ь з о в а н ы п р ед по ло ж и т е л ь но в т р ех с л у ча я х. Со об ще ние о смер ти ве ли кой кня ги ни Улья ны Алек сан д ров ны, вдо - вы Оль гер да, чи та ет ся, по ми мо «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли товских», так же в Ро гож ском ле то пис це, Си ме о нов ской ле то пи си, Твер - ском сбор ни ке и в мо сков ских ле то пи сях, в част но сти в Тро иц кой ле то пи си и сво де кон ца XV в. 92 При э т ом на и бо лее пол н ы й ва ри а н т дан в Тро иц кой ле то пи си (в ча сти, из вест ной по вы пи скам Н. М. Ка- 66

67 рам зи на) и мо сков ском сво де кон ца XV в.: «[В ле то 6900]. То го же ле та п ре с т а ви ся в Л и т ве к н я г и н и [ве л и ка я] Ол г е р до ва Ул ья на [в че р н и ца х и в ски ме], на ре чен ная в мни ше ском чи ну Ма ри на, и по ло же на бысть в Ки е ве в пе че ре» 93. В Ро г ож ском ле т о п ис це с т ат ья бы ла сок ра ще на: «[Ле то 6900]. То го же ле та пре ста ви ся кня ги ни ве ли каа Ули а на Ол гир - до ва в чер ни цах и в ски ме» 94. И на ко нец, са мый крат кий ва ри ант чит а ем в «Ле т о п ис це ве л и к и х к н я зей л и т ов ск и х»: «Пре с т а ви ся к н я г и н и Ол г и р до ва я». В так на зы ва е мом «Ро дос ло вии ли тов ских кня зей» на хо дит ся сов - с ем и ной р а с ск а з о сме р т и к н я г и н и Ул ь я н ы А лек с а н д р ов н ы, о с но выва ю щий ся на дру гом источ ни ке: по этой вер сии, она бы ла по хо ро не на не в Ки е ве, а в Ви лен ской Пре чи стен ской цер к ви 95. Ек а т е ри на К и ри чен ко в ц и т и р о в а н ной вы ше р а б о т е вы ск а з а л а п р ед по ло же н ие, ч т о и н т е р е с у ю ще е на с с о о б ще н ие «Ле т о п ис ца» о сме р т и к н я г и н и Ул ь я н ы А лек с а н д р ов н ы в оз н и к ло не з а ви си мо о т дру гих ле то пи сей и яко бы сви де тель ству ет о том, что ее по хо ро ни ли в Ви теб ске, а не в Ки е ве или Виль но. Кро ме то го, ук ра ин ская ис с ледо ва тель ни ца счи та ет, что мо сков ская вер сия (из сво да кон ца XV в.) соз да на на ос но ве твер ской вер сии, от ра зив шей ся в Ро гож ском ле то - пис це и Си ме о нов ской ле то пи си. К со жа ле нию, в этой ра бо те не учт е н ы и з в е с т и я Тр о и ц кой ле т о п и си, с ох р а н и в ш и е ся в вы п и ск а х Н. М. К а р а м зи на и к а р д и на л ь но ме н я ю щ ие в сю к а р т и н у, по э т о м у вы в о д ы Е. В. Ки ри чен ко в дан ном слу чае тре бу ют пе рес мот ра. По на ше му мне нию, ис ход ная ле то пис ная стат ья о смер ти Ульян ы А лек с а н д р ов н ы на хо д и л а сь и мен но в Тр о и ц кой ле т о п и си, а у же из это го или близ ко го к не му источ ни ка со об ще ние по па ло в уре занном ви де во вто рую часть «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Струк ту ра и лек си ка про тог ра фа сох ра ни лись да же в пре дель но ла ко - 92 Под б о р к у л е т о п и с н ы х с о о б щ е н и й с м.: Е. В. К и р и ч е н ко, Ме сто смер ти и погр е б е н и я к н я г и н и Юл и а н и и А л е к с а н д р о в н ы Тв е р с ко й в р у с с ко й и с т о р и ч е с ко й тра ди ции XV-XVI вв., [в:] Во с т оч н а я Ев р о п а в д р е в н о с т и и С р е д н е в е ко в ь е. Источ ни ко ве де ние и исто ри че ский нар ра тив: XVII Чте ния па мя ти чле нако р р е с п о н д е н т а А Н СССР В. Т. Па ш у т о, I V Чт е н и я, п о с в я щ е н н ы е п а м я т и А. А. З и м и н а. Ма т е р и а л ы ч т е н и й, Моск ва 2005, с В этой ра бо те, од на ко, не уч те ны из ве стия Тро иц кой ле то пи си. 93 М. Д. При сел ков, Т р о и ц к а я л е т о п и с ь, с В квад рат ных скоб ках сло ва, ре кон ст ру и ро ван ные М. Д. При сел ко вым по Ро гож ско му ле то пис цу и Си ме - о нов ской ле то пи си. Ср. мо сков ский свод кон ца XV в.: «В ле то Тое же вес ны пре ста ви ся кня ги ни Ол гер до ва Улья на, дщи кня зя Алек сан д ра Тфе - рь ска го, на ре че на в мниш ь ском чи ну Ма ри на, и по ло же на бысть в Пе че ре на Кы е ве» (ПСРЛ, т. 25, с. 219). 94 ПСРЛ, т. 15, стлб Р. П. Д м и т р и е в а, С к а з а н и е о к н я з ь я х в л а д и м и р с к и х, Мо с к в а Ле н и н г р а д 1955, с. 169, 181,

68 нич ной вер сии «Ле то пис ца», где оста лись лишь три клю че вых сло ва: «Пре ста ви ся кня ги ни Ол гир до вая». Ана ло гич ны ми прин ци па ми сокра ще ния стат ьи (опо ра на клю че вые сло ва про тог ра фа) ру ко вод ство - вал ся и ре дак тор Твер ско го сбор ни ка, ср.: «В ле то Пре ста ви ся к н я г ы н и в е л и к а а Ул и а на Ол ь е р до в а» 96. Со об ще ние «Ле то пис ца» о мо роз ной зи ме: «Тог да же бе зи ма велми сту де на», сле ду ю щее сра зу пос ле опи са ния по хо да войск ВКЛ на Ря з а н ск у ю з ем л ю, по в с е й ви д и мо с т и, з а и м с т в о в а но и з ле т о п и си, пос лу жив шей источ ни ком для соз да ния Нов го род ской IV и Со фийской I ле то пи си. В стат ье 6901 г. этой ле то пи си стран ным об ра зом бы ла на ру ше на хро но ло гия со бы тий: сна ча ла бы ло раз ме ще но из ве - стие о встре че ве ли ко го кня зя ли тов ско го Ви тов та и ве ли ко го княз я мо сков ско г о Ва си л и я Д м и т ри е ви ча в С мо лен ске, по т ом и з в е с т и я о ли тов ско-ря зан ской вой не ( гг.) и толь ко за тем со об щалось о том, что Ви товт стал ве ли ким кня зем ли тов ским: «Ве ли кий же князь Ва си лей Дмит ре е вичь и со кня гы нею сво ею h з ди въ Смолнеск ко те стю сво е му Ви тов ту на по ви да ние. Князь Олег хо дил ра тию ко Л ю бу т ь ск у; а Л и т в а в о е в а л и Ря з а н ь ск у ю з ем л ю. Ко р ол ь Я г а й ло да л Ви т ов т у л и т ов ско е к н я же н ие в е л и ко е» 97. Поч ти в та ком же виде, но с не ко т о ры м и до пол не н и я м и э т а с т ат ь я г. о б на ру ж и в а е т ся и в од ном из спи сков Со фий ской II ле то пи си. И вот сре ди этих до полне н и й, о т р а ж а ю щ и х, ви д и мо, ис ход н ы й в а ри а н т с т ат ьи, м ы т а м и ч и- т а ем с ле д у ю ще е и з в е с т ие: «Тог да же бh зи ма с т у де на, я ко че ло вh ц и и ско ти уми ра ху; изом ро ша мно же ство» 98. Та ким об ра зом, взяв из стат ьи 6901 г. (1393/1394 гг. по мар тов ско му с т и л ю) св о да, по с л у ж и в ше г о ис т оч н и ком д л я Нов г о р од ской I V и С о - фий ской I ле то пи сей, из ве стие о сту де ной зи ме, ав тор вто рой ча сти «Ле т о п ис ца», не скол ь ко з а п у т а в ш ись в х р о но ло г и и, ош и б оч но о т не с его к со бы ти ям ли тов ско -ря зан ской вой ны гг., раз го рев шейся в свя зи с ан нек си ей Смо лен ска Ве ли ким кня же ством Ли тов ским. На ко нец, фраг мент «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» об от - рав ле нии кня зя Скир гай ла Оль гер до ви ча в Ки е ве был соз дан под прямым сти ли сти че ским вли я ни ем ле то пис ной стат ьи о смер ти мит ро по - ли та Кип ри а на, ко то рая вош ла, в част но сти, в вы бор ку об ще рус ских и з в е с т и й пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л: «То г о ж ь л h т а п ри с т а ви ся п р е о с в я ще н ы и К и п ри я н ь, м и т р о по л и т ь к и ев ь ск и и в с ея Р у си, ме ся ца сен тяб ря 15 на нощь, а пас цер ков Бо жию 30 лhт без по л у т ре тя ме ся ца. 96 ПСРЛ, т. 15, стлб ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 373; ПСРЛ, т. 6, вып. 1, стлб ПСРЛ, т. 6: Со фий ские ле то пи си, Санкт-Пе тер бург 1853, с. 123; М. А. Бо го лепов, О ко ле ба н и я х к л и м а т а Ев ро пе й с ко й Рос с и и в и с то р и че с к у ю эпо х у. С пр и ло же ни ем ма те ри а лов, из в ле чен ных из рус ских ле то пи сей, Моск ва 1908, с

69 Во 16 день про во ди ша в го род, не шо ша на го ло вах. А епи ско пи служа ше над ним (...) Ар хи ман д ри ти, игу ме ни и весь свя ще нич скы чинь, пh в ши наг роб ное, и по ло жи ша в изь борън ои цер к ви Свя тыя Бо го роди ци» 99. Эта стат ья ос но ва на на том же про тог ра фе, что и ана ло гична я с т ат ья Си ме о нов ской ле т о п и си за 6915 г., од на ко в Си ме о нов ской не т де т а л и «не со ша на г о ло ва х» 100. Из это го мож но сде лать вы вод, что с т ат ья, со де р жа ща я ся в пе р вом ле т о п ис ном сво де ВК Л, за и м с т во ва на из ле то пи си, близ кой к Тро иц кой, ес ли не из нее са мой. Струк ту ра и лек си ка двух со об ще ний о смер ти Скир гай ла и Кип ри а на очень по хо жи. Кип ри ан «при ста ви ся» Скир гай ло «пре ста ви с#». Кип ри а на «не шо ша на го ло вах» Скир гай ла «по несо с# на гла вах». Свя щен ни ки «пh в ш и на г р о б но е» на д К и п ри а ном «с (вя)щен ни ци по ю ще пhс ни wтходныє съ све ща ми» над Скиргай лом. Кип ри а на «про во ди ша в го род» (здесь в пер вом ле то пис ном св о де ВК Л не т оч но с т ь, т а к к а к с ог л а с но С и ме о нов ской ле т о п и си Кип ри ан умер не за го ро дом, а в Моск ве, где его «про во ди ша честно весь град») пог ре бе ние Скир гай ла так же свя за но с пе ре ме щен и ем т е л а по кой но г о о т но си т е л ь но «г о р о да». К и п ри а на «по ло ж и ша в и зьб о р ъ нои це р к ви Св я т ы я Б о г о р о д и ц и» С к и р г а й ло «по ло жен ь быс» в цер к ви Прес вя той Бо го ро ди цы в Ки е во-пе чер ской Лав ре. По м и мо п р о че г о, у к а з а н н ые т ек с т о вые па р а л ле л и да ю т на м е ще один ар гу мент в поль зу то го, что ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» уже имел пе ред гла за ми об ра бо тан ную вы бор ку об ще рус ских из ве - стий пер во го ле то пис но го сво да ВКЛ и, впол не воз мож но, сам участво вал в ре дак ти ро ва нии этой вы бор ки. Со о б ще н ие о пе р в ом в зя т и и Смо лен ск а и рус ск ие ле т о п и си. Зав е р ш и т ь на ш о б з о р хо т е ло сь бы о б ще й х а р а к т е ри с т и кой ф р а г мен т а «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских», ко то рый ох ва ты ва ет пе риод с 1392 по 1396 г. Все со об ще ния за этот пе ри од мож но раз бить на че ты ре бло ка, сле ду ю щих друг за дру гом в хро но ло ги че ской пос - ле до в а т е л ь но с т и (но в о г о р од ск ие де л а, ви т е б ск ие де л а, по дол ь ск ие и ки ев ские де ла, смо лен ские де ла). Еще Ф. П. Су шиц кий, ана ли зи руя эту часть «Ле то пис ца», при шел к вы во ду, что при опи са нии со бы тий гг. хро нист ис поль зо вал за пи си, ко то рые ве лись в кан цел я ри и ВК Л. По в е с т в о в а н ие в э т ом ф р а г мен т е о т л и ча е т ся с у хо с т ью и сжа тост ью, ко то рые при су щи, ско рее, кан це ляр ско му де лоп ро изв од с т ву 101. Де й с т ви т е л ь но в с е с о о б ще н и я в р а с с мат ри в а е мом ф р а г - мен те мож но ус лов но раз де лить на сле ду ю щие ти пы. 99 ПСРЛ, т. 35, с ПСРЛ, т. 18, с. 151; М. Д. При сел ков, Т р о и ц к а я л е т о п и с ь, с Там же, с Ср.: A. Pro cha ska, La to pis li tew ski, s

70 А) За пи си о по жа ло ва ни ях Ви тов та (в том чис ле о наз на че нии на мест ни ков в ре ги о ны); все го 8 (22,85%); Б) з а п и си о в а с с а л ь н ы х п ри ся г а х уде л ь н ы х к н я з е й Ви т ов т у, ко то рые, как пра ви ло, опи сы ва ют ся вы ра же ни ем «уда ри ти чо - лом» или «уда ри ти чо лом у служ бу», или со от вет ствен но за писи о не пос лу ша нии кня зей; все го 8 (22,85%); В) за пи си об от п рав ке войск, оса дах го ро дов и по хо дов с участи ем са мо го ве ли ко го кня зя ли тов ско го; все го 11 (31,44%); Г) рас по ря же ния Ви тов та; все го 2 (5,72%); Д) за пи си о раз лич ных офи ци аль ных пись мах и до ку мен тах, в том чис ле о по соль ствах Ви тов та; все го 3 (8,57%). Е) за пи си, соз дан ные на ос но ве рус ских ле то пи сей и уст ной тра ди ции; все го 3 (8,57%). Со об ще ния «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» за гг. 1. Но во го род ские де ла (1393) О не пос лу ша нии кня зя Дмит рия Ко ри бу та, то есть о его отк а з е п ри н я т ь в а с с а л ь н у ю п ри ся г у Ви т ов т у. Б О сбо ре и от п рав ке войск во гла ве с Ва си ли ем Бо рей ко вичем и Гин ви лом про тив кня зя Дмит рия Ко ри бу та, а так же В об их по бе де близ Не до ку до ва. Об оса де Но во го род ка и пле не нии кня зя Дмит рия Ко ри бута, его же ны и де тей. В 2. Ви теб ские де ла (1393) Е О сме р т и к н я г и н и Ул ь я н ы А лек с а н д р ов н ы. А О наз на че нии Фе до ра Вес ны на мест ни ком в Ви тебск. О не пос лу ша нии кня зя Свид ри гай ла и убий стве Фе до ра Б Вес ны. О пись ме ко ро ля Поль ши Вла дис ла ва (Ягай ла) Ви тов ту Д с прось бой отом стить за смерть Фе до ра Вес ны. О рас по ря же нии Ви тов та кня зю Скир гай лу при нять уча - Г стие в по хо де на Ви тебск: «Князь ве ли кыи Ви товт по нял с со бою Скир га и ла». В О сбо ре и от п рав ке войск Ви тов та на Ви тебск. Б О вас саль ной при ся ге друц ких кня зей Ви тов ту. В Об оса де и взя тии Ор ши. В Об оса де и взя тии Ви теб ска. 70

71 О в а с с а л ь ной п ри ся г е Ви т ов т у смо лен ско г о к н я з я Ю ри я Б Свя тос ла ви ча, при ни мав ше го уча стие в оса де Ви теб ска. Б О вас саль ной при ся ге кня зя Свид ри гай ла Ви тов ту. 3. По доль ские и ки ев ские де ла ( ) В О пер вом по хо де Ви тов та в По доль скую зем лю. О не пос лу ша нии ки ев ско го кня зя Вла ди ми ра Оль гер до вича. Б В Об оса де и взя тии Жи то ми ра и Ов ру ча. Б О в а с с а л ь ной п ри ся г е к н я з я Вл а д и м и р а Ол ь г е р до ви ча. А О по ж а ло в а н и и Вл а д и м и ру Ол ь г е р до ви ч у Ко п ы л я. А О по ж а ло в а н и и к н я зю С к и р г а й л у К и е в а. В О вто ром по хо де Ви тов та в По доль скую зем лю. О р а с по ря же н и и Ви т ов т а к н я зю С к и р г а й л у и д т и по хо дом Г из Ки е ва на Чер кас сы и Зве ни го род. В О взя тии Чер касс и Зве ни го ро да. Е Об от рав ле нии кня зя Скир гай ла в Ки е ве. О наз на че нии в Ки ев на мест ни ком кня зя Ива на Оль ги монт о ви ча. А 4. Смо лен ские де ла (1395) О по ж а ло в а н и и С мо лен ско г о в е л и ко г о к н я же с т в а к н я зю А Гле бу Св я т о с л а ви ч у. А О по жа ло ва нии Рос лав ля кня зю Юрию Свя тос ла ви чу. Б О не пос лу ша нии смо лен ско го кня зя Гле ба Свя тос ла ви ча. О по соль ствах Ви тов та в Смо ленск в свя зи с не пос лу ша нием кня зя Гле ба Свя тос ла ви ча. Д Об оса де и взя тии Смо лен ска, пле не нии кня зя Гле ба Свят о с л а ви ча. В О наз на че нии в Смо ленск на мест ни ка ми кня зя Ямон та А и Ва си лия Бо рей ко ви ча. А О по ж а ло в а н и и По лон но г о к н я зю Гле бу Св я т о с л а ви ч у. Об от п рав ке ли тов ских и смо лен ских войск во гла ве с князем Се ме ном Лын г ве ном в Ря зан скую зем лю. В Е О мо роз ной зи ме. Д О в с т р е че Ви т ов т а и ег о з я т я, мо сков ско г о в е л и ко г о к н я з я Ва си лия Дмит ри е ви ча в Смо лен ске и о вза им ном об ме не по дар ка ми; за пись, ви ди мо, ос но ва на на офи ци аль ном пе - реч не по дар ков, со став лен ном в кан це ля рии ВКЛ. 71

72 Та кая од но тип ность со об ще ний ука зы ва ет, по -ви ди мо му, на ха ракт е р ис т оч н и к а, и з ко т о р о г о х р о н ис т че р па л св е де н и я: г и по т е т и че ск и это был не кий ре естр, ко то рый вел ся в кан це ля рии ВКЛ и в ко то рый вно си л ись да н н ые о в е л и кок н я же ск и х по ж а ло в а н и я х, на з на че н и я х, по соль ствах, во ен ных по хо дах, по ез д ках и т. д. Впол не воз мож но, он пред став лял со бой неч то сред нее меж ду де лоп ро из вод ствен ным до кумен том и ле то пи сью, так как да ты в этом ре ест ре обоз на ча лись с помощ ью т р а д и ц и он н ы х ле т о п ис н ы х к л и ше, на п ри ме р «т о е же зи м ы на вес ну». Взяв льви ную до лю су хих фак тов из это го источ ни ка, ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» вклю чил в ткань по ве ство ва ния так же данные, за им ство ван ные из офи ци аль ных до ку мен тов (та ких, как пись - мо ко р о л я Пол ь ш и Вл а д ис л а в а к н я зю Ви т ов т у по по в о д у с о бы т и й в Ви т е б ске и пе р е чен ь по да р ков, ко т о ры м и о б ме н я л ись в л а с т и т е л и ВКЛ и Моск вы в Смо лен ске), а так же из рус ских ле то пи сей и уст ной тра ди ции (нап ри мер в эпи зо де об от рав ле нии Скир гай ла). Ко неч но, су ще ство ва ние та ко го офи ци аль но го источ ни ка, ис поль - з о в а н но г о п ри с оз да н и и в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца», ус т а на в л и в а е т ся лишь пред по ло жи тель но. Од на ко нам ка жет ся, эта ги по те за единствен ный воз мож ный спо соб внят но от ве тить на воп рос, от ку да ав то - ры этих про из ве де ний взя ли ос нов ной фак ти че ский ма те ри ал для описа ния со бы тий с 1392 по 1430 гг. Пред став ля ет ся до воль но сом ни тель - ным, что источ ни ком в дан ном слу чае мог ла быть ка кая-то рус ская ле то пись из тех, что дош ли до на ше го вре ме ни. Де ло в том, что по ново го род ским, ви теб ским, ки ев ским и по доль ским де лам, от ра зив шимся во вто рой ча сти «Ле то пис ца» и в «По ве сти о По до лье», ни ка ких аль тер на тив ных со об ще ний в из вест ных ны не об ще рус ских ле то пис - н ы х св о да х не с ох р а н и ло сь. Но не ко т о р ой п р о в е р ке и с о по с т а в ле н и ю под да ют ся смо лен ские де ла, то есть из ве стия, свя зан ные с пер вой аннек си ей Смо лен ска Ве ли ким кня же ством Ли тов ским в 1395 г. Стат ья, пос вя щен ная это му со бы тию, вош ла во мно гие об ще рус ские ле то пис - ные сво ды; есть она под 6903 г. и в пер вом ле то пис ном сво де ВКЛ: в Суп рас ль ском и Ни ки фо ров ском спи сках от но си тель но пол ный ва - ри ант, в Слуц ком слег ка сок ра щен ный 102. Ан нек сия Смо лен ска в 1395 г. про ис хо ди ла на слож ном исто ри ческом фо не. Что бы вве сти свои вой ска в Смо лен скую зем лю, Ви товт ис поль зо вал мо мент, ког да один из смо лен ских кня зей Юрий Свя тосла вич пос ле не у дач ной меж до у соб ной бор ь бы со сво им бра том Гле - б ом Св я т о с л а ви чем о т п р а ви л ся в Ря з а н ь к св о е м у т е с т ю ря з а н ско м у в е л и ко м у к н я зю Оле г у И в а но ви ч у. Пе р ед по хо дом Ви т ов т р а с п у с т и л 102 ПСРЛ, т. 35, с. 30, 51,

73 слу хи, что идет вой ной про тив Та мер ла на (Те мир-ак са ка по рус ским ле т о п и ся м), ко т о ры й не з а дол г о до т о г о и з г на л и з З о ло т ой О р д ы х а на Тох та мы ша, со юз ни ка Ви тов та. По дой дя к Смо лен ску, Ви товт пред ло - жил смо лен ско му кня зю Гле бу Свя тос ла ви чу, что вы сту пит пос ред ником в спо р а х ме ж д у смо лен ск и м и кон ф л и к т у ю щ и м и г ру п п и р ов к а м и. Глеб Свя тос ла вич, по ве рив это му, вы е хал к Ви тов ту вме сте со сво и- ми кня зья ми и бо я ра ми и был аре сто ван. Пос ле то го как Смо ленск, остав ший ся без за щи ты, был зах ва чен ли тов ски ми вой ска ми, на ча - лись ак тив ные во ен ные дей ствия меж ду Ря зан ским кня же ством, ко то - р о е под де р ж а ло смо лен ско г о к н я з я Ю ри я Св я т о с л а ви ча, и Ве л и к и м к н я же с т в ом Л и т ов ск и м. В рус ских ле то пис ных сво дах XV-XVI вв., а так же в стат ье 6903 г. и з пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВК Л по в е с т в о в а н ие о б э т и х с о бы т и я х ск л а д ы в а е т ся и з не скол ь к и х эле мен т ов, пе р е ме ша н н ы х в р а з ной х р о - но ло г и че ской и см ыс ло в ой по с ле до в а т е л ь но с т и. Эле мент 1. Ра с ск а з о ме ж до у с о б ной б о р ь б е ме ж д у смо лен ск и м и кня зья ми Юри ем и Гле бом Свя тос ла ви ча ми; Юрий Свя тос ла вич едет в Ря зань. Этот эле мент от дель но пред став лен в Ни ко нов ском сво де под 6904 г. 103 Эле мент 2. Рас сказ о вой не меж ду Та мер ла ном и ха ном Зо ло той О р д ы Тох т а м ы шем, п р ед с т а в лен н ы й л и б о в с о с т а в е т а к на зы в а е - мой ле то пис ной по ве сти о Те мир-ак са ке, ли бо от дель но в сок ра - щен ном ви де. Этот эле мент встре ча ем в Нов го род ской IV ле то пи си, пер вом ле то пис ном сво де ВКЛ, Твер ском сбор ни ке (под 6906 г.), Софий ской I ле то пи си стар ше го из во да, Ер мо лин ской ле то пи си (сок ра - щен ная по весть о Те мир-ак са ке без упо ми на ния Тох та мы ша), Ти по - г раф ской ле то пи си (по весть о Те мир-ак са ке), сво дах 1497 и 1518 гг., Нов г о р од ской К а р а м зи н ской, Н и к а но р ов ской, Во ло г од ско -Пе р м ской ле то пи сях, Ни ко нов ском сво де (под 6906 г.). При этом в пер вом ле топис ном сво де ВКЛ и не ко то рых дру гих ле то пи сях, нап ри мер Ни ка но - р ов ской, вме с т о Те м и р -А к с а к а на зы в а е т ся Те м и р -Ку т л у г 104. Эле мент 3. Рас сказ о том, как Ви товт, от п ра вив шись по хо дом будто бы на Те мир-ак са ка (в не ко то рых ле то пи сях Те мир-кут лу га), об - ма ном зах ва тил Смо ленск, ког да князь Юрий Свя тос ла вич был в Ря- 103 ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 376; ПСРЛ, т. 15, стлб. 457; ПСРЛ, т. 6, вып. 1, стлб ; ПСРЛ, т. 23, с. 134; ПСРЛ, т. 24, с. 160; ПСРЛ, т. 28, с. 87, 251; ПСРЛ, т. 42, с. 163; ПСРЛ, т. 27, с. 88; ПСРЛ, т. 26, с. 164; ПСРЛ, т. 11, с

74 за ни. Ва ри ан ты крат кой ре дак ции по ме ще ны в Нов го род ской I ле то - п и си м л а д ше г о и з в о да, ле т о п и си А в р а а м к и, Псков ской I ле т о п и си 105. Ва ри ан ты как крат кой, так и рас ши рен ной ре дак ции в Нов го родской I V ле т о п и си 106. Ва ри а н т ы р а с ш и р ен ной р е да к ц и и р а з л и ч ной сте пе ни пол но ты, но все вос хо дя щие к об ще му про тог ра фу в пер - вом ле то пис ном сво де ВКЛ, Твер ском сбор ни ке (текст с не ко то ры ми до пол н и т е л ь н ы м и де т а л я м и, очен ь неп ри я з нен н ы й по о т но ше н и ю к Ви тов ту), Со фий ской I ле то пи си стар ше го из во да, Львов ской, Ер мо - лин ской, Ти пог раф ской, Нов го род ской Ка рам зин ской и Ни ка но ров - ской ле то пи сях, Мо сков ском сво де кон ца XV в., сво дах 1497 и 1518 гг., Воск ре сен ской ле то пи си, Ни ко нов ском сво де (под 6904 г. и с не ко то - ры м и до пол н и т е л ь н ы м и под р о б но с т я м и) 107. Эле мент 4. Со об ще ние о по хо де войск во гла ве с ря зан ским ве лик и м к н я з ем Оле г ом И в а но ви чем, п р он ск и м и к н я зь я м и и смо лен ск и м кня зем Юри ем Свя тос ла ви чем на зем ли ВКЛ зи мою гг. Этот эле мент от дель но по ме щен в Ни ко нов ском сво де под 6904 г. 108 Эле мент 5. Со об ще ние о по хо де войск ВКЛ на Ря зан скую зем лю зи мою то го же го да, ког да был зах ва чен Смо ленск (то есть зи мою гг.). Эле мент от ра жен в пер вом ле то пис ном сво де ВКЛ и це лом ря де рус ск и х ле т о п и с е й Нов г о р од ской I V, Ер мо л и н ской, Ти пог р а ф ской, Нов г о р од ской К а р а м зи н ской ле т о п и ся х, Мо сков ском сво де кон ца XV в., сво дах 1497 и 1518 гг., Воск ре сен ской ле то пи си, Ни ко нов ском сво де (под 6904 г.) 109. Эле мент 6. Рас сказ о том, как ря зан ский ве ли кий князь Олег Ивано вич от бил на па де ние войск ВКЛ, втор г ших ся в ря зан ские во ло сти. Этот эле мент от дель но раз ме щен в Ни ко нов ском сво де под 6904 г. 110 Эле мент 7. С о о б ще н ие о по хо де ря з а н ско г о в е л и ко г о к н я з я Оле г а Ива но ви ча на Лю бутск в 6904 (1396) г.; оса да Лю бут ска за вер ше на 105 ПСРЛ, т. 3, с. 387; ПСРЛ, т. 16, стлб. 138; Пс ко в с к и е л е т о п и с и, вып. 1, с ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 376, ПСРЛ, т. 6, вып. 1, стлб ; ПСРЛ, т. 15, стлб. 457; ПСРЛ, т. 20, пер вая по ло ви на, с. 217; ПСРЛ, т. 23, с ; ПСРЛ, т. 24, с. 165; ПСРЛ, т. 25, с. 225; ПСРЛ, т. 27, с. 88; ПСРЛ, т. 28, с. 87, 252; ПСРЛ, т. 42, с. 164; ПСРЛ, т. 8, с ; ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 380; ПСРЛ, т. 23, с. 135; ПСРЛ, т. 24, с. 165; ПСРЛ, т. 28, с. 87, 252; ПСРЛ, т. 42, с. 165; ПСРЛ, т. 25, с. 226; ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 11, с

75 при пос ред ни че стве ве ли ко го кня зя мо сков ско го. Со дер жит ся в Со - фи й ской I I ле т о п и си, Мо сков ском св о де кон ца X V в., Ер мо л и н ской, Ти пог раф ской, Воск ре сен ской ле то пи сях, сво дах 1497 и 1518 гг., Ни ко - нов ском сво де (под 6905 г.) 111. Эле мент 8. Рас сказ о же сто ком на па де нии войск ВКЛ на Ря занское кня же ство осе нью 6904 (1396) г. «о Пок ро ве»; ве ли кий князь лит ов ск и й Ви т ов т и в е л и к и й к н я зь мо сков ск и й Ва си л и й Д м и т ри е ви ч встре ча ют ся в Ко лом не. Этот эле мент в крат ком ви де (без со об ще ния о ко ло мен ской встре че кня зей) от ра жен в Нов го род ской I ле то пи си м л а д ше г о и з в о да, Нов г о р од ской I V ле т о п и си, ле т о п и си А в р а а м к и, Твер ском сбор ни ке («Той же осе ни Ви товть мно го бож ный пле ни Рязань, лю ди ули ца ми са жаа секль») 112, а в пол ном ви де в Со фий ской I I, Ер мо л и н ской, Ти пог р а ф ской ле т о п и ся х, Мо сков ском св о де кон ца XV в., сво дах 1497 и 1518 гг., Ни ко нов ском сво де (под 6906 г.) 113. Не о б хо д и мо п ри э т ом о т ме т и т ь, ч т о в р е кон с т ру и р о в а н ном т ек с т е Тр о и ц кой ле т о п и си с о о б ще н и я о пе р в ом з а х в а т е С мо лен ск а в ой ск а м и ВКЛ нет ни под 6903, ни под дру ги ми го да ми 114. А на ло г и ч н ы м о б - ра зом из ве стий о взя тии Смо лен ска в 6903 г. и о ли тов ско-ря зан ской вой не гг. мы не на хо дим ни в Ро гож ском ле то пис це, ни в С и ме о нов ской ле т о п и си 115. Ра с с мо т ри м т е пе рь, и з к а к и х эле мен т ов с о с т о я т с о о б ще н и я о б э т и х с о бы т и я х, по ме щен н ые в вы б о р ке о б ще рус ск и х и з в е с т и й пе р в о г о ле - то пис но го сво да ВКЛ и во вто рой ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских». Стат ья 6903 г. о пер вом «смо лен ском взя тии», со дер жаща я ся в пе р в ом ле т о п ис ном св о де ВК Л, ск л а д ы в а е т ся и з эле мен т ов 2, 3 и 5. Ра нее мы вы ска зы ва ли мне ние, что эта стат ья мог ла быть вк л ю че на в пе р вы й ле т о п ис н ы й св од и з не ко е й смо лен ской ле т о п и си, ко то рая не сох ра ни лась до на ше го вре ме ни и бы ла так же в от ре дакт и р о в а н ном ви де ис пол ь з о в а на п ри с оз да н и и Тв е р ско г о с б о р н и к а ПСРЛ, т. 6 (изд г.), с. 129; ПСРЛ, т. 25, с. 227; ПСРЛ, т. 23, с. 135; ПСРЛ, т. 24, с. 166; ПСРЛ, т. 28, с. 88, 252; ПСРЛ, т. 8, с ; ПСРЛ, т. 11, с ПСРЛ, т. 3, с. 388; ПСРЛ, т. 4, ч. 1, с. 381; ПСРЛ, т. 16, стлб. 138; ПСРЛ, т. 15, стлб ПСРЛ, т. 6 (изд г.), с. 129; ПСРЛ, т. 23, с. 135; ПСРЛ, т. 24, с. 166; ПСРЛ, т. 25, с. 227; ПСРЛ, т. 28, с. 88, 252; ПСРЛ, т. 11, с См.: М. Д. При сел ков, Т р о и ц к а я л е т о п и с ь, с См.: ПСРЛ, т. 15, стлб. 164; ПСРЛ, т. 18, с А. У. Ліц ке віч, Пр а н е к а т о р ы я с п і с ы «Ле т а п і с ц а в я л і к і х к н я з ё ў л і т о ў с к і х» ма скоў ска га і наў га род ска га па хо джан ня (на мар гі не зе вы дан няў М. М. Улашчы ка і В. А. Ва р о н і н а), [в:] Вя лі кае кня ства Лі тоў скае і яго су се дзі ў XIV-XV с т с т.: с а п е р н і ц т в а, с у п р а ц о ў н і ц т в а, у р о к і. Да г о д д з я Г р у н в а л ь д с к а й бі т в ы. Ма т э р ы я л ы Мі ж н а р о д н а й н а в у ко в а й к а н ф е р э н ц ы і. Г р о д н а, 8-9 л і п е н я 2010 г., Мінск 2011, с

76 По и т о г а м п р ед с т а в лен но г о вы ше по э ле мен т но г о а на л и з а э т а т оч к а зре ния дол ж на быть пе рес мот ре на и уточ не на. Смо лен ское про ис хожде ние в этой стат ье 6903 г. пер во го ле то пис но го сво да ВКЛ мог иметь эле мен т 3, т о е с т ь не по с р ед с т в ен но р а с ск а з о смо лен ск и х с о бы т и я х, но и он по пал в пер вый ле то пис ный свод ВКЛ не нап ря мую из смолен ско г о ис т оч н и к а, а че р е з по с р ед с т в о не ко е г о о б ще рус ско г о св о да, в ко то ром был объ е ди нен с эле мен та ми 2 и 5. В этом об ще рус ском св о де с о о т в е т с т ву ю щ и й ф р а г мен т, по хо же, бы л бл и з ок по с о с т а ву к а на ло г и ч но м у ф р а г мен т у Нов г о р од ской I V ле т о п и си. В не ко т о ры х дру гих об ще рус ских сво дах в по ве ство ва ние бы ли вклю че ны эле мент ы 4 и 6, о т р а ж а ю щ ие ря з а н ск и й ле т о п ис н ы й ис т оч н и к 117, и эле менты 7 и 8, про ис хо дя щие част ью из нов го род ско го, а част ью из мо сковско г о ис т оч н и ков. В с о о т в е т с т ву ю ще й же с т ат ь е Тв е р ско г о с б о р н и к а объ е ди не ны эле мен ты 2 (под 6906 г.), 3 и 8, и та кая ком би на ция элемен т ов, ви д и мо, пол но с т ью иск л ю ча е т в е р о я т но с т ь т о г о, ч т о бы э т а стат ья про ис хо ди ла из то го же источ ни ка, что и стат ья 6903 г. пер во го ле т о п ис но г о св о да ВК Л. Что же ка са ет ся вто рой ча сти «Ле то пис ца», то здесь в рас ска зе о зах ва те Смо лен ска пол ност ью от сут ству ют эле мен ты 1, 2, 4 и 6-8. То же мож но ска зать и об эле мен те 3, по сколь ку ко рот кая за мет ка о том, как ве ли кий князь Ви товт со все ми си ла ми по до шел к Смо ленску и князь Глеб Свя тос ла вич сдал ся ему вме сте с го ро дом, не име ет с из вест ны ми нам те перь ле то пи ся ми ни сти ли сти че ских, ни лек сиче ских, ни (по ря ду де та лей) фак то ло ги че ских па рал ле лей. Это тем бо лее по ка за тель но, что, как мы убе ди лись вы ше, ав тор вто рой час т и «Ле т о п ис ца» п ри ис пол ь з о в а н и и ле т о п и с е й в к а че с т в е ис т оч н и к а в ря де слу ча ев не пе ре ра ба ты вал ис ход ные тек сты до не уз на ва е мо - сти, а вклю чал их в свое по ве ство ва ние це лы ми фра за ми с нез на чит е л ь н ы м р е да к т и р о в а н и ем и с ок р а ще н и ем. Ме ж д у т ем о по с ол ь с т в а х Ви тов та в Смо ленск в пер вой по ло ви не 90-х гг. XIV в. не зна ет ни одна из из вест ных ны не ле то пи сей. Точ но так же ни в од ной из дру гих ле то пи сей, в том чис ле в сох ра нив ших ся вы пи сках из Тро иц кой ле то - пи си о встре че Ви тов та и Ва си лия Дмит ри е ви ча в Смо лен ске вес ной 1396 г., нет рос пи си по дар ков, ко то ры ми об ме ня лись кня зья. Сле до - в а т е л ь но, э т и св е де н и я, но ся щ ие я в но о фи ц и а л ь н ы й х а р а к т е р, п р о ис - хо д я т и з и н ф о р м и р о в а н но г о ис т оч н и к а вн у т ри Ве л и ко г о к н я же с т в а Л и т ов ско г о, а и мен но и з в е л и кок н я же ской к а н це л я ри и. Во о б ще и з пе р е ч ис лен н ы х вы ше в о сь м и эле мен т ов в о в т о р ой ча с т и «Ле т о п ис ца» 117 Ср.: Л. Л. Му рав ье ва, Ря з а н с ко е л е т о п и с а н и е ко н ц а X I I I н а ч а л а X V в., [в:] Ис с ле до ва ния по источ ни ко ве де нию исто рии СССР XIII -XVIII вв. Сборник ста тей, Моск ва 1986, с

77 при сут ству ет толь ко эле мент 5 о по хо де ли тов ских войск на Ря занское кня же ство зи мой гг. Но и в дан ном слу чае ав тор второй ча сти «Ле то пис ца» да ет уни каль ные све де ния, ви ди мо, по чер п- ну тые из мест ных, смо лен ских или ли тов ских, источ ни ков, о том, что вой ска ВКЛ воз г лав лял князь Се мен Лын г вен, и о том, что вме сте с Лит вой на Ря зань хо ди ли и смо лен цы. В це лом мож но прий ти к вы во ду, что фраг мент вто рой ча сти «Ле топ ис ца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х», в ко т о р ом по в е с т ву е т ся о з а х в а т е Смо лен ска Ви тов том и о по хо де ли тов ских войск на Ря зан ское княже ство, на пи сан в ос но ве сво ей не за ви си мо от из вест ных нам ны не о б ще рус ск и х ле т о п и с е й и с т ат ьи г. пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВКЛ. Иск лю че ние, как мы уже го во ри ли, со став ля ет ко ро тень кая за - ме т к а о с у р о в ой зи ме, ко т о ру ю а в т о р по не до р а з у ме н и ю з а и м с т в о в а л из стат ьи 6901 г. сво да, пос лу жив ше го источ ни ком для Нов го род ской IV и Со фий ской I ле то пи сей. Осталь ная же фак ту ра взя та пред по лож и т е л ь но и з г и по т е т и че ско г о о фи ц и а л ь но г о ис т оч н и к а, с оз да н но г о в кан це ля рии ВКЛ. * * * Под во дя ито ги, на при ме ре ле то пис ных ста тей 6898, 6900 и 6901 гг. впол не уве рен но мож но го во рить о том, что в ря де слу ча ев ав тор второй ча сти «Ле то пис ца ве ли ких кня зей ли тов ских» пря мо вклю чал це лые фраг мен ты из ис ход ных ле то пи сей в свой текст, не сколь ко их под р е да к т и р о в а в и с ок р а т и в. С у д я по т ек с т о вы м и с т и л и с т и че ск и м па р а л ле л я м с Нов г о р од ской IV, Со фий ской I и II ле то пи ся ми, в его рас по ря же нии на хо ди лась лето пись, иден тич ная или близ кая к той, что пос лу жи ла про тог ра фом д л я ле т о п и с е й Нов г о р од ско - С о фи й ско г о с е ме й с т в а (в оз мож но, э т о был Нов го род ско-со фий ский свод на ка ком-ли бо из эта пов его бы тов а н и я). И з э т ой ле т о п и си бы л и ис пол ь з о в а н ы р а с ш и р ен на я р е да к ц и я «По ве сти об оса де Мстис лав ля», стат ья 6894 г. о кре ще нии и же нит ь- бе кня зя Ягай ла в «Угор ь скои зем ли», стат ья 6879 г. о раз г ро ме ря занцев мо сков ски ми вой ска ми, стат ья 6901 г. о мо роз ной зи ме. Ав тор вто рой ча сти «Ле то пис ца» так же знал не ко то рую ле то пись мо сков ско г о п р о ис хож де н и я, в е р о я т но, бл и з к у ю к св о д у г. ( Тр о - иц кой ле то пи си). Из нее он ис поль зо вал стат ью 6898 г. о по ез д ке княжны Соф ьи Ви тов тов ны в Моск ву и ее свад ь бе с мо сков ским ве ли ким к н я з ем Ва си л и ем Д м и т ри е ви чем, с т ат ью г. о сме р т и в е л и кой кня ги ни Улья ны Алек сан д ров ны и стат ью 6915 г. о смер ти мит ро пол и т а К и п ри а на. От к ры тым оста ет ся воп рос о том, бы ли ли это две раз ные ле то писи или все-та ки од на ле то пись, объ е ди няв шая в се бе чер ты Нов го родско-со фий ско го сво да и мо сков ско го сво да 1408 г. 77

78 Не ко то рые из пе ре чис лен ных ста тей ав тор вто рой ча сти «Ле то пис - ца» брал не пос ред ствен но из ис ход ных ле то пи сей, а не ко то рые (нап ри ме р с т ат ью 6894 г. и з г и по т е т и че ско г о Нов г о р од ско - С о фи й ско г о сво да и стат ью 6915 г. из мо сков ской ле то пи си) он ис поль зо вал, об раща ясь к вы б о р ке о б ще рус ск и х и з в е с т и й пе р в о г о ле т о п ис но г о св о да ВКЛ, в ко то рую их тек сты бы ли вклю че ны в пе ре ра бо тан ном ви де. По л у чен н ые на м и р е з ул ь т а т ы бл и з ко пе р ек л и к а ю т ся с вы в о да м и ис с ле до в а т е ле й, и з у ча в ш и х вы б о р к у о б ще рус ск и х и з в е с т и й пе р в о г о ле то пис но го сво да ВКЛ и от ме чав ших, что источ ни ком для этой выбор ки мог ли пос лу жить Нов го род ская IV и Со фий ская I ле то пи си (либо же их про тог раф), а так же мо сков ский свод 1408 г. Кро ме то го, во вто рой ча сти «Ле то пис ца» сох ра ни лись сле ды ис - поль зо ва ния еще, ви ди мо, двух или трех ле то пис ных ста тей: ста тей о по хо дах по лоц ко го кня зя Ан д рея Оль гер до ви ча на Лит ву и смолен ско го кня зя Свя тос ла ва Ива но ви ча на Ор шу, а так же фраг мен та о звер ствах смо лен цев, от ра зив ше го ся в Ни ко нов ском сво де. Не воз - мож но с точ ност ью ска зать, про ис хо дят ли эти из ве стия из ка кой-то о т де л ь ной, не и з в е с т ной в на с т о я ще е в р е м я ле т о п и си (мо же т бы т ь, ло к а л ь но г о х а р а к т е р а по лоц кой, ви т е б ской и л и смо лен ской) л и б о же он и на хо д и л ись в г и по т е т и че ском Нов г о р од ско - С о фи й ском св о де и л и мо сков ской ле т о п и си. Так же сле ду ет от ме тить воз мож ное зна ком ство ав то ра вто рой ча - с т и «Ле т о п ис ца» с Га л и ц ко -Во л ы н ской ле т о п и сью (ч т о с а мо по с е б е в е сь ма и н т е р е с но). При опи са нии со бы тий гг. ав тор вто рой ча сти «Ле то писца в е л и к и х к н я з е й л и т ов ск и х» пол ь з о в а л ся рус ск и м и ле т о п и ся м и лишь в ог ра ни чен ной сте пе ни, а пре и му ще ствен но опи рал ся на ги по - те ти че ский офи ци аль ный источ ник, ко то рый был соз дан в кан це лярии ВКЛ и со дер жал од но тип ные со об ще ния о по хо дах и рас по ря жен и я х в е л и ко г о к н я з я л и т ов ско г о Ви т ов т а, на з на че н и я х на ме с т н и ков, вас саль ных при ся гах удель ных кня зей и т.д. Summary The Ruthenian annalistic sources of Letopisets velikikh kniazey litovskikh ( The Annals of the Lithuanian Grand Dukes ) The article deals with annalistic sources which were used for compiling the second part of the Letopisets velikikh kniazey litovskikh («The Annals of the Lithuanian Grand Dukes») covering the events from 1382 to An anonymous author of the chronicle, written presumably in Smolensk in the 1430s or early 1440s, had at his disposal a text identical or similar to that used as a protograph for the Novgorod and Sofia family of Russian chronicles. He used, as textual, factual and stylistic sources, the following fragments from that text: an expanded redaction of the tale of the siege of Mstislavl by the Smolensk princes (1386), the account of 6894 on how the Grand Duke Jogaila took 78

79 baptism and married in the Hungarian land, the account of 6879 on the routing of the Ryazanians by the Muscovite army, and the account of 6901 on a very cold winter. The annalist also knew a chronicle of Muscovite origin which appeared to be similar to the compilation dating from 1408 (the Trinity chronicle). From that chronicle, he used the account of 6898 on how the princess Sofia Vitovtovna travelled to Moscow and married Grand Prince Vasiliy Dmitrievich, the account of 6900 on the death of the Grand Duchess Uliana Alexandrovna, and the account of 6915 on the death of the Metropolitan Cyprian. Streszczenie Ruskie źródła kronikarskie Latopisca wielkich książąt litewskich Artykuł poświęcony jest źródłom kronikarskim, wykorzystanym przy tworzeniu drugiej części Latopisca wielkich książąt litewskich, obejmującego wydarzenia z lat Nieznany autor tej kroniki, napisanej pewnie w Smoleńsku w latach 30. albo na początku 40. XV w., korzystał z kroniki identycznej lub bliskiej do tej, która posłużyła za podstawę kronik rodziny nowgorodzko-sofijskiej. Z tej kroniki w charakterze źródeł tekstologicznych, faktologicznych albo stylistycznych wykorzystano poszerzoną redakcję Opowieści o oblężeniu Mścisławia, artykuł z 6894 r. o chrzcie i ożenku księcia Jagieł ły w Ziemi węgierskiej, artykuł z 6879 r. o rozgromieniu riazańców przez wojsko moskiewskie, artykuł z 6901 r. o mroźnej zimie. Kronikarz znał również jakąś kronikę pochodzenia moskiewskiego, prawdopodobnie bliską do zwodu z 1408 r. (Latopis troicki). Z niego wykorzystał artykuł z 6898 r. o wyjeździe księżnej Zofii Witoldówny do Moskwy i o jej ślubie z wielkim księciem moskiewskim Wasylem Dymitrowiczem, artykuł z 6900 r. o śmierci wielkiej księżny Julianny Aleksandrówny i artykuł z 6915 r. o śmierci metropolity Cypriana. Oleg Lic kie wicz b a d a cz n ie z a le ż ny. Z a i n t e r e s o w a n i a n a u ko we: ź r ó d ł oz n aw s t wo i his to ria po li tycz na Wiel kie go Księ stwa Li tew skie go w XIV-XV ww. Zaj mu je się ba - d a n ie m t e k s t o lo g i i, ź r ó d e ł, p r ob le m a m i a u t o r s t w a i w i a r o go d n o ś c i wcz e s ny h z a by t ków nar ra cyj nych pow s ta łych na ob sza rze WKL: Dis ist Wi tol des sa che we dir Ja galn und Skir galn, La to pi siec wiel kich ksią żąt li tew skich i Opo wieść o Po do lu. Au tor sze re gu pub li kac ji w na u ko wych wy daw nic t wach na Bia ło ru si, Lit wie, Uk ra i nie i w Ros ji. 79

80 артыкулы На т а л л я С л і ж ( Гр од на) Прак т ы ка с т а ра бе ла ру ска г а сек с у ў XVI-XVII стст. Kto mi łu ie rzew nie, ten sza le ie pew nie. Kto mi łu ie po wo li, te go gło wa nie bo li 1. Су свет ная гі ста рыч ная на ву ка даў но звяр ну ла ўва гу на ін тым ную сфе ру жыц ця. У бе ла ру скай на ву цы да дзе ная тэ ма ты ка не з яў ля ец ца до б р а р а с п р а ца в а на й 2. Звя за на гэ та як са скла да нас цю на кі рун ку, так і з аб ме жа ва нас цю кры ніц, асаб лі ва за ста ра жыт ны пе ры яд. У да дзен ы м а р т ы к у ле р а з г л я да е ц ца с т а р а б е л а ру ск а я п р а к т ы к а с ек с у ў пе рыяд XVI-XVІI стст. Ас ноў ная ўва га на дзе ле на цно це, сек су ў ся мей ным жыц ці, мес цам ста сун каў, па тэн цыі і ім па тэн цыі, тэх ні кам і прак тыкам сек су. Раз г ляд да дзе най тэ мы вя дзец ца з пун к ту гле джан ня це ла і яго патрэб у сек се. Гі ста рыч на спа чат ку бы лі ста сун кі па між муж чы нам і ж а н ч ы на й, а па с л я з я ві л і ся і х і н т э р п р э т а ц ы і. Пры да с ле да в а н н і ўліч ва ец ца муж чын скі і жа но чы ду а лізм сі стэ мы каш тоў нас цей і пады хо даў у сек се і іх кан ф лікт ін та рэ саў, які вы ні кае з бі я ла гіч най адме т на с ц і 3. П ат р э бы м у ж ч ы н ы і ж а н ч ы н ы ў і н т ы м на й с ф е ры ж ы ц ц я ад роз ні ва юц ца. Ак ра мя та го, важ ную ро лю ў прак ты цы сек су адыгры в а л і с а ц ы я л ь н ы я і к ул ь т у р н ы я ў мо вы. Пр а і х в а ж на сц ь а д зна ч ы ў у св а і х да с ле да в а н н я х А л ь ф р эд К і н с эй 4. Жыц цё ў фе а даль ным грамад стве з рэ лі гій ным да мі на ван нем у куль ту ры, пог ля дах і стэ рэ а т ы па х сп ры я л а а б ме ж а в а н н ю м у ж ч ы н і ж а н ч ы н у п р а я ў лен н і св а і х жа дан няў, бо за гэ та мож на бы ло ат ры маць не толь кі ў хра ме, але і ў су дзе. Гэ та аз на ча ла ад ня сен не сек су да та ем най сфе ры жыц ця, я к у ю не і м к н у л і ся п у б л іч на п р а д с т аў л я ц ь, т а м у ў м но г і х вы па д к а х м ы вы м у ша н ы к а ры с т а ц ца ўско с н ы м і к ры н і ца м і. А д з на ч ы м іс т о т н ы я п р а б ле м ы, з я к і м і с у т ы к а юц ца п ры вы ву ч эн н і г і с т о ры і с ек с у. С т аў лен не г р а ма д с т в а да п р а к т ы к і с ек с у не па с р эд на 1 Proverbiorum Polonicorum a Solomone Rysinio Collectorum Centuriae Decem et Oc to, Lu becz ad Chro num 1618, cen tu ria 6:20. 2 Terra Alba, t. 2: Homo v e n e r u s: С е к с у а л ь н а я п р а с т о р а б е л а р у с к а й к ул ь т у ры, рэд. С. І. Да ні лен ка, Мінск 2001; У. Ло бач, Э р а с у б е л а р у с к а й т р а д ы ц ы й н а й к ул ь т у р ы, Stu dia Myt ho lo gi ca Sla vi ca, 2003, nr 6, s P. Bourdieu, The Logic of Practice, tran s la ted by R. Ni ce, Stan ford 1990, p J. Peakman, The Ple a su re s All Mi ne. A History of Perverse Sex, Lon don 2013, p

81 за ле жыць ад рэ лі гіі, тра ды цый, уз роў ню раз віц ця ме ды цы ны, прыня тых ген дэр ных ро ляў. Та му пер шая праб ле ма роз ні ца ў раз віцці су час на га гра мад ства і гра мад ства XVI-XVII стст. Гэ та зна чыць, што пры ана лі зе прак ты кі сек су вар та ўліч ваць та га час ныя рэ а ліі і не па д ы хо д зі ц ь да вы ву ч эн н я п р а б ле м ы з п у н к т у гле д ж а н н я с у ча с н ы х па н я ц ц я ў і ў з р оў н ю р а з ві ц ц я а д у к а ц ы і і на ву к і. С у ча с на я с ек с а ло г і я на з а па сі л а в я л і к і в о п ы т у вы ву ч эн н і а с а б л і в а с це й м у ж ч ы н ск а г а і ж а но ча г а це л а д з я к у ю ч ы не па с р эд на й ма г ч ы ма с ц і п р а ца в а ц ь з л юд зь м і. Па сут нас ці толь кі ў ХХ ст. на ву ка змаг ла ад ка заць на пы тан не, што ад бы ва ец ца з це лам пад час сек су, на ват на ўзроў ні ней ра фі зі я ло гіі 5. І гэ та дае маг чы масць пат лу ма чыць пэў ныя сі ту а цыі ў прак ты цы сексу. Су час ны па ды ход на ву кі і гра мад ства да сек су аль ных ад но сін, пата ло гій знач на ад роз ні ва ец ца ад па ды хо даў і ра зу мен ня гэ тай тэ маты кі ў пе ры яд XVI-XVII стст. Дру гая праб ле ма па доб на да той, што ў зн і к а е д л я да с лед ч ы к а /да с лед ч ы ц ы г і с т о ры і с ек с у а л ь на с ц і і г і с т о ры і с ек с у я к п р а д с т аў н і к а /п р а д с т аў н і ц ы а д ной к ул ь т у ры, ш т о вы ву ча е дру гую, роз ні ца ў дос ве дах 6. Ул а с н ы ж ы ц цё вы в о п ы т, вы х а в а н не, р э л і г і я, а д у к а ц ы я, бі я л а г іч на я п ры на ле ж на сц ь да по л у, г ен д э р на я ідэн ты фі ка цыя не пас рэд на ма юць уп лыў на рэ цэп цыю ін шай культу ры і ін тэр п рэ та цый па во дзін і прак тык у сек се. Суб ек тыў ны факт а р у вы ву ч эн н і г э т а й т э ма т ы к і а д ы г ры в а е в а ж н у ю р о л ю. М ы ца л к а м а с эн с оў в а ем г э т ы я не бяс пе к і, а ле г э т а бу д з е я ў н ы м пе р а б ол ь ш в а н нем сцвяр джаць, што ў гэ тай пра цы іх ат ры ма ла ся цал кам паз бег нуць. Су час ны мі дас лед чы ка мі заў ва жа на не пас рэд ная су вязь па між геа г р а фіч н ы м с т а но ві ш ча м і т эм пе р а мен т а м на р о д у. Ч ы м бл і ж эй да эк в а т а р а і ц я п ле й к л і мат, т ы м вы ш эй т эм пе р а мен т 7. ВКЛ зна хо дзіла ся ў ся рэд няй клі ма тыч най зо не, з ча тыр ма се зо на мі. Кра і на хоць і зай ма ла да во лі вя лі кую тэ ры то рыю, ад нак не ме ла кар ды наль на розных клі ма тыч ных умоў. Вы раз ная се зон насць і звя за ная з ёю сельск а г а с па да р ча я п р а ца не па с р эд н ы м ч ы на м у п л ы в а л і на с ек с у а л ь н у ю ак тыў насць на сель ні цтва. Яна ўзра ста ла ў вес на вы і лет ні пе ры я ды, а пе ра пы нак на сту паў з па чат кам цяж кіх прац: 5 Ас н оў н ы я д а ся г н е н н і ў г а л і н е с е к с а л о г і і н а л е ж а ц ь з а ход н і м д а с л ед ч ы к а м, гл.: K. Imie liń ski, Sek siat ria. Pa to lo gia sek su al na, War sza wa 1990; K. Imie liń ski, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a s e k s u a l n a, War sza wa 1990; J. Ban c rot, S e k s u a l n o ść c z ł o w i e k a, red. Z. Lew-Sta ro wicz, A. Ro ba cha, wyd. 3, Wroc ław 2011 і інш. 6 S. G. Frayser, Discovering the Value of Cross-Cultural Research on Human Sexu a li ty, [у:] Handbook for conducting research on human sexuality, ed. by M. W. Wie der man, B. E. Whit ley Jr., Mah wah, Lon don 2002, p J. P. Rushton, E t h n i c D i f fe r e n c e s i n t e m p e r a m e n t, [у:] Pe r s o n a li t y a n d p e r s o n p e r c e p t i o n a c r o s s c u l t u r e s, ed. by Y.-T. Lee, C. R. McCa u ley, J. G. Dra guns, USA 1999, p

82 Па ча ла жаць пе ра ста ла да ваць. Стаў ка сіць пе ра стаў пра сіць. За леж насць ад пры род ных умоў ста ві ла на пер шае мес ца за бесп я ч эн не р э ча м і не а б ход н ы м і д л я ж ы ц ц я: дом, в оп р ат к а, х а р ча в а н не. Ф і зіч на е з а да в а л ь нен не не а д но сі л а ся да к а т э г о ры і п ры я ры т э т н ы х. У пер шую чар гу секс быў для за бес пя чэн ня пра ця гу ро ду і зняц ця на п ру ж а н н я. Даз во ле нае і не даз во ле нае ў сфе ры сек су аль ных прак тык выз на чалі за ка на даў ства, рэ лі гія, тра ды цыі і звы чаі. Гэ та аз на ча ла, што сексу аль нае жыц цё не бы ло толь кі спра вай муж чы ны і жан чы ны, а было спра вай гра мад скай. За ка на даў чыя нор мы скла лі ся ў мно гім пад у п л ы в а м к а на н іч на г а п р а в а, а ле з а к р а на л а т ол ь к і а с о б н ы я мо ма н т ы ў ста сун ках. Рэ лі гія рэг ла мен та ва ла прак тыч на ўсё: ад шлю бу да т эх н і к с ек с у. Н а т р а д ы ц ы і і звы ча і ў п л ы в а л і з а к а на даў с т в а і р э л і г і я, а д на к я н ы мен ш жо р с т к а р эг л а мен т а в а л і с ек с у а л ь н ы я с т а с у н к і. Н а шы ро кія ко лы на сель ні цтва аду ка цыя і на ву ко выя да сяг нен ні ўздзейні ча лі ма ла, бо боль шасць бы ла не пісь мен най. Міф пра Ада ма і Еву, як і са ма хрыс ці ян ская кан цэп цыя стаў лення да ад но сін па між муж чы нам і жан чы най, зра бі лі ад моў ны ўплыў на раз віц цё сек су аль ных да чы нен няў. Пад па рад ка ва ны стан жан чыны, пры ста ван не яе толь кі для на ра джэн ня дзя цей не га тыў на ад біл а ся на яе с ек с у а л ь на с ц і і ж а ноц к а с ц і 8. Ад па вед на гэ та ад бі ла ся на і н т ы м н ы м ж ы ц ц і ш л ю б на й па ры. Хрыс ц і я н ск а я сі с т э ма г ен д э р н ы х ад но сін бы ла не адзі ная, якая па на ва ла ў той час у све це. Вя до мы был і іс л а м ск а я, іу да іс ц к а я і і н ш ы я сі с т э м ы. А д р оз н і в аў ся да а сі зм, я к і шу каў гар мо нію па між Інь і Ян, што аз на ча ла за да валь нен не абод вух па д ча с і н т ы м н ы х с т а с у н к аў 9. А ле да м і н у ю ча е ў зд з е я н не на т э ры т о рыі ВКЛ ме ла ме на ві та хрыс ці ян ства. Іс лам, іу да ізм іс на ва лі ў сва ёй гру пе і для хрыс ці ян ска га на сель ні цтва бы лі чу жы мі плы ня мі. Хрыс ці ян ства па сва ёй сут нас ці не га тыў на ста ві ла ся да сек су. Пры чым гэ та да ты чы ла ся як шлюб ных, так і па заш люб ных ста сун каў. Гэ т ы п р а ц э с ме ў доў г а т э р м і но ву ю т эн д эн ц ы ю 10. Ство ра ная ма дэль ад но сін па між муж чы нам і жан чы най іс на ва ла ў жор ст кіх рам ках заба рон. Яно, па сут нас ці, паз ба ві ла ра дас ці і за да валь нен ня ў сек су аль 8 Р. Майлз, Ж а н о ч а я г і с т о р ы я с в е т у, Мінск 2006, c Р. Тэ н н е х и л л, Секс в исто рии, пер. с англ. А. И. Блейз, Моск ва 1995, c. 158; Р. ван Гу лик, Ис к у с с т в о с е к с а в Д р е в н е м Ки т а е, пер. с англ. Н. Ка сья но вой, Моск ва 2003, c K. Imie liń ski, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a sek su al na, s

83 н ы х да ч ы нен н я х. Н а т у р а л ь н ы я с т а с у н к і бы л і зв е д з е н ы да г р а хоў н ы х і суп ра ва джа лі ся стра хам па ка ран ня. Гэ та ўва хо дзі ла ў кан ф лікт з чала ве чай псі ха ло гі яй і фі ла со фі яй быц ця. Ад нак гэ та не аз на ча ла, што ве ру ю чыя цал кам пад па рад коў ва лі сваё жыц цё дог мам. У жыц ці жых а р оў ВК Л з а с т а ло ся ме с ца д л я я зы ч н і ц к і х в е р а в а н н я ў 11, якія мож на бы ло заў ва жыць у свя тах, звы ча ях і інш. С ек с у а л ь на я с ф е р а п р а ц я г в а л а іс на в а ц ь і в а ў мо в а х х рыс ц і я н с т в а. Але яна ста ла са рам лі вай і за ба ро не най тэ май. Пра яе пі са лі ў за ву а ля ва най, сха ва най фор ме з вы ка ры стан нем воб ра заў і сім ва лаў. Секс стаў та ем ным бо кам жыц ця, пра які ад к ры та не раз маў ля лі і не дэкла ра ва лі свае пры хіль нас ці. Ад па вед на гэ та зра бі ла ўплыў на змест у кры ні цах, якія дай шлі да нас. Яны змяш ча юць ускос ную ін фар мацыю, а не пад ра бяз нае і дэ та лё вае апі сан не ін тым на га жыц ця. Цно т а. З а х а в а н не ц но т ы д з я ў ч ы на й да ш л ю бу п р а па г а н да в а л а ся хрыс ці ян ствам. На пры клад, у Ве не цыі вы яў лен не ад сут нас ці знакаў дзя воц кас ці пад час пер шай шлюб най но чы бы ло пры чы най для зв а р о т у ў с уд 12. У еў ра пей скіх кра і нах быў даў но зроб ле ны фе тыш з цно ты. Лі чы ла ся, чым менш жан чы на ве дае пра секс, тым ле пей. Най вы шэй шай каш тоў нас цю, за мест да рос лай жа ноц кас ці ста ла дзяво чая не дас вед ча насць. Ідэ аль ным ты пам ста ла дзі ця-ня ве ста. А мален ь к у ю п ле ў к у, я к а я вы па д ко в а з а х а в а л а ся ў ча л а в е ча й эв а л ю ц ы і, з р а бі л і св ед ча н нем д з я в оц к а с ц і 13. Та кі стан рэ чаў меў вы га ду для муж чы ны. Ня во пыт ная ў сек се жан чы на мае менш пат ра ба ван няў да здоль нас цей муж чы ны ў лож ку. Яна ўсё пры мае як да дзе насць. Для жан чы ны сі ту а цыя вы гля да ла як у вы каз ван ні аме ры кан скай ак т рысы Са ры Га бор: Я ні чо га не ве даю пра секс, бо заў сё ды бы ла за мужам 14. У дах рыс ці ян скі пе ры яд у сла вян сек су аль нае жыц цё не нар ма вала ся жор ст ка. Ні ад жан чы ны, ні ад муж чы ны не пат ра ба ва ла ся за хаван не дзя воц кас ці. Гэ та ад зна ча ец ца ў па да рож ных на тат ках і ле тап і с а х 15. Ка лі ве рыць па да рож ні ку Ера ні му Праж ска му, то ў XIV ст. вы са ка род ныя жан чы ны з да зво лу су жэн цаў ме лі ка хан каў, якіх назы в а л і ву ч н я м і ш л ю бу 16. С т а р а ж ы т н ы я э р а т ы ч н ы я б е л а ру ск і я св я 11 П. Одэр борн, Пр а ў д з і в ы і г р у н т о ў н ы а п о в е д п р а в е р у р у с а ў, Б е л а р у с к і г і с т а рыч ны аг ляд, 2005, т. 12, сш. 1-2 (22-23), с G. Ruggiero, The Boundaries of Eros: Sex Crime and Sexuality in Renaissance Veni ce, New York 1985, p Р. Майлз, Ж а н о ч а я г і с т о р ы я с в е т у, c К. В. Ду шен ко, Г. П. Ман ч ха, Ост рый жен ский взгляд, Моск ва 1999, c A. Kra wiec, S e k s u a l n o ść w ś r e d n i o w i e c z n e j Po l s c e, Poz nań 2000, s. 47, S c r i p t o r e s r e r u m P r u s s i c a r u m, bd. IV, Le ip zig 1870, s

84 т ы Ку па л ле, Р у с а л ле бы л і да з в о ле н ы м і пе ры я да м і с ек с у а л ь на г а р а з н я в о лен н я 17. У ВКЛ у XVI ст. цнат лі васць дзяў чы ны да шлю бу не бы ла аба вязко в а й 18. Спро бы ў той час паў п лы ваць на ма раль ны воб лік на сель ніцтва не заў сё ды ме лі пос пех. Пап скі нун цый Фуль вій Ру джэ ры адзна чаў, што прад стаў ні кі шлях ты ўвесь час у ру ху, на вед ва юць адзін а д на г о, ся б р оў, св а я коў. Н а ч у юц ь т а м, д з е да я з д ж а юц ь, не а б ход на толь кі мець з са бой пас цель. Кож ны во зіць з са бой тое, што яму патрэб на. У да ро зе ўсе спяць ра зам, по ка там на са ло ме, муж чы ны по бач з жан чы на мі. Ван д ру ю чы, лю дзі не пе ра ста юць піць і раз маў ляць. Таму ма ла са рам лі вых жан чын, ня ма не да хо пу ў пуб ліч ных жан чы нах (1565) 19. Але заў ва жым, што сам Ва ты кан не быў узо рам ма раль нас ці. На ват дзіў на, што жан чы ны ВКЛ вык лі ка лі та кую рэ ак цыю нун цыя. М а р а л ь н ы с т а н на с е л ь н і ц т в а вы к л і к аў на р а к а н н і ў п р а т э с т а н т аў. А н д р эй Ф ры ч М а д р эў ск і 20 п ры к ры т ы ц ы г р а ма д ск а г а л а д у Р э ч ы П а с па лі тай шмат ува гі звяр нуў на ма раль ны воб лік на сель ні цтва. Лі чыў, што цно ту трэ ба вы хоў ваць з дзя цін ства. Пры чым вы ха ван не дзяў чынак і хлоп чы каў па він на іс ці асоб на, асаб лі ва ў пад лет ка вы пе ры яд, к а л і па ч ы на е ц ца ц і к а в а сц ь да с ек с у а л ь на г а ж ы ц ц я: A n a y w ię c ey t e go się strzedz, aby mię dzy dziew czę ta mi chło pię ta nie prze by wa ły, a zwłaszcza gdy iuż z dzie ciń stwa abo z chło pię ce go wie ku wy ras ta ią, bo ten wiek z p r z y ro d z e n ia k u p o ż ą d l i wo ś ci cie le s ney ba r d z o ie st sk lon ny, a z w y cz a ie y ko cha nia ich po żąd li we, do któ rych się w onym wie ku za pa la ią, nie ma ią żad ne go roz sąd ku ucz ci woś ci, nie mo gą być dob re y ros tą w nich z la ty, tak iż w dal szym wie ku trud no iuż by wa przes tać abo się odu czyć. Дзяцей не аб ход на пры ву чаць да пра цы, на ву кі, пры стой ных гуль няў, а не рас пус ных, ву чыць рэ лі гіі, быць ім пры кла дам у пры стой нас ці. Асуджаў ся стыль вы ха ван ня дзя цей вя лі кіх па ноў, якія га ду юц ца ў пяшчо це, р а с п ус це, ба в я ц ца т а н ца м і, л ю т н я й, р а с п ус н ы м і пе с н я м і, ма юц ь 17 А. Баг да но віч, Пе р е ж и т к и д р е в н е г о м и р о с о з е р ц а н и я б е л о р у с о в. Э т н о г р а ф и че ский очерк, Грод на 1895, рэп рынт, Мінск 1995, с ; І. Ю. Яго ра ва, Ру сал ля з Ра дзі ві лаў ска га ле та пі су, Пом ні кі гі сто рыі і куль ту ры Бе лару сі, 1982, 2, c ; Э. Зай коў скі, С а к р а л ь н а я п р а с т о р а с е к с у а л ь н а г а ж ы ц ц я я з ыч н і к а ў, [у:] Terra Alba, t. 2, c Н. Сліж, Сек су аль нае жыц цё шлях ты Вя лі ка га кня ства Лі тоў ска га ў XVI - XVIІІ стст., [у:] Terra Alba, t. 2, c [ E. Re k a cz e w s k i], Re la cye n u n c y u s z ó w apos tol skich i in nych osób o Pol s ce od roku 1548 do 1690, t. 1, Ber lin Poz nań 1864, s А на л і з і н т э лек т у а л ь на й спа д ч ы н ы А н д рэя Ф ры ча Ма д рэў ск а г а гл.: Pa ń st wo i Spo łe czeń stwo, 2003, 3: An d rzej Frycz Mod rzew ski w 500. rocz ni cę uro dzin; U. Augustyniak, An d r ze ja Fr y c za Mo d r ze w sk ie go prog ra m n a p ra w y sp o łe c ze ń st wa i pań stwa, [w:] KSAP. XX lat, red. H. Sam so no wicz, War sza wa 2010, s

85 шмат слуг і ежы. Для за ха ван ня ма раль нас ці ў гра мад стве ра і ла ся аб раць у кож ным па ве це да зор цаў за шлю бам, якія па він ны бы лі назі р а ц ь з а па в о д зі на м і м у ж а і жон к і: ц і не к а н т а к т а в а л і з па да з р о н ы м і ( р а с п ус н ы м і) а с о ба м і, п ры с т ой на ж ы л і, не бі л і ся, к а х а л і і да па ма г а л і, не р а з в о д зі л і ся 21. Ідэі кні гі не бы лі рэ а лі за ва ны і сам твор лі чыў ся заба р о не н ы м, б о к ры т ы к а в аў к а т а л і ц ы зм. За ха ван не цно ты да шлю бу дзяў чы най ста ла важ ным ма раль ным пат ра ба ван нем у XVIІ ст. На гэ тым на ват ста лі ак цэн та ваць ува гу ў ка зан нях. Цно та бы ла пад ахо вай сва я коў: баць ка, ма ці, бра ты і апек у н ы а ба в я з а н ы бы л і п ры в е с ц і д з я ў ч ы н у да ш л ю бу ў ч ыс ц і н і 22. Нават у ма стац кай лі та ра ту ры ак цэн та ва ла ся ўва га на даш люб най чысц і н і н я в е с т ы 23. Як вы ні кае з пры ма вак 24 ц но це т а к с а ма сп ры я л а а д сут насць аду ка цыі: Kto ra czy ta, śpie wa, gą dzie, z tey rzad ko cnot li wa b ę d z ie, а а д с у т на сц ь с а р а м л і в а с ц і п ры в о д зі л а да яе зг у бы: Nie w ia s t a, któ ra wstyd stra ci, pręt ko się z niec no tą zbra ci 25. Вя ноў ныя за пі сы, якія ат рым лі ва ла жан чы на ад му жа пас ля шлюбу за ўне се ны па саг на 1/3 не ру хо май ма ё мас ці, ча сам ут рым лі ва юць вы к а з в а н н і, ш т о в е на ат ры ма на з а до б р о е и ц но т л и в о е з а хо в а не 26. Ар э с т Л я ві ц к і вы к а з аў ме р к а в а н не, ш т о т а к а д зна ча л а ся да ш л ю б на я 21 К н і г а б ы л а н а д р у к а в а н а ў жо п а с л я с м е р ц і аў т а р а п р ы п а д т р ы м ц ы К р ы ш т а ф а Мо н ві д а Д а р а г а с т а й с к а г а ў Ло с к у. Я н а м а е д а ч ы н е н н е н е т о л ь к і д а По л ь ш ч ы, а л е і д а ўс ё й Р э ч ы П а с п а л і т а й. К н і г а п р а д с т аў л я е в ы р а з н а п р а т э с т а н ц к і я п о гля ды на гра мад ства. Бы ла на пі са на ў 1553 г. A. Fricz Mod rzew ski, O p o p r a w i e Rze czy pos po li tey księ gi czwo re. Pier w sze O Oby cza ioch. Wto re O Sta tu cie. Trzecie O Wo y nie. Czwar te O Szko le, Łosk 1577, s v, 31v-36v. 22 M. Ginkiewicz, K a z a n i e na p o g r z e b i e dob rey p a m i ę c i Jey Mości Paney Pani Zofiey z druc ka Lu bec kiey Pawłowey L a s k o w s k i e y, Wil na F. Andreini, B o h a t y r S t r a s z n y. Z w ł o s k i e g o n a łáciń ski, z łáciń skie go na pol ski ięzyk przetłuma czo ny. Przez Krzysz to fa z Pie kar Pie kar skie go, Wo y skie go Wo iewodztwa Brze skie go, Kra ków 1695, s П р ы м аў к і с а б р а н ы я C а л а м о н а м Р ы с і н с к і м м а ю ц ь н е п а с р эд н а е д а ч ы н е н н е д а т э р ы т о р ы і ВК Л. М н о г і я з і х у ж ы в а ю ц ц а і з а р а з н а Б е л а р у с і. П р ы в е д з е н ы я н а м і п р ы к л а д ы п р ы м а в а к п а д к р э с л і в а ю ц ь т а г а ч а с н а е с т аў л е н н е д а п р а б л е м ма ра лі і ген дэр ных ад но сін. Лі та ра ту ру па тэ ме гл.: П. В. Шейн, Ма т е р и а л ы дл я и з у ч е н и я б ы т а и я з ы к а р у с с ко г о н а с е л е н и я С е в е р о -З а п а д н а г а к р а я, т. 2, Санкт-Пе тер бург 1893, c ; І. Я. Ле пе шаў, М. А. Якал цэ віч, Тлу мач а л ь н ы с л о ў н і к п р ы к а з а к, Грод на 2011; R. Grześ ko wiak, Przysłowia są ja ko by s z p i k i e m n i e ja k i m bys t re go r o z u m u... Ni e z n a n e w y d a n i e P r z y p o w i e ś c i p o l s k i c h, od So lo mo na Ry siń skie go zeb ra nych, dwa ty sią ca i dwieś cie z ro ku 1621, [w:] Sarmac kie the at rum, t. VII: W k r ę g u r o d z i n y i p r y w a t n o ś c i, red. M. Jarczykowa, R. Ry ba, Ka to wi ce 2014, s Pro ver bio rum Po lo ni co rum..., p. D 3, cen tu ria 7:20; cen tu ria 11: Н а ц ы я н а л ь н ы г і с т а р ы ч н ы а р х і ў Б е л а р у с і (д а л е й: Н ГА Б), К МФ -18, с п р. 34, арк. 139 адв.; НГАБ, ф. 1785, воп. 1, спр. 5, арк

86 цнат лі васць ня ве сты, а пры ве нак да ра ван не за яе за ха ван не для м у ж а. Му ж ч ы н ы а фа р м л я л і па да ру н к і ў а б р а да в а н ы х л і с т а х 27. Тое ж са мае ад зна чыў Міт ра фан Доў нар -За поль скі, пры во дзя чы прык лады са звы ча яў ін шых на ро даў. Ад жа ні ха ня ве ста ат рым лі ва ла па дару нак ра ні цай, пас ля пер шай но чы з му жам, так са ма да да ва ла ся ўдові на част ка. Ра ніш ні і ўдо він па да рун кі ме лі ад но і тое ж па хо джан не пла та за дзя воц касць 28. У вя ноў ных за пі сах згад ка пра за піс ве на з а ц но т л и в о е з а хо в а не, б ол ьш на г а д в а е ўс т а л я в а н у ю ф о р м у л у, ч ы м дэк ла ра цыю, што ня ве ста вый ш ла за муж цнат лі вай. Па нор мах пра ва ж а н ч ы на па ві н на бы л а ся б е п ры с т ой на па в о д зі ц ь, а ле а д м ыс ло в а г а ар ты ку ла з пат ра ба ван нем пра за ха ван не цнат лі вас ці не бы ло 29. У с у в я зі з бі я л а г іч н ы м і а с а б л і в а с ц я м і це л а ж а н ч ы на зна хо д зі л а ся ў скла да най сі ту а цыі. Па ру шэн не ня він нас ці ме ла фі зіч ныя зна кі раз рыў плеў кі, а ў гор шым вы пад ку ця жар насць. У муж чын не бы ло т а к і х п р а б лем, т а м у с ек с у а л ь н ы я да ч ы нен н і да ш л ю бу я н ы з аў с ё д ы маг лі са бе да зво ліць. Тым больш, што гра мад ства да гэ та га ста ві лася з тры ван нем. У ВКЛ, як і ў еў ра пей скіх кра і нах, дзей ні ча лі падв о е н ы я с т а н да р т ы. То е, ш т о бы ло да з в о ле на м у ж ч ы не, з а ба р а н я л а ся ж а н ч ы не. Н я гле д з я ч ы на з а ба р о н ы на да ш л ю б н ы с екс, е ў р а пе й ск і я к ры н і ц ы фі к с у юц ь ш л ю бы з ц я ж а р н ы м і ж а н ч ы на м і 30. Сек су аль ныя ста сун кі ў шлю бе. З пун к ты гле джан ня рэ лі гіі закон н ы м і і на т у р а л ь н ы м і л і ч ы л і ся с ек с у а л ь н ы я с т а с у н к і ў ш л ю б на й па ры. А д мо в а ў с ек с е па р т нё ру л і ч ы л а ся г р а хом 31, а бл у д у не а б ходна бы ло паз бя гаць 32. Ін тым нае жыц цё па чы на ла ся пас ля вян чан ня і вя сел ля. Пер шы сексу аль ны кан такт ад бы ваў ся ў пэў ным сэн се пуб ліч на. У пер шы вясель ны ве чар па ру вя лі ў ло жак, і пра во дзіў ся аб рад пак ла дзі ны. Гэ та важ ны эле мент у лан цу гу шлюб ных аб ра даў. Па сут нас ці ён па каз ваў 27 О. Ле виць кий, Сім я і по бут ук раїн ців у XVI ст., [у:] На п е р е л о м і. Д р у г а п о л о ви на XVI ст., Ки їв 1994, c М. В. Дов нар-за поль ский, Б е л о р у с с к а я с в а д ь б а в к ул ь т у р н о - р е л и г и о з н ы х п е ре жит ках, [у:] Ис с ле до ва ния и стат ьи, т. 1: Эт ног ра фия и со ци о ло гия, обычн о е п р а в о, с т а т и с т и к а, б е л о р у с с к а я п и с ь м е н н о с т ь, Ки ев 1909, c Пад ра бяз ней пра ве на і вя ноў ныя за пі сы гл.: Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і п а з а ш л ю б ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ у ХVI-ХVIІ стст., Сма ленск 2015, c L. Stone, The Fa mi ly, Sex, and Mar ria ge in En g land, , New York Ha ger s town San Fran cis co Lon don 1977, s , ; M. In g ram, Church co urts, sex and mar ria ge in En g land, (Past and pre sent pub lica tions), Cam b rid ge 1987, p С о б р а н и е п р и п а д ко в к р а т ко е, Суп расль 1722, c. 85 адв.; Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і па заш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c Л. Зи за ний, С и я к н и г а г л а г о л е м а я К а т и х и с и с, [Моск ва] 1627, c

87 а с ноў н у ю м э т у з а к л ю ч эн н я ш л ю бу с ек с у а л ь н ы я с т а с у н к і і п р а ц я г ро ду. Па ла вы акт за ма цоў ваў шлюб і ра біў яго кан чат ко ва здзей с неным. Пры чым гэ та на бы ва ла гра мад скае зна чэн не, бо пры сут ні ча ла пры про ва дах уся гра ма да. Гэ ты аб рад ад бы ваў ся на ват пры шлю бе кі раў ні коў дзяр жа вы. На вя сел лі вя лі ка га кня зя лі тоў ска га Жы гі монта Аў гу ста і чэш скай ка ра ле вы Аль ж бе ты пак ла дзі ны бы лі пра ве дзены на на ступ ны дзень пас ля яе ка ра на цыі 17 мая 1543 го да 33. Звы чай меў мес ца і на су час най тэ ры то рыі Ук ра і ны 34. Ш л я хе ц к і я па к л а д зі н ы с у п р а в а д ж а л і ся спе ц ы я л ь н ы м і д л я г э т а г а вы па д к у п р а мо в а м і: з а п р а ш эн не па н н ы ў ло ж а к, а д да в а н не па н н ы ў ло жак, па дзя ка за пан ну ў лож ку, па дзя ка за доб рае вы ха ван не, ад каз на па дзя ку 35. У прось бе аб пан не ўва га на да ва ла ся не толь кі ка хан ню. З яе мож на зра зу мець, што ло жак гэ та мес ца, дзе пе ра ма га ла кахан не. У ім здзяй с ня ла ся біт ва, дзе ак тыў ную ро лю меў муж чы на. Та м ён ат ры м л і в аў до к а з ц но т ы 36. Заў ва жым, што ў пра мо вах ня ма ад к ры та га апі сан ня сек су аль ных ста сун каў. Усё пе ра да ец ца праз усл аў лен не ш л ю бу, ж а н і х а і н я в е с т ы. У б е л а ру ск а й на р од на й т р а д ы ц ы і пак ла дзі ны ме лі не менш важ нае зна чэн не. Уве ча ры шлюб ную па ру суп ра ва джа лі да ка мо ры з пес ня мі і жар та мі на сек су аль ную тэ му 37. Н а й б ол ьш і н т эн сіў н ы пе ры я д д л я с ек с у а л ь н ы х с т а с у н к аў бы ў у пе р ш ы я ме ся ц ы ш л ю бу 38. Ад па ры ча ка лі наш чад каў і ча ста пер шая ця жар насць на сту па ла ў пер шы год су мес на га жыц ця. Ад нак гэ ты б ок ж ы ц ц я п р а к т ы ч на сх а в а н ы ў да к у мен т а х. У ся ме й н ы х х р о н і к а х зна хо дзім толь кі ін фар ма цыю пра на ра джэн не дзя цей, іх шлю бы. Аб ме ж а в а н н і ў і н т ы м н ы м ж ы ц ц і ся м і на к л а да л і фі зі я л а г іч н ы я а с а б л і в а с ц і. С т а с у н к і па м і ж м у ж ч ы на м і ж а н ч ы на й не зд з я й с н я л і ся па д ча с ц я ж а р на с ц і, мен с т ру а ц ы і 39, х в а р о бы. П а п ры ч ы не х в а р о бы 33 По л н о е с о б р а н и е р у с с к и х л е т о п и с е й (д а л е й: ПСРЛ), т. 35: Ле т о п и с и б е л о р у с с ко -л и т о в с к и е, Моск ва 1980, c О. Ле виць кий, Сім я і по бут ук раїн ців у XVI ст., c M. Tręb ska, S t a r o p o l s k i e s z l a c h e c k i e o r a c je w e s e l n e. G e n e o l o g i a, o b r z ę d, ź r ó d ł a, War sza wa 2008, s НГАБ у Грод не, ф. 1663, воп. 1, спр. 426, арк. 2, адв., 3 адв. 37 Прык ла ды жар таў лі вых спе ваў з эра тыч ным пад тэк стам гл.: М. Ф. Фе да роўскі, Люд бе ла ру скі, Мінск 1991, c Апі сан не аб ра ду ка мо ры гл.: Труд ы э т н о г р а ф и ч е с ко - с т а т и с т и ч е с ко й э кс п е д и ц и и в З а п а д н о - р у с с к и й к р а й, с н а р я ж ё н н о й и м п е р а т о р с к и м г е о г р а ф и ч а с к и м о б щ е с т в о м. Юг о - з а п а д н ы й о т д е л, т. 4: О б р я д ы: р о д и н ы, к р е с т и н ы, с в а д ь б а, п о х о р о н ы, cобр. П. П. Чувин ский, Санкт-Пе тер бург 1877, c Н. Сліж, Шлюб ныя і па заш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c Michalonis Lituani, De mo ri bus t a r t a r o r u m, li t u a n o r u m et mos cho rum frag mi na X, m u l t i p li c i his to ria referta, Ba sil lae 1615, s. F. 27; М. Лит вин, О нра вах та тар, л и т о в ц е в и м о с к в и т я н, Моск ва 1994, c

88 Яд ві га Юр еў на На сі лоў ская не маг ла за да во ліць сек су аль ныя пат рэбы му жа Гры го рыя Юр е ві ча Ос ці ка. Ён знай шоў са бе ка хан ку. Жон ка да ве да ла ся пра здра ду. У вы ні ку яны раз вя лі ся (1566) 40. У ся мей ным жыц ці секс меў важ нае зна чэн не. Праз яго здзяй с няла ся прак рэ а тыў ная фун к цыя сям і. Гэ та быў адзі ны маг чы мы шлях для на ра джэн ня дзя цей. Да та го ж на яў насць ста ла га пар т нё ра да ва ла маг чы масць зняць сек су аль нае нап ру жан не. На ват ка лі ў гра мад стве не дэк ла ра ва ла ся ад к ры та важ насць ін тым на га жыц ця, то гэ та ра зуме л а ся. Ме с цы дл я с т а с ун ка ў. У пер шую чар гу як мес ца для сек су аль ных ста сун каў вар та зга даць дом. Так як у ВКЛ у той час бы лі ча ты ры сез о н ы, т о ў х а лод н ы пе ры я д д л я ш л ю б н ы х і па з а ш л ю б н ы х к а н т а к т аў па мяш кан ні ме лі важ нае зна чэн не. Дом гэ та шмат фун к цы я нальная па бу до ва. Ка неч не, не маг чы ма сцвяр джаць, што ён бу да ваў ся выключ на для та го, каб там зай мац ца сек сам. Мес цы для пра жы ван ня ўлад коў ва лі ся ў ад па вед нас ці са ста ту сам і за мож нас цю. Шля хец кі ма ён так уяў ляў са бой цэ лую гас па дар чую сі стэ му, якая скла да ла ся не толь кі з до ма 41. Пры і м зна хо д зі л і ся к у х н я, п я к а р н я, сыр нік, стай ня, бро вар, лаз ня і інш. Мы не вык лю ча ем маг чы масць вы ка ры стан ня гэ тых бу дын каў не па прыз на чэн ню. У ас ноў ным шляхе ц к і я ма ён т к і бу да в а л і ся з д р э в а, а д на к бы л і і м у р а в а н ы я з а м к і ( М ір, Н яс ві ж, Га й ц ю н і ш к і і і н ш.) 42. У су вя зі з па лі тыч най дзей нас цю шляхта ме ла да мы ў га ра дах. Ад нак яны ад роз ні ва лі ся ад ма ён т каў. У сув я зі з а б ме ж а в а на й г а р а д ской п лош ча й у і х бы л і т ол ь к і не а б ход н ы я па бу до вы: не вя лі кі дом, стай ня, ва зоў ня, кух ня НГАБ, КМФ-18, спр. 262, арк адв. 41 За ха ва ла ся шмат ін вен та роў за пе ры яд XVI -XVІI стст. Яны даз ва ля юць уявіць вы гляд шля хец ка га ма ён т ка. Ак ты, из да ва е мые Ви лен скою ар хе ог ра фич е с ко ю ко м и с с и е ю (д а л е й: АВАК), т. 14: Ин в е н т а р и и м е н и й X V I - г о с т о л е т и я, Виль на 1888; АВАК, т. 25: Ин в е н т а р и и р а з г р а н и ч и т е л ь н ы е а к т ы, Виль на Г і с т о р ы я б е л а р у с к а г а м а с т а ц т в а, т. 1: Ад с т а р а ж ы т н ы х ч а с о ў д а п е р ш а й п а л о в ы X V I с т., Мінск 1987, c ; Г і с т о р ы я б е л а р у с к а г а м а с т а ц т в а, т. 2: Дру гая па ло ва XVI ст. ка нец XVIІІ ст., Мінск 1988, c ; В. У. Шаблюк, Ф е а д а л ь н ы я с я д з і б ы X V I -X V I I I с т с т. Ве р х н я г а Па н я м о н н я, [у:] По м н і к і ма стац кай куль ту ры Бе ла ру сі, Мінск 1994, c ; ён жа, Сель скія па сел і ш ч ы Ве р х н я г а Па н я м о н н я: X І V-X V I I I с т с т., Мінск 1996, c ; Lietuvos a r c h i t e k t ū r o s i s t o r i ja, t. II: Nou XVII a. Pradžios iki XIX vi du rio, Vil nius 1994, p ; Ю. Бо хан, А. Скеп ян, По быт фе а да лаў Вя лі ка га Кня ства Лі тоўска га ў XV ся рэ дзі не XVII ста год дзя, Мінск 2011, c Н. Сліж, Га р а д з е н с к і я п а д в о р к і ў X V І І с т., [у:] Га р а д з е н с к і п а л і м п с е с т Дз я р ж а ў н ы я і с а ц ы я л ь н ы я с т р у к т у р ы. X V І-Х Х с т., рэд. А. Ф. Сма лян чук, Н. У. Сліж, Мінск 2011, с

89 Пла ні роў ка до ма і яго ўнут ра нае ўбран не не пас рэд ным чы нам зале жа ла ад ста ту су ро ду і яго фі нан са вых маг чы мас цей. Ён меў прызна чэн не не толь кі для пра жы ван ня, але і для дэ ман ст ра цыі мес ца і ро лі ро ду ў гра мад стве. Боль шае мес ца тут зай ма ла пуб ліч ная прасто ра прыз на ча ная для пры ё маў і спа жы ван ня ежы. Ад па чы валь ні (ка мо ры) ад во дзі лі ся да лей шыя па коі. Яны бы лі знач на мен шыя. У іх маг лі зна хо дзіц ца ша фы, куф ры, печ, стол, крэс лы, ла вы, ло жак. Адпа чы валь ні маг на тэ рыі аз даб ля лі ся да ра гі мі шпа ле ра мі і апо на мі, дыв а на м і, к а р ц і на м і і а б р а з а м і 44. У с у в я зі з не бяс пе к а й а д па ж а р аў у г а р а да х і м к н у л і ся сп ры я ц ь бу да в а н н ю м у р а в а н ы х да моў, а д на к да м і на в а л і д р аў л я н ы я 45. Асаблі вас ці за бу до вы та га час ных га ра доў доб ра бач ны на гра вю рах Гар од н і А д эл ь г аў з е р а -Ц юн д т а ( ), Ві л ь н і (1583), Коў на Та ма ша Ма коў ска га (1600) і інш. Мяш чан скае сас лоўе ўлад коў ва ла свае да мы ў з а ле ж на с ц і а д з а мож на с ц і. Б а г а т ы я м я ш ча не ў по бы це пе р а й ма л і эле мен ты шля хец кай куль ту ры. На пры клад, дом бе рас цей ска га бурм іс т р а С т а н іс л а в а Б а б р оў ск а г а не с а с т у паў до м у з а мож на й ш л я х т ы. Ён быў му ра ва ны, меў два па вер хі. Асоб ны па кой быў ад ве дзе ны пад а д па ч ы в а л ь н ю 46. М я ш ча не ся р эд н я й з а мож на с ц і бу да в а л і да м ы з не каль кі мі жы лы мі па мяш кан ня мі, каб ад но з іх ад вес ці пад ад па чываль ню. У га ра дах бы лі роз ныя па бу до вы, роз на га ўзроў ню кам форту 47. Бы лі на ват са мыя бед ныя да мы, якія на зы ва лі ха лу па. Па коі і, на ват, ку ты зда ва лі ся ў арэн ду. У та кіх да мах бы ла вя лі кая кан цэн т ра цыя лю дзей і ма лая пры ват ная пра сто ра. Ся л я н ск і я да м ы бы л і з бу да в а н ы з д р э в а, ме л і д ву х к а ме р н у ю (х а т а і с е н і) ц і т р ох к а ме р н у ю (х а т а, с е н і і к а мо р а) п л а н і р оў к у 48. Гэ та азна ча ла, што шлюб най па ры прак тыч на не бы ло мес ца для ін тым най п р а с т о ры. У а д н ы м па м я ш к а н н і м яс ц і л і ся д з е ц і, с у ж эн ц ы, св а я к і. Для ста сун каў трэ ба бы ло ча каць па куль усе за снуць, ці сы хо дзіць у г а с па да р ч ы я па бу до вы, а ў цёп л ы пе ры я д мож на бы ло вы к а ры с т а ц ь лю бое бяз люд нае мес ца. 44 АВАК, т. 20: А к т ы, к а с а ю щ и е с я г о р о д а В и л ь н ы, Виль на 1893, c. 136; Ю. Бо хан, А. Скеп ян, По б ы т ф е а д а л а ў, c Lietuvos architektūros istorija, t. II, p Н. Сліж, Та с т а м е н т б е р а с ц е й с к а г а б у р м і с т р а С т а н і с л а в а Б а б р о ў с к а г а, 1639 г., Bi a ł o r u s k ie Z e s z y t y H i s t o r ycz n e / Б е л а р у с к і г і с т а р ы ч н ы з б о р н і к, 2014, 42, c. 13, І н в е н т а р ы г а р а д с к і х д а м оў г л.: D. Fr ick, Wil nia nie. Żywo ty s i e d e m n a s t o w i e c z n e, War sza wa 2008, s , , ; Н. Сліж, Га р а д з е н с к і я п а д в о р к і ў XVІІ ст..., c П. Одэр борн, Пр а ў д з і в ы і г р у н т о ў н ы а п о в е д п р а в е р у р у с а ў, c ; В. У. Шаб люк, С е л ь с к і я п а с е л і ш ч ы Ве р х н я г а Па н я м о н н я, c

90 Тр а д ы ц ы й на ме с ца м у до ме д л я с ек с у а л ь н ы х з а ба в аў бы ў ло ж а к. Гэ та бы ло ад но з мес цаў ста сун каў ка хан каў За феі Ра дзі ві лаў ны і слуг і яе м у ж а С т а н іс л а в а Ты м і н ск а г а 49. Ас а б л і в а с ц і змен вы гл я д у г э т а г а ты пу мэб лі ў пе ры яд ХVI-ХVIІ стст. да во лі цяж ка пра са чыць. За хава ла ся не так шмат вы яў. Ло жак слу жыў роз ным лю дзям: хво рым, па м і р а ю ч ы м, а д па ч ы в а ю ч ы м. С хе ма т ы ч на ён па к а з а н ы на і ко на х На ра джэн не Ма ці Бо жай (1649 і гг.) 50, на вы я вах на стэле ў Фар ным кас цё ле ў Га род ні, якія пры све ча ны цу дам ажыў лен ня Ю з а фа Ты м і н ск а г а, вы л я ч эн н я А н д р эя К а т о ві ча, Б а р ба ры С а пе ж а н к і і Кан стан цыі Ва дын скай (ка нец ХVIІ ст. па ча так ХVІ IІ ст.) 51. Як вы ні кае з кар цін і ін вен та роў лож кі бы лі драў ля ныя, ме лі роз нага ві ду спін кі. Іх ас но вай бы ла вы со кая плат фор ма, што на да ва ла ім т ры в а л а сц ь. Лож к і бы л і я к п ры в а з н ы я, т а к і вы р а б ле н ы я м яс цо вы м і р а ме с н і к а м і 52. У ХVIІ ст. ся род шлях ты і за мож ных мяш чан на бы вае па пу ляр насць ло жак з на мё там, які за ма цоў ваў ся на ча ты рох слу пах. З а с ло на р а бі л а ся з к а ш т оў на й т к а н і н ы: шоў к, а к с а м іт і і н ш. 53 Та кі ложак да дат ко ва ства раў пры ват ную пра сто ру для муж чы ны і жан чыны: зас ла няў ад не ча ка ных по зір каў. Да та го ж ён ут ва раў пры ем ную і н т ы м н у ю ат ма с ф е ру. Да лож ка да да ва л і ся не аб ход н ы я п ры на леж на с ц і: па д у ш к і, п я ры н ы (ве р х н я я і н і ж н я я), коў д ры, на ва лач к і, п рос ц і н ы. Па с цел ь на я бя л із на ра бі ла ся з роз ных тка нін (да мат ка най, шаў ко вай і інш.), маг ла аз дабляц ца ка рун ка мі і вы шыў кай 54. Пра на яў насць пас це лі і лож ка згад ваец ца ў мяш чан скіх да ку мен тах 55. У ін вен та ры ма ё мас ці за 1651 г., якая за ста ла ся пас ля Лаў ры на Клі чэў ска га згад ва лі ся два лож кі: ло жак мужчын скі (36 гро шаў лі тоў скіх) і ло жак з вер хам (24 гро шаў лі тоў скіх) 56. Ся род рэ чаў, апі са ных пас ля смер ці ві лен скай мяш чан кі Ана ста сіі Віт 49 A. Saj kow ski, Opo wieś ci mis jo na rzy, kon k wis ta do rów, piel g rzy mów i in nych świat a c i e k a w y c h, Poz nań 1991, s Гл.: Іка на піс Бе ла ру сі ХV-ХVIIІ стст., Мінск 1992, iл. 17, Н. Сьліж, Ла ва ў кап лі цы Ма ці Бо жай Сту дэн ц кай у фар ным кась цё ле Га родні, Ar che. Дру гая Га род ня, 2010, 1-2, c , 75, 76, 87-89, Ю. Бо хан, А. Скеп ян, По б ы т ф е а д а л а ў, c M. Bartkiewicz, Odzież i wnęt rza do mów miesz czań skich w Pol s ce w dru giej poło wie XVI i w XVII wie ku, Wroc ław War sza wa Kra ków Gdańsk 1974, s D. Frick, Wil nia nie, s XVII a. vi du rio Maskvos o k u p a c i jo s Li e t u v o je š a l t i n i a i, t. I: m. Vil n i a u s mies to ta ry bos kny ga, su darė E. Me i lus, Vil nius 2011, p. 162, 230, 266, 345, 362; Н. Сліж, Та с т а м е н т б е р а с ц е й с к а г а б у р м і с т р а С т а н і с л а в а Б а б р о ў с к а г а, c. 13, Lietuvos valstybės istorijos archyvas, f. 23, ap. 1, b. 1 (SA 5096), l. 515,

91 коў скай у 1684 г., бы лі два лож кі: ду бо вы без на мё та (5 фла рэ наў) і сасно вы на ад ну асо бу (2 фла рэ ны). У до ме Аль ж бе ты Юсе ві чоў ны быў вя л і к і ма л я ва н ы ло жа к (1682) 57. Ад нак чым за мож ней бы лі гас па да ры, тым больш якас ная і ба га тая тка ні на бы ла на лож ках. Ад нак у якас ці лож каў маг лі вы ка ры стоў ваць шы ро кія ла вы ці тапча ны з 2-4 до шак, на якія кла лі ся сен ні кі, пя ры ны, коў д ры. На дзень г э т ы я к а н с т ру к ц ы і р а з бі р а л і ся. А к р а м я т а г о і х вы к а ры с т оў в а л і д л я гас цей, бо мець да дат ко выя лож кі ў ха це не заў сё ды бы ло маг чы ма 58. Бя ліз на пра ла ся і мя ня ла ся, але як ча ста гэ та ад бы ва ла ся ў да ку ментах не згад ва ец ца. У ХVI-ХVIІ стст. за ма ца ва ла ся тры ва лая тра ды цыя ўклю чаць у пасаг пры на леж нас ці да лож ка. На пры клад, яны пе ра ліч ва лі ся ў па саг у ш л я х ц я на к Га н н ы Ра г а з я н к і (1562), Н а с т а с сі А да мо ві чаў н ы (1614), Бар ба ры Сын коў скай ( я гг.) і інш. 59, м я ш ча н к і Б а р ба ры Я к у баў н ы Ме д з е ш эў ск а й (1675) 60, дач к і г а с па да р ск а г а к а в а л я М і к а лая Яно ві ча 61. Ло жак меў важ нае зна чэн не для су жэн цаў. У пэў ным сэн се гэ та бы ла тэ ры то рыя жан чы ны, якую важ на бы ло мець у па радк у, ч ыс ц і н і і п ры г о ж ы м а з да б лен н і. Та м у бы ло а б с а л ю т на на т у р а л ь на да ваць у па саг рэ чы для лож ка. У ло жа к к ла л і ся а п ра н у т ы м і. Д л я г э т а г а бы л і спе ц ы я л ь н ы я нач н ы я ка ш у л і. Жа н ч ы н ы ча с т а ат ры м л і ва л і і х у па са г 62. Доў г і я са роч к і а п рана лі на ноч муж чы ны. Пад час рап тоў най жар с ці муж чы ны і жан чы ны не заў сё д ы ра с п ра на л і ся, а а г а л я л і не аб ход н ы я ча с т к і це ла. Тра д ы ц ы я спаць у воп рат цы бы ла і ў ін шых кра і нах. Ка лі ве рыць дзён ні ку Яна Хры за сто ма Па ска, то ў Поль ш чы на ват жон кі пе рад му жам не ага лялі ся пе рад сном. Та му яго моц на здзі ві ла ў Да ніі нор ма спяць го лы мі. Гэ та не лі чы ла ся со ра мам, бо Бог та кі мі ства рыў лю дзей (1658) 63. Ад нак сек су аль ныя да чы нен ні ме лі мес ца не толь кі ў лож ку. Кажу чы су час най мо вай, у той час бы лі ама та ры эк ст рэ маль на га сек су і зай ма лі ся гэ тай спра вай там, дзе іх аха пі ла жарсць. Раз на стай насць 57 D. Frick, Wil nia nie, s. 205, Ю. Бо хан, А. Скеп ян, По б ы т ф е а д а л а ў, c. 124, Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і п а з а ш л ю б н ы я с т а с у н к і ш л я х т ы ВК Л, c , 488, , 514, НГАБ, ф. 1761, воп. 1, спр. 2, арк Ін фар ма цыя пра па саг па хо дзіць са скар гі гас па дар ска га ка ва ля Мі ка лая Янові ча на гас па дар ска га ба я ры на Мар ці на Паш ке ві ча, зя ця, з пры чы ны знік ненн я д ач к і а д з н а ч а н а (1539). АВАК, т. 17: А к т ы Г р о д н е н с ко г о г р о д с ко г о с у д а, Виль на 1874, c Н. Сліж, Шлюб ныя і па заш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c. 503, Pa m i ę t n i k i Ja n a C h r y z o s t o m a Pa s k a, wyd. E. Ra czyń ski, Poz nań 1836, s

92 мес цаў для су стрэч бы ло ўлас ці ва ка хан кам. Яны зай ма лі ся сек сам пры лю бой маг чы мас ці. Гэ та маг ло ад бы вац ца днём, а не аба вяз кова ноч чу, бо пры на яў нас ці су жэн ца знач на прас цей бы ло знай с ці час у дзень. За фея Ра дзі ві лаў на і яе ка ха нак Ста ніс лаў Ты мін скі был і з аў в а ж а н ы ў па коі г а с па д ы н і, св я т л і ц ы, к а мо ры Ты м і н ск а г а, до ме Б. Паў ла вай (1607) 64. Пад час па мі нак па жон цы Вой це ха Га лім ска га ў б е р а с це й ск і м д в а ры З а ф еі Ч а хо ві чаў н ы, жон к і ві лен ск а г а ча ш н і к а Да ні э ля На ба роў ска га, Аль ж бе та Шчу па коў на здра дзі ла му жу, бер а с це й ск а м у р а д ц ы Лу к а ш у П а ма р а н ск а м у з ча л я д н і к а м Га л і м ск а г а Янам Вяр біц кім на га рыш чы (1640) 65. Жон ка Ма ты са Ёдэш кі Ган на ся р од б е л а г а д н я к а х а л а ся з ча л я д н і к а м па ру ч н і к а ў ск ле пе (1658) 66. У су до вай спра ве су праць дач кі га ра дзен ска га ка та Мар ці на За гурска га Ра і ны ад зна ча ла ся, што яе ба чы лі з жы дам Шым кам Ха і мо вічам пад груш кай у по лі, якое на ле жа ла кас цё лу св. Мі ка лая, у кар ч ме за Нё ма нам, на пры ро дзе за Нё ма нам (1668) 67. Абое бы лі ў шлю бе і, ка неч не, не маг лі вы ка ры стоў ваць свае да мы для спат кан ня. А ле там бы ло доб рае над вор е і лю біц ца мож на бы ло паў сюль, га лоў нае да лей ад люд скіх ва чэй. Ад нак вы пад ко выя свед кі заў ва жы лі ка хан каў. Я к вы н і к а е з на р од на г а фа л ь к ло ру ў ся л я н т а к с а ма а д бы в а л і ся с т а сун кі на пры ро дзе: Ку ды мя не па вя дзеш, Та к у ю м а л а д у ю? На п а п о в у се н а ж а ц ь, Т ра в у з е л я н у ю 68. А ма мач ка, мель нік, Па вёў мя не ў ель нік, І стаў ён ва ра жыць: Ку ды мя не па ла жыць? А нож ка мі к да рож ца, Га лоў каю к бя роз ца A. Saj kow ski, O p o w i e ś c i m i s jo n a r z y, k o n k w i s t a d o r ó w, s. 321; J. Se re dy ka, Księżn i c z k a i c h u d o p a c h o ł e k. Z o fi a z R a d z i w i ł ł ó w D o r o h o s t a j s k a. S t a n i s ł a w Ty m i ń s k i, Opo le 1995, s , 42, Лу к а ш П а м а р а н с к і п р а ж ы в аў п р ы д в а р ы З. Ч а хо ві ч аў н ы. АВАК, т. 6: А к т ы Брест ско го грод ско го су да (по точ ные). Ак ты брест ско го под ко мор ско го суд а. А к т ы Б р е с т с ко й м а г д е б у р г и и. А к т ы Ко б р и н с ко й м а г д е б у р г и и. А к т ы К а м е н е ц ко й м а г д е б у р г и и, Виль на 1872, c D. Frick, Wil nia nie, s НГАБ, ф. 1800, спр. 1, арк. 164 адв

93 Мес цы для ста сун каў бы лі роз ныя: ад до му да по ля. У гэ тым пла не ж ы х а ры ВК Л бы л і не а д зі н ы я. Н а п ры к л а д, па л я к і к а х а л і ся ў лож к у, гас па дар чых па бу до вах, ка рэ тах, на па ля ван ні і ін шых мес цах 70. Ад нак за ха ваць та ям ні часць пад час сек су і аба ра ніць ся бе ад прысут нас ці ін шых лю дзей бы ло да во лі скла да на. Ін тым ныя ста сун кі а д бы в а л і ся п р а к т ы ч на п у б л іч на. У ш л я хе ц к і м па д в о р к у п р а ж ы в а л а вя лі кая коль касць лю дзей. У драў ля ных да мах бы ла доб рая аку сты ка. Та му на ват пра секс гас па да роў ве да лі двор і прыс лу га. На пры клад, за ба вы З. Ра дзі ві лаў ны і яе ка хан ка Ты мін ска га ноч чу чу лі ўсе па ненкі 71. Шчыль на за се ле ныя мяш чан скія і ся лян скія да мы так са ма спрыя лі та му, што ста сун кі пра хо дзі лі на ві да во ку. Пу б л іч н ы я ме р а п ры ем с т вы і ме с ц ы т а к с а ма ма г л і сп р а в а к а в а ц ь рап тоў ны секс. Гэ та маг ло ад быц ца ў кар ч ме, у гас цях, на свя тах, вясел лях. Жан чы ны на вед ва лі кор ч мы як і муж чы ны, а на свя тах ся дзелі ўсе ра зам, не бы ло па дзе лу на муж чын скія і жа но чыя част кі. Атма с ф е ру с т в а р а л і а л к а г ол ь, р а с п ус н ы я пе с н і, ж а р т ы, т а н ц ы. С ы мон Буд ны і Ан д рэй Фрыч Мад рэў скі ме лі ра цыю ў тым, што зга да ныя р э ч ы п ры в о д з я ц ь да р а с п у с т ы 72. Асаб лі вае на ра кан не бы ло на тан цы. Я н ы с т в а р а юц ь ма г ч ы ма сц ь ц я ле с на г а к а н т а к т у, я к і мо ж а пе р а р а с ц і ў секс. Не менш важ нае зна чэн не быў час для ста сун каў. Хрыс ці я не паві н н ы бы л і а бі р а ц ь я г о зг од на з к а на н іч н ы м п р а в а м. З а ба р а н я л а ся зай мац ца сек сам у па сты, свя ты, се ра ды, пят ні цы, пе рад служ бай і інш. 73 Па сут нас ці, асо ба па він на бы ла пад па рад коў ваць сваё ін тымнае жыц цё рэ лі гій на му ка лен да ру, але не заў сё ды гэ та ра бі ла. Пу б л іч на я і п ры в ат на я п р а с т о р а моц на пе р а к ры жоў в а л і ся. Д л я пры ват нас ці бы ло не так шмат мес ца. Та му ў сек су аль ных да чы нен 68 M. Federowski, L u d b i a ł o r u s k i. Ma t e r i a ł y d o e t n o g r a fi i s ł o w i a ń s k i e j z g r o m a d z o n e w la tach , t. VІ, War sza wa 1960, s П. В. Шейн, Ма те риа лы для изу че ния язы ка и бы та рус ско го на се ле ния Се вер о - з а п а д н о г о к р а я, т. 1, ч. 1: Б ы т о в а я и с е м е й н а я ж и з н ь б е л о р у с а в о б р я д а х и пес нях, Санкт-Пе тер бург 1887, c Z. Ku cho wicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, Łódź 1992, s J. Seredyka, K s i ę ż n i c z k a i c h u d o p a c h o ł e k, s К а т э х і з і с: По м н і к б е л а р у с к а й Рэ ф а р м а ц ы і X V I с т., a д а п т а в а н ы т э кс т, п е р. з ста ра жыт. бел. мо вы Н. Ка бел ка, Мінск 2005, c. 122; A. Fricz Mod rzew ski, O p o p r a w i e R z e c z y p o s p o li t e y, s J. A. Brudage, Law, Sex, and Chris tian So cie ty in Medieval E u r o p e, Chi ca go Lon don 1987, p , , ; Е. Ле ви на, Секс и об ще ство в ми ре п р а в о с л а в н ы х х р и с т и а н, , [в:] А се гре хи злые смер т ные... : Лю бовь, эро ти ка и сек су аль ная эти ка в до ин дуст ри аль ной Ро сии (Х пер вая по ло вина ХІХ в.), ред. Н. Пуш ка рё ва, Моск ва 1999, c

94 нях не заў сё ды мож на бы ло за ха ваць ін тым ную пра сто ру. Яна па руша ла ся як у до ме, так і на пры ро дзе. Але ў до ме бы ла маг чы масць спе цы яль на ўлад ка ваць мес ца для сну і сек су. Ка лі жарсць аха пі ла рап тоў на, то на мес ца ўжо не звяр та ла ся асаб лі ва ўва гі. Па тэн цы я і і м па тэн цы я. Ва ж н ы м эле мен т а м сек су а л ь н ы х а д но сі н бы ла муж чын ская па тэн цыя. Бы ло вя до ма, што па ла вы акт для муж чын ы за ка н ч ваў ся се м я вы вя р жэн нем. У п ра ц ы Псеў да-ары с т о це л я ся род ін ша га тлу ма чы ла ся ўтва рэн не спер мы. Яна ад моз гу іш ла праз пя чонку, сэр ца і да хо дзі ла да пат рэб на га ор га на. А бе лы яе ко лер ут ва раў ся ад кос ці. Ад нак са мо ства рэн не се ме ні ме ла дзве вер сіі: або з част кі це ла або з вад кас ці це ла. Пры гэ тым пры тлу ма чэн ні не маг чы мас ці за чац ця звяр та ла ся ўва га не толь кі на праб ле мы ў жан чын, але і ў муж чын. Не сп ры я ла п ра к рэ а ц ы і бол ьш ха лод на я п ры ро да м у ж ч ы н ы, ва дзя н і с т а е се мя, роз насць тэм пе ра мен таў муж чы ны і жан чы ны 74. П і к с ек с у а л ь на й а к т ы ў на с ц і м у ж ч ы н ы п ры хо д зіў ся на ма л а до сц ь. Як адз на ча ла пры маў ка: Kto w zie le ni, że nić się nie le ni 75. Ад нак здоль насць за чаць дзі ця не ка то рыя маг лі за ха ваць у па чэс ным уз росце. Плі ній Стар шы адз на чаў пра па тэн цыю муж чын на ват у 86 год, а так са ма пра вы пад кі плод нас ці пас ля 70 год ся род лю дзей ніз кага ста ну 76. Вя до ма, што гет ман ВКЛ Кан стан цін Аст рож скі ажа ніў ся пер шы раз з Тац ця най Ся мё наў най Галь шан скай у 1509 г., ка лі яму бы ло 49 год. Праз два га ды яна на ра дзі ла сы на Ілью. Дру го га сы на Кан стан ці на Ва сі ля і дач ку За фею ён меў у дру гім шлю бе з Аляк санд р а й Сл у ц к а й. Н а мо ма н т на р а д ж эн н я сы на К а н с т а н ц і н Ас т р ож ск і быў пры клад на ў 65-га до вым уз рос це 77. Пр а ж а р с ц і і с ек с у а л ь н у ю моц в а ў з р о с це п і с аў Я н К а х а ноў ск і ў вер шы Да дзеў кі ( Do dziew ki ):...Nie ucie kaj, ma ra da, wszak wiesz: im kot star szy, Tym, pos po li cie mó wią, ogon je go twar d szy, I dąb choć mieś cy przes ch nie, choć list na nim pło wy Przed się stoi po tęż nie, bo ma ko rzeń zdro wy P r o b l e m a t a A r i s t o t e li s a c p h i l o s o p h o r u m m e d i c o r u m q u e c o m p l u r i u m, Paganus 1557, p , Pro ver bio rum Po lo ni co rum, cen tu ria 7: Пра цы Плі нія Стар ша га бы лі вя до мы ў ВКЛ. K. Pli n i u s z a S t a r s z e g o Historyi n a t u r a l n e j ksiąg XXXVII = C. Pli nii Se cun di His to riae naturalis libri XXXVII, t. 3, ks. 7-9, tł. J. Łu ka sze wicz, Poz nań 1845, s T. Kem pa, Kon s tan ty Wa syl O s t r o g s k i (o k. 1524/ ), w o je w o d a k i jo w s k i i mar sza łek Zie mi Wo łyń skiej, To ruń 1997, s J. Tuwim, Czte ry wie ki frasz ki pol skiej, War sza wa 1957, s

95 У кні зе пры ма вак Са ла мо на Ры сін ска га част ка гэ та га вер ша сустра ка ец ца як пры маў ка: Im kot star szy, tym ogon twar d szy 79. А іншая пры маў ка пац вяр джае дум ку: Sta ry, ale ja ry. Але ад нос на шлюбу ста ро га з ма ла дой па да дзе на ін шае мер ка ван не: Kie dy się sta ry z m ło d ą oż e n i, t e dy wła ś n ie, ia ko by w st a r y wóz sz a lo ne ko n ie z a ło ż ył 80. На род ная муд расць ба чы ла роз ні цу па між сек сам і шлю бам. Муж чын ская сі ла пра яў ля ла ся ў дзе цях. Для шлях ты бы ло важным па кі нуць пас ля ся бе наш чад каў муж чын ска га по лу для пра цягу ро ду. Мі ка лай Ра дзі віл Сі рот ка ( ) у 1579 г. пі саў свай му св а я к у г е т ма н у пол ь на м у ВК Л К ры ш т а фу І Ра д зі ві л у ( ):... bo to pra wie sztu ka, i Mosk wę po bić i dzie cię uro bić, nie każ de mu to można 81. Ка лі ве рыць лі сту М. Ра дзі ві ла, то гет ман быў рэд кім муж чынам і ў біт ве, і ў лож ку. На той час гет ма ну бы ло 32 га ды, у гэ тым уз рос це, як пра ві ла, на па тэн цыю яш чэ не на ра ка юць. Да д з е на е вы к а з в а н не з я ў л я е ц ца ц і к а вы м п ры к л а да м па р аў на н н я вай ско вай мо цы і муж чын скай па тэн цыі. Для та га час на га гра мадства ві да воч най пра я вай муж чын скай фі зіч най сі лы бы ла спрыт насць у вай ско вай спра ве. Фі зіч на раз ві ты і за гар та ва ны муж чы на мог пер а но сі ц ь па хо д ы. А д на к г э т а г а бы ло не да с т ат ко в а д л я па с п я хо в а г а в а я р а. Ён па ві нен бы ў до б р а в а ло да ц ь з б р о я й, с т р а т э г і я й і т а к т ы к а й, каб пе ра ма гаць во ра га. Вай ско вая дзей насць, па сут нас ці, бы ла публ іч на й д э ма н с т р а ц ы я й м у ж ч ы н ск а й мо ц ы. С ек с у а л ь на я па т эн ц ы я м у ж ч ы н ы не па с р эд на а с а ц ы я в а л а ся з я г о ў мен нем в а я в а ц ь. С т а с у н к і з ж а н ч ы на й па р аў ноў в а л і ся з в а й ной, я к у ю м у ж ч ы на з а в а ё ў в аў і ск а раў. А вы ні кам пе ра мо гі ста на ві ла ся на ра джэн не дзі ця ці. Та му вый г р а на я біт в а і на ш ча д к і бы л і п у б л іч на й д э ма н с т р а ц ы я й м у ж ч ы н ск а й па тэн цыі, якая ша на ва ла ся ў гра мад стве. Ві з у а л і з а ц ы ю м у ж ч ы н ск а й в а й ско в а й сі л ы мож на бы ло па ба ч ы ц ь у св о е а с а б л і вы м а л т а ры м у ж ч ы н ск а й па т эн ц ы і ў к а с цё ле св. П я т р а і Паў ла ў Віль ні, які за сна ваў гет ман ВКЛ Мі ха іл Ка зі мір Пац. За раз яго ат ры бу ты ста яць у ін шых мес цах. З ле ва га бо ку ка ля га лоў на га ал та ра зна хо дзіц ца ал тар з цу дат вор най іко най Ма ці Бо жай. Ён змешча ны па між дзвю ма ка ло на мі, якія пад т рым лі ва юць скуль п ту ры на 79 У біб лі я тэ цы Ры сін ска га бы лі тво ры Ка ха ноў ска га, та му ці ка выя вы каз ванні ўвай ш лі ў яго кні гу. Г. Я. Го лен чен ко, Круп ные свет ские част нов ла дельч е с к и е б и б л и о т е к и Б е л о р у с с и и и Ли т в ы в т о р о й п о л о в и н ы X V I с е р е д и н ы XVII в., [у:] Ф е д о р о в с к и е ч т е н и я, 19 82, Моск ва 1987, с Pro ver bio rum Po lo ni co rum, p. C, cen tu ria 4:80; cen tu ria 15:10; p. D 3, cen tu ria 7: Ліст ад 2 кра са ві ка 1579 г. A r c h i w u m do mu R a d z i w ill ó w, t. VІ ІІ, Kra ków 1885, s

96 па ло ву а г о ле н ы х м у ж ч ы н ба р оч на г а це л а ск л а д у. Н а па д ло з е с т а я л і д в а в а й ско вы я ба р а ба н ы і к у фа р. Н а й б ол ь ш у ю ц і к а в а сц ь п р а д с т аў л яе г э т ы п р а д ме т м э б л і, я к і на ле ж аў фу н да т а ру. Ён а з до б ле н ы вы я в а м і гер ба ўла даль ні ка. Па між імі змеш ча ны вай ско вец. За мок ад куф ра зна хо дзіц ца на мес цы чэ ле са. Ка лі ўста віць ключ у за мок, то ат рым ліва ец ца ад па вед ная двух сэн соў ная кар цін ка. Вы я ва з куф ра гет ма на ВКЛ Мі ха і ла Ка зі мі ра Па ца (ф о т а з д ы м а к Та ц ц я н ы Ва р о н іч). Дзя ку ю чы Яну Длу га шу, да нас дай ш ла ін фар ма цыя пра ша лё ны тэм пе ра мент вя лі ка га кня зя Ві таў та. Ён пас ля зак лю чэн ня мі ру з зяцем Ва сі лём І, ма скоў скім кня зем 82, кі нуў вой ска і на ка ні пас пя шыў 82 ПСРЛ, т. 32: Х р о н и к и: Ли т о в с к а я и Ж м о й т с к а я, и Б ы х о в ц а. Ле т о п и с и: Б а р к у л а б о в с к а я, Ав е р к и и Па н ц ы р н о г о, Моск ва 1975, c

97 да жон кі Ган ны. У хро ні цы ад зна ча ец ца, што Ві таўт ja ko czło wiek na der skłon ny do ro sko szy mi łos nych i chęt nie im hoł du ją cy 83. Пас ля гісто рыя знай ш ла вод гук у Мар ці на Кро ме ра 84 і М а цея С т ры й коў ск а г а: O wto rey wo y nie Wi tol do, wen z zię cie Ba si liem Mo skiew skim, a o złoś ci Swid ri gie ło wey 1407 & A Wi told sko ro po koy z zię ciem con c lu do wał, Na roz sa dzo nych ko niach k Wil nu ap pe lo wał, Do żo ny, bo go We nus piek ła na dzień każ dy, A też zwy czay przed wo y skiem ież dzać mie wał zaw ż dy, Wo y ska w niep rzy ia ciel skiey zie mi się zos ta ły, Kto re bez wo dza zew sząd szko dy po ty ka ły У част цы пры све ча най смер ці Ві таў та Ян Длу гаш, ся род ін ша га, зноў адз на чаў хці васць вя лі ка га кня зя да жан чын. Для за да валь ненн я ж а р с ц і ў т ры м л і в аў на лож н і ц п ры д в а ры (1430) 86. Вя лі кі князь меў ху дар ля вы це ласк лад, вёў ак тыў ны лад жыц ця, не ўжы ваў ал ка голю. Гэ та да зво лі ла яму на доў гі час за ха ваць па тэн цыю і здоль насць да с ек с у а л ь н ы х з а баў. А ле т а к у ю х а р а к т а ры с т ы к у Ві т аў т а да е т ол ь к і Длу гаш. У ле та пі сах ВКЛ за ся родж ва ец ца ўва га толь кі на яго вайско вай і дзяр жаў най дзей нас ці. Ін фар ма цыю прад стаў ле ную Длу гашам цяж ка ўспры маць як вы ключ на праў дзі вую, бо ён та кім чы нам прад стаў ляў Ві таў та як дзяр жаў на га дзе я ча, які не зу сім ад па вя дае к л а січ н ы м е ў р а пе й ск і м пат р а ба в а н н я м х рыс ц і я н ск а г а ры ца р а. Ва р т а ад зна чыць, што ў на ступ ныя ста год дзі дзей насць Ві таў та ста ла прыкла дам для наш чад каў. Ся р од а па н т а н ы х а ма т а р аў ж а н ч ы н зг а д в а л і ся в я л і к і к н я зь л і т оў ск і Жы гі монт Аў густ, ка ню шы ВКЛ Ба гус лаў Ра дзі віл. На пры клад, у ма 83 J. Dłu gosz, Ro c z n i k i c z y li k r o n i k i s ł a w n e g o k r ó l e w s t w a p o l s k i e g o, ks , Warsza wa 2009, s K r o n i k a p o l s k a Ma r c i n a K r o m e r a b i s k u p a w a r m i ń s k i e g o k s i ą g X X X: d o t ą d w t r z e c h ję z y k a c h, a m i a n o w i c i e w ł a c i ń s k i m, p o l s k i m i n i e m i e c k i m w y d a n a, n a ję zyk pol ski z ła ciń skie go prze ło żo na przez Mar ci na z Bła żo wa Bła żow skie go i wyda na w Kra ko wie w dru kar ni M. Lo ba r. 1611, Sa nok 1857, s M. Stryj kow ski, Kro ni ka, Kró le wiec 1582, s Ale bar dzo wie lu mó wi, że ksią żę do te go stop nia szu kał przy gód z ko bie ta mi, że tak był lu bież ny i skłon ny do mi łos tek, że nie raz tuż przez nad cho dzą cym zwycię stwem zos ta wiał woj sko na zie mi wro ga. Prze mie rza jąc wie le ziem i zmienia jąc ko nie wra cał zwyk le do żo ny i do na łoż nic, by zas po ko ić pa lą cą żą dzę. J. Dłu gosz, Ro c z n i k i c z y li k r o n i k i s ł a w n e g o k r ó l e w s t w a p o l s k i e g o, ks. 11, War szawa 2009, s

98 л а до с ц і Ж ы г і мон т Аў г ус т л ю біў р а з а м з ся б р а м і р а бі ц ь р а с п ус н ы я ве ча ры ны з удзе лам дзяў чат 87. Пра яго ў ле та пі се пі са ла ся: По том ко роль Ав густ, кгды по хо вал те ло ко ро ле вое, мал жон ки сво ее, бу дуч и па н мо ло д ы, не мо г у ч и зде р ж а т и п ри р о жо но е х т и в о с т и св о еи к у б е л ы м г о ло в ом, по ча л м и ло в а т и па н ю Б а р ба ру Ра д и ви лов н у 88. У гэтым урыў ку ад на знач на па каз ва ец ца, што Жы гі монт Аў густ у ма ладым уз рос це лю біў жан чын і не мог стрым лі ваць сва іх жа дан няў. У р э л і г і й на й па ле м і ц ы ча с т а г у ча л а а б ві на в ач в а н не д у х а в ен с т в а роз ных кан фе сій у рас пус це, што па цвяр джа ец ца су до вы мі вы пад камі 89. Н а р од на я к ул ь т у р а п ры п іс в а л а на й б ол ь ш у ю па ж а д л і в а сц ь с л у ж ы це л я м х рыс ц і я н ск а г а к ул ь т у па па м і кся н д з а м 90. У ка лек цыі М. Фе да роў ска га ёсць та кі верш: О там на груз ду Пра да ваў поп піз ду, А х л оп ч ы к і к у п а в а л і 91. Пр а б ле ма м у ж ч ы н ск а й сі л ы і яе з а х а в а н н я т у р ба в а л а М і х а ло на Літ ві на. Ён пры яз на ста віў ся да па лі га міі ў та та раў. Жон ка ў іх бра лася для на ра джэн ня дзя цей. А ў су вя зі з тым, што жан чы на не заў сё ды да ступ на для сек су па пры чы не мен ст ру а цыі ці ця жар нас ці, і не ўсе жан чы ны мо гуць мець дзя цей, то на яў насць дру гой жон кі дае магчы масць па кі нуць наш чад каў. Літ він вель мі ўхва ляў аш чад нае стаўлен не та тар да сва ёй спер мы. Яны не ра скід ва юць для за да валь нен ня хці вас ці, а вы ка ры стоў ва юць толь кі для на ра джэн ня дзя цей 92. У гэ тым сцвяр джэн ні пра соч ва ец ца ўяў лен не, што рэд кія сек су альныя ста сун кі ро бяць спер му муж чы ны больш якас най, а ча стыя ас лаб ля юць па тэн цыю і сі лу муж чы ны. Ад нак тут заў важ на да во лі па вяр хоў нае прад стаў лен не тэ мы. Літ він або не ве даў дэ та лё ва пра прак ты ку стры ман ня се мя вы вяр жэн ня, або не ха цеў пра яе грун тоў 87 R. He j d e n s z t e jn, D z i e je Po l s k i o d ś m i e r c i Zy g m u n t a Au g u s t a d o r o k u 1594, księga XII, tom 1, Pe ter s burg 1867, s. 7, 153; Z. Ku cho wicz, Mi ł o ść s t a r o p o l s k a, Łódź 1982, s ПСРЛ, т. 35, с J. Tazbir, De wiac je oby cza jo we, [w:] Stu dia nad kul tu rą sta ro pol ską. Pra ce wyb rane, t. 4, red. S. Grzy bow ski, Kra ków 2001, s. 254, 259; Н. Сліж, Шлюб ныя і пазаш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c. 333, , У. Ло бач, Э р а с у б е л а р у с к а й т р а д ы ц ы й н а й к ул ь т у р ы, с Ga bi net Rę ko pi sów Bib lio te ki Uni wer sy te tu War szaw skie go, sygn. 441, k Michalonis Lituani, De mo ri bus t a r t a r o r u m, li t u a n o r u m et mos cho rum, p. 27; М. Лит вин, О нра вах та тар, ли тов цев и моск ви тян, c

99 на рас па вя даць. Та та ры, як тур кі і ара бы, бы лі зна ё мы з да а сіз мам. Ён п ры й шоў з К і т а я і ме ў до б р а р а с п р а ца в а н ы я па д ру ч н і к і па т эх н і ц ы сек су. На гэ ты ас пект жыц ця звяр та ла ся шмат ува гі, бо ён быў адным з эле мен таў не аб ход ных для доў га га і зда ро ва га жыц ця. Згод на з ву чэн нем муж чы на па ві нен па доў ж ваць па ла вы акт на мак сі маль ны доў гі пе ры яд ча су для та го, каб ат ры маць больш энер гіі ад жан чы ны. Н а й вы ш эй ша г а п і к у эне р г і я ж а н ч ы н ы да ся г а е па д ча с а р г а з м у, т а м у м у ж ч ы на а ба в я з а н ы да в е с ц і яе да г э т а г а с т а н у. Д л я с т ры ма н н я с е м я вы в я р ж эн н я іс на в а л і д зв е т эх н і к і coitus reservatus і coitus obstructus. Пе р ша я т эх н і к а пат р а ба в а л а вы с о к а й к а н ц эн т р а ц ы і ў а пош н і мо ма н т: м у ж ч ы не т р э ба бы ло з а п л юш ч ы ц ь в о ч ы, п ры ц іс н у ц ь я зы к да нё ба, вы г н у ц ь сп і н у і на п ру ж ы ц ь ш ы ю. Та к і м ч ы на м, с е м я вы в я р ж эн не не здзей с ніц ца і спер ма за ста ец ца ўнут ры. Дру гая тэх ні ка так са ма вы кары с т оў в а л а ся пе р а д вы в я р ж эн нем. Му ж ч ы на х у т к а з а ц і ск аў у к а з а л ь ным і ся рэд нім паль ца мі ле вай ру кі мес ца па між ма шон кай і зад нім п р а хо да м. Та к і м ч ы на м с е м я пе р а в о д зі л а ся ў мо ча с п у ск а л ь н ы к а на л. А к р а м я т а г о, бы л і р э к а мен да ц ы і па с е м я вы в я р ж эн н і ў з а ле ж на с ц і а д па ры го да, уз ро сту і це ласк ла ду. На пры клад, моц ны муж чы на ў год мо жа вы пу скаць се мя два ра зы ў дзень, сла бы адзін; у 30 год раз у дзень, сла бы раз у два дні. З уз ро стам нор ма змян ша ла ся. Пры гэ тым кан цэп цыя і тэх ні ка па ла во га ак ту для па паў нен ня энер гіі і для за чац ця дзі ця ад роз ні ва ла ся 93. Гэ та тэх ні ка бы ла да во лі скла да най і не кож ны муж чы на мог ёю ава ло даць. Пры гэ тым яна ме ла шмат пе ра ваг. Стры ман не се мя вы вярж эн н я да зв а л я л а р а бі ц ь к а н т р ол ь на д на р а д ж а л ь на с ц ю, к а неч не, не заў сё ды на 100%, але да стат ко ва эфек тыў на. Ак ра мя та го, жа но чы аргазм на сту пае паз ней за муж чын скі і мае больш скла да ны ме ха нізм 94, а доў гі па ла вы акт спры яе ін та рэ сам жан чы ны і да во дзіць яе да максі маль на га за да валь нен ня. Ад нак у да а сіз ме ра бі ла ся гэ та ў пер шую чар гу для па паў нен ня энер гіі муж чы ны. 93 Р. Тэ н н е х и л л, Секс в исто рии, c ; Р. ван Гу лик, Ис к у с с т в о с е к с а в Древ нем Ки тае, c. 80, , , , П р а с п е ц ы фі к у а р г а з м у г л.: J. B a n c r of t, S e k s u a l n o ść c z ł o w i e k a, s ; K. I m ie l i ń s k i, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a s e k s u a l n a, s ; A. M. Tra ish, N. N. Kim, R. Mu nar riz, B i o c h e m i c a l a n d p h y s i o l o g i c a l m e c h a n i s m s o f fe m a l e ge ni tal se xu al aro u sal, Ar chi ves of Se xu al Be ha vior, 2002, 31, p ; E. A. Llo yd, The Ca se of the Fe ma le Or gasm: Bias in the Scien ce of Evo lu tion, Cam b rid ge Lon don 2005; K. Mah, Y. Bi nik, Are or gasms in the mind or the bo dy? Psy cho so cial ver sus phy sio lo gi cal cor re la tes of or gas mic ple a su re and satis fac tion, Jo ur nal of Sex & Ma ri tal The ra py, 2005, 31, p ; H. Frith, O r g a s m i c B o d i e s: T h e O r g a s m i n C o n t e m p o r a r y We s t e r n C u l t u r e, Houndmills and New York 2015 і інш. 99

100 З т р а к т а т у Л іт ві на вы н і к а е, ш т о т а т а ры в е да л і і п р а к т ы к а в а л і г э т у тэх ні ку. Яна прый ш ла да іх з Кі тая. Ад та та раў ін фар ма цыя дай ш ла да жы ха роў ВКЛ. Ад нак не маг чы ма да клад на ка заць пра прак ты каван не тэх ні кі і яе рас паў сю джа насць ся род муж чын ВКЛ, хоць трактат быў вя до мы ў ВКЛ і меў ся ў біб лі я тэ ках 95. Тэх н і к а с а п р аў д ы бы л а в а р т а я пе р а й ма н н я. Д л я г э т а г а пат р а ба в а л і ся па д ру ч н і к і, на с т аў н і к і і здоль ныя муж чы ны. Да вы ш эй а п і с а на й т эх н і к і бы л а в я до ма я ў Еў р о пе т эх н і к а пе р а р в а на га па ла во га ак ту coitus in te r r u p t u s. Муж чы не трэ ба бы ло пас пець да па чат к у с е м я вы в я р ж эн н я вы в е с ц і з улон н я ж а н ч ы н ы ч э ле с. Гэ т а быў адзін са спо са баў кан т ра цэп цыі, які за ба ра няў ся рэ лі гі яй як грахоў н ы 96. Ад нак і ён не да ваў стап ра цэн т най га ран тыі ад ця жар нас ці, бо за па ру се кун даў да се мя вы вяр жэн ня з яў ля юц ца пер шыя кроплі спер мы, якія здоль ныя для ап лад нен ня 97. Мож на толь кі вы ка заць ме р к а в а н не, ш т о м у ж ч ы н ы ВК Л п р а я г о в е да л і і п р а к т ы к а в а л і. Пр а з в а н д р оў к і бы л а ма г ч ы ма сц ь па ш ы ры ц ь св ой с ек с у а л ь н ы да л я г л я д. Але кры ні цы пра ва ло дан не гэ тай тэх ні кай не згад ва юць. А д нак ка заць, што м у ж чы ны ВК Л ца л кам кан т ра л я ва лі свой чэ лес бы ло б яў ным пе ра боль ш ван нем іх маг чы мас цей. Яны ў гэ тым пла не бы лі та кія ж як і ін шыя муж чы ны. Рас паў сю джа ная ў све це муд расць спра вяд лі ва заў ва жае, што ка лі ўстае чэ лес губ ля ец ца ро зум. У той ці ін шай ін тэр п рэ та цыі яна паў та ра ец ца ад ста ра ж ыт нас ці да су час нас ці 98. Ва ўсе ча сы ім па тэн цыя бы ла муж чын скім со ра мам. Пра ва слаўе, у н і я ц т в а, п р а т э с т а н т ы зм, к а т а л і ц ы зм л і ч ы л і яе с л у ш на й п ры ч ы на й для раз во ду, бо муж чы на і жан чы на ўжо не маг лі жыць як муж і жонка і мець дзя цей. Сям я не маг ла вы кон ваць прак рэ а тыў ную фун к ц ы ю. С к а с а в а н не ш л ю бу з -з а м у ж ч ы н ск а й і м па т эн ц ы і а д бы в а л а ся амаль без пе раш код у цар коў ным і свец кіх су дах 99. Ун і я ц к а я ца р к в а лі чы ла нес по соб ность до спол ко ва ня пе раш ко дай да шлю бу і вы луча ла два ві ды: ча со вае і веч нае. Для до ка зу не дзе яз доль нас ці пат ра бава ла ся тры га ды, а пас ля да ваў ся раз вод Г. Я. Го л е н ч е н ко, К р у п н ы е с в е т с к и е ч а с т н о в л а д е л ь ч е с к и е б и б л и о т е к и, c L. Stone, T h e Fa m i l y, S e x, a n d Ma r r i a ge i n E n g l a n d, s. 489, 501; N. Da vid son, Theo lo gy, na tu re and the law: se xu al sin and se xu al cri me in Ita ly from the fo ur te enth to the se ven te enth cen tu ry, [у:] C r i m e, S o c i e t y a n d t h e L a w i n Re n a i s s a n c e It a l y, ed. by T. De an, K. J. P. Lo we, Cam b rid ge 1994, p K. Imie liń ski, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a sek su al na, s И. С. Кон, М у ж с ко е т е л о в и с т о р и и к ул ь т у р ы, Моск ва 2003; элек т рон ная вер сия кни ги, ис п рав лен ная и до пол нен ная, 2010 год, c Н. Сліж, Шлюб ныя і па заш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c С о б р а н и е п р и п а д ко в к р а т ко е, Суп расль 1722, c. 83 адв. 100

101 Та к і я сп р а вы с ус т р а к а юц ца ў р оз н ы х с а с лоў я х. Н а с т а р а б е л а ру ск а й мо ве для тлу ма чэн ня раз во ду з -за ім па тэн цыі вы ка ры стоў ва лі наступ ныя вы ра зы: не ма ю чы меш ка ня та ко го, якое ме жи му жам и жену бы ва ет, иж ес ли не был спо со бен на учи нок свой муж ской і з-за де ф ек т ов на т у р а л ь н ы х не с по с о б но с т ь здо р о в я 101. ВКЛ не бы ла адзінай кра і най, якая ска соў ва ла шлюб з-за ім па тэн цыі. На пры клад, духоў ныя су ды Іс па ніі лі чы лі гэ та слуш най пры чы най для раз во ду 102. Моц ная па тэн цыя гэ та тое, што ро біць муж чы ну муж чы нам. Яна дае ўпэў не насць у са бе, а маг чы масць яе пра дэ ман ст ра ваць па вы шае сама адз на ку. Ад па вед на не маг чы масць пра я віць муж чын скасць ад бі ва ецца ад моў на на рэ пу та цыі і ста ту се. Муж чын ская моц не бы ла пры ват най спра вай муж чы ны. Ад яе пра я вы за ле жа ла сі ту а цыя ў сям і, та му па тэнцыя ці яе ад сут насць бы ла не толь кі пры ват най, але гра мад скай сфе рай. Тэх ні кі і прак ты кі ў сек се. І н фа р ма ц ы ю п р а т эх н іч н ы і фі зі я л а г іч н ы ба к і с ек с у мож на бы ло ат ры ма ц ь з р оз н ы х к ры н і ц. ВК Л ме л а т ры в а л ы я і н т э лек т у а л ь н ы я кан так ты з роз ны мі кра і на мі. Гэ та да зва ля ла жы ха рам не толь кі атрым лі ваць звест кі праз дос вед, але і праз лі та ра ту ру. Аду ка ва ныя людзі ся род шлях ты і мяш чан ім к ну лі ся мець улас ныя біб лі я тэ кі. Але ў су вя зі з роз ны мі гі ста рыч ны мі па дзе я мі мно гія з іх дай шлі да нас толь кі ў спі сах. Шмат ста рад ру каў за хоў ва ец ца па-за ме жа мі Бе лару сі. Вы ву ча ю чы роз ныя ка лек цыі, мы звяр ну лі ўва гу на на яў насць ся род збо раў за меж най лі та ра ту ры, якая да ты чы ла ся тэ ма ты кі ін тымн ы х с т а с у н к аў. К а неч не, на я ў на сц ь к н і г і ў біб л і я т э ц ы не а з на ча л а, што яе чы та лі, а ве ды вы ка ры стоў ва лі. Ад нак мож на ка заць, што кнігі дай шлі да тэ ры то рыі ВКЛ. Пра ана то мію, сек су аль ныя ста сун кі мож на бы ло да ве дац ца з медыч най і ма стац кай лі та ра ту ры. Ме дыч ныя тво ры як пра ві ла бы лі на л а ц і н ск а й мо в е. У і х у т ры м л і в а л і ся зв е с т к і с а с т а р а ж ы т на г р э ча ск а й, ста ра жыт на рым скай, араб скай, ся рэд ня веч най і рэ не сан с най еў рапей скай на ву кі. За меж ная лі та ра ту ра па ме ды цы не бы ла доб ра вя домая ў ВКЛ і ме ла ся ў пры ват ных біб лі я тэ ках. Згад ва ец ца яна ў збо рах А л ь б р эх т а Га ш т ол ь да, ві лен ск а г а бу р м іс т р а С т э фа на Ле бя д з е ві ча, С а л а мо на Р ы сі н ск а г а і і н ш. 103 Кры ні цы па каз ва юць, што да ВКЛ да 101 Ис т о р и ко - ю р и д и ч е с к и е м а т е р и а л ы, и з в л е ч ё н н ы е и з а к т о в ы х к н и г г у б е р н и и Ви теб ской и Мо ги лёв ской, хра ня щих ся в цен т раль ном ар хи ве в Ви теб ске (далей: ИЮМ), вып. 6, Ви тебск 1876, c. 473; вып. 10, Ви тебск 1879, c E. Beh rend-mar ti nez, Un fit for Mar ria ge. Im po tent Spo u ses on Tra il in the Bas que Re gion of Spa in, , Nevada НГАБ, ф. 694, воп. 1, спр. 450, арк. 58, 58 адв., 62; M. B. To pol ska, Bib lio te ki w Wiel kim Księ stwie Li tew skim w XVI i pier w szej po ło wie XVII wie ku, Pa m ię t n i k 101

102 хо дзі ла но вая на той час лі та ра ту ра і пе рак ла ды ан тыч ных тво раў. Гэ та аз на чае, што ін тэ лек ту аль нае гра мад ства ве да ла апош нія еў рапей скія тэн дэн цыі ў га лі не ме ды цы ны, а зна чыць ме лі маг чы масць ат ры маць ве ды па ана то міі і фі зі я ло гіі. Пр а ц ы па п ры р о да з наў с т в е фу н к ц ы я на в а л і ў к ул ь т у р на й п р а с т о ры і ак тыў на вы ка ры стоў ва лі ся. Лаў рэн цій Зі за ній згад ваў кні гу пра жывёл Ары сто це ля пры тлу ма чэн ні сло ва не я с ыт, пе л і ка н. Сы мон Будны быў вель мі аду ка ва ным для свай го ча су ча ла ве кам. У сва іх тво рах ён спа сы л аў ся на фі ло с а фаў А н т ы ч на с ц і, Ся р эд н я в еч ча і Р э не с а н с у, м і ж і н ш ы м зг а д в аў П л і н і я С т а р ша г а 104. Зга да ныя пра цы кра на лі тэм у фі зі я ло г і і м у ж ч ы н ы і ж а н ч ы н ы. К н і г а П л і н і я С т а р эй ша г а His to ria naturalis 105 ся род ін ша га звяр та ла ўва гу на за чац це і на ра джэн не дзяцей 106. У п р а ц ы Ары с т о це л я De animalibus 107 а пош н я я ча с т к а п рыс в е ча на зах вор ван ням жан чын, якія пе раш ка джа юць за ця жа рыць, мужч ы н ск а й бяс п лод на с ц і, п р а ц э с у з а ча ц ц я д зі ц я ц і. Ш мат л і к і я ц ы т а т ы а н т ы ч н ы х фі ло с а фаў п ры в о д зі л і ся ў п р а ц ы Б е н я ша Буд на г а 108. Гэ тыя і ін шыя прык ла ды свед чаць пра рэ цэп цыю ан тыч най і еў ра пей скай дум кі і пе ра а сэн са ван не яе ідэй у пра цах дзе я чаў ВКЛ. Ад нак заў важым, што ў нас больш дру ка ва ла ся рэ лі гій ная лі та ра ту ра, а не пры родаз наў чая. У ас ноў ным улас ні ка мі дру кар няў бы лі прад стаў ні кі рэ лігій ных плы няў, што зра бі ла ўплыў на вы бар кніг. Bib lio te ki Kór nic kiej, 1983, z. 20, s. 168, 178; K. Gud man tas, Alberto G o š t a u t o bib lio te ka ir Lietuvos met raščiai, Kny go ty ra, 2003, t. 41, p. 14, 21; D. Frick, Wilnia nie, s ; M. Za cha ra, S il v a Re r u m S z y r m ó w, O d r o d z e n ie i Re fo r m a c ja w Pol s ce, 1981, t. 26, s. 174; J. Niedź wiedź, K u l t u r a li t e r a c k a Wil n a ( ), Kra ków 2012, s Л. З и з а н и й, Лек сис. Си речъ ре че ния, въ кратъце събра ны, Виль на 1596, c. 24; H. Merczyng, S z y m o n B u d n y ja k o k r y t y k t e k s t ó w b i b li j n y c h, Kra ków 1913, s. 149; С. А. Па док шын, Ф і л а с о ф с к а я д ум к а э п о х і Ад р а д ж э н н я ў Б е л а р у с і, Мінск 1990, c. 71, 72, Кні га бы ла ў біб лі я тэ цы С. Ры сін ска га. НГАБ, ф. 694, воп. 1, спр. 450, арк. 58. Вядо мы роз ныя яе вы дан ні: Pli nius Ca ius Se cun dus, Historia naturalis, Hagenoae K. Pli n i u s z a S t a r s z e g o Historyi n a t u r a l n e j, s К н і г а б ы л а п е р а к л а д з е н а Тэ а д о р а м Га з а й і в ы д а д з е н а п е р ш ы р а з у В е н е ц ы і. Aristoteles, De ani ma li bus, Ve ne zia Гэ тае рэд кае вы дан не ёсць у ка лек цыі Н а ц ы я н а л ь н а й біб л і я т э к і Б е л а р у с і. І. С а в е р ч а н к а, Іт а л ь я н с к і я к н і г і э п о х і Рэ не сан су на Бе ла ру сі, [у:] Ма те ри а лы меж ду на род ной элек т рон ной кон фе ренц и и К н и ж н а я к ул ь т у р а п о г р а н и ч ь я С л а в и и Во с т оч н о й и З а п а д н о й (но ябрь 2007 г.), р э ж ы м д о с т у п у : ht t p: // w w w. k n i z h k u lt. n a r o d. r u /S a ve r ch e n ko. ht m. К н і г а б ы л а ў с п і с е ві л е н с к а г а бу р м іс т р а С т э ф а н а Ле бя д з е ві ч а, а л е н е б ы л о зга да на мес ца і год вы дан ня. D. Frick, Wil nia nie, s B. Budny, Krot kich a w ę z ł o w a t y c h o p o w i e ś c i, k t o r e p o g r e c k u z o w ą A p o p h t e m a t a, Lubcza

103 А д з на ч ы м зме с т не к а т о ры х п р а ц, я к і я с ус т р э л і ся ў к н і г а з б о р а х. У спі се кніг С. Ры сін ска га згад ва ец ца кні га па ана то міі фран цуз ска га ме ды ка Ан д рэ ду Лаў рэн са. У ёй да ец ца апі сан не ўсіх ор га наў, у тым лі ку апіс ва ец ца ана та міч ная спе цы фі ка муж чы ны і жан чы ны 109. Асоб ны я тво ры ў т рым лі ва лі не тэх ніч ны я па ра ды, а тл у ма чэн ні фі зія ла гіч ны х п ра цэ саў. Та ка я ін фар ма цы я ме ла ся ў асоб ны х тэ ма ты ч ны х част ках (па ла вы акт, спер ма, мен ст ру а цыя, ця жар насць, за чац це, гермаф ра ды ты, дзе ці) з п ра цы Псеў да-ары сто це л я Problemata Aristotelis ac phi lo sop ho r um me di co r um que. Гэ та пра ца, ство ра ная ў фор ме пы тан няў і ад ка заў, ахоп лі ва ла роз ныя тэ мы пра це ла муж чы ны і жан чы ны, а такса ма ін шыя пы тан ні. Яна бы ла па пу ляр ная ў Еў ро пе з ча соў ся рэд ня веч ча, вы ка ры стоў ва ла ся ва ўні вер сі тэ тах, ме ды цын скіх ко лах, су дах, пе рак ладзе на на роз ныя мо вы. Ак ра мя та го, вый шаў шэ раг прац роз ных аў та раў з ка мен та ры я мі 110. Ла цін скі ва ры янт кні гі быў у спі се ві лен ска га бу р містра Стэ фа на Ле бя дзе ві ча, але не бы ло зга да на мес ца і год вы дан ня 111. Кні га ме ла свец кі ха рак тар і на та га час ным уз роў ні тлу ма чы ла асаблі вас ці ча ла ве ча га це ла і пра цэ саў, якія з ім ад бы ва юц ца. Да ва ла ся вызна чэн не па ла во га ак та: Co i tus est mu tia ac tion ma ris & fa e mi nae, per ins t r u men t a a d t a lem ac t u m de pu t a t a, a d ser v u a n d a m spe ciem. Ар г а н із м у на но сі л і ш ко д ы ча с т ы я с т а су н к і (па ру ша юц ь д ы ха н не і вы су ш ва юц ь це ла), ста сун кі пас ля ежы (шко да стра ва ван ню), лаз ні (ад чы не ныя поры хут ка аха лодж ва юць це ла), ва ні та ван ня. Шкод ны мі лі чы лі ся і распус ныя ста сун кі. Ад зна ча ла ся, што ча сты секс змян шае жа дан не. Нягле дзя чы на тое, што сам па ла вы акт бруд ны і ніз кі, толь кі за да валь ненне п ры м у ша е я г о п ра к т ы ка ва ц ь 112. Істот ны мо мант пры апі сан ні сек су 109 Кні га ме ла шмат пе ра вы дан няў, пер шае вый ш ла ў 1600 г. A. La u ren tii, Histor i a a n a t o m i c a: h u m a n i c o r p o r i s p a r t e s s i n g u l a s u b e r r i m e e n o d a n s, n o v i s q u e c o n t ro ver siis et ob ser va tio ni bus il lus t ra ta: cum in di ce re rum et ver bo rum lo cup le tissi mo, Fran k furt a. M. 1600, p У на ву цы аб мяр коў ва ла ся аў тар ства тво ра, яго ўплыў на раз віц цё на ву кі і іншыя ас пек ты, гл.: Aristotle s Problemata in Different Times and Tongues, ed. by P. De Le e mans, G. Michèle, Le u ven Uni ver si ty Press 2006; F. Wal lis, Giulio G u a s t a v i n i s C o m m e n t a r y o n Ps.-A r i s t o t l e s Ac c o u n t o f Ma l e S a m e - S e x C o i t u s, P r o b l e m a t a , [у:] The Scien ces of Ho mo se xu a li ty in Ear ly Mo dern E u r o p e, ed. by K. Bor ris, G. S. Ro us se au, Lon don New York 2008, p ; S. Wex ler, Re-eva lu a ting Aris tot le s Prob lems, In ter na tio nal Ze it s ch rift, 2009, vol. 5, 2, э л е к т р о н н а я в е р с і я:: ht t p: // w w w. z e it s ch r i f t.c o.u k / v 5n 2 s we x le r. ht m l ; A. C a r r é, L. Ci fu en tes, G i r o l a m o Ma n f r e d i s I l Pe r c h é: I. The Problemata and its medieval tra di tion, Me di ci na & Sto ria, X. 2010, 19-20, n.s., p D. Frick, Wil nia nie, s Гэ т а к н і г а м а е ш м а т п е р а в ы д а н н я ў. Д л я х а р а к т а р ы с т ы к і б ы л о в ы к а р ы с т а н а вы дан не 1557 г. Prob le ma ta Aris to te lis ac phi lo sop ho rum me di co rum que com p lurium, Pa ga nus 1557, p , 160, 166,

104 гэ та звяр тан не ўва гі і на за да валь нен не, што па сут нас ці су пя рэ чы ла хрыс ці ян ству. Ка лі пад су моў ваць агуль на пры ве дзе ныя звест кі, то сексу аль ныя ста сун кі, якія ад бы ва юц ца ў ад па вед ны пе ры яд, не рас пусным чы нам, спры я юць зда роўю, да юць зда ро вых дзя цей. Па ру шэн не пра ві лаў пры во дзіць да хва роб. Твор Псеў да-а ль бер та Вя лі ка га аб жа но чы х сак рэ тах бы ў вя до мы ў ВКЛ на ла цін скай мо ве 113, а пас ля вый шаў яго пе ра клад па-поль ску. У ім звя р та ла ся ў ва га на ка рысць сек су а ль ны х ста су н каў д л я жан чын: Na os ta tek wiedz, że łą cze nie się z mę żem bia łym g ło wom iest po moc ne, bo przez to zbyt ki wil got ne z nich od cho dzą, a go rą cość przyj mu ią, kto ra tem per u ie ich zim ność. W męsz cz yź nie zaś opacz nie się d zie ie, zkąd bia ł y m g ło w y częs to ob cu ią ce z mę ża mi, nie są tak krot kie go ży cia, iak mę żo wie; to świadczy na tu ra wrob la, kto ry dla częs tey iur noś ći zdy cha 114. Гэ та па ра да ба за вала ся на тым, што струк ту ра муж чы ны га ра чая, а жан чы ны ха лод ная. Та му секс ка рыс ны жан чы не як сро дак ра заг рэ ву, а для муж чын гэ та мела ад ва рот нае дзе ян не. Пад ліш ка мі ві ль га ці ў жан чы ны ра зу ме лі ся яе фі зі я ла гіч ныя асаб лі вас ці: вы дзя лен не вад кас ці пад час сек су. Ас о б на бы л і па зна ча н ы х а р а к т а ры с т ы к і г а р а ча й і х а лод на й ж а н ч ы н ы. Пе р ш ы т ы п з р а да с ц ю к а н т а к т уе з м у ж ч ы на м і, ат ры м л і в а е за да валь нен не, мае цвёр дыя і поў ныя гру дзі, шмат гру бых ва ла соў на це ле, ак ра мя та го сме лая з муж чы на мі, вя сё лая, лю біць вы піць, пры го жа ап ра нац ца, ча ста бы вае ў гра мад скіх мес цах. Дру гі тып мае ма ла ва ла соў на це ле, мяк кія гру дзі, це ла па доб нае да муж чын скага, блед ны твар, сла ба га во рыць 115. Гэ та ін фар ма цыя па да дзе на для да лей шай ха рак та ры сты кі асаб лі вас цей ця жар нас ці двух ты паў жанчын. Па сут нас ці ме ды кі ВКЛ ве да лі гэ тыя і ін шыя пра цы, але ці дахо дзі лі гэ тыя ве ды да іх ася род дзя, да хво рых, ці да ва лі яны сваю ўлас ную ім ацэн ку, гэ та ска заць цяж ка. Да дат ко ва з ма стац кай лі та ра ту ры, на пры клад з Апо вес ці пра Атылу, мож на бы ло да ве дац ца, што праз мер нае ўжы ван не ал ка го лю пе рад с ек с а м і п р а з ме р на е фі зіч на е з а да в а л ь нен не д л я м у ж ч ы н с т а р эй ш ы х за 50 га доў мо жа пры вес ці да смер ці 116. Пра пры го ды пад час па да 113 Кні га бы ла шмат ра зоў пе ра вы да дзе на і ме ла наз ву на ла ты ні: Al ber tus Magnus, De sec re tis m u li e r u m. It e m, d e vir tu ti bus h e r b a r u m, l a p i d u m et animalium, Am s te lo da mi 1655, 1669 і інш. 114 Albertus Magnus, O sek re tach b i a ł o g ł o w s k i c h, m o c y z i o ł, k a m i e n i y zwierząt o s o b li w y c h p r z e t ł u m a c z o n y, Am s ter dam 1695, s Там жа, с А. Н. Ве се лов ский, Из исто рии ро ма на и по ве сти, вып. 2, Сла вя но-ро манский от дел, Сбор ник от де ле ния рус ско го язы ка и сло вес но сти Им пе ра торской Ака де мии на ук, т. 44, 3, Санкт-Пе тер бург 1888, При ло же ние, c

105 Мі сі я нер ская по за. Ілюст ра цыя з вы дан ня: A. Car rac ci, L Arétin, Pa ris 1798, p. 5. рож жаў, ме та ды спа ку сы і ін шае мож на бы ло па чы таць у Дэ ка м е р о не, ка неч не, пры ўмо ве, што чы тач быў аду ка ва ны. У пе рак лад ным тво ры з іта льян скай мо вы Страш ны ге рой Ан д р э і н і Ф р а н ч э ск і да в а л а ся а п і с а н не, я к п р а ц уе на т у р а л ь н ы і н с т ы н к т у муж чын. Спа чат ку пры ваб лі вае знеш насць, а пас ля ўжо раз бі ра юцца ці вар ты быў прад мет ка хан ня: To pierwsz upo do ba nie zrzą dzo ne oba cze niem su biec ti ro dzi się w nas z in s tyn k tu na tu ral ne go, lecz poz nawszy, wy ro zu miaw szy y uwa żyw szy me ri ta & de me ri ta, tey w kto rey się ko cha my upo do ba nie, do swey przy cho dzi wol noś ci, y iuż god ność ko chać, a n ie go d no ś ć n ie ko ch a ć o so by ro sk a z u ie. Я к і з а р а з ві з у а л і з а ц ы я д л я муж чы ны мае пер шас нае зна чэн не. У ін шым вы каз ван ні тэ ма раз віва ец ца да лей, хці васць зня воль вае і ад бі рае ро зум: Przez źre ni cę do ser ca, a z ser ca sko ro mi łość do pad ła in tel lek tu me go, za raz chci wość mię 105

106 t a k u ię ła, y z n ie wo l i ła, ż e t e y ż e go d z i ny on a f fek t m i ło s ne go z aw z ię cia, r a d by m był p o d a ł do w ia do mo ś ci u ko ch a ney Da my, w cz y m p o k a z a ła m i mi łość y mat ka iey Ve ne ra wiel ki fa wor. Хоць у тво ры на зы ва ец ца гэт а па ч у ц це к а х а н нем, а ле б ол ьш я но х а р а к т э р на д л я фі зі я л а г іч на г а жа дан ня, якое цал кам пад па рад коў вае муж чы ну. Гэ та ідэя пац вярд ж а л а ся ме р к а в а н нем, ш т о к у п і дон ж ы в е па м і ж ног Ве не ры: улон не п р а в а к уе ж а р с ц і, а не к а х а н не: M ię d z y no ga m i Ve ne r y Bo g i n i m a s wą re zy den tią Cu pi do, kto ry pad szy na ło no mat ki swey, pew nie spo sob nie y sze go na to nie mog ł by zna leść mie y sca nig dy 117. У ма р а л і з а т а р ск і х т в о р а х мож на бы ло зна й с ц і не т ол ь к і па ву ч эн н і п р а п ры с т ой н ы я па в о д зі н ы, а ле і а п і с а н н і ме т а даў спа к у сы ж а н ч ы н, які мі тра ды цый на ка ры ста лі ся муж чы ны. Ка неч не, яны лі чы лі ся неп ры с т ой н ы м і. А п іс в а ю ч ы с у с т р э ч ы, я к і я ма г л і а д бы ц ца я к у г о р а д з е, так і ў вёс цы Ан д рэй Мад рэў скі адз на чаў, што Ба хус пад ш тур хоў вае да Ве не ры, бо спры яе раз ня воль ван ню. Муж чы ны пад пай ва лі жанч ы н, па к а з в а л і ма л юн к і з неп ры с т ой н ы м і сц э на м і, в я л і а д па в ед н ы я р а з мо вы. Ат ма с ф е ры сп ры я л а сп я в а н не р а с п ус н ы х пе с ен ь і т а н ц ы. Пас ля муж чы ны ад к ры ва лі воп рат ку, ца ла ва лі, шчы па лі, раз ня воле на ма ца л і. Та ко е к а х а н не а ц эн ь в а л а ся неш ча с л і вы м д л я з а м у ж н і х і дзяў чат 118. Агуль на пры ня тая тра ды цыя на да ва ла ак тыў насць у сек се муж чыне. Жан чы на як пра ві ла пры ма ла жа дан ні муж чы ны. Ад нак у крын і ца х ча с а м с у с т р а к а е ц ца і н фа р ма ц ы я п р а і н і ц ы я т ы ў н ы х ж а н ч ы н у сек се. Пра іх та га час ная пры маў ка ка за ла: Mi łoś ni ce, dra pież nice 119. Мі ха лон Літ він пі саў пра за мож ных жан чын, які жы вуць пад ві дам удаў ства ці дзя во цтва, пры гэ тым пра яў ляць жа дан ні ад нос на св а і х па д да н ы х, на в ат і х пе р а с ле д у юц ь 120. К а н ц ле р ВК Л А л ь б р эх т Ста ніс лаў Ра дзі віл апіс ваў вы па дак спа ку шэн ня ма наш кі ма на хам. У вы ні ку яна на ра дзі ла дзі ця, якое за бі ла і па ха ва ла пры ал та ры. Це ла бы ло зной дзе на, ма наш ка па ка ра на смер цю, а ма нах быў збі ты розг а м і і а д п р аў ле н ы ў в я з н і ц у ( ). А ле не мен ш ц і к а вы я выс но вы Ра дзі ві ла аб не бяс пе цы кан так таў з ма наш ка мі. Жан чы на, на ват у мана ск і м а б л іч ч ы змо ж а п ры не с ц і неп ры ем на с ц і. Ж а н ч ы н ы- спа к ус н і ц ы фі гу ра ва лі ў жыц ці свя тых. Ней кая рас пус ні ца без вы ні ко ва спра ба вала спа ку сіць св. Юза фа та Кун цэ ві ча 121. Як вы ні кае з на зі ран няў прач 117 F. Andreini, B o h a t y r S t r a s z n y, s. 24, 25, A. Fricz Modrzewski, O p o p r a w i e R z e c z y p o s p o li t e y, s Pro ver bio rum Po lo ni co rum, p. E 3v, cen tu ria 9: М. Лит вин, О нра вах та тар, ли тов цев и моск ви тян, c A. S. Ra dzi wiłł, Pa miętnik o d z i e ja c h w Polsce, t. 2, War sza wa 1980, s. 503; Z. Kuchowicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s

107 кі Бар ба ры Паў ла вай, За фея Ра дзі ві лаў на ме ла тэм пе ра мент і пра гу да сек су з ка хан кам С. Ты мін скім. Яна не са ро ме ла ся пу скаць яго да ся бе праз ак но, ка лі муж быў у ма ён т ку (1607) 122. Да во лі скла да нае пы тан не гэ та пра цяг ласць па ла во га ак ту. Быта ваў стэ рэ а тып, што жа но чае ўлон не не на сы ча нае. Пры маў ка ка зала: Trzy rze czy nie na sy co ne, a czwar ta nie mo wi do sic. Piek ło, ło no białog łow skie, zie mia, a ogien nig dy nie mo wi do sic 123. Яе па хо джан не было зв я з а на з а с а б л і в а с ц я м і ж а но ча г а а р г а н і з ма. Ж а н ч ы не пат р а бу е ц ца знач на больш ча су, каб ат ры маць за да валь нен не. Да лё ка не кож ны м у ж ч ы на здол ь н ы к а н т р а л я в а ц ь ся б е б ол ьш доў г і пе ры я д, ч ы м т ры хві лі ны, і да вес ці жан чы ну да ар газ му, а тым больш хут ка ад на віць сі лы для паў тор ных ак таў. На пры клад, Апо весць пра Бо ва апіс вае сексу аль ныя кан так ты Бо ва і Друж нен ны трой чы за ноч 124. Ак ра мя та го, ад пар т нё ра ў сек се ча ка ла ся ак тыў насць і не ра да вала па сіў нае ля жан не: Ці ты спіш, ці ля жыш, Ці якое лі ха? Я дзя ру ся і ча шу ся, А ты ля жыш ці ха! 125 Яш чэ больш цяж ка пра во дзіць дас ле да ван ні па сек су аль ным за даваль нен ні пар т нё раў. У су вя зі з фі зі я ла гіч ны мі асаб лі вас ця мі ў мужч ы н ы ме х а н і зм ат ры ма н н я а р г а з м у п р о с т ы. Да ся г а е ц ца ён з аў с ё д ы, па ч ы на ю ч ы з пе р ша г а с ек с у а л ь на г а в о п ы т у, з а вы к л ю ч эн нем х в а р о б і па т а ло г і й 126. Жа но чы ар газм мае скла да ную струк ту ру, па тра буе пасту по ва га раз віц ця. На ват па дас ле да ван нях гру пы аме ры кан скіх даслед ч ы к аў па д к і р аў н і ц т в а м А л ь ф р э да К і н с эя 1953 г о да вы н і к а л а, ш т о на пе р ш ы м г о д з е ш л ю бу да ся г а л і а р г а з м у т ол ь к і 25% ж а н ч ы н 127. Ва ўмо вах XVI-XVII стст. гэ та аз на ча ла рэд кую маг чы масць для жан чыны раз віць сваю сек су аль насць. Ад нак, у ад роз нен ні ад муж чын, для рэ а лі за цыі прак рэ а тыў най фун к цыі жан чы ны не мае зна чэн ня ступень яе за да валь нен ня, та му ад па вед на і ўва га муж чын на гэ та ма ла звяр та ла ся. Пры гэ тым вар та ўлі чыць, што што дзён нае жыц цё боль 122 A. Saj kow ski, O p o w i e ś c i m i s jo n a r z y, k o n k w i s t a d o r ó w, s Vilniau Universiteto Bibliotekos, Rankraščių skyrius, f.-2239, l v. 124 А. Н. Ве се лов ский, Из исто рии ро ма на и по ве сти, вып. 2, c M. Federowski, Lud białoru ski, t. VІ, s K. I m ie l i ń s k i, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a s e k s u a l n a, s ; ён жа, Sek siat ria. Pa to lo gia sek su al na, s K. Imie liń ski, S e k s i a t r i a. Ps y c h o fi z jo l o g i a s e k s u a l n a, s

108 шай част кі на сель ні цтва (мяш чан і ся лян) бы ло прыс ве ча на спра вам д л я з а х а в а н н я ж ы ц ц я д з е й на с ц і. Та м у ча с д л я с ек с у а л ь н ы х п р а к т ы к ме лі ў ас ноў ным за мож ныя лю дзі. Ме ды цын ская дум ка Іта ліі аб мяр коў ва ла праб ле му жа но ча га зада в а л ь нен н я па д ча с с ек с у. У X V I с т. п р а ф е с а ры ме д ы ц ы н ы л і ч ы л і, што муж чы на і жан чы на ма юць сек су аль ныя жа дан ні. Да та го ж прапа ноў в а л і ся р оз н ы я спо с а бы, к а б з а да в о л і ц ь ж а н ч ы н у 128. Зва рот наву коў цаў да струк ту ры і фун к цы я на ван ня па ла вых ор га наў быў невы па д ко вы м, па кол ь к і г э т а з а с т а в а л а ся т а я м н і ца й, я к а я ў з бу д ж а л а ц і к а в а сц ь. Ле а на р да да Ві н ч ы, вы ву ча ю ч ы п р а б ле м у с ек с у а л ь н ы х кан так таў, пі саў пра ча кан ні пар т нё раў: Жан чы ны лю бяць вя лі кі чэле с, а м у ж ч ы н ы ча к а юц ь а д ж а но ча г а ўлон н я ча г о сь ц і а д в а р о т на г а. Ніх то не мае та го, ча го праг не 129. Ён быў пра вы ў сва іх мер ка ваннях. Мно гім жан чы нам важ на глы бі ня пра нік нен ня, а муж чы нам ма к сі ма л ь на ш ч ы л ь на е а хоп л і в а н не ч э ле с а. А д на к, к а л і м у ж ч ы н ск а е стаў лен не да сек су і рэ ак цыя мо жа быць па чу та праз кні гі і дзён ні кі, т о ж а но ч ы х на т а т а к у Еў р о пе п р а і н т ы м на е ж ы ц цё не вы я ў ле на 130. М аў к л і вы м і на г э т ы кон т з а с т а л і ся і ж а н ч ы н ы ВК Л, а м у ж ч ы н ы па з бя га лі дэ та ляў ін тым най сфе ры ў сва іх дзён ні ках і ме му а рах. Ча сам не ка то рыя на мё кі мож на знай с ці ў на род ным фаль к ло ры. Двух сэн соў насць пры маў кі па каз вае жа но чы тэм пе ра мент і пат ра баван ні: Dwa ra zy żo na mę ża bi ła, raz że ogor ki łu pił, a dru gi raz, że iab łek nie łu pił 131. Тут ужы ты два сім ва лы агур кі як паз на чэн не чэ ле са і я б л ы к і г ру д з е й. К а л і а д ч ы т а ц ь г э т а вы к а з в а н не ў с ек с у а л ь н ы х кан тэк с це, то жон ку раз з ла ва ла ці ка ваць му жа да свай го, а не да яе це л а. Ад нак учын кі ча сам больш ка жуць, чым сло вы. Тое, што фі зіч нае за да валь нен не ме ла зна чэн не для муж чын і жан чын, свед чаць спра вы пра пе ра люб. Жар с ці ава лод ва лі так, што не па ло ха ла на ват па гро за смя рот на га па ка ран ня. Шлюб ная здра да ме ла мес ца ва ўсіх сас лоў ях. У спра ве га ра дзен ска га меш ча ні на Юза фа Ка ва ліц ка га і яго жон кі Рэгі ны Лу ка шоў ны пад час пра вя дзен ня след ства за 9 лі пе ня 1674 г. зада в а л і ся п ы т а н н і п р а ма р а л ь н ы с т а н ж а н ч ы н ы і выс в я т л я л а ся а д к а г о ў яе дач к а. Ся р од і н ш ы х св ед ча н н я ў п р а г у ча л а ц і к а в а е вы к а з в а н не па на Ві за поль ска га. Рэ гі на слу жы ла ў яго два тыд ні, ха цеў яе па кінуць на год. Ад нак яна tęsk ni ła, że wed ług swe go upo do ba nia męs(z) 128 N. Davidson, The o lo gy, na tu re and the law, p D. Friedman, Pan n i e p o k o r n y. K u l t u r o w a h i s t o r i a p e n i s a, przekł. I. Kol czyń ska, War sza wa 2003, s L. Stone, The Fa mi ly, Sex, and Mar ria ge in En g land, s. 490, Pro ver bio rum Po lo ni co rum, p. B2; cen tu ria 3:

109 cz y z ny n ie m ia ła 132. М ы ўл іч в а ем, ш т о ц ы т а т а ж а н ч ы н ы з р о б ле на з ін шых слоў. Ка лі яна пры ве дзе на бліз ка да тэк сту, што свед чыць пра дас вед ча насць мяш чан кі ў прак ты цы сек су, а так са ма ве дан не памк нен няў свай го це ла. Зра зу ме ла, што та кая жан чы на не маг ла доў га за ста вац ца са сва ім му жам. Кры ні цы за ха ва лі нам уры вач ныя звест кі пра прак ты ку сек су. Стара жыт ныя і вя до мыя пяш чо ты не толь кі ў нас, але і ў ін шых на родаў, гэ та па ца лун кі і аб дым кі. Пра іх вы ка ры стан не свед чыць пас з анёл ка мі пад са май стол лю, якія аб ды ма юц ца і ца лу юц ца. Ён знахо дзіц ца ў кас цё ле св. Пят ра і Паў ла ў Віль ні. Аб дым кі Ада ма і Евы бач ны на ты туль най ста рон цы Бе рас цей скай Біб ліі 1563 г. Пра па цал у н к і п ры г о ж а на п і с а на ў с т а р а б е л а ру ск і м пе р а к л а д з е На й в ы ш э й ш а й пе с н і Са л а м о н а в а й 133 : О ца л у й м я по ца ло в а н и ем ъ оус т ъ св о и х, я л ко леп шая суть ми ло сти твоя надъ ви но, вой н ней шаа над ма сти дра гие, Сотъ кап лю щий оу ста твоя не ве сто. Мед и мле ко подъ язы комъ твоимъ 134. Пра па хо джан не звы чаю ца ла ван ня апа вя даў Ян Пра та со віч у творы In ve n t o re s rerum albo Krótkie o pi sa nie kto co w y n a la z ł i do używa nia l u d z io m po dał (16 08). П а ца л у н к і па хо д зі л і ц і т о а д с т а р а ж ы т н ы х ж ы доў, ці то ад уце ка чоў з Троі, ці то ад рым лян. Плу тарх апіс вае звы чай ры м ск і х пат ры ц ы я ў, в я р н у ў ш ы ся да до м у, ца л а в а ц ь св а і х жо на к, к а б да ве дац ца, ці не пі лі тыя пад час іх няй ад сут нас ці ві на. Па эт лі чыў, што та кія жан чы ны вар ты кія, а не па ца лун каў: Lecz tu rych lej niż wi no go rzał kę po czu je, Bo wiem się ta kich si ła bia łych g łów naj du je, Iż się go rzał ką mi łą na dob nie ura czą, Że cza sem led wie mę żów swych przed so bą ba czą. Prze to ta kich by naj m niej nie trze ba ca ło wać, Ale ra czej spo re go ki ja nie ża ło wać, Ok ła da jąc po grzbie cie, aby jej nie pi ła, Lecz ra czej gos po dar stwa swe go pil na by ła НГАБ, ф. 1761, воп. 1, спр. 2, арк адв.; Н. Сліж, Зла чын ства і зла чынцы ў Га род ні ў XVIІ ст., Ar che. Га ра дзен скі мі ле ні ум, 2014, 11, c Гэ ты твор у Біб ліі Ф. Ска ры ны, а так са ма ў Бе рас цей скай Біб ліі, у ін шых выд а н н я х п р а д с т аў л е н ы я к р а з м о в а Ц а р к в ы і Х р ы с т а. Та к і м ч ы н а м э р а т ы ч н а м у т в о р у б ы л о н а д а д з е н а р э л і г і й н а е г у ч а н н е. Біб л і я Ф. С к а р ы н ы ў т р ы м л і в а е н е ўсё вер шы. 134 Б і б л і я: Ф а к с і м і л ь н а е ў з н а ў л е н н е Б і б л іі, в ы д а д з е н а й Ф. С к а р ы н а ю ў гг., т. 3, Мінск 1991, c. 425, С. К а в а л ё ў, Шмат моў ная па э зія Вя лі ка га Кня ства Лі тоў ска га эпо хі Рэ нес а н с у, Мінск 2010, c

110 Араль ны секс быў вя до мы ў прак ты цы. З пра цы Псеў да -Ары сто цел я вы н і к а л а, ш т о а р а л ь н ы я с т а с у н к і не л ь г а л і ч ы ц ь с ек с а м, па кол ь к і яны не пры во дзяць да за чац ця дзя цей, бо се мя, ка лі трап ляе ў рот, зніш ча ец ца ў сі стэ ме стра ва ван ня 136. Верш Д. На ба роў ска га так са ма свед чыць пра зна ё масць з гэ тай тэхні кай. На пэў на гэ тым ба ві лі ся Ян Са бе скі і Ма рыя Ка зі мі ра, бо згадва лі ў лі стах па ца лун кі па ўсім це ле 137. Пра араль ны секс згад ва ец ца ў бе ла ру скім фаль к ло ры. Вель мі яск ра ва тэх ні ку прад стаў ляе на ступны верш: Як за ле сам, за буй ра кам Там ста я ла ба ба ра кам, А ду рань ду маў кап лі ца Дай да вай ту ды ма ліц ца 138. Ін шы ва ры янт гэ та га вер ша: Іш ла ба ба це раз клад ку Ды зад ра ла но гу. А дзед ду маў, што іко на Па м а л і ў с я Б о г у. Зы хо дзя чы са спа вя даль ных чы ноў мож на сцвяр джаць пра прак тык а в а н не с т ы м у л я ц ы і г ру д з е й і па л а вы х о р г а наў ру к а м і 139. Пра пяшчо ты гру дзей ад зна ча ец ца ў На й в ы ш э й ш а й пе с н і Са л а м о н а в а й: Ра но встан мы на вин ни це, сог ля дай мо ест ь ли же есть зац ви ла вин ни ца... Та мо дамъ то бе пер си мое 140. Твор нат х ніў Збіг не ва Мор ш ты на напі саць верш на гэ ту тэ му 141. Апо весць пра Бо ва апіс вае, што га лоў ны г е р ой пе р а д с ек с а м сх а п іў Д ру ж нен н у з а г ру д зі 142. Гэ та част ка жа но 136 Prob le ma ta Aris to te lis, p Z. Ku cho wicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s Е. В. Анич ков, Яз ы ч е с т в о и Д р е в н я я Р у с ь, Санкт-Пе тер бург 1914, с. 375; У. Ло бач, Э р а с у б е л а р у с к а й т р а д ы ц ы й н а й к ул ь т у р ы, s І л ю с т р а ц ы я с а с т ы м у л я в а н н е м ж а н о ч ы х п а л а в ы х о р г а н аў з м е ш ч а н а ў : A. Carracci, L Arétin d Augustin Carrache ou Recueil de Postures Érotiques, d Après les Gravures à l Eau-Forte par cet Artiste Célèbre, Avec le Texte Explicatif des Sujets, Pa ris 1798, Il. p Б і б л і я: Ф а к с і м і л ь н а е ў з н а ў л е н н е Б і б л іі, т. 3, c He li k o n s a r m a c k i, w ą t k i i t e m a t y p o l s k i e j p o e z ji b a r o k o w e j, przyg. A. Vin cenz, M. Ma lic ki, J. Chroś cic ki, Bib lio te ka Na ro do wa, nr 259, se ria I, Wroc ław Warsza wa Kra ków Gdańsk Łódź 1989, s А. Н. Ве се лов ский, Из исто рии ро ма на и по ве сти, вып. 2, c

111 ча га це ла заў сё ды пры цяг ва ла і хва ля ва ла муж чын, та му не дзіў на, што ім пры све ча ны лі та ра тур ныя тво ры. К р а на н не да ж а но ч ы х г ру д з е й сп ры я л а х у т к а м у ў з бу д ж эн н ю м у ж чы ны. Аб гэ тым наў п рост пі шац ца ў за гад цы, якая змеш ча на ў ру кап і с е К ры ш т а фа З а ві ш ы: A n i g ma Pa rę jab łek od Ewy w Ra iu zdo bycz swo ię Da my u pier si no szą dziś na ża łość mo ię. Kto rych sko ro się dot k nę rę ką Ada mo wą, Wąż po mys łą te go grze chu pod no si tam gło wą 143. Раз на стай насць, а так са ма пра ду хі лен не ад ця жар нас ці, да ваў анальны секс, але ён ад но сіў ся да лі ку гра хоў ных 144. Ка та ліц ка я цар к ва высту па ла су праць та кіх ста сун каў. А ма гіст рат Ве не цыі пуб ліч на аб вясціў у 1511 г., што пра сты тут кі, прак ты ку ю чыя аналь ны секс, бу дуць выкі н у ты з п ра фе сіі 145. А ў XV ст. там суст ра ка юц ца вы пад кі па ка ран ня м у жоў за вы ка ры стан не гэ тай п рак ты кі з жон ка мі 146. Гэ ты від сек су лічыў ся брыд кім і неп ры стой ным, хоць прак ты ка ваў ся ў Рэ чы Пас па літай. У поль ска га ш л я х ці ца Ста ніс ла ва Н я мо еў ска га вык лі ка ла па ч у ц цё бры до ты апа вя дан не ма скоў ска га па па пра аналь ныя ста сун кі з жон кай. У яго бы ло на той час 12 дзя цей і гэ та быў спо саб кан т ра цэп цыі. Шляхціц быў здзіў ле ны рас паў сю джа нас ці гэ тай з я вы ў Ра сіі (1606) 147. Пра прак ты ка ван не там гэ тай тэх ні кі свед чыць так са ма Адам Оле а ры 148. Гру па вы секс так са ма лі чыў ся гра хоў ным. Ад нак эк с пе ры мен тат а ры ў г э т а й г а л і не бы л і. У ш л ю ба р а з в од н ы м п р а ц э с е ма г і лё ў ск а г а меш ча ні на Баг да на Лук я на ві ча і Улі ты згад ва ец ца, што жон ка на яго ва чах, у яго до ме, здрадж ва ла з не каль кі мі ка за ка мі і пас ля з імі з е хала ў Маск ву (1610) 149. Пра агуль ную рас пу сту ся род гас цей на вя селлях пі саў Паўль Одэр борн Vilniau Universiteto Mokslines Bibliotekos rankraščių skyrius, f , l К а т э х і з і с: По м н і к б е л а р у с к а й Рэ ф а р м а ц ы і X V I с т., c. 112; Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і па заш люб ныя ста сун кі шлях ты ВКЛ, c. 288, N. Davidson, The o lo gy, na tu re and the law, p G. Ruggiero, The Boundaries of Eros: Sex Crime and Sexuality in Renaissance Veni ce, New York 1985, p Pa mięt nik Sta nis ła wa Nie mo jew skie go ( ), Lwów 1899, s ; Z. Kuchowicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s Из з а п и с о к и н о с т р а н н ы х п у т е ш е с т в е н н и ко в X V I -X V I I в., [у:] А се гре хи злые с м е р т н ы е..., c ИЮМ, вып. 7, Ви тебск 1877, с ; J. Bar dach, Świec ki cha ra ter zwy cza jowe go pra wa mał żeń skie go lud noś ci ru skiej Wiel kie go Księ stwa Li tew skie go ( XV- XVII wie ku), Cza so pis mo Pra wo-his to rycz ne, 1963, t. XV, z. I, s

112 У еў ра пей скіх кра і нах так са ма быў вя до мы ад на ча со вы секс з нек а л ь к і м і па р т нё р а м і. Зна к а м і т ы а л ь б ом I Modi (Шля хі ці 16 спо са баў з а да в а л ь не н н я) ут рым лі вае вы я ву з гру па вым сек сам. На ёй муж чы на ста су ец ца з жан чы най, а яго на га вы ка ры стоў ва ец ца дру гім муж чынам для сты му ля цыі чэ ле са 151. Ма стур ба цыя ад на з са мых ста ра жыт ных фор маў са ма за дав а л ь нен н я 152. Яна бы ла ад на з са мых бяс печ ных фор маў сек су, які не па гра жаў ця жар нас цю і ве не рыч ны мі зах вор ван ня мі. Ад нак прав а с л аўе, к а т а л і ц ы зм і п р а т э с т а н т ы зм с а ма з а да в а л ь нен не а д но сі л і да г р а хоў н ы х д з е я н н я ў 153, бо яно рас паль ва ла сек су аль нае жа дан не, не пры во дзі ла да на ра джэн ня дзя цей. Кі ра ва лі ся сло ва мі апо ста ла Паўла: Не льсти те се бе. Ни блуд ни цы, ни идо лос лу жи те ли, ни пре лю боде е, не ск в е р н и т е л и, н и ма л а к и я, не м у же лож н и ц ы, н и л и хо и м ц ы, н и та ти, ни пи я ни цы, не до са ди те ле, ни хищ ни цы ц(а)рствия Б(о)жия не на с ле д я т ъ 154. Пр а к т ы к у ю ч ы я ма с т у р ба ц ы ю бы л і па с т аў ле н ы ў л і к грэш ні каў ра зам з п я ні ца мі, языч ні ка мі і інш. Прак ты ка ван не ана ніз му трак та ва ла ся да во лі не га тыў на еў ра пейск і м і т э о л а г а м і, л і ч ы ў ся с р од к а м па з бя г а н н я ш л ю б н ы х да ч ы нен н я ў. Та м у м у ж ч ы н ы, я к і п р а к т ы к а в а л і ся ў с а ма з а да в а л ь нен н і, з а хоў в а л і гэ та ў та ям ні цы. Пы тан не аб мяр коў ва ла ся ў лі та ра ту ры. Ме ды кі лічы лі ма стур ба цыю ка рыс най для зда роўя. У 1710 г. у Лон да не выйш ла кні га Onania, я к а я з а к р а на л а п р а к т ы к і с а ма з а да в а л ь нен н я. Я на ат ры ма ла надз вы чай ную па пу ляр насць і бы ла пе рак ла дзе на на розн ы я мо вы 155. М а с т у р ба ц ы ю, я к п р а ві л а, вы к а ры с т оў в а л і д л я зн я ц ц я с ек с у а л ь на й на п ру ж а на с ц і п ры а д с у т на с ц і па р т нё р а 156. Вы па д к а м і п у б л іч на й ма с т у р ба ц ы і на ба н ке т а х в я до м ы К а р а л ь Ра д зі ві л П а не К а х а н к у П. Одэр борн, Пр а ў д з і в ы і г р у н т о ў н ы апо вед пра в е р у р у с а ў, c A. Carracci, L Arétin, p J. Peakman, The Pleasure s All Mine. A History of Perverse Sex, Lon don 2013, p Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і п а з а ш л ю б н ы я с т а с у н к і ш л я х т ы ВК Л, c. 294; J. Tazbir, D e w i a c je o b y c z a jo w e, s Апо стол, Виль на 1595, c У Но вым за па ве це 1568 г. вы ка ры ста на сло ва ro skosz ni cy, але яго мож на вы ка ры стоў ваць да ама та раў ця лес ных за дав а л ь н е н н я ў. No w y T h e s t a m e n t z g r e c k i e g o n a p o l s k i i ę z y k z p il n o ś с i ą p r z e ł o ż o n y, Nieś wież 1568, s. XIIIv. 155 D. Friedman, Pan n i e p o k o r n y, s ; S. Mat t hews-gri co, C i a ł o i s e k s u a l n o ść w E u r o p e w c z a s a c h A n c i e n Ré g i m e u, [w:] His to ria cia ła, t. 1: Od renesansu do o ś w i e c e n i a, red. G. Vi ga rel lo, prze ło żył T. Stró żyń ski, Gdańsk 2011, s ; J. Peakman, The Pleasure s All Mine, p Z. Ku cho wicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s J. Tazbir, D e w i a c je o b y c z a jo w e, s

113 Р э л і г і й на я л і т а р а т у р а ВК Л Х V І-Х V І І с т с т. а к ц эн т а в а л а а с ноў н у ю ў в а г у на м у ж ч ы н ск а й ма с т у р ба ц ы і. А д зна ча л і ся на с т у п н ы я т эх н і к і: сты му ля цыя па ла вых ор га наў сва і мі ру ка мі, ру ка мі ці сцёг на мі парт нё р а. Зд з я й с н я ц ь с а ма з а да в а л ь нен не м у ж ч ы на мог ле ж а ч ы ў н і з т в а р а м у ло ж а к ц і в оп р ат к у. Д л я г э т а й м э т ы т а к с а ма вы к а ры с т оў в а л а ся дзір ка ў дрэ ве 158. П а с у т на с ц і ў к ры н і ц ы а д р оз н і в а л і ма с т у р ба ц ы ю я к с р о да к с а ма з а да в а л ь нен н я і ў з а е ма з а да в а л ь нен н я. Та к і ж па д ы ход іс н уе з а р а з у с у ча с на й с ек с а ло г і і 159. Б е л а ру ск а я т р а д ы ц ы й на я к ул ь т у р а да ма стур ба цыі ста ві ла ся спа кой на, як да срод ку зняц ця нап ру гі 160. Да во лі скла да ны мо мант у дас ле да ван ні гэ та по зы, бо ад мыс ловых пад руч ні каў, ство ра ных у ВКЛ не бы ло. Так са ма цяж ка вы зна чыць ра с паў сю д жа на сц ь т у т па доб на й за меж на й л і т а ра т у ры. У Еў ро пе бы ло толь кі не каль кі вы дан няў прак тыч на га ха рак та ру па сек су аль ных позах. Але яны знач на ад ста ва лі ад кі тай скіх пад руч ні каў 161. Зна ка м і т ы аль бом I Modi ўтрым лі ваў на ступ ныя по зы: мі сі я нер ская по за ляжа чая, тва рам да тва ру, са мая рас паў сю джа ная по за ў еў ра пей скіх наро даў 162 ; ад ва рот ная по за муж чы на ля жыць, а жан чы на ся дзіць на ім, па вяр нуў шы ся спі най; у ва ры я цыі гэ тай по зы на га муж чы ны за кін у т а на на г у жа н ч ы н ы; ва ры я ц ы я м і сі я не р ска й по зы жа н ч ы на на ў звы шэн нi паў л я ж ы ц ь, м у ж ч ы на с т а і ц ь; по за с т о я ч ы м у ж ч ы на на ру ках тры мае жан чы ну, ад на яе на га за кі ну та на пля чо; ва ры я цыя гэт а й по зы абедз ве на г і жа н ч ы н ы на по я се м у ж ч ы н ы; а д ва ро т на я по за м у ж ч ы на ў н і зе, а жа н ч ы на л я ж ы ц ь на і м; ва ры я ц ы я м і сі я не р ска й по зы жан чы на ся дзіць на ўзвыш шы, а муж чы на ста іць на ка ле нях; ва ры я цыя мі сі я нер скай по зы муж чы на і жан чы на ля жаць па вер нутыя ад но да дру го га; по за жа бы муж чы на ста іць і тры мае жан чы ну за клу бы, а жан чы на па вяр нуў шы ся спі най, прак тыч на ві сіць, толь кі ру к і на па д ло зе; ва ры я ц ы я м і сі я не р ска й по зы жа н ч ы на л я ж ы ц ь на вы со кім лож ку, пад спі най па душ ка, а муж чы на ста іць; ва ры я цыя місі я нер скай по зы жан чы на ся дзіць на ўзвыш шы, а муж чы на ста іць; 158 І. Мар за люк, Ма т р ы м а н і я л ь н а с ц ь і секс у Б е л а р у с і ў ХІ-ХVІІІ стст., [у:] Terra Alba, t. 2, c. 135; Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і п а з а ш л ю б н ы я с т а с у н к і ш л я х т ы ВК Л, c. 288, С у ч а с н а я н а в у к а п р а д с т аў л я е м а с т у р б а ц ы ю ў в е л ь м і ш ы р о к і м к а н т э к с ц е: а д г і с т о р ы і д а т э р а п і і. Masturbation as a Means of Achieving Sexual Health, ed. by W. Boc k ting, E. Co le man, New York 2012; J. Know les, Mas tur ba tion From Stigma to Sexual Health, элек т рон ная вер сія: https: // ned pa ren t ho od.org / fi le s /5513/9 611/ 7867/m a s t u r b a t io n _ p d f [д о с т у п ]. 160 У. Ло бач, Э р а с у б е л а р у с к а й т р а д ы ц ы й н а й к ул ь т у р ы, s L. Stone, The Fa mi ly, Sex, and Mar ria ge in En g land, p Z. Ku cho wicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s

114 жан чы на паў ля жыць кры ху зве сіў шы ся з лож ка, а муж чы на тры мае яе за на гу; по за сто я чы жан чы на паў ля жыць на лож ку, муж чы на с т а і ц ь, яе на г а за к і н у т а я м у на п л я чо; ва ры я ц ы я м і сі я не р ска й по зы жан чы на ля жыць на лож ку, а муж чы на ста іць на ка ле нях; по за зза ду жан чы на ста іць на ка ле нях і ру ках, а муж чы на зза ду 163. А п і сан ы я вы шэй по зы т а к са ма да па ма г а л і з ра бі ц ь сек су а л ь на е ж ы ц цё бол ьш ра з на с т а й н ы м. Пра і х бы ло вя до ма я ш чэ з ча соў c т а ра ж ы т н ы х Грэ ц ы і і Ры ма. На прад ме тах по бы ту і ма ста цтва за ха ва лі ся роз ныя по зы: місі я не р ска я, ве р ш н і ца і і н ш. 164 Та к я к ж ы ха ры ВК Л на вед ва л і Іт а л і ю, то на пэў на ме лі маг чы масць аз на ё міц ца з тэх ні ка мі. Тым больш, што іта льян цы лі чы лі ся знаў ца мі сек су. Ад нак кры ні цы не даз ва ля юць правес ці грун тоў нае дас ле да ван не па вы ка ры стан ні гэ тых ве даў. Ка ры стаў ся па пу ляр нас цю ў Ан г ліі Aristotle s Ma s te r pie c e, які ўпершы ню быў на дру ка ва ны ў Лон да не ў 1684 г., а пас ля не ад на ра зо ва пе ра вы да ваў ся. Кні га не пас рэд на прыс ве ча на сек су аль ным да чы ненням, ана то міі, ся мей ным ста сун кам і ін шым па доб ным пы тан ням 165. Вар та ад зна чыць, што па ры, якія ха це лі зра біць сваё сек су аль нае жыц цё больш раз на стай ным, ад ра зу трап ля лі ў лік грэш ні каў. На прыклад, у пра вас лаўі гра хом лі чы лі ся араль ны і аналь ны секс, ма стур бацыя, глы бо кі па ца лу нак, кра нан не вус на мі гру дзей і па ла вых ор га наў, сты м у л я цы я па ла вы х ор га наў ру ка мі, по зы вер ш ні ца, зза д у, пе ра вер н у тая по за 6 на Ка та лі ц тва да зва л я ла толь кі мі сі я нер ск у ю по зу. Усе ра з на стай нас ці тэх ні кі лі чы лі ся г ра хоў ны мі 167. Ці па во дзі лі ся бе вер ні кі згод на з п рад пі сан н я мі да к лад на ска заць ц я ж ка, а ле пе ра лік г ра хоў ны х тэх нік даз ва ляе ка заць пра прак ты ку ў ВКЛ як мі ні мум ча ты рох поз. 163 Аль бом быў упер шы ню на дру ка ва ны ў Іта ліі ў 1524 г., пас ля ў 1527 г. Па заг а д з е В а т ы к а н а б ы ў з н і ш ч а н ы. Д а н а ш ы х д з ё н д а й ш л і н е к а т о р ы я ф р а г м е н т ы. Л і ч ы ц ц а, ш т о в ы д а н н е 1550 г о д а б а з а в а л а ся н а п а п я р эд н і х. Н а я г о а с н о в е б ы л а н а д р у к а в а н а ф р а н ц у з с к а я в е р с і я ў 1798 г. I mo di, э л е к т р о н н а я в е р с і я: ht t p s: //e n.w i k i p e d i a.o r g / w i k i / I _ Mo d i ; I m o d i. Wo o d b l o c k edi tion, di-wo od b lock-edi tion-c-93_94; У кні зе 1798 г. апі са ныя по зы м а ю ц ь н а з в ы а н т ы ч н ы х г е р о я ў. A. C a r r a c c i, L Arétin, p. 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37, 41, 44, 49, 53, 57, 61, 69, Вы я в ы з п о з а м і з ч а с оў с т а р а ж ы т н ы х Гр э ц ы і і Р ы м а м ож н а п а б а ч ы ц ь н а с т а рон цы: Sex and ero tic in Gre ek and Roman Arts, ht t p: // w w w. fl ic k r i ve r.c o m / p h o tos/ca ro le ma ge/sets/ Ін фар ма цыя пра вы дан не і яго змест гл.: Aris tot le s Ma s t e r p i e c e, i p e d i a.o r g / w i k i /A r i s t o t le% 27s _ M a s t e r pie c e; The Works of Aris tot le, the Fa mo us Ph i l o s o p h e r, ten berg.org/fi les/12699/12699-h/12699-h.htm. 166 Ка но ни че ские цер ков ные па мят ни ки ХІ ІІ-ХVІ ІІ вв., [у:] А се гре хи злые смерт ные..., c ; Н. Сліж, Ш л ю б н ы я і п а з а ш л ю б н ы я с т а с у н к і ш л я х т ы ВКЛ, c N. Davidson, The o lo gy, na tu re and the law, p

115 У на р од на й к ул ь т у ры б е л а ру с аў в я до м ы по зы м і сі я не р ск а я, з з а д у, вер ш ні ца. У ра дзін най аб ра да вас ці га лоў ны мі ге ро я мі бы лі кум і кума. Праз іх апа вя да ла ся пра сек су аль ныя ста сун кі 168 : Ку ма, ку ма за дзя ры но гу, А кум ска жа хва ла Бо гу 169. Ілюст ра цыя з кар ты рэч кі Га рынь у Ма зыр скім па ве це свед чыць, ш т о бы л а в я до ма по з а с т о я ч ы. По с т а ц і м у ж ч ы н ы і ж а н ч ы н ы на ма л я ва ны схе ма тыч на на фо не рэч кі, але бач на ўлон не і муж чын скі чэ лес ва ўзбу джа ным ста не. По за больш па ды хо дзіць для лю дзей пры кладна ад ноль ка ва га ро сту і да во лі зруч ная ў пры род ных умо вах 170. Пра жа дан не ўда ска наль вац ца ў тэх ні цы сек су свед чыць ліст кара ля Яна Са бе ска га 1675 г. да жон кі Ма рыі Ка зі мі ры. Кал мык Аст ракан быў больш да ска на лы ў сек се, чым фран цу зы, іта льян цы, іс пан цы і тур кі. Ён рас па вёў пра 12 прак тыч ных поз, пра якія да ве даў ся ў калмы каў. Так са ма хва ліў ся, што ве дае больш за ты ся чу сак рэ таў. Пі саў Са бе скі жон цы з мэ тай, каб жон ка па ду ма ла пра раз на стай насць іх с ек с у а л ь на г а ж ы ц ц я 171. Дас вед ча насць кал мы ка ў ін тым най сфе ры жыц ця тлу ма чыц ца кан так та мі кал мы каў з кі тай ца мі. Вар та ад зна чыць, што на той час у Кі таі бы ла ўжо да во лі раз ві тая на ву ка па сек су аль ных прак ты ках. Бы лі рас п ра ца ва ны рэ ка мен да цыі і на дру ка ва ны аль бо мы з ілюст рац ы я м і р оз н ы х поз 172. Та му ў Азі яц кім рэ гі ё не Кі тай меў уп лыў на р а з ві ц цё т эн д эн ц ы й у г а л і не і н т ы м н ы х с т а с у н к аў. Ліст Яна Са бе ска га гэ та рэд кі вы па дак, ка лі асо ба не толь кі азна ё мі ла ся тэ а рэ тыч на з ве да мі ў га лі не сек су, але і жа да ла ўвес ці іх у сваю прак ты ку. Вя до ма, што жы ха ры ВКЛ вы яз джа лі за мя жу і ме лі роз ныя кан так ты, у тым лі ку і сек су аль ныя. Ад нак не пас рэд на прас а ч ы ц ь з а ме ж н ы ў п л ы ў у с ек с у а л ь н у ю к ул ь т у ры не з аў с ё д ы к ры н і ц ы да юць маг чы масць. 168 У. Ло бач, Э р а с у б е л а р у с к а й т р а д ы ц ы й н а й к ул ь т у р ы, s , Ga bi net Rę ko pi sów Bib lio te ki Uni wer sy te tu War szaw skie go, sygn. 441, k На кар це не адз на ча на да та, ве ра год на ка нец XVIII ст. ці па ча так ХІХ ст. Вык а з в а ю ш ч ы р у ю п а д з я к у Ге р м а н у Б р э г е р у з а і н ф а р м а ц ы ю п р а г э т у к р ы н і ц у. НГАБ, ф. 1477, воп. 1, спр T. Że leń ski-boy, Ma r y s i e ń k a S o b i e s k a, War sza wa Lwów 1938, s ; Z. Ku cho wicz, C z ł o w i e k p o l s k i e g o b a r o k u, s Р. ван Гу лик, Ис к у с с т в о с е к с а в Д р е в н е м Ки т а е; R. van Gu lik, Ero tic Co lo ur Prints of the Ming Period With an Es say on Chi ne se Sex Li fe from the Han to the Ch ing Dy nas ty, B.C. 206-A.D. 1644, Le i den 2004; Jie Guo, Ro bert Hans van Gu lik Reading Late Ming Erotica, BIB LID , 2010, Nr 28:2, p

116 Пры ве дзе ныя звест кі па тэх ні ках сек су но сяць фраг мен тар ны харак тар. Яны не да юць маг чы мас ці прад ста віць цал кам сі ту а цыю ў ВК Л і п р а а на л і з а в а ц ь, я к і я ві д ы п р а к т ы к і я к ча с т а вы к а ры с т оў в а л і па ры. Ва ры я тыў насць маг ла быць роз най як са мо жыц цё. Выс но вы. С т а р а б е л а ру ск а я п р а к т ы к а с ек с у з я ў л я е ц ца п р а д у к т а м гра мад ства, якое іс на ва ла ў кан к рэт ным гі ста рыч ным кан тэк с це. Грама д с т в а ВК Л бы ло ф е а да л ь н ы м, а д па в ед на ме л а а г р а р н ы х а р а к т а р. Для яго бы ла ўлас ці ва тра ды цый насць, кан сер ва тыў насць, ар ха ічнасць. Но выя па ве вы да ты чы лі ся аду ка ва ных лю дзей, якія ме лі магч ы ма сц ь в а н д р а в а ц ь з а м я ж у, ч ы т а ц ь л і т а р а т у ру. А ле я н ы ск л а да л і не в я л і к у ю ча с т к у на с е л ь н і ц т в а. На сек су аль ныя ад но сі ны ў XVI-XVІI стст. не пас рэд ным чы нам паў п л ы в а л і з а к а на даў с т в а, р э л і г і я, т р а д ы ц ы і, звы ча і, с а с лоў на я п рына ле ж на сц ь. З пе р а л і ча на г а с а м ы м в а ж н ы м ч ы н н і к а м бы л а р э л і г і я, бо яна рэг ла мен та ва ла тэх ні кі і адз на ча ла, якія з іх гра хоў ныя. Наяў насць языч ніц кіх ве ра ван няў, а так са ма фі зіч нае жа дан не не змагл і па д па р а д к а в а ц ь с екс р э л і г і і і зн і ш ч ы ц ь з а да в а л ь нен не. Уз ба г а чаў прак ты ку кан такт з ін шы мі куль ту ра мі. У ВКЛ прак ты ка ва лі не толькі мі сі я нер скую по зу, але і ін шыя. Бы лі зна ё мы роз ныя пяш чо ты, паза ва гі наль ны секс, гру па вы секс. Д л я с ек с у а л ь на г а к а н т а к т у в а ж на бы ло на я ў на сц ь па р т нё р а, ме с ца, ва ло дан не тэх ні ка мі, зда роўе, па тэн цыя. Секс у шлю бе ад но сі лі да кат э г о ры і не а б ход н ы х а ба в я з к аў. З а да в а л ь нен не с екс п ры но сіў т а м, д з е ўзні ка лі жар с ці і пра га сек су, пры чым жа дан не пра яў ля лі як муж чыны, так і жан чы ны. Ад сут насць пад руч ні каў па сек се, якія б бы лі ство ра ны на тэ ры торыі ВКЛ, знач на аб мя жоў вае дас лед чыц кія маг чы мас ці. Да нас так сама не дай шлі дзён ні кі пра сек су аль ныя пры го ды з апі сан нем тэх нік. Ат ры ма ная ін фар ма цыя мае ўскос ны ха рак тар. Ад нак на ват гэ тыя звест кі свед чаць пра важ насць ін тым най сфе ры жыц ця і ат ры ман ня за да валь нен ня ў ёй. Summary Sexual attitudes and practices in Belarus in the 16th and 17th centuries The article is devoted to sexual attitudes and behaviours in Belarus in the 16th and 17th centuries. Particular attention is given to chastity, sex in family life, places for love making, sexual potency and impotency, as well as sexual techniques and practices. Sexual attitudes were shaped by the law, religion, traditions and medicine. Contacts with other cultures through travel, education and literature were also significant. Religion was the most important factor: it restricted the choice of techniques, indicating which of them were sinful. However, the presence of pagan customs and physical appetites made it impossible to subordinate sex to religion and destroy sexual satisfaction. 116

117 In the Great Duchy of Lithuania various sexual techniques were used. In sexual encounters, a suitable partner, place, knowledge of techniques, health and potency were very important. Sex was satisfying when it was accompanied by sexual desire, which was manifested both by men and women. There were no sex manuals in the territory of the Great Duchy of Lithuania, which significantly limits research possibilities. We do not know of any diaries with descriptions of techniques, either. The existing sources, however, are evidence of the importance of this intimate sphere of life and it being a source of satisfaction. Streszczenie Praktyka starobiałoruskiego seksu w XVI-XVII wieku Artykuł traktuje o starobiałoruskiej praktyce seksu w XVI-XVII w. Autorka szczególną uwagę zwróciła na cnotliwość, seks w życiu rodzinnym, miejsce stosunków, potencję, impotencję, techniki i praktykę seksu. Kształtowanie postaw w sferze seksualnej odbywało się pod wpływem prawa, religii, tradycji, zwyczajów, medycyny. Nie bez znaczenia były kontakty z innymi kulturami poprzez podróże, edukację i literaturę. Z wyliczonych czynników najważniejszym była religia, która reglamentowała techniki i wskazywała, które z nich są grzeszne. Obecność zwyczajów pogańskich oraz fizyczne żądze nie pozwoliły na podporządkowanie seksu religii i zniszczenie satysfakcji seksualnej. W Wielkim Księstwie Litewskim praktykowano różne techniki stosunków płciowych. W kontaktach seksualnych ważną sprawą był odpowiedni partner, miejsce, znajomość technik, zdrowie i potencja. Seks w małżeństwie zaliczał się do niezbędnych obowiązków. Satysfakcję seks przynosił tam, gdzie było pożądanie, przy czym przejawiali je zarówno mężczyźni, jak i kobiety. Brak podręczników seksu tworzonych na terytorium WKL znacznie ogranicza możliwości badawcze. Nie doszły do nas również dzienniki z opisem technik. Jednak istniejące przekazy świadczą o ważności intymnej sfery życia i osiąganej z niej satysfakcji. Na tal la Sliż his to ryk, pra cu je w gro dzień skiej fi lii Bia ło ru skie go In s ty tu tu Prawo z n aw s t w a, a u t o r k a p o n a d 14 0 a r t y k u ł ów. Z a i n t e r e s o w a n i a b a d aw cz e: h i s t o r i a r o d z i ny szla chec kiej, his to ria mał żeń stwa szla chec kie go, his to ria Grod na w XVI-XVIII ww. 117

118 artykuły Adam Py tel ( Wa r sz a wa) Pow s t a n ie epar ch i i g ro d z ień sk iej O m a w ia ją c p ow s t a n ie d ie c ez ji g ro d z ie ń sk iej w ro k u, n ie moż n a p o m i n ą ć a n a l i z y s y t u a c ji p a nu ją c ej w d ie c ez ji w i le ń sko -l i t ew sk iej 1, w której gra ni cach le ża ła gu ber nia gro dzień ska. Na le ży wziąć pod uwa gę syst e m p a r a fia l ny, st a n go s p o d a r cz y g u b e r n i, o d p o w ie d z ie ć n a k i l k a k we s t i i do t y cz ą cych cz y n n i ków r e g u lu ją cych ów cz e s ne ż y cie c e r k iew ne z a rów no w gu ber ni gro dzień skiej, jak i ca łej die cez ji. Is tot ną kwes tią był przy rost de mog ra ficz ny oraz wzrost po boż noś ci pra wos ław nych wier nych. Czyn - n i k i t e s p o wo do wa ł y, ż e p a r a fie roz r a s t a ł y się i z a cho d z i ła ko n ie cz no ś ć e r y go wa n ia no w ych je d no s t ek p a r a fia l nych. I s t ot ny m p rob le me m by ła t eż s y t u a c ja m a t e r ia l n a d u cho w ie ń st wa. Pod ko niec XIX wie ku na Gro dzień sz czyź nie nas tą pił wzrost de mog raficz ny, co skut ko wa ło wzros tem licz by wier nych pra wos ław nych. Po wojn a ch n a p o le oń sk ich or a z woj n ie k r y m sk iej ( ), k t ó r e p o ch ło nę ł y set ki ty się cy ofiar, licz ba lud noś ci w gra ni cach Im pe rium Ro syj skie go zaczę ła wzras tać. Wiek XIX w Ros ji up ły nął pod zna kiem roz wo ju ro syj skiej d u cho wo ś ci or a z ro s y j sk iej myś l i r e l i g ij nej. Po ok r e sie Oś w ie c e n ia, k ie dy sk u pio no się n a cz ło w ie k u, je go p ot r z e ba ch i p r z y je m no ś cia ch, s p o łe cz e ń - stwo Ros ji za czę ło bar dziej iden ty fi ko wać się z pra wos ła wiem. O ile prą dy o ś w ie c e n io we do cie r a ł y do wa r st w up r z y w i le jo wa nych, t a k ich ja k dwór c a r sk i, a r ys t ok r a c ja i i n t e l i ge n c ja, o t y le p r a wo s ła w ie ja ko r e l i g ia w r a z z ca łym swym bo gac t wem bi zan tyj skiej li tur gii, te o lo gii, sztu ki i du cho - wo ś ci do cie r a ła do wsz ys t k ich ów cz e s nych k la s s p o łe cz nych. P r a wo s ła w ie w I m p e r iu m Ro s y j sk i m by ło t r a k t o wa ne ja ko je de n z fi la rów p a ń st wo wo ś - ci ro s y j sk iej i t oż s a mo ś ci n a ro do wej 2. Z te go po wo du po roz bio rach Rze- 1 Po r oz p o r z ą d z e n i a ch r e o r g a n i z a c y j nych Św i ą t ob l i we go Sy n o d u z 2 2 s t ycz n i a r. w g r a n i c e n o we j d ie c e z ji w i le ń s ko -l i t e w s k ie j we s z ł a g u b e r n i a ko w ie ń s k a, wi leń ska, gro dzień ska oraz ob wód bia łos toc ki. Por.: I. Ma tus, Schy łek unii i pro ces r e s t y t u c ji p r a w o s ł a w i a w o b w o d z i e b i a ł o s t o c k i m w l a t a c h 30. X X w i e k u, Bi a ł y s t o k 2013, s Tz w. r o s y j s k a t r i a d a w a r t o ś c i p r a wo s ł a w ie, s a m o d z ie r ż a w ie, n a r o d o wo ś ć. B ył to wyz nacz nik świa to pog lą du ro syj skie go, wpro wa dzo ny w 1883 r. przez ów czes - ne go mi nis t ra oś wia ty hra bie go Ser giu sza Uwa ro wa, ina czej zwa ny tria dą Uwa ro - wa, uwa ża ny za oso bo wość na ro du ro syj skie go. Ja ko ka te go ria es te tycz no -ide - o lo g icz n a z n a l a z ł a t e ż m ie j s c e w t r ój je d y n e j fo r mu le s o c r e a l i z mu : p a r t y j n o ś ć, je d n o ś ć, n a r o d o wo ś ć. Fo r mu ł a o s o b o wo ś c i n a r o d u r o s y j s k ie go je s t a r ch e t y p e m nac jo na liz mu ro syj skie go za rów no z cza sów car skich, jak i so wiec kich, oraz nie - o d ł ą cz n ą c e ch ą p a t r io t y z mu n a r o d u r o s y j s k ie go. Z a : P. Cz a a d a je w, A p o l o g i a o b ł ą 118

119 cz y p o s p o l i t ej 3 t e r e ny, k t ó r e we sz ł y w sk ła d C e s a r st wa Ro s y j sk ie go, by ł y r u s y fi ko wa ne p op r z ez t wo r z e n ie w g łów nych m ia s t a ch, t a k ich ja k Wi l no, Grod no, Brześć, oś rod ków gar ni zo no wych dla wojsk car skich. W oś rodkach tych wzno szo no no we cer k wie, roz bu do wy wa no struk tu rę pa ra fialn ą, z a si la no m iej s c o we d u cho w ie ń st wo k le r e m z Mo sk w y lu b Pe t e r s bu r ga. Sz cz e gól n a uwa ga z w ró c o n a by ła z a cho d n ie t e r e ny I m p e r iu m, z wła sz cz a n a Wi le ń sz cz y z nę, G ro d z ie ń sz cz y z nę, z ie m ię b r z e sk ą, wo ł y ń sk ą or a z che ł m sk ą i z a moj sk ą. Is tot ną ro lę w tym pro ce sie od g ry wa ło sa mo Grod no, któ re ze wzglę du n a z ap le cz e go s p o d a r cz e i k u l t u r a l ne 1 st ycz n ia 1801 r. z o s t a ło m ia no wa ne st o l i c ą g u b e r n i 4. W tym cza sie w sto li cy gu ber ni gro dzień skiej nie od nok a n e g o, ht t p: //w w w.fi lo z o fi a r o s y j s k a.u z.zgo r a.pl /i m a ge s /t e k s t y/a p o lo g i a%2 0 ob l a - k a n e go.p d f [d o s t ę p ]. D o k t r y n a S e r g iu s z a Uw a r o w a m i a ł a d o wo d z ić, i ż w i a r a p r a wo s ł aw n a s t a n o w i o s t o ję c a r a t u, a c e s a r z s p r a w u je wł a d z ę z wo l i B o g a. Moż n a t o i n t e r p r e t o w a ć t a k, i ż k a ż d y, k t o d o ko n a o d s t ę p s t w a o d p r a wo s ł a w i a, b ę - dzie tym sa mym uwa ża ny za opo zyc jo nis tę wo bec wła dzy. W ślad za tą dok t ry ną Ser giusz Uwa row w 1836 r. us ta no wił pra wo do ty czą ce mał żeństw mie sza nych. W przy pad ku, gdy jed na z osób prag ną cych zaw rzeć zwią zek mał żeń ski by ła wyzn a n i a p r a wo s ł aw n e go, ślu b u m i a ł u d z ie l ić d u ch ow ny p r a wo s ł aw ny, a p o t o m s t wo z te go związ ku mia ło być och rz czo ne w cer k wi. Za: V. Win nic ka, Ro s ja n i e w Po l s c e. C z a s z a b o r ó w , War sza wa 2015, s Ro syj ska tria da war toś ci, cz y t e ż wcz e ś n ie j w y m ie n io n a t r i a d a Uw a r o w a, n a z y w a n a t r ój je d y n ą fo r mu ł ą, we d ł u g p r of. A n d r z e ja A n d r u sie w i cz a by ł a p r ó b ą r e h a bi l i t a c ji s a m o d z iel n e j my ś l i ro syj skiej. Na le ży przy tym nad mie nić, iż te trzy te zy, któ rych au tor stwo przy pis u je się ów cz e s n e mu m i n i s t r o w i o ś w i a t y S e r g iu s z o w i Uw a r o wo w i s wo je ź r ó d ł o m i a ł y w my ś l i o r a z id e i r o s y j s k ie go h i s t o r y k a M i ko ł a ja K a r a m z i n a, k t ó r y pie r w s z e wzmian ki o kon cep c ji sa mo dzier ża wia ja ko niez będ ne go czyn ni ka wew nęt rz ne - go s z cz ę ś c i a Ro s ji z a pi s a ł w s we j n o t a t c e z a t y t u ł o w a n e j О д р е в н и е й и н о в о й Р у с и и. Uw a r ow s k a t e o r i a z o s t a ł a o p u b l i ko w a n a d o pie r o p o ś m ie r c i je j a u t o r a n a ła mach pis ma Вест ник Ев ро пы w 1872 r. przez his to ry ka Alek san d ra Py pin a, k t ó r y ja ko pie r w s z y n a d a ł je j m i a n o o fic ja l n e j r o s y j s k ie j t e o r i i lu d o wo ś c i. Z a : A. A n d r u sie w icz, C y w i li z a c ja r o s y j s k a, t. 2, War sza wa 2005, s Po pier w szym roz bio rze Pol ski w 1772 r. po ło wa lud noś ci pra wos ław nej z te re - nu R z e cz y p o s p o l i t e j z n a l a z ł a się w g r a n i c a ch I m p e r iu m Ro s y j s k ie go (o k t y s. o s ób). O p r ó cz w y z n aw c ów p r a wo s ł a w i a n a wc ie lo nych d o Ro s ji t e r e n a ch z n a l a z ł o się 10 0 t y s. w y z n aw c ów Ko ś c io ł a r z y m s ko k a t o l ic k ie go i t y s. u n i t ów. St a t u s w y z n a ń ob r z ą d k u z a ch o d n ie go z o s t a ł u r e g u lo w a ny t r a k t a t e m p ol s ko - r o s y j s k i m z 7 (18) wrześ nia 1773 r., za pew nia ją cym im wol ność wyz na nio wą na ob sza rach nowo przy łą czo nych do Ros ji. Sze rzej: A. Mi ro no wicz, D i e c e z ja b i a ł o r u s k a w X V I I i XVIII w., Bia łys tok 2008, s Po trze cim roz bio rze Pol ski w 1795 r. z gu ber ni wi leń skiej i gro dzień skiej ut wo rzo - no dwie in ne gu ber nie wi leń ską i sło nim ską, któ re w 1797 r. po łą czo no w jed ną gu ber nię li tew ską. Gu ber nia gro dzień ska zos ta ła wy dzie lo na z roz leg łej ob szar o wo g u b e r n i w i le ń s k ie j i s k ł a d a ł a się z p o w i a t ów: g r o d z ie ń s k ie go, s ł o n i m s k ie go, brze skie go, kob ryń skie go, pru żań skie go, woł ko wy skie go, lidz kie go i no wog ródz - kie go. Po wiat biel ski, so kól ski, bia łos toc ki i pół noc na część ok rę gu gro dzień skie - 119

120 t o wa no ż a d nej ś w ią t y n i p r a wo s ław nej. Na p o cz ąt k u X I X w ie k u n a t e r e n ie gu ber ni by ły tyl ko 3 cer k wie: w Biel sku, Zab łu do wie i Dro hi czy nie (wchod z ą cy m w sk ła d p o w ia t u biel sk ie go) or a z mo n a s t e r ś w. Sy me o n a S ł up n i k a w Br z e ś ciu. Licz ba w ie r nych p r a wo s ław nych w w y m ie n io nych p a r a fia ch nie przek ra cza ła trzech ty się cy. W tym cza sie na te re nie gu ber ni by ło aż 559 ko ś cio łów 5. Był t o efek t w ie lo let n iej la t y n i z a c ji t e r e nów G ro d z ie ń szcz y z ny or a z i n t e n s y w nej d z ia ła l no ś ci u n ic k iej. Dla p o rów n a n ia, p o e r y go - wa n iu d ie c ez ji g ro d z ie ń sk iej n a p o cz ąt k u X X w ie k u g u b e r n ia l i cz y ła ju ż 350 pa ra fii pra wos ław nych i 850 tys. wier nych 6. Dy na micz ne od ro dze nie Koś cio ła pra wos ław ne go na Gro dzień sz czyźnie roz po czę ło się po przy łą cze niu jej do Ce sar stwa Ro syj skie go. W 1807 ro k u w G ro d n ie o d r e s t a u ro wa no d aw ny Ko ś ció ł Fa r y Wi t ol do wej or a z p r z e m ia no wa no go n a So b ór M ą d ro ś ci Bo ż ej, p e ł n ią cy f u n k c ję k a t e d r y. Res ta u rac ja i prze mia no wa nie świą ty ni, ufun do wa nej nieg dyś przez wielkie go księ cia Wi tol da pro pa ga to ra ob rząd ku ła ciń skie go, mia ło na ce - lu p r z ys t o so wa n ie jej n a p ot r z e by l icz n ie st a c jo nu ją cych w G ro d n ie wojsk ro syj skich. Za nim na te re nach za chod nich gu ber ni Im pe rium przyw ró co - no pra wos ła wie, w 1833 ro ku wier ni pra wos ław ni z gu ber ni gro dzień skiej w związ ku ze zmia na mi gra nic die cez jal nych zna leź li się w skła dzie eparchii miń sko-gro dzień skiej, sie dem lat zaś póź niej w 1840 ro ku w nowo ut wo r z o nej d ie c ez ji l i t ew sko -w i le ń sk iej, w k t ó r ej p o z o s t a wa l i p r z ez naj b liż sze sześ ć dzie siąt lat, do 1900 ro ku. Jesz cze w 1840 r. ut wo rzo no wik a r iat b r z e sk i e p a r ch i i w i le ń sko -l i t ew sk iej, k t ó r ej p r z e d s t a w i ciel o d r. r e z y do wa ł w mo n a s t e r z e ś w. ś w. Bo r y s a i Gle ba w G ro d n ie 7. Jed nym z powo dów ut wo rze nia wi ka ria tu by ła za sa da, że każ da gu ber nia mia ła swo - ją d ie c ez ję, k t ó r ej g r a n i c e p ok r y wa ł y się z g r a n i c a m i a d m i n i s t r a cy j ny m i g u b e r n i. go wcho dzi ły wów czas w skład Prus (po zos ta wa ły w ich skła dzie w la tach ). Wc ie lo n o je d o Ro s ji p o p o d pi s a n iu p r z e z c a r a A le k s a n d r a i Na p o le o n a B o - n a p a r t ego w r. t r a k t a t u t yl ż yc k ie go. W s k ł a d g u b e r n i g r o d z ie ń s k ie j wł ą cz o n o je do pie ro w 1847 ro ku. Sze rzej: С о т л е т и е Г р о д н е н с ко й г у б е р н и, «Гр од н е н с к и е Епар хи аль ные Ве до мо сти» (da lej: ГЕВ), 1902, 2, с. 12. Sy tu ac ja gos po dar cza w Ros ji w pier w szych la tach XIX w. nie by ła w naj lep szej kon dyc ji. Spa da ła wartość rub la, a wy dat ki pań stwa pog rą ża ły je w co raz więk sze zad łu że nie. W tym cz a sie I m p e r iu m l i cz y ł o 1, 5 m i l io n a oby w a t e l i m ie s z k a ją c ych w s a mych m i a s t a ch, l icz b a z a ś d u ch o w ie ń s t w a p r a wo s ł aw n e go p r z e k r a cz a ł a p o n a d t y się c y o s ób. Z a : A. A n d r u sie w icz, Alek san der I. Wiel ki gracz car Ros ji król Pol ski, Warsza wa 2015, s ГЕВ, 1906, 5/6, с И. Кор чин ский, С т о л е т и е Г р о д н е н с ко й г у б е р н и и, ГЕВ, 1902, 2, c Tam że; А. В. Кузь мин, Л. Е. Ку ла жен ко, Г р о д н е н с к а я и Во л ко в ы с к а я е п а р х и я, [w:] Пр а в о с л а в н а я э н ц и к л о п е д и я, Моск ва 2006, s

121 Po III roz bio rze Rze czy pos po li tej w 1795 ro ku na ob sza rze wcześ niejsz ych roz bio rów z o s t a ła ut wo r z o n a e p a r ch ia m i ń sk a, n a t o m ia st p a r a fie, k t ó r e we sz ł y w sk ła d C e s a r st wa Ro s y j sk ie go, z o s t a ł y p o d p o r z ą d ko wa ne us t ro jo wi sy no dal no -kon sys tor skie mu. W 1799 r. Grod no wraz z Woł ko - w y sk ie m or a z t e r e n a m i do n ich p r z y le ga ją cy m i we sz ł y w sk ła d d ie c e z ji miń skiej i li tew skiej. Na le ży przy tym nad mie nić, że po ka sa cie unii kościel nej w 1839 ro ku pra wos ła wie na oma wia nych te re nach zu ni fi ko wano z p r a wo s ła w ie m ro s y j sk i m, z a cho w u ją c je d n a k ch a r a k t e r ys t ycz n ą mu s p e cy fi kę ob r z ę do wą 8. P r z y w r a c a ją c n a G ro d z ie ń sz cz y ź n ie p r a wo s ła w ie, p r z y w ró c o no jej pie r wot n ą w ia r ę ch r z e ś ci ja ń sk ą, k t ó r a do t a r ła t u bl i sko ty siąc lat wcześ niej. Pra wos ła wie, bę dąc jed nym z fi la rów Ce sar stwa Ro syj skie go, sta no wiło wa ż n ą si łę mo r a l n ą i d u cho wą s p o łe cz e ń st wa. Z a cho d n ie t e r e ny, k t ó r e zos ta ły wcie lo ne do Ros ji, cha rak te ry zo wa ły się ten den c ja mi unic ki mi, kato lic ki mi oraz ży dow ski mi. Ca rat wraz ze Świą tob li wym Sy no dem do ko - n a l i roz bu d z e n ia p r a wo s ła w ia n a t e r e n a ch G ro d z ie ń sz cz y z ny, c o i lu s t r u je li czeb ny oraz pro cen to wy wzrost wier nych te go wyz na nia na te re nie guber ni w 1860 r. Gu ber nia li czy ła wów czas miesz kań ców, z cze go osób by ło wyz na nia pra wos ław ne go (53,80%), wyz nawa ło k a t o l i cy z m (34, 20%), 5791 by ło w ie r ny m i Ko ś cio ła r e for mo wa ne go (0,67%), 1159 osób wyz na wa ło is lam (0,13%), ju da izm (11,17%) 9. W 1894 r. w ogól nej licz bie miesz kań ców Grod na by ło już wier nych pra wos ław nych, Ży dów oraz 8200 ka to li ków. W Grod nie z n aj do wa ło się wów cz a s 5 ś w ią t y ń p r a wo s ław nych, 3 ko ś cio ł y k a t o l ic k ie, 1 lu t e r a ń sk i i 2 s y n a go g i 10. Rząd car ski sta rał się w ten spo sób do ko nać uni fi kac ji miej s co wej lud noś ci z pra wos ła wiem ro syj skim. Jak po ka zała wcześ niej sza his to ria tych te re nów, był to pow rót do re li gii przod ków i za ra zem umoc nie nie pań stwo woś ci ro syj skiej na jej za chod nich ru bie - ż a ch. Roz bu do wa st r u k t u r Ko ś cio ła p r a wo s ław ne go w g r a n i c a ch g u b e r n i gro dzień skiej nios ła za so bą roz wój sie ci pa ra fial nej i ad mi nis t rac ji cer- 8 I. Ma tus, Schy łek unii, s Ма т е р и а л ы дл а г е о г р а ф и и и с т а т и с т и к и Ро с с и и, с о б р а н н ы е о ф и ц е р а м и Ге н е р а л н а г о Шт а б а. Г р о д н е н с к а я Г у б е р н и я, ред. П. Боб ров ский, Санкт-Пе тербургъ, 1863, ч. 1, с Epar chia wi leń sko-li tew ska skła da ła się wów czas z 29 deka na tów, w któ rych skład wcho dzi ło 317 pa ra fii. W Grod nie zaś urzę do wał bi skup brze ski, któ ry był wi ka riu szem die cez ji wi leń sko-li tew skiej. Zob.: tam że. 10 Au t o r z y p u b l i k a c ji Кро нон po da ją, że w 1856 r. Grod no li czy ło za led wie osób, na to miast 5 lat póź niej Po nad to wy ni ki spi su z 1859 r. uka zu ją za so by eko no micz ne (24 kup ców, 6 ryn ków, 545 rze mieś l ni ków), ja ki mi dys po - no wa ło mias to. А. П. Го стев, В. В. Швед, К р о н о н. Ле т о п и с г о р о д а н а Не м а н е ( ), Грод но 1993, s

122 kiew nej. Dy na micz ny roz rost struk tur cer kiew nych na Gro dzień sz czyźn ie z cz a se m st a ł się d u m ą s p o łe cz no ś ci p r a wo s ław nej, z a m ie sz k u ją c ej t e te re ny i na le żą cych do lo kal nych pa ra fii. To z ko lei nios ło ze so bą pot rze bę w ięk sz ej l icz by d u cho w ie ń st wa, k t ó r e k sz t a ł ci ło się wów cz a s p r z e wa ż n ie w Pra wos ław nym Se mi na rium Du chow nym w Wil nie. W spo łe czeń stwie gu ber ni gro dzień skiej wy róż nia ły się ta kie wy bitne jed nos t ki jak F. Si do row ski i W. So ro kin za moż ni kup cy i fun da tor z y w ie lu no w ych ś w ią t y ń p r a wo s ław nych n a t e r e n ie G ro d z ie ń sz cz y z ny, a t a k ż e w y bit n i h i s t o r y cy i d z ia ła cz e c e r k iew n i, m ię d z y i n ny m i M i ch a ł Osi po wicz Ko ja ło wicz, po cho dzą cy z Kuź ni cy Bia łos toc kiej pro fe sor Pe - ter s bur skiej Aka de mii Du chow nej, dok tor te o lo gii i au tor wie lu prac z zakr e s u h i s t o r i i Ko ś cio ła p r a wo s ław ne go, u n i i b r z e sk iej or a z d z ie jów Ko ś cio ła u n ic k ie go n a t e r e n ie Lit w y 11, F lor So s now sk i z a ło ż y ciel n a u cz y ciel sk iej szko ły cer kiew nej w Staw ku (po wiat biel ski), a tak że bi skup Jó zef (Soko łow), w i k a r iu sz b r z e sk i, au t or sz e r e g u pu b l i k a c ji p o ś w ię c o nych h i s t o r i i Wi le ń sz cz y z ny i G ro d z ie ń sz cz y z ny 12. Mo men tem za sie wu idei wy od ręb nie nia sa mo dziel nej die cez ji gro dzień - skiej ze struk tur die cez ji wi leń sko -li tew skiej oka zał się ar ty kuł opub li ko - wa ny w G ro d z ie ń sk ich Wia do mo ś cia ch Ep a r ch ia l nych ( Гр од нен ск ие Епа р х и а л ь н ые Ве до мо с т и ) w 1870 ro k u 13. Tr e ś ć a r t y k u ł u sz e ro k i m echem od bi ła się w sto li cy die cez ji Wil nie. Li tew ski Kon sys torz Du cho - w y p ró b o wa ł o d pie r a ć a r g u me n t y z a wa r t e w a r t y k u le i op o w ia d a ją c e się z a ery go wa niem no wej sa mo dziel nej die cez ji. Pró bo wa no pójść na kom p ro - mis z gro dzień ski mi dzia ła cza mi cer kiew ny mi, roz sze rza jąc w 1885 ro ku up raw nie nia bi sku pa brze skie go, w sa mym Grod nie zaś two rząc sie dzibę przed s ta wi cie la Za rzą du Bu dow nic t wa Cer kiew ne go i Za rzą du Za bezpie cz e n ia By t u D u cho w ie ń st wa. To je d n a k n ie w ys t a r cz y ło s p o łe cz no ś ci wier nych, któ rzy zna li war tość Gro dzień sz czyz ny ja ko zap le cza gos po darcz e go i k u l t u r a l ne go d la c a łej d ie c ez ji w i le ń sko -l i t ew sk iej 14. Dla te go też wś ró d a r g u me n t ów p r z e m a w ia ją cych z a ut wo r z e n ie m no wej e p a r ch i i był dy n a m icz ny roz wój st r u k t u r c e r k iew nych i ś w ia d cz ą c e o t y m r e g u la r ne z ja z dy d u cho w ie ń st wa i p ro t o ko ł y pu b l i ko wa ne n a ła m a ch p e r io dy k u Litew skie Wia do moś ci Epar chial ne ( Ли тов ские Епар хи аль ные Ве до мо - сти ) 15. Z p ro t o ko łów moż n a w y w n io sko wa ć, i ż ż y cie k le r u p a r a fia l ne go 11 I. Ma tus, Schy łek unii, s ГЕВ, 1901, 32, s H. Su r y n o w icz, O r g a n i z a c ja C e r k w i p r a w o s ł a w n e j n a G r o d z i e ń s z c z y ź n i e w X I X wie ku, [w:] Po ka za nie Cer k wie praw dzi wej... Stu dia nad dzie ja mi i kul tu rą Kośc i o ł a p r a w o s ł a w n e g o w R z e c z y p o s p o li t e j, Bia łys tok 2004, s «Ли тов ские Епар хи аль ные Ве до мо сти» (da lej: ЛЕВ), 1900, 4, s ЛЕВ, 1898, 2, s

123 or a z de k a n a l ne go w t ych cz a s a ch n a t e r e n ie G ro d z ie ń sz cz y z ny by ło dob r z e z or ga n i z o wa ne i z a r z ą d z a ne. Ko lej nym ar gu men tem prze ma wia ją cym za stwo rze niem no wej jed nost - k i d ie c ez ja l nej by ło ż y cie mo n a s t ycz ne, k t ó r e go n ie z ap r z e cz a l ny roz wój w Ros ji ob ser wu je się na przes t rze ni ca łe go XIX wie ku. Mia ło to zwią zek z udu cho wie niem spo łe czeń stwa, co sprzy ja ło wzros to wi po wo łań kap łań - skich i mo nas tycz nych. Roz k wit do ty czył też wy daw nictw li te ra tu ry duchow nej. W XIX wie ku wy da no po nad ty siąc po zyc ji książ ko wych o te - m a t y c e r e l i g ij no - d u chow nej, c o st a no w i ło 15% ogó ł u l i t e r a t u r y w y d a nej w c a ł y m k r a ju. Te m a t y k a w y d a wa nej l i t e r a t u r y do t y k a ła m ię d z y i n ny m i r e la c ji p r a wo s ła w ia z k a t o l i cy z me m or a z u n i t y z me m, h i s t o r i i mo n a s t e rów oraz zwią za ne go z nimi bo gac t wa ży cia mo nas tycz ne go 16. Roz bu dze nie du cho woś ci w na ro dzie ro syj skim w XIX wie ku by ło nie - wąt p li wie re ak c ją zwrot ną na pop rze dza ją ce je cza sy Oś wie ce nia i skraj ne - go hu ma niz mu. Jesz cze na prze ło mie XVIII i XIX wie ku do Ros ji na pływa ła ide o lo gia, ma ją ca zwią zek z za chod nim li be ra liz mem, któ ry roz win ą ł się n a ba z ie p ro t e s t a n t y z mu. G ło si ł on n i cz y m n ie og r a n i cz o n ą wła d z ę w s p r a wa ch w ia r y, c o w p r a k t y c e oz n a cz a ło wol no myś l i ciel st wo do t y cz ą c e przed mio tów kul tu, in ter p re tac ji dog ma tów czy też do wol ne go ko men to - wa nia Pis ma Świę te go. Prą dy oś wie ce nio we kon cen t ro wa ły się na cie - le s no ś ci cz ło w ie k a, je go fi z jo lo g i i, a t a k ż e n a owo c a ch lu d z k ich do ko n a ń b ę d ą cych n a u ko w y m i s y m b o la m i t a m t e go ok r e s u fi lo z o fi i o ś w ie c e n ia, sztu ce, a tak że za in te re so wa niach me dy cy ną oraz jej roz wo jem. Przy czyn ą roz wo ju wol no ś ci sło wa w Ro s ji by ła k u l t u r a f r a n c u sk a, t a k p o pu la r n a w dwor skich krę gach arys tok ra tycz nych i szla chec kich. Co zaś się ty czy prą dów myś lo wych, któ re mia ły w tym ok re sie is tot ne zna cze nie, to szcze - gól n ie p o pu la r ny był e n cyk lo p e dy z m f r a n c u sk i. Był on w y so ko c e n io ny w k r ę ga ch el i t a r nych ja ko w y r a z dob r e go, eu ro p ej sk ie go w yk sz t a ł c e n ia. W o d p o w ie d z i n a t e go t y pu z ja w i sk a z a r e a go wa ła C e r k iew p r a wo s ław n a i d u cho w ie ń st wo, k t ó r e w k a z a n ia ch p o t ę pia ło no we ide o lo g ie z a cho d n ie. To z ko lei spro wo ko wa ło re ak c ję wła dzy, któ ra wpro wa dzi ła cen zu rę koś - ciel ną oraz spo rzą dzi ła ka non ksiąg za ka za nych 17. O i le Oś w ie c e n ie do t a r ło t yl ko do c a r sk ie go dwo r u, m a g n a t e r i i or a z sz la ch t y, o t y le roz wój d u cho wo ś ci dot k n ą ł p o t ro sz e wsz ys t k ie wa r st w y spo łe czeń stwa. Ros ną cy po ziom ży cia re li gij ne go znaj do wał swo je od - 16 В. Н. Че р е п и ц а, Исто ри че ские ис с ле до ва ния. Мо на сты ри бело рус ских прав о с л а в н ы х е п а р х и й в и с т о р и ко - б о г о с л о в с ко й л и т е р а т у р и е X I X н а ч. X X в в, ГЕВ, 1996, 7-8, c Sze rzej: Ar chim. Je rzy (Pań kow ski), W po szu ki wa niu zba wie nia. Bo gac t wo i piękno ży cia du cho we go w as ce tycz no -te o lo gicz nej myś li św. Ig na ce go Bran cza ni nowa, Haj nów ka 2007, s

124 zwier cied le nie w po sze rza ją cej się dzia łal noś ci cha ry ta tyw nej Cer k wi prawos ław nej, a tak że w niez wyk le dy na micz nym roz wo ju te o lo gii oraz char a k t e r ys t ycz nej d la t e go ok r e s u ro s y j sk iej myś l i t e o lo g icz nej. Pow s t a ła on a w wy ni ku wzros tu po zio mu uczel ni te o lo gicz nych, któ re wy ło ni ły wy bitnych te o lo gów swo jej epo ki. Wśród pio nie rów ro syj skiej myś li te o lo gicznej z n a la z ło się w ie lu t e o lo gów ś w ie c k ich, t a k ich ja k A lek s y C ho m ia kow, W ło d z i m ie r z So łow jow, b r a cia A k s a ko wo w ie or a z k sią ż ę t a Tr u bie c cy. Roz wój n a u k t e o lo g icz nych or a z ch a r a k t e r ys t ycz nej d la ów cz e s ne go p r a wo s ła w ia ro s y j sk iej myś l i t e o lo g icz nej o d ci s nę ł y s wo je pię t no rów n ież w sz t u c e, l i t e r a t u r z e i p o ez ji. Wiek X I X t o roz k w it d z ia ła l no ś ci n a u ko wej n a g r u n cie t e o lo g icz ny m. Wyk sz t a ł c e n ie d u cho w ie ń st wa n ig dy wcz e ś n iej n ie m ia ło t a k w y so k ie go p o z io mu 18. Z aj mo wa no się ba d a n ie m or a z eg z e - ge z ą P i s m a Św ię t e go, p r z yb l i ż a no h i s t o r ię Ko ś cio ła or a z dog m a t y kę. Rozw i n ą ł się rów n ież ś piew c e r k iew ny. S ł y n n i ro s y j s cy kom p o z y t o r z y z n a n i by l i g łów n ie z ucz e s t n ic t wa w chó r a ch i k a p e la ch n a d wor nych. A lek s a n de r Ar chan giel ski, Dy mitr Bor t niań ski, Piotr Czaj kow ski kom po no wa li również mu zy kę do cer kiew nych ut wo rów śpie wa nych. Aby zy skać szer szy od biór spo łecz noś ci wier nych pra wos ław nych, ar ty ku ły o te ma ty ce dogma tycz nej oraz mo ral nej i his to rycz nej pub li ko wa ne by ły na ła mach cerkiew nej pra sy rów nież w die cez ji wi leń sko-li tew skiej 19. W XIX wie ku Ros ja po sia da ła ty sią ce mo nas te rów, spoś ród któ rych najwięk szą li czeb noś cią wy róż nia ły się mo nas ter so ło wiec ki, wa ła am ski, kijow sko -pie czer sk i w K i jo w ie, ż y ro w ic k i i po cza jow sk i. Roz wój pr a wos ławnej te o lo gii i du cho woś ci w XIX-wiecz nej Ros ji wpły wał na wzrost licz by po wo łań kap łań skich i mni szych. Część kan dy da tów do sta nu du chow ne - go pr z y by wa ła na G ro d z ień sz cz yz nę, gd z ie po wo ł y wa no do ż y cia pa r a fie po u n ic k ie i roz bu do w y wa no ż y cie mo na s t ycz ne. Roz wój mo na s t y cyz mu w ów czes nej Ros ji za o wo co wał wy bit ny mi pos ta cia mi ro syj skiej du cho wości, ta ki mi jak św. Se ra fin Sa row ski, św. Te o fan Pus tel nik (Rek luz) autor pat r ys t ycz nej a s ce z y, św. Ig na cy Br a n cza n i now, św. Ja n K ron sz t a d z k i, st a r cy P u s tel n i w O p t i no, z k tó r ych naj ba r d z iej z na ny m był św. A m b ro ż y. Wśród nich po ja wi ło się sze reg przed s ta wi cie li hie rar chii Ro syj skiej Cer k wi P r a wos ław nej, k tó r z y w n ieś li du ż y wk ła d w roz wój na u k te o lo g icz nych, na pr z yk ła d met ro po li t a mo sk iew sk i Fi la ret ( D roz dow) au tor Dog ma t y k i, met ro po li t a Ma k a r y ( Bu ł ga kow) z na ko m i t y z naw ca h is to r ii Cer k w i cz y w y bit na oso bo wość a k a de m ic k a met ro po li t a A n to n i (Ch r a po w ic k i) Tam że, s ЛЕВ, 1898, 17, s ; ЛЕВ, 1898, 18, s A r ch i m. Je r z y ( Pa ń kow s k i), W p o s z u k i w a n i u z b a w i e n i a, s. 25. Sze rzej por.: A. Mir o n o w icz, The Or t ho dox Church in Tsarist Rus sia, [w:] Rus sia of the Tsars, Rus sia of the Bol s he viks, Rus sia of the New Ti me, ed. J. Ma lic ki, War sza wa 2012, s. 7-16; 124

125 Z ko lei na Gro dzień sz czyź nie zna czą cą ro lę odeg ra li suf ra ga ni bi skupi br zes cy, k tó r z y, po m i mo i ż po cho d z i li za z w y czaj z g u ber n i po ło żo nych w cen t r al nej Ros ji, pr z y cz y n i li się do roz wo ju lo k al ne go pr a wos ła w ia w ob - rę bie swo jej d ie cez ji. Na szcze gól ną uwa gę za s ł u g u je po cho d zą cy z g u ber n i tul skiej bi skup Jó zef (So ko łow), pos tać niez wyk le cha ryz ma tycz na i dy namicz na, au tor sze re gu pub li kac ji do ty czą cych his to rii ziem wi leń skich i gro - d z ień sk ich. Cen ną po z yc ją ok a zał się K а лен дарь je go au tor st wa, k tó r y po mi mo ty tu łu nie po sia dał jed nak struk tu ry przy pi sa nej ka len da rzom. Pub - li k ac ja, k tó rej pe ł ny t y t u ł br z m i Грод нен ско -п ро вос ла в но -це р ков н ы й ка лен дарь или Cов ре мен ное со сто я ние пра вос лав ной Цер к ви в Гроднен ской г у бе р н и и, za w ie r a w ie le cen nych i n for mac ji h is to r ycz nych i bib - liog ra ficz nych oraz fak tów z ży cia posz cze gól nych pa ra fii w gu ber ni gro - dzień skiej. Znaj do wa ły się w nim rów nież pra ce poś wię co ne świę tym zie mi g ro d z ień sk iej św. At a na ze mu Br ze sk ie mu i św. m ło d z ień co w i Gab r ie lo w i Zab łu dow skie mu, któ rzy wkrót ce zos ta li pat ro na mi die cez ji gro dzień sko - brze skiej. Dzię ki tym pub li kac jom na Gro dzień sz czyź nie od ro dził się kult lo k al nych św ię t ych. W w y n i k u st a r a ń wła dy k i Jó ze fa pr z ys t ą pio no do pr ac re kon s t ruk cyj nych cer k wi św. św. Bo ry sa i Gle ba na Ko ło ży oraz zor ga ni zo - wa no zu peł nie no wą cer kiew pod ich wez wa niem w gro dzień skim mo nas ter ze św. At a na ze go Br ze sk ie go. Od bu do w y wa no t a k że cer k iew so bo ro wą św. Zo fii w Grod nie, znisz czo ną w cza sie po ża ru mias ta 21. W G ro d n ie o d ro d z e n ie mo n a s t y cy z mu roz p o cz ę ło się o d p r z e m ia no wan ia k la sz t o r u ba z y l ia nek n a p r a wo s ław ny mo n a s t e r pw. Naj ś w ię t sz ej Ma r i i Pan ny. W kwiet niu 1864 ro ku w Grod nie zos tał ut wo rzo ny Ko mi tet Tymcz a so w y, k t ó r e go z a d a n ie m by ła ko or dy n a c ja o d bu do w y p r a wo s ław nych świą tyń na Gro dzień sz czyź nie. W wy ni ku sta rań Ko mi te tu w la tach w gu ber ni gro dzień skiej pow s ta ło 97 cer k wi, w tym m.in. świą ty nie pw. ś w. Se r g iu sz a z R a do ne ż a p r z y mo n a s t e r z e Na ro d z e n ia Naj ś w ię t sz ej Ma rii Pan ny (1866) oraz cer kiew pw. św. Alek san d ra New skie go w Grodnie (1870). W tym sa mym ok re sie od res ta u ro wa no 63 pra wos ław ne świą tyn ie. W la t a ch p o d ję t o się o d bu do wa n ia u sz ko d z o nej w w y n i k u ob su nię cia się kli fu cer k wi pw. św. św. Bo ry sa i Gle ba na Ko ło ży, któ ra wcz e ś n iej f u n k c jo no wa ła ja ko cz a sow n ia 22 na tzw. Ma łej Ko ło ży 23. t e n ż e, Pa ń s t w o i C e r k i e w p r a w o s ł a w n a w Ro s ji, [w:] Ob ra zy Ros ji i Ros jan w Pols ce XIX-XXI wie ku. Opi nia pub licz na. Sto sun ki pol sko-ro syj skie. Pa mięć his torycz na, red. E. Kir wiel, E. Maj i E. Pod gaj na, Lub lin 2012, s ; ten że, Cer kiew pra wos ław na w dzie jach Ros ji, [w:] Wpro wa dze nie do Stu diów Wschod nio e u ro pejskich, t. III: Ro s ja, red. A. Mi ro no wicz, Lub lin 2013, s H. Su r y n o w icz, O r g a n i z a c ja C e r k w i p r a w o s ł a w n e j, s Cz a s ow n i a p o t o cz n a n a z w a m a ł e j k a p l i c y z i ko n a m i, b e z w y d z ie lo n e go o ł t a r z a, ma ły bu dy nek sak ral ny. Za: ks. A. Zno sko, S ł o w n i k c e r k i e w n o s ł o w i a ń s k o - p o l s k i, Bia łys tok 1996, s

126 Od ro d ze n ie pr a wos ła w ia na te re nach g u ber n i g ro d z ień sk iej ba zo wa ło na pop ra wie lo kal nej sy tu ac ji de mog ra ficz nej. Po ok re sie spus to szeń spo - wo do wa nych woj na m i na po le oń sk i m i sy t u ac ja spo łe czeń st wa na te re nach wcho d zą cych w sk ła d za chod n ich g u ber n i ro sy j sk ich st a wa ła się ba r d z iej sta bil na, co wpły wa ło na wzrost licz by uro dzeń 24. Naj w ięk sze z na cze n ie d la t ych z iem m ia ła u n i fi k ac ja m iej s co wej lud noś ci z pr a wos ła w iem, k tó re na przes t rze ni wie ków zos ta ło wy par te przez sze ro ko zak ro jo ną la ty ni zację Wi leń sz cz yz ny i G ro d z ień sz cz yz ny. P ró by naw ró ce n ia pr zez wła d ze ca r- sk ie na pr a wos ła w ie spo łecz noś ci r z y m sko k a to lic k iej i u n ic k iej spo t y k a ł y się z opo rem, co w re z u l t a cie sk ut ko wa ło w y bu chem pow s t a n ia w 1863 ro k u. By ło ono stłu mio ne przez wi leń skie go ge ne ra ła-gu ber na to ra hra bie go Micha i ła Mu raw jo wa, któ ry w ten spo sób re a li zo wał swój prog ram umoc nie - n ia na t ych te re nach re li g ii pa nu ją cej w I m pe r iu m Ro sy j sk i m. De po lo n i zacja za chod n ich z iem ce sa r st wa m ia ła z ko lei swo je bez poś red n ie pr ze ło że n ie na jed nos t k i a d m i n is t r ac ji pa ń st wo wej i cer k iew nej. Z te go po wo du na s t ą pi ł wzrost licz by pla có wek pa ra fial nych na Gro dzień sz czyź nie 25. Roz wój sie ci p a r a fia l nej p ot r z e b o wa ł w ięk sz ej l icz by d u cho w ie ń st wa do ot o cz e n ia kon we r t y t ów opie k ą d u cho wą, u d z ie la n ia s a k r a me n t ów or a z z a- r z ą d z a n ia p a r a fia m i i de k a n a t a m i. Wie r n i p r a wo s ław n i sz cz e gól n ą cz cią da rzy li swo je cer k wie. Wzras ta ła frek wen c ja na na bo żeń stwach i re li gijno ś ć w ie r nych. Lu d no ś ć w a k t y w n ie ucz e s t n i cz y ła w ż y ciu l i t u r g icz ny m w nie dzie le oraz świę ta. Skru pu lat nie za czę to przes t rze gać pos tów wyz nacza ją cych rytm li tur gicz ny w cią gu ca łe go ro ku ka len da rzo we go 26. Wpły wy prą dów myś lo wych, za in te re so wa nie re li gią oraz mis ty ką do tarł y rów nież na te ren Wi leń sz cz yz ny i G ro d zień sz cz yz ny. Re ak c ją na wz rost po wo łań by ło ot war cie Li tew sk ie go Se mi na r iu m Du chow ne go w Ży ro wi cach, 23 ГЕВ, 1906, 6, с Pro ces ten moż na prześ le dzić na pod s ta wie pa ra fii w Mos tow la nach, por.: A. Mir o n o w icz, P r a w o s ł a w n a p a r a fi a ś w. Ja n a Te o l o g a w M o s t o w l a n a c h, Mo s t ow l a ny В. Н. Л и н ке в и ч, Ко н ф е с с и о н а л ь н а я и с т о р и я Г р о д н е н щ и н ы в р а б о т а х ц е р ков ных кра е ве дов вто рой по ло ви ны XIX на ча ла XX вв., [w:] Грод нен щин а в и с т о р и ч е с ко м, э ко н о м и ч е с ко м и к ул ь т у р н о м р а з в и т н и г г. (к 210 -ле тию об ра зо ва ния Грод нен ской гу бер нии), c Osiąg nię cia gene ra ła - gu ber na to ra Mi cha i ła Mu raw jo wa w pro ce sie przyw ra ca nia wia ry pra wo - s ł aw n e j n a t e r e n a ch G r o d z ie ń s z cz y z ny i Wi le ń s z cz y z ny z o s t a ł y w y s o ko o c e n io n e p r z e z w s p ó ł cz e s n e go mu h i s t o r y k a bi a ł o r u s k ie go E. F. O r ł ow s k ie go. Sz e r z e j: Е. Ф. О р л ов с к и й, Граф М. Н. Му рав ьев как де я тель над ук реп ле ни ем прав рус ской н а р о д н о с т и, Грод но Т. А. Во ро ни на, Осо бен но сти соб лю де ния по стов в на род ной сре де в ХIХ веке, [w:] Пр а в о с л а в н а я ж и з н ь р у с с к и х к р е с т ь я н Х I Х-Х Х в е ко в, отв. ред. Т. А. Ли сто ва, Моск ва 2001, с

127 opar te go na na u ce i t ra dyc ji Cer k wi pra wos ław nej. Se mi na r iu m f u n k c jo no wa ło w tym miej s cu do cza su je go prze nie sie nia do Wil na w 1845 ro ku i re ak ty wac ji mo nas te ru Zaś nię cia NMP w tym sa mym ro ku. Na wet po prze nie sie niu se mina r iu m do Wil na w Ży ro wi cach prz y mo nas te rze f u n k c jo no wa ła Po wia to wa Szko ła Du chow na oraz pa ra fial na. Ten den c ja pod no sze nia świa do moś ci re ligij nej i du cho woś ci wśród spo łe czeń stwa by ła wi docz na na wszys t kich szczeblach ż y cia cer k iew ne go. Op rócz ros ną cej licz by du cho wień st wa prz y by wać za czę ło lu dzi bez poś red nio zwią za nych z Cer k wią, tzw. dzia ła czy cer kiewnych, któ rzy bra li czyn ny udział w ży ciu cer kiew nym oraz po ma ga li je or gani zo wać. W ce lu z rze sze nia więk szej licz by osób wo kół Cer k wi pra wos ław nej po wo ł y wa no do ż y cia ra dy pa ra fial ne i brac t wa cer k iew ne, k tó r ych za da niem by ło wzmoc nie nie dzia łal noś ci cer kiew nej i cha ry ta tyw nej. Dzię ki dzia łal ności bract w po z y sk i wa no środ k i na re mon t y za nied ba nych świą t y ń oraz do mów pa ra fial nych. Na le ża ło prze or ga ni zo wać świą t y nie po u nic k ie, usu nąć z nich m.in. am bo ny, kon fes jo na ł y, in s t r u men t y mu z ycz ne i za a dap to wać je zgod nie z ka no na mi i ar chi tek t u rą Koś cio ła pra wos ław ne go 27. Zwięk sza ją ca się licz ba du chow nych prze ło ż y ła się na wz rost ak t y w noś ci i za an ga żo wa nia pa ra fian w ż y cie cer k iew ne. Od ro d ze nie pra wos ła wia na G ro d zień sz cz yź nie ug r u n towa ło po zyc ję gu ber ni w die cez ji wi leń sko -li tew skiej i bez wąt pie nia zwięk szyło na fo rum sy no dal nym szan sę na ut wo rze nie w tym re jo nie ko lej nej epar chii. W roz wój pra wos ła wia na Gro dzień sz czyź nie za an ga żo wa ne by ło również prz y by wa ją ce z Ros ji du cho wień st wo, k tó re za si la ło wa ka t y po u nic k ich pa ra fiach i or ga ni zo wa ło na no wo ż y cie pa ra fial ne. Po prz y łą cze niu g u ber ni wi leń sk iej oraz g ro d zień sk iej do Im pe r iu m Ro syj sk ie go pa ra fie pra wos ław ne i du cho wień stwo wesz ło w skład Ro syj skie go Koś cio ła Pra wos ław ne go. Skutko wa ło to pod po rząd ko wa niem ca łej die cez ji Świą tob li we mu Sy no do wi i cara to wi. Wsz ys t k ie pa ra fie wcho d zą ce w sk ład die cez ji w prz y pad k u t r ud noś ci ma te r ial nych do fi nan so wa ne by ł y z bu d że t u Świą tob li we go Sy no du. Ros ną ca licz ba pa ra fii zmu sza ła wła dze do re or ga ni zac ji struk tur cer kiew nych. Pra wo - s ław ne pa ra fie pow s t a wa ł y na ob sza rze by ł ych die cez ji u nic k ich, po sze rza jąc w ten spo sób g ra ni ce epar chii pra wos ław nych. Świą tob li w y Sy nod w bar d zo krót kim cza sie wy dał wie le dek re tów do ty czą cych zmian na te re nach przy łączo nych w wy ni ku za bo rów. W la tach die cez ję miń sko-gro dzieńską prze mia no wa no na miń sko -bob ruj ską, na to miast po so bo rze po łoc kim utwo rzo no die cez ję wi leń sko -li tew ską z wi ka r ia tem brze sk im oraz ko wień sk im. Po wo ła no rów nież die cez ję po łoc ką, w die cez ji mo hy lew sk iej zaś z mie nio no ksz t ał t do t ych cza so w ych g ra nic. Ów czes nych bi sk u pów u nic k ich mia no wa no bi sk u pa mi pra wos ław ny mi i po wie rza no im za rzą d za nie die cez ja mi Sze rzej: I. Ma tus, Schy łek unii, s Tam że, s Sze rzej por.: A. Mi ro no wicz, Ko ś c i ó ł p r a w o s ł a w n y n a z i e m i a c h p o l skich w XIX i XX wie ku, Bia łys tok

128 Z m ia ny g r a n ic p r a wo s ław nych e p a r ch i i by ł y p o dyk t o wa ne ro s n ą c ą l icz bą w ie r nych, m ię d z y i n ny m i p op r z ez p ow rót u n i t ów do p r a wo s ła w ia. Kon wer s je obej mo wa ły nie tyl ko du że mias ta, do któ rych pro win c jo nalni bi sku pi oraz wła dza mia ły bez poś red ni dos tęp. Du ży na cisk kła dzio no rów nież na lud ność wiej ską, pro win c jo nal ną, gdyż to ona sta no wi ła duży od se tek wier nych w die cez jach lo kal nych. O tym, że kon wer s je uni tów p r z y bie r a ł y d u ż e roz m ia r y rów n ież w m a ł ych, p ro w i n c jo n a l nych m iej s c o - woś ciach, ta kich jak Po ro zo wo w ok rę gu woł ko wy skim w zie mi gro dzień - sk iej ś w ia d cz y opi s p r z ej ś cia n a p r a wo s ła w ie st u o so b o wej g r u py w ie r nych. Ich kon we r s ja, p o dob n ie ja k w ie lu i n nych, by ła w y n i k ie m st a r a ń bi sk u p a Jó z e fa Sie m a sz k i, w y bit ne go h ie r a r chy, k t ó r y p r z y cz y n i ł się do o d ro d z e n ia p r a wo s ła w ia n a G ro d z ie ń sz cz y ź n ie 29. Zna czą cą ro lę w ma so wym prze cho dze niu uni tów na pra wos ła wie odegr a ło sz kol n ic t wo c e r k iew ne. D u ż y m p rob le me m w X I X-w ie cz nej Ro s ji był b r a k e d u k a c ji z wła sz cz a n a n aj n i ż sz y m sz cz eb lu s p o łe cz ny m 30. Do wyksz t a ł c o nych wa r st w w t ych cz a s a ch n a le ż a ł y je dy n ie m a g n a t e r ia, sz la ch t a or a z i n t e l i ge n c ja m ie sz cz a ń sk a, sk u pia ją c a u r z ę d n i ków p a ń st wo w ych or a z bo ga tych kup ców. Pa ń st wo p ró b o wa ło wa l cz yć z a n a l fa b e t y z me m ch ło p ów je sz cz e w pie r- w sz ej p o ło w ie X I X w ie k u. Na p o cz ąt k u t e goż w ie k u sz kol n ic t wo w Ro s ji zos ta ło pod da ne pier w szym re for mom edu ka cyj nym, dzię ki któ rym wyod ręb nio no czte ry stop nie szkol nic t wa cer kiew ne go: aka de mie te o lo giczne, se mi na ria i szko ły du chow ne oraz szko ły pa ra fial ne. Szkol nic t wo cerk iew ne by ło wów cz a s p o d sz cz e gól ny m n a d z o r e m p a ń st wa. W z w ią z k u z t y m wła d z e c a r sk ie p o wo ła ł y Ko m i s ję Sz kol n ic t wa Lu do we go 31. Ko lejne p r z y m ia r k i wła d z c a r sk ich, m a ją c e n a c e lu p o d n ie sie n ie w yk sz t a ł c e n ia d u cho w ie ń st wa p r a wo s ław ne go, p o dej mo wa n ie by ł y je sz cz e t r z yk rot n ie. Us taw oś wia to wych z lat 1828, 1836 oraz 1841, któ re ofic jal nie po wie rza ły 29 В. Н. Лин ке вич, Ко н ф е с с и о н а л ь н а я и с т о р и я Г р о д н е н щ и н ы, [w:], Гродн е н щ u н a в и с т о р и ч е с ко м, э ко н о м и ч е с ко м и к ул ь т у р н о м р o з в и т н и u гг., s Sze rzej por.: A. Mi ro no wicz, W związ ku z 150 rocz ni cą sy no du po łoc kiego ( ), [w:] C h r z e ś c i ja ń s t w o w Zw i ą z k u R a d z i e c k i m w d o b i e p i e r e s t r o j k i i g ł a s n o s t i, red. W. Grzesz czak i E. Śliw ka, Pie nięż no 1992, s ; ten że, Likwi dac ja unii koś ciel nej na so bo rze po łoc kim (1839 r.), [w:] Bi zan c jum Pra wos ławie Ro man tyzm. Tra dyc ja wschod nia w kul tu rze XIX wie ku, red. J. Ław ski i K. Ko rot kich, Bia łys tok 2004, s ; ten że, Li k w i d a c ja u n i i n a s o b o r z e p o ł o c k i m (1839), Bia łos toc kie Te ki His to rycz ne, 2009, nr 7, s Jesz cze na po cząt ku XX w. w Ros ji czy tać i pi sać umia ło tyl ko 21,1% lud noś ci. Trzy czwar te lud noś ci wiej skiej i 60% miesz czan by ło anal fa be ta mi. Za: J. Sobczak, Mi ko łaj II os tat ni car Ros ji, War sza wa 2009, s Ar chim. Je rzy (Pań kow ski), W p o s z u k i w a n i u z b a w i e n i a, s

129 m i s ję e d u k a cy j n ą C e r k w i p r a wo s ław nej 32, nie uda ło się zre a li zo wać z powo d u b r a k u o d p o w ie d n ich wa r u n ków. W 1859 ro ku, wi dząc pa lą cą pot rze bę upow szech nie nia oś wia ty, Świą - t ob l i w y Sy no d z o b o w ią z a ł d u cho w ie ń st wo p r a wo s ław ne w c a ł y m k r a ju do or ga n i z a c ji sz kó ł c e r k iew no - p a r a fia l nych. Je d n a k i t a p ró ba p o d ź w ig n ię cia oś wia ty przez Cer kiew na pot ka ła trud noś ci. Brak by ło pod ręcz ni ków, bazy lo ka lo wej i po mo cy dy dak tycz nych, du cho wień stwo nie mia ło wys tarcz a ją c e go p r z y go t o wa n ia p e d a go g icz ne go, a s a my m ch ło p om b r a ko wa ło t r a dyc ji e d u k a cy j nej. Po m i mo t ych p r z e ciw no ś ci i ba r ie r p r z y n iek t ó r ych p a r a fia ch p ró b o wa no t wo r z yć pla c ów k i o ś w ia t o we. W t a k ich sz ko ła ch d u cho w ie ń st wo n a u cz a ło cz y t a n ia, pi s a n ia, l i cz e n ia or a z p o d s t a wo w ych mo d l it w. Ju ż w ro k u n a t e r e n ie g u b e r n i g ro d z ie ń sk iej f u n k c jo no wa ło sto ta kich szkół, w ro ku 1867 zaś ich licz ba wzros ła do czte rys tu pla có wek. Ten niez wyk ły roz mach i dy na mizm świad czy o niez wyk łym za an ga żo - wa niu hie rar chów cer kiew nych i du cho wień stwa w edu kac ję i oś wia tę te - r e nów z la t y n i z o wa nych. Ko lej n ą r e for mę o ś w ia t y w p ro wa d z o no w ż y cie rów no leg le z uw ła sz cz e n ie m ch ło p ów, c o ś w ia d cz y ło o sk ie ro wa n iu uwa g i rzą du na prob le my war stwy chłop skiej i pop ra wę ich by tu. Oś wia ta i eduk a c ja m ia ł y p o d n ie ś ć p o z iom w yk sz t a ł c e n ia s p o łe cz e ń st wa, st wa r z a ją c i m w ten spo sób no we moż li woś ci 33. Apo ge um roz wo ju szkol nic t wa cer kiew ne go za rów no w gu ber ni gro - d z ie ń sk iej, ja k i w p ó ł no c no -z a cho d n iej cz ę ś ci I m p e r iu m Ro s y j sk ie - go przy pa da na po ło wę lat 80. XIX wie ku, po wy da niu dek re tu Pra wa sz kol n ic t wa c e r k iew ne go Św ią t ob l i we go Sy no d u z 13 cz e r w c a ro k u. Zgo d n ie z dek r e t e m sz ko ł y p r z e cho d z i ł y p o d z w ie r z ch n ic t wo d u cho w ie ń - st wa d ie c ez ja l ne go i lo k a l ne go. Na mo cy dek r e t u p o s t a no w io no p o wo ła ć 32 Sz kol n ic t wo c e r k ie w n e o r a z k l a s z t o r n e m i a ł o w Ro s ji t r a d yc ję t a k d ł u g ą, ja k s a m o pra wos ła wie, lecz od zaw sze skie ro wa ne by ło tyl ko do ma łe go od set ka spo łe czeń - stwa. Pró ba upow szech nie nia edu kac ji w Ros ji mia ła miej s ce już za cza sów ca ra Iwa na Groź ne go. W 1551 r. na so bo rze cer kiew nym po raz pier w szy w his to rii k r a ju d u ch o w ie ń s t w u p o w ie r z o n o z a r z ą d z a n ie o ś w i a t ą i e d u k a c ją. Z a : I. M a t u s, S z k o l n i c t w o c e r k i e w n o - p a r a fi a l n e w p o w i e c i e b i e l s k i m w l a t a c h n a t l e sy tu ac ji oś wia to wej w die cez ji gro dzień skiej. Z dzie jów oś wia ty lu du bia ło ru skieg o n a Po d l a s i u, Bi a ł y s t o k , s. 18. H i s t o r i a s z kol n ic t w a ś w ie c k ie go d a t u je się o d cz a s ów P io t r a Wiel k ie go i je go r e fo r m e d u k a c y j nych. Re fo r my t e p o d z ie l i ł y k l a s o wo s p o ł e cz e ń s t wo p o d w zg lę d e m o ś w i a t y n a d ł u g ie l a t a, gd y ż c a r u w a ż a ł, ż e p r a wo d o ob o w i ą z ko we go w y k s z t a ł c e n i a m a ją d z ie c i w y wo d z ą c e się z r o d ów szla chec kich, urzęd ni czych oraz du chow nych. Sze rzej: H. Tro y at, Piotr Wiel ki. Geniusz i sza leń stwo, War sza wa 2005, s H. Su r y n o w icz, S z k o l n i c t w o c e r k i e w n e n a G r o d z i e ń s z c z y ź n i e w X I X w i e k u, [w:] S z k o l n i c t w o p r a w o s ł a w n e w R z e c z y p o s p o li t e j, red. A. Mi ro no wicz, U. Paw luczuk, P. Cho mik, Bia łys tok 2002, s

130 or gan spra wu ją cy wła dzę nad szkol nic t wem, a do te go cza su zwierz ch nict wo n a d r e sor t e m e d u k a c ji p o w ie r z o no ob e r p ro k u r a t o ro w i Św ią t ob l i we go Sy no du. Na dzo ru ją ca szkol nic t wo Ra da Szkol na przy Świą tob li wym Syno dzie zos ta ła po wo ła na w Pe ter s bur gu 19 stycz nia 1885 ro ku 34. Ko lej ne m ie sią c e p ot w ie r d z i ł y sł u sz no ś ć de cy z ji Sy no d u. W pie r w sz ych mie sią cach po wy da niu dek re tu tyl ko w sa mym Grod nie ot war to 28 szkół cer kiew nych. W 1889 ro ku w Grod nie po wo ła no die cez jal ną ra dę na u ko - wą. W 1895 ro ku przy mo nas te rze pw. Naj ś więt szej Ma rii Pan ny ot war to szko łę śpie wu cer kiew ne go, co wska zy wa ło na po ziom roz wo ju szkol nic - t wa i me ry to rycz ne go przy go to wa nia wier nych do pra cy dla dob ra Cer k- wi 35. E d u k a cy j n a m i s ja d u cho w ie ń st wa wś ró d la i k a t u p r z y no si ła owo c e n ie t yl ko C e r k w i p r a wo s ław nej, a le t a k ż e c a łe mu k r a jo w i. E d u k u ją c w ie r nych, du chow ni przy czy ni li się do pod nie sie nia po zio mu oś wia ty mniej up rzyw i le jo wa nej, le cz z n a cz nej cz ę ś ci s p o łe cz e ń st wa ów cz e s nej Ro s ji. Dz ię k i ich wy tę żo nej pra cy lud ność chłop ska przesz ła z tra dyc ji us t nej do pi sanej, na wsi po ja wi ła się książ ka oraz pra sa, roz wi nę ła się rów nież dzia łalno ś ć k u l t u r a l n a. Z uwa g i n a c o r a z w ięk sz e z a i n t e r e so wa n ie cz y t el n ic t we m t wo r z o no bib l io t e k i or a z cz y t el n ie 36, dzię ki cze mu lud ność wiej ska mog ła orien to wać się w wy da rze niach w pań stwie oraz we wszel kich zmia nach w pra wo daw stwie, któ re w tym cza sie częs to do ty czy ły ich sa mych 37. Świą tob li wy Sy nod na wnio sek kon sys to rza wi leń skie go oraz in formo wa ny przez bi sku pa Jó ze fa Sie masz kę dbał rów nież o sy tu ac ję ma te - r ia l n ą d u cho w ie ń st wa wcho d z ą c e go w sk ła d k le r u g u b e r n i g ro d z ie ń sk iej. W 1840 ro ku na te re nie Gro dzień sz czyz ny znaj do wa ły się 304 cer k wie w 16 de ka na tach. De ka na ty sku pia ły po kil ka pa ra fii, któ rych wi zy tac - ją z aj mo wa l i się d z ie k a n i. Z k a ż dej w i z y t a c ji s p o r z ą d z a no s p r a woz d a n ie, 34 I. Ma tus, S z k o l n i c t w o c e r k i e w n o - p a r a fi a l n e w p o w i e c i e b i e l s k i m w l a t a c h n a t l e s y t u a c ji o ś w i a t o w e j w d i e c e z ji g r o d z i e ń s k i e j. Z d z i e jó w o ś w i a t y l u d u b i a ł o r u s k i e g o n a Po d l a s i u, Bia łys tok s. 35. Ra da Szkol na od po wia da ła za prog ra my na u cza nia, cen zu rę, re dak c ję pod ręcz ni ków oraz po mo ce szkol ne, pro - w a d z e n ie d z i a ł a l n o ś c i w y d aw n i cz e j o r a z s p r z e d a ż b ą d ź d a r o w i z n ę k si ą ż e k d o ko n k r e t nych pl a c ó we k o ś w i a t o w ych. Po n a d t o by ł a o n a r ów n ie ż o d p o w ie d z i a l n a z a przyj mo wa nie sub sy diów, ra por tów die cez jal nych rad szkol nych swo ich ok rę - go wych od po wied ni ków. Na pod s ta wie tych ana liz spo rzą dza no do rocz ne sta tys - ty ki oś wia to we dla ca łe go kra ju. Tam że. 35 А. А. Яро ше вич, Г р о д н е н с к а я и Во л ко в ы с к а я епар хия; za: venc.ru. [dos tęp ]; ЛЕВ, 1898, 47, c. 478; por.: A. Mi ro no wicz, Wpływ wyz nań n a k s z t a ł t o w a n i e s i ę ś w i a d o m o ś c i n a r o d o w e j m i e s z k a ń c ó w B i a ł o r u s i w X I X w i e k u, Bia ło ru skie Ze szy ty His to rycz ne, 2005, nr 23, s ЛЕВ, 1898, 47, s J. Sob czak, Mi ko łaj II os tat ni car Ros ji, War sza wa 2009, s

131 z któ rym nas tęp nie za poz na wał się bi skup da nej die cez ji, do któ rej na le żała w i z y t o wa n a p a r a fia or a z de k a n at. M ia ło t o u s p r aw n ić f u n k c jo no wa n ie d ie c ez ji, jej z a r z ą d z a n ie or a z n a d z o ro wa n ie. Ta k ie s p r a woz d a n ia n ieg dyś m ia ł y ch a r a k t e r jaw ny i by ł y pu b l i ko wa ne w Li t ew sk ich Wia do mo ś cia ch Ep a r ch ia l nych bą d ź w ich g ro d z ie ń sk i m o d p o w ie d n i k u w y d a wa nych k a ż de go t y go d n ia G ro d z ie ń sk ich Wia do mo ś cia ch Ep a r ch ia l nych 38. Na ła mach pra sy cer kiew nej pub li ko wa ne by ły rów nież lis ty hie rar chów skiero wa ne do swych pop rzed ni ków przy okaz ji zdję cia z urzę du w da nej die cez ji bądź prze nie sie nia do in nej epar chii oraz zwro ty do wier nych 39. Hie rar cho wie w lis tach pub licz nych zwra ca li się do du cho wień stwa, nawo ł u ją c do g łę b o k iej w ia r y, p at r io t ycz nej m i ło ś ci i o d d a n iu c a ro w i or a z oj cz y ź n ie, cz ę s t o o d wo ł u ją c się p r z y t y m do a k t u a l nej s y t u a c ji p o l i t ycz nej w p a ń st w ie 40. G ro d z ie ń sk ie Wia do mo ś ci Ep a r ch ia l ne by ł y w y d a wa ne o d ro k u. Sk ła d a ł y się one z d z ia ł u ofic ja l ne go or a z n ie o fic ja l ne go. P u b l i ko wa no w n i m a r t y k u ł y z z a k r e s u h i s t o r i i C e r k w i z a rów no n a t e r e n ie G ro d z ie ń sz cz y z ny, ja k i c a łej Ro s ji, t e o lo g i i p o rów n aw cz ej or a z dog m a t y- k i. Z a m ie sz cz a no t a m rów n ież d a ne n a t e m at a k t u a l ne go st a n p a r a fia l ne go oraz re lac je z wy da rzeń z ży cia die cez ji, któ re sta no wią swo is tą kro ni kę, or a z k a z a n ia i a r t y k u ł y do t y cz ą c e ż y cia d u cho w ie ń st wa 41. Po p r z y ł ą cz e n iu G ro d z ie ń sz cz y z ny do I m p e r iu m Ro s y j sk ie go s y t u a cja du cho wień stwa w no wo przy łą czo nych gu ber niach rów nież uleg ła nie - z n a cz nej p op r a w ie. Dz ię k i wła ś ci wej o c e n ie s y t u a c ji m a t e r ia l nej p a r a fi i, w tym rów nież du cho wień stwa, Świą tob li wy Sy nod po za poz na niu się ze spra woz da nia mi z wi zy tac ji pa ra fial nych mógł właś ci wie re a go wać i wyd a wa ć de cy z je do t y cz ą c e fi n a n so wa n ia je d no s t ek p a r a fia l nych, z wła sz cz a na ju boż szych. Ma jąc na uwa dze za bez pie cze nie ma te rial ne du cho wień - stwa, za rzą dów cer kiew nych oraz pa ra fii 20 lip ca 1842 ro ku wy da ny zost a ł dek r et Św ią t ob l i we go Sy no d u r e g u lu ją cy fi n a n so wa n ie p a r a fi i, k t ó r e, bio rąc pod uwa gę licz bę pa ra fian, po dzie lo no na 7 ka te go rii, wed ług któ - rych mie li być do fi nan so wy wa ni pro bosz czo wie. Naj wię cej cer k wi wy ma- 38 ЛЕВ, 1898, 2, c ; ГЕВ, 1905, 15, c Sze rzej por.: A. Mi ro nowicz, Lik wi dac ja unii koś ciel nej na so bo rze po łoc kim, [w:] Bi zan c jum Pra wos ł a w i e Ro m a n t y z m. Tr a d y c ja w s c h o d n i a w k u l t u r z e X I X w i e k u, red. J. Ław ski i K. Ko rot kich, s ; ten że, Li k w i d a c ja u n i i n a s o b o r z e, Bi a ł o s t o c k ie Te k i His to rycz ne, 2009, nr 7, s Ре ч а р х и е п и с ко п а Ие р о н и м а п р и п р о щ а н и и с п а с т в о й л и т о в с ко й, ЛЕВ, 1898, 14, c. 131; Ре ч п р е о с в я щ е н н е й ш е г о Ио а к и м а, е п и с ко п а б р е с т с к а г о, с к а з а н ная 25 мар та, tam że, s Пр о т о ко л п а с т ы р с к и х с о б р а н и й д у х о в е н с т в а г о р о д а Г р о д н а 7 и 8 а п р е л я 1905 г., ГЕВ, 1905, 12, c Ks. D. Rus nak, Pra wos ław na die cez ja li tew ska w 1914 ro ku, [w:] La to pi sy Aka demii Sup ra skiej 5, red. M. Ku czyń ska, U. Paw lu czuk, Bia łys tok 2014, s

132 ga ją cych ws p a r cia fi n a n so we go z n aj do wa ło się n a t e r e n ie Bia ło s t o c cz y z ny, gdzie pa ra fie z nie wiel ką licz bą wier nych fun k c jo no wa ły wśród in no wierczej lud noś ci. Ko lej ny dek ret z 10 ma ja 1843 ro ku kon fi sko wał zie mię pa rafial ną, up ra wia ną wte dy przez pa ra fian i przyz na wał pro bosz czo wi dzie się - ci nę. Po z o s t a ł ą z ie m ię o d d a no w u ż y t ko wa n ie cz łon kom r a dy p a r a fia l nej 42. D ek r et r e g u lo wa ł rów n ież k we s t ię z a m ie sz k a n ia z a rów no p ro b o sz cz a, ja k i r a dy p a r a fia l nej, d ia ko n a or a z o so by p r z ys ł u g u ją c ej w c e r k w i. K a ż d a p a r a fia mu sia ła p o sia d a ć dom p a r a fia l ny, w y bu do wa ny n a ko sz t p a r a fia n. Dek ret opi sy wał na wet dok ład ny po dział częś ci miesz kal nej po mię dzy do - mow ni ków, np. miesz ka nie pro bosz cza mia ło skła dać się z trzech po koi i k uch n i, n a t o m ia st d ia ko no w i i p r z ys ł u g u ją c e mu z a p ew n ia no p o je d ny m p o ko ju. L o k a t o r z y z o b o w ią z a n i by l i do w y ko ny wa n ia d rob nych n ap r aw n a wła s ny ko sz t, d u ż e z a ś r e mon t y or a z do s t a r cz a n ie d r ew n a op a ło we go by ł y ob o w ią z k ie m p a r a fia n 43. Wie le do ż y cz e n ia p o z o s t a w ia ł s a m by t d u cho - w ie ń st wa. Z p o wo d u cię ż k iej s y t u a c ji m a t e r ia l nej w ro k u p o wo ła no ko m i t et g u b e r n ia l ny z aj mu ją cy się r e a l i z a c ją z a r z ą d z e ń z m ie r z a ją cych do p op r a w y s y t u a c ji m a t e r ia l nej lo k a l ne go d u cho w ie ń st wa or a z ich ro d z i n. Ta ka po moc by ła udzie la na po po wo ła niu die cez ji wi leń sko -li tew skiej i była kon t y nu o wa n a n a t e r e n ie d ie c ez ji g ro d z ie ń sko - b r z e sk iej 44. Sz cz e gó ło we przyk ła dy ta kiej dzia łal noś ci zna leźć moż na na ła mach Li tew skich Wiado mo ś ci Ep a r ch ia l nych i G ro d z ie ń sk ich Wia do mo ś ci Ep a r ch ia l nych. Od ro dze nie pra wos ła wia na te re nach za chod nich gu ber ni Im pe rium Ro - syj skie go i wej ś cie Cer k wi pra wos ław nej na tych zie miach w struk tu ry Ro - syj skiej Cer k wi Pra wos ław nej mia ło rów nież swój ne ga tyw ny wydź więk. P r z e de wsz ys t k i m z a wa ż y ło t o i op óź n i ło o d ro d z e n ie n a ro do we rd z e n nych m ie sz k a ń c ów t ych z ie m Bia ło r u si nów. I m p e r iu m Ro s y j sk ie sk ła d a ło się b o w ie m z mo z a i k i et n icz no -k u l t u ro wej o s a d z o nej w ob r ę bie g r a n ic je d ne - go k r a ju, c o n ie je d nok rot n ie st wa r z a ło p rob le my g łów n ie n a p ła sz cz y ź n ie po li tycz nej. O ile mis jo nar stwo od no si ło pew ne suk ce sy na ste pach az jatyc kich, adap tu jąc wie rze nia posz cze gól nych ple mion po gań skich do prawo s ła w ia, o t y le róż n i c e k u l t u ro we i et n icz ne cz y t eż ję z y ko we st a no w i ł y du żo bar dziej zło żo ne prob le my po mię dzy pań stwo wym apa ra tem ad mi- 42 H. Su r y n o w icz, Or ga ni zac ja Cer k wi pra wos ław nej, [w:] Po ka za nie Cer k wie prawdzi wej... Stu dia nad dzie ja mi i kul tu rą Koś cio ła pra wos ław ne go w Rze czy pos po litej, s ГЕВ, 1901, 17, c. 144; por.: A. Mi ro no wicz, Wpływ wyz nań na kształ to wa nie się ś w i a d o m o ś c i n a r o d o w e j m i e s z k a ń c ó w B i a ł o r u s i w X I X w i e k u, [w:] Bi a ł o r u s k ie Ze szy ty His to rycz ne, 2005, nr 23, s До к у м е н т ы п о и с т о р и и п р а в о с л а в н о й ц е р к в и н а Б е л а р у с и XVIII XX вв. в ф о н д а х г о с у д а р с т в е н н ы х а р х и в о в Ре с п у б л и к и Б е л а р у с ь: м е ж а р х и в н ы й с п р а в оч н и к, авт.-сост. О. А. До бы чи на и др., Минск 2003, с

133 n i s t r a cy j ny m a lo k a l ny m ple m ie n ie m bą d ź n a ro do wo ś cią, z a m ie sz k u ją c ą ob szar za ję ty przez Ros ję. Po dob na sy tu ac ja mia ła miej s ce na te re nie gu - ber ni gro dzień skiej oraz w pa sie ro syj skiej gra ni cy za chod niej, przy której po ło żo na jest współ czes na Uk ra i na za chod nia. Po roz bio rach Rze czyp o s p o l i t ej i wł ą cz e n iu G ro d z ie ń sz cz y z ny w sk ła d I m p e r iu m Ro s y j sk ie go Koś ciół pra wos ław ny na te re nach współ czes nej Bia ło ru si po cząt ko wo zacho w y wa ł s wo ją d aw n ą ob r z ę do wo ś ć or a z t r a dyc je. Wa r t o n a d m ie n ić, i ż pra wos ła wie na zie miach bia ło ru skich by ło prze cież spad ko bier cą chrześ - ci jań skiej tra dyc ji bi zan tyj skiej, któ ra do tar ła na te zie mie już w IX wie ku. Po nad ty siąc let nia tra dyc ja chrześ ci jań stwa bi zan tyj skie go wy war ła ogrom ny wpływ na lo kal ną lud ność, dla któ rej ob rzą dek wschod ni z cza sem st a ł się n ie roz ł ą cz ny m ele me n t e m ż y cia r e l i g ij ne go. Wp ł y w y bi z a n t y j sk ie od cis nę ły swo je pięt no na wszys t kich as pek tach ży cia spo łecz ne go lud noś - ci za miesz ku ją cej zie mie bia ło ru skie mię dzy in ny mi w ich kul tu rze i re lig i i. Wp ł y w y Bi z a n c ju m w i do cz ne by ł y w sz t u c e s a k r a l nej, k u l t u r z e st a ro - bia ło r u sk iej or a z c e r k iew no s ło w ia ń sk i m ję z y k u l i t u r g icz ny m. Po na d to Św ią tob li w y Sy nod na pod s t a w ie re lac ji kon sys to r za na te mat t r ud nej sy t u ac ji lo so wej ro d z i n du cho w ień st wa d ie cez ji opie kę na d wdo wa m i oraz sie ro ta mi po śmier ci du chow nych przy dzie lił prze wod ni czą ce mu konsys to r za. Jed ny m z je go obo w ią z ków by ło ud z ie la n ie za si ł ków pie n ięż nych dla pot rze bu ją cych. Przy pad ki ta kie roz pat ry wa no in dy wi du al nie, przyzna wa ne za ś su my za le ża ł y od sy t u ac ji ma te r ial nej pot r ze bu ją cej ro d z i ny 45. Po m i mo wz ros t u licz by w ier nych pa r a fie w g u ber n i g ro d z ień sk iej bo r y k a ł y się z prob le ma mi fi nan so wy mi, gos po dar czy mi oraz or ga ni za cyj ny mi. De - cy du ją cą po moc w t y m za k re sie Św ią tob li w y Sy nod ok a z y wał w ie lok rot n ie d z ię k i i n ter wen c ji i wst a w ien n ic t w u bi sk u pów w i leń sko -li tew sk ich. Do t ac je i środ k i na or ga n i zac ję zap le cza m iesz k al ne go d la du cho w ień st wa p ł y nę ł y z Pe ter s bu r ga. Dz ię k i n i m Cer k iew pr a wos ław na na G ro d z ień sz cz y ź n ie by ła w sta nie pro wa dzić re mon ty świą tyń i do mów pa ra fial nych oraz za bez pie - czyć du cho wień stwo pod wzglę dem ma te rial nym. 45 Op rócz ma te rial nej opie ki nad wdo wa mi i sie ro ta mi po zmar łych du chow nych do ob o w i ą z ków p r z e wo d n i cz ą c e go Ko n s y s t o r z a n a le ż a ł y : s p r a w y k a d r o we d ie c e z ji o r a z Ko n s y s t o r z a, o r g a n i z o w a n ie s z kó ł d u ch ow nych, z a o p a t r z e n ie p a r a fi i w k się g i pa ra fial ne oraz na dzór nad pro wa dze niem cza so pism cer kiew nych. Do za dań wicep rze wod ni czą ce go na le żał na dzór nad bu dow nic t wem cer kiew nym oraz po dej - m o w a n ie d e c y z ji w s p r a w a ch b u d ow n ic t w a s a k r a l n e go d o t y cz ą c e i n nych w y z n a ń, pi sa nie spra woz dań, spra wy ma jąt ko we sie dzib bi sku pów i kon sys to rza, mo nas te - r ów, n a d z ó r n a d s t r u k t u r a m i p a r a fi a l ny m i o r a z w y p o s a ż e n ie c e r k w i p a r a fi a l nych, a tak że spra wy dar czyń ców i po dzię ko wań za ofia ry na rzecz Cer k wi pra wos ławnej oraz pot rze bu ją cych. Za: H. Su ry no wicz, O r g a n i z a c ja C e r k w i p r a w o s ł a w n e j..., [w:] Po ka za nie Cer k wie praw dzi wej.... Stu dia nad dzie ja mi i kul tu rą Koś cio ła praw o s ł a w n e g o w R z e c z y p o s p o li t e j, s

134 W ła d z e c a r sk ie wcz e ś n iej n ie w y ko r z ys t y wa ł y C e r k w i p r a wo s ław nej do ce lów po li tycz nych i pro pa gan do wych. W każ dym ra zie wpły wy Ro syjskiej Cer k wi Pra wos ław nej nie by ły tu sil ne do cza su pow s ta nia lis to pa do - we go. Sa mo pra wos ła wie na te re nach za chod nich gu ber ni za czę ło odzy skiwać swą li czeb ność do pie ro po cał ko wi tej lik wi dac ji unii, w wy ni ku cze go sta ło się ono na Gro dzień sz czyź nie i w in nych gu ber niach bia ło ru skich wyz na niem pa nu ją cym i tak jak nieg dyś je go ro la wśród spo łe czeń stwa zam ie sz k u ją c e go t e t e r e ny g wa ł t ow n ie w z ro s ła. To sk ło n i ło wła d z e ro s y j sk ie do n a r z u c e n ia wsz ys t k i m o ś ro d kom p r a wo s ław ny m n a G ro d z ie ń sz cz y ź n ie obo wią zu ją ce go w ca łej Ros ji us t ro ju sy no dal no -kon sys tor skie go. To po - su nię cie przy czy ni ło się do lik wi dac ji od ręb noś ci praw nej oraz or ga ni zacyj nej Cer k wi w gu ber ni gro dzień skiej. Od współ za rzą dza nia i wpły wu na de cy z je w s p r a wa ch c e r k iew nych w y e l i m i no wa no wsz el k i ele me nt ś w ie c k i, w t y m b r a c t wa c e r k iew ne 46. Wch ło n ię cie t e r y t o r ia l ne z a o wo c o wa ło l i k w i- d a c ją s p e cy fi k i k u l t u ro wej or a z n ie z a leż no ś ci or ga n i z a cy j nej. O d ro d z e n ie pra wos ła wia po le ga ło na ru sy fi kac ji no wych te re nów, a na grun cie sak ralno -re li gij nym na od su nię ciu lo kal nych du chow nych spra wu ją cych pos - łu gę w pa ra fiach i zas tą pie niu ich du cho wień stwem spro wa dzo nym z Ro - sji, głów nie z Mosk wy, Pe ter s bur ga, Ka za nia waż nych oś rod ków ro syjsk iej e d u k a c ji t e o lo g icz nej. P r z y by łe d u cho w ie ń st wo or ga n i z o wa ło ż y cie p a r a fia l ne or a z l i t u r g icz ne we d ł u g t r a dyc ji, r e g u ł i p r aw ob o w ią z u ją cych w Ro s y j sk iej C e r k w i P r a wo s ław nej z c a ł ko w i t y m p o m i n ię cie m t r a dyc ji C e r k w i lo k a l nej or a z m iej s c o wej t r a dyc ji i ob r z ę do wo ś ci. To z de cy do wa ło o z at r a c e n iu t oż s a mo ś ci w ie r nych. Po k a s a cie u n i i b r z e sk iej wła d z e c a r sk ie śmia ło in ge ro wa ły w spra wy Cer k wi, wys to so wa ły sze reg na ka zów do tyczą cych or ga ni zac ji i bu dow nic t wa obiek tów sak ral nych na no wo przy łą - cz o nych t e r e n a ch. Ob o w ią z ek bu do wa n ia ś w ią t y ń, sz kó ł c e r k iew nych or a z ut r z y my wa n ia d u chow nych z ło ż o no n a ba r k i lo k a l ne go z ie m ia ń st wa, c o s p ot k a ło się z e s p r z e ci we m z e st ro ny z ie m ia n w y z n a n ia k a t o l ic k ie go, k t ó r e n ie by ło z a i n t e r e so wa ne roz wo je m p r a wo s ła w ia. W r e z u l t a cie r z ą d c a r sk i skon fi sko wał ma jąt ki du cho wień stwa i wziął na sie bie obo wią zek ut rzymy wa nia kle ru za rów no pra wos ław ne go, jak i ka to lic kie go. Roz po rzą dze - n ie r z ą d u c a r sk ie go o ut r z y m a n iu m a t e r ia l ny m d u cho w ie ń st wa by ło p o s u- n ię cie m do ś ć n ie p r z e myś la ny m i być mo ż e p o chop ny m. Po dej mu ją c t a k ą de cyz ję, ca rat mógł nie mieć dos ta tecz ne go ro zez na nia w sy tu ac ji spo łeczno -w y z n a n io wej n a z ie m ia ch z a cho d n ich g u b e r n i, gd z ie k a t o l i cy z m był w y z n a n ie m sz la ch t y, p r a wo s ła w ie z a ś lu d no ś ci ch łop sk iej. To z m ie n ia ło by 46 A. M i r o n o w icz, Wp ł y w w y z n a ń n a k s z t a ł t o w a n i e s i ę ś w i a d o m o ś c i n a r o d o w e j m i e s z k a ń c ó w B i a ł o r u s i w X I X w i e k u, [w:] Bi a ł o r u s k ie Z e s z y t y H i s t o r ycz n e, 2005, nr 23, s

135 sy tu ac ję wyz na nio wą na te ry to rium, gdzie pro tek to rat nad Cer k wią prawos ław ną oraz jej wier ny mi mia ła by spra wo wać ka to lic ka szlach ta 47. Lud ność chłop ska w XIX wie ku prze wa ża ła li czeb nie w sto sun ku do warstwy zie miań skiej. Prog res de mog ra ficz ny na te re nach pra wos ław nych w zachod n ich g u ber n iach ro sy j sk ich za o wo co wał rów n ież w sfe r ze re li g ij nej. Pod ko n iec te goż w ie k u w g u ber n i g ro d z ień sk iej f u n k c jo no wa ł y 4 mo na s te r y oraz po nad 500 cer k wi. W tym sa mym cza sie zmniej szo no licz bę klasz to rów r z y m sko k a to lic k ich po zos t a w io no t yl ko 2, na to m ia st licz bę koś cio łów z re du ko wa no do 90. P ro tes t a n ci po sia d a li wów cza s 7 św ią t y ń, a w yz naw cy ju da iz mu 60 sy na gog. W sa mym Grod nie by ły 2 mo nas te ry oraz 8 cer k wi, 2 ła ciń skie klasz to ry oraz 5 koś cio łów, lu te rań ska kir cha oraz kil ka (brak dokład nej licz by) sy na gog, w tym jed na naj więk sza na zie miach bia ło ru skich g r ud n ia 1899 ro k u Św ią tob li w y Sy nod w y d ał zgo dę na w y d z ie le n ie z częś ci e pa r ch ii w i leń sko -li tew sk iej no wej sa mo d z iel nej d ie cez ji g ro d z ieńsko-brze skiej z sie dzi bą bi sku pa za rzą dza ją ce go w Grod nie. Jej gra ni ce miał y się pok r yć z g r a n i ca m i a d m i n is t r a cy j ny m i, g u ber n i g ro d z ień sk iej, ok rę g u brze skie go i wschod nich te re nów Pod la sia z ok rę giem bia łos toc kim włączn ie. Od za cho du e pa r ch ia są sia do wa ła z g u ber n ią wa r szaw sk ą i lu bel sk ą K ró le st wa Pol sk ie go, od pó ł noc ne go za cho du z g u ber n ią au g u s tow sk ą, od wscho du z miń ską, na po łud niu zaś z wo łyń ską. Le żą ce mię dzy Niem nem i P r y pe cią z ie m ie n ieg dyś na z y wa ne by ł y w ro t a m i Eu ro py, gdy ż przez nie prze miesz cza ły się róż ne na ro dy 49. Pier w sz y m bi sk u pem d ie cez ji zos t ał m ia no wa ny Jo a ch i m Le w ic k i 50, ów czes ny bi skup brze ski, suf ra gan d ie cez ji w i leń sko -li tew sk iej R. Ra dzik, Roz wój na ro do wy spo łecz noś ci pol skiej i bia ło ru skiej w ok re sie zab o r ó w, [w:] Hi s t o r y c y w o b e c p r o b l e m ó w t o ż s a m o ś c i n a r o d o w e j i e u r o p e j s k i e j m i ę d z y n a c jo n a li z m e m, a u n i w e r s a li z m e m X V I I I X X w i e k, M a t e r i a ł y I n s t y t u t u Eu ro py Środ ko wo-wschod niej, Lub lin 1992, t. I, s А. В. Кузь мин, Л. Е. Ку ла жен ко, Г р о д н е н с к а я и Во л ко в ы с к а я е п а р х и я, [w:] Прав о с л а в н а я э н ц и к л о п е д и я, с Ма те ри а лы для геог ра фии и ста ти сти ки Рос сии, с Bi skup Jo a chim imię świec kie Jan Ja ki mo wicz Le wic ki uro dził się 30 mar ca w 1853 r. w gu ber ni ki jow skiej w ro dzi nie psal mis ty. Ukoń czył Pra wos ław ne Se mi nar iu m D u chow ne w K i jo w ie, A ka de m ię K i jow sko -So fij ską ora z K i jow ską A ka de m ię D u chow ną w 1879 r. z t y t u łem ka n dy d a t a na u k te o lo g icz nych. Po u koń cze n iu st u d iów wyk ła dał w se mi na rium du chow nym w Ry dze. 24 czer w ca 1884 r. zos tał wyś wię co ny na du chow ne go i wszedł w skład kle ru so bo ru ka ted ral ne go w Ry dze. W 1883 r. wykła dał w ry skiej Szko le Jun k rów Pie cho ty. Po śmier ci żo ny oraz cór ki 28 czer w ca 1893 r. pr z y jął pos t r z y ż y ny m n i sze z i m ie n iem Jo a ch i m. K rót ko po t y m w y d a r ze n iu zos t ał pod n ie sio ny do god noś ci a r ch i ma n d r y t y ora z m ia no wa ny rek to rem pra wos ław ne go se m i na r iu m du chow ne go w Ry d ze. 14 st ycz n ia 1896 r. od by ła się ch i ro to n ia bi sk u pia ar chi man d ry ty Jo a chi ma w so bo rze św. Iza a ka w Pe ter s bur gu. Bi skup Jo a chim ot rzymał t y t u ł bi sk u pa Bał c k ie go, w i ka r iu sza d ie cez ji K a m ie n iec-po dol sk i. Od 1897 r. n iósł 135

136 W po cząt kach swe go fun k c jo no wa nia die cez ja ad mi nis t ra cyj nie była po dzie lo na na sześć de ka na tów brze ski, woł ko wy ski, gro dzień ski, kob r y ń sk i, p r u ż a ń sk i i sło n i m sk i 52. Epar chia po sia da ła 612 cer k wi i kaplic (w tym 350 cer k wi pa ra fial nych), w któ rych pos łu gę nios ło 365 duchow nych i 30 dia ko nów. W gra ni cach die cez ji znaj do wa ło się rów nież 5 oś rod ków mo nas tycz nych z łącz ną licz bą 42 mni chów. By ły to mo nas tery pw. św. św. Bo ry sa i Gle ba oraz Na ro dze nia Naj ś więt szej Ma rii Pan ny w Grod nie, Zaś nię cia Naj ś więt szej Ma rii Pan ny w Ży ro wi cach, Zwias to - wa n ia Naj ś w ię t sz ej Ma r i i Pa n ny w Sup r a ś lu or a z Na ro d z e n ia Naj ś w ię t sz ej Ma r i i Pa n ny w K r a s ny m s t o k u 53. W s a my m G ro d n ie z a ś f u n k c jo no wa ła c e r k iew k a t e d r a l n a pw. M ą d ro ś ci Bo ż ej, ś w. A lek s a n d r a New sk ie go, dw ie cer k wie pw. św. św. Bo ry sa i Gle ba pa ra fial na na Ko ło ży oraz mo nast e r sk a, Na ro d z e n ia Naj ś w ię t sz ej Ma r i i Pa n ny p r z y ż e ń sk i m mo n a s t e r z e pod tym sa mym wez wa niem, kap li ca cmen tar na pw. św. Mar ty, cer kiew św. Wło dzi mie rza usy tu o wa na przy szko le pa ra fial nej oraz 7 kap lic do - mo wych 54. Wy m ie n io ny st a n i lo ś cio w y c e r k w i or a z d u ż e z ap le cz e d u szp a s t e r sk ie id ą c e w p a r z e z dob r z e roz w i n ię t y m sz kol n ic t we m p a r a fia l ny m by ło do wo de m efek t y w ne go s a mo d z iel ne go f u n k c jo no wa n ia d ie c ez ji. pos łu gę ja ko bi skup brze ski, wi ka riusz die cez ji li tew skiej. Po ut wo rze niu die cez ji gro - dzień skiej bi skup Jo a chim w la tach był bi sku pem no wo pow s ta łej epar chii, za ś 26 lis to pa d a 1903 r. zos t ał pr ze n ie sio ny do d ie cez ji oren bu r sk iej i u ral sk iej, w k tó rej pro wa dził sze ro ko zak ro jo ną dzia łal ność mi syj ną ukie run ko wa ną na sek ty oraz inno w ier ców. Dzię k i t r u dom je go pra cy do Cer k w i pra wos ław nej pr z y łą cz y ła się du ża licz ba in no wier ców oraz osób bę dą cych w sek tach. 10 sier p nia 1910 r. po wo ła ny na or dy na r iu sza d ie cez ji no wog rod z k iej i a r za ma sk iej, w k tó rej to or ga n i zo wał po moc d la ran nych na fron cie żoł nie rzy pod czas I woj ny świa to wej. 6 ma ja 1916 r. zos tał pod niesio ny do god noś ci a r cy bi sk u piej. W la t ach był człon k iem So bo r u Ro sy j sk iej P ra wos ław nej Cer k w i. Po re wo luc ji lu to wej ot r z y mał za ka z w ja z du do No wog ro du. Udał się na Krym, gdzie w 1921 r. zos tał za mor do wa ny w nie wy jaś nio nych oko licz nościach. Z uwa gi na róż ne wer s je ut ra ty ży cia nie jest zna na dok ład na da ta je go śmier ci. Za no.in fo/ biog raf / bio_i /io a kim _le vit.php [dos tęp ]. 51 А. А. Яро ше вич, Г р о д н е н с к а я и Во л ко в ы с к а я епар хия; za: venc.ru [dos tęp ]. 52 До ку мен ты по исто рии пра вос лав ной цер к ви на Бе ла ру си XVIII XX вв., с U. Paw lu czuk, O ś r o d k i m o n a s t y c z n e w X I X w. n a t e r e n a c h R z e c z y p o s p o li t e j, [w:], Po k a z a n i e C e r k w i e p r a w d z i w e j, s We d ł u g St a t y s t ycz n e go o pi s u p a r a fi i p r a wo s ł aw nych e p a r ch i i l i t e w s k ie j, s p o r z ą - dzo ne go przez Ni ko ła ja Iz wie ko wa, w 1893 r. w po wie cie gro dzień skim fun k c jo no - w a ł o 28 p a r a fi i w n a s t ę p u ją c ych m ie j s c o wo ś c i a ch : We r e j k i, Br z o s t o w i c a Wiel k a, Wie r c ie l i s z k i, Ho ł ow cz y c e, G ol n ie, G r o d n o ( p r z y S o b o r z e), Ho ł y n k a, D e r e cz y n, D r u s k ie n n i k i, D u b n o, Ży d o m l a, I n d u r a, K le p a cz e, Ko m o t o wo, Ko p c iów k a, Ko t- r a, K r y n k i, Ł a s z a, Br z o s t o w i c a M a ł a, M a s a l a ny, Mo s t ow l a ny, Je z io r y, Ole k s z y c e, Pa d z i w i n o w i cz e, Sk i d el, Cie c io r ów k a, Cz e r lo n k a, Ja t w ie ź. Н. Д. И з в е ков, Стат и с т и ч е с ко е о п и с а н и е Пр а в о с л а в н ы х п р и х о д о в Ли т о в с ко й е п а р х и и, Виль на 136

137 Le o nid Us pien ski wiek XIX w Ros ji opi sał ja ko czas syn te zy kul tu ro wej i oś wia to wej, gdy pań stwo prze ży wa ło naj więk szy roz k wit kul tu ry na ro - do wej. D o t y cz ył on wsz ys t k ich a s p ek t ów k u l t u ro w ych i d u cho w ych, c o prze ja wi ło się w twór czoś ci kształ tu ją cej ca łość ży cia w Im pe rium Ro syjskim 55. Czas ten jed nak, wed ług te goż sa me go te o lo ga, miał swo ją ciem ną st ro nę w o d n ie sie n iu do Ko ś cio ła p r a wo s ław ne go. Po m i mo roz wo ju je go st r u k t u r, sz kol n ic t wa d u chow ne go, o d ro d z e n ia d u cho wo ś ci, p r a wo s ła w ie w XIX wie ku prze ży ło ok res roz war stwie nia, a na wet upad ku i wy pa czenia. Ro la Koś cio ła pra wos ław ne go zos ta ła przez wła dze car skie og ra nicz o n a do p o z io mu i n s t y t uc ji ob r z ę do wej, c o s p ro wa d z i ło n a C e r k iew fa lę ap o s t a z ji w sz e r e ga ch n aj w y ż sz ych wa r st w s p o łe cz nych. D o cho d z i ło do roz ch w ia n ia ba la n s u w ia r y p r z e cho d z ą c ej z e sk r aj nej p o b oż no ś ci do jej kom p let ne go b r a k u. Ta k i ob r a z s p o łe cz e ń st wa st wa r z a ł p o d at ny g r u nt do roz p ow sz e ch n ia n ia się sek t r e l i g ij nych or a z r u chów m a soń sk ich, k t ó r ych ide o lo g ia by ła sk ie ro wa n a p r z e ciw ko s a mej C e r k w i p r a wo s ław nej 56. Z p e r s p ek t y w y cz a s u i n a p o d s t a w ie p o w y ż sz e go m a t e r ia ł u cię ż ko je st w ys nu ć je d noz n a cz ne w n io sk i. Je d n a k bio r ą c p o d uwa gę uwa r u n ko wa n ia po li tycz ne, spo łecz ne i eko no micz ne, ja kie pa no wa ły w XIX wie ku na zie - m ia ch z a cho d n ich I m p e r iu m, moż n a p r z y z n a ć, i ż s p r z y ja ł y one roz wo jo w i p r a wo s ła w ia i je go p ow ro t o w i n a t e r e ny, k t ó r e z o s t a ł y s ch r ys t ia n i z o wa ne w ob rząd ku wschod nim bli sko ty siąc lat wcześ niej na Wi leń sz czyz nę i Gro dzień sz czyz nę. Ta os tat nia dzię ki roz ros to wi de mog ra ficz ne mu zarów no sa me go Grod na, jak i oko licz nych mias te czek i wsi, pod nios ła swój st a t u s a d m i n i s t r a cy j ny p op r z ez ot r z y m a n ie r a n g i g u b e r n i. To z a o wo c o wało roz wo je m de mog r a ficz ny m p a r a fi i p r a wo s ław nych ut wo r z o nych n a t ych t e r e n a ch. D u cho w ie ń st wo, k t ó r e k sz t a ł ci ło się w a k a de m ia ch t e o lo g icz nych w Pe t e r s bu r g u, K i jo w ie, Mo sk w ie i K a z a n iu, s wą w ie d z ę w y ko r z ys t y wa ło w szko łach pa ra fial nych, edu ku jąc tym sa mym lo kal ne spo łe czeń stwo 57. M iej s c o wa lu d no ś ć p r a wo s ław n a do s t r z eg ła p o t e n c ja ł k u l t u r a l ny, z ap le - cze gos po dar cze oraz sze ro ko zak ro jo ną dzia łal ność cer kiew ną. Z inic ja tyw y d z ia ła cz y c e r k iew nych p ow s t a wa ł y b r a c t wa i ich ż e ń sk ie o d p o w ie d n i k i sies t ri cze stwa oraz in s ty tuc je cha ry ta tyw ne zgro ma dzo ne wo kół pa rafii. Ich dzia łal ność by ła skie ro wa na zwłasz cza na lud ność wiej ską i mia ła na ce lu pod nie sie nie ich po ziomu ży cia pop rzez zak ła da nie bib lio tek, orga ni zac ję cyk li wyk ła dów do ty czą cych nie tyl ko te ma ty ki cer kiew nej i duchow nej, ale rów nież róż nych sfer ży cia co dzien ne go. 1893, с ; Арх. Афа на сий (Мар тос), Бе ла русь в исто ри че ской го су дарствен ной и цер ков ной жиз ни, Минск 1990, с L. Us pien ski, Te o l o g i a i k o n y, War sza wa 2009, s Tam że, s Ar chim. Je rzy (Pań kow ski), W p o s z u k i w a n i u z b a w i e n i a, s

138 Brac t wa cer kiew ne roz ras ta ły się li czeb nie, uzy sku jąc sta tus bractw die - c ez ja l nych. Br a c t we m d ie c ez ja l ny m by ło np. o d 1882 r. b r a c t wo so fij sk ie przy so bo rze pw. Mąd roś ci Bo żej w Grod nie, za ło żo ne w 1866 r. brac t wo przy ka ted rze pw. Prze mie nie nia Pań skie go w Sło ni miu. Naj d łuż szą tradyc ją sz cz y ci ło się p ow s t a łe w r. b r a c t wo ś w. M i ko ła ja w Br z e ś ciu, k t ó r e go cz łon ko w ie b ro n i l i cz ys t o ś ci w ia r y p r a wo s ław nej w cz a s a ch u n i i brze skiej. Brac t wa cer kiew ne by ły dość pow szech ny mi or ga ni zac ja mi cerk iew ny m i, k t ó r e n a p r z e ło m ie X I X i X X w ie k u f u n k c jo no wa ł y n a t e r e n ie g u b e r n i p r z y n ie m a l k a ż dej c e r k w i. Naj ba r d z iej a k t y w ne by ło b r a c t wo ś w. ś w. ap o s t o łów P iot r a i Paw ła w Wo ł ko w y sk u, f u n k c jo nu ją c e z p r z e r wa m i w la tach oraz Brac t wo kon cen t ro wa ło się na od budo w ie n a t e r e n ie m ia s t a k ap l ic, up a m ię t n ia ją cych zbu r z o ne w ok r e sie u n i i bądź prze mia no wa ne na świą ty nie unic kie cer k wie 58. W XIX wie ku gra ni ce nie mal każ dej gu ber ni pok ry wa ły się z gra ni ca mi die cez ji pra wos ław nych. Za pew ne z te go po wo du wier ni gu ber ni gro dzień - sk iej w ysz l i z i n ic ja t y wą ut wo r z e n ia o d r ęb nej d ie c ez ji g ro d z ie ń sk iej z sie - dzi bą bi sku pa w Grod nie. Wed ług Gro dzień skich Wia do moś ci Epar chialnych na po cząt ku XX wie ku w gra ni cach gu ber ni gro dzień skiej znaj dowa ło się 350 pra wos ław nych pa ra fii li czą cych 850 ty się cy wier nych 59. Pow s t a n ie d ie c ez ji g ro d z ie ń sk iej z e w zg lę d u n a z ap le cz e go s p o d a r cz e, kul tu ral ne oraz de mog ra ficz ne by ło je dy nie kwes tią cza su i sta no wi ło ko - lej ny etap w his to rii Koś cio ła pra wos ław ne go w za chod niej częś ci Im pe - rium Ro syj skie go. Na włą czo nych w wy ni ku za bo rów zie miach wła dze car skie oraz cer kiew ne dą ży ły do od bu do wy wia ry pra wos ław nej, doś - w ia d cz o nej p r z e ś la do wa n ia m i ś r e d n io w ie cz a or a z u n i i b r z e sk iej, k t ó r a w z n a cz ny m st op n iu og r a n i cz y ła l i cz eb no ś ć w ie r nych p r a wo s ław nych n a G ro d z ie ń sz cz y ź n ie i Wi le ń sz cz y ź n ie. C a r sk ie wła d z e n ie r a z się ga ł y p o środ ki pro pa gan do we do zwal cza nia pol skich wpły wów i lik wi dac ji kul tu - r y ła ci ń sk iej w z a cho d n ich g u b e r n ia ch c e s a r st wa, c o s p o t y k a ło się z g wa ł- tow nym sprze ci wem lud noś ci wyz na nia rzym sko ka to lic kie go, dop ro wadza ło do pow s tań, jak to w la tach His to ria Wi leń sz czyz ny i Gro dzień sz czyz ny, czy li za chod nich ziem Rusi Czar nej, świad czy, że od zaw sze by ły one miej s cem sty ku za rów no kult u r, ja k i r e l i g i i. Dla t e go we wcz e s ny m ś r e d n io w ie cz u st a wa ł y się a r e n ą częs tych wo jen i w ich wy ni ku zmian gra nic ad mi nis t ra cyj nych. Rząd carski, w prze ci wień stwie do Świą tob li we go Sy no du, nie wspie rał ma te rialnie Cer k wi pra wos ław nej. Na te re nie za rów no Gro dzień sz czyz ny, jak i po - 58 А. В. Кузь мин, Л. Е. Ку ла жен ко, Грод нен ская и Вол ко вы ская епар хия, [w:] Прав о с л а в н а я э н ц и к л о п е д и я, s С о т л е т и е г р о д н е н с ко й г у б е р н и, ГЕВ, 1902, 2, с

139 zos ta łych gu ber ni za chod nich, po li ty ka car ska by ła skie ro wa na na zmianę p r a wo s ła w ia bia ło r u sk ie go, p oz ba w ie n ie go m iej s c o w ych t r a dyc ji or a z z a s t ą pie n ie ich ob r z ę do wo ś cią wew n ąt r z ro s y j sk ą. Te mu c e lo w i sł u ż y ło p r z y s y ła n ie do p a r a fi i or a z mo n a s t e rów z r u s y fi ko wa ne go d u cho w ie ń st wa, wcie la ją c e go w ż y cie p a ń st wo we i c e r k iew ne n a k a z y a d m i n i s t r a cy j ne. Na przyk ład du cho wień stwu za ka za no wyg ła sza nia ka zań w ję zy ku bia ło ruskim, wpro wa dza jąc w je go miej s ce ję zyk ro syj ski. Miej s co we du cho wień - stwo, wy wo dzą ce się w du żej mie rze z ro dzin unic kich, nie cie szy ło się za u fa niem władz świec kich i cer kiew nych, oba wia ją cych się kon ty nu o wan ia n a le cia ło ś ci u n ic k ich. Na t o m ia st z r u s y fi ko wa ne d u cho w ie ń st wo n ie r e p r e z e n t o wa ło lo k a l nych i n t e r e sów n a ro do w ych. W ła d z e a d m i n i s t r a cy j ne wyz naw ców pra wos ła wia na Gro dzień sz czyź nie i Wi leń sz czyź nie trak to - wa ł y ja ko lu d no ś ć ro s y j sk ą, lo k a l n a z a ś C e r k iew p r a wo s ław n a r e a l i z o wa ła za mie rze nia i pos ta no wie nia Ro syj skiej Cer k wi Pra wos ław nej oraz po lit y kę I m p e r iu m Ro s y j sk ie go 60. Ele me n t y r u s y fi k u ją c e z ie m ie bia ło r u sk ie moż na dos t rzec w każ dym as pek cie fun k c jo no wa nia Cer k wi pra wos ławnej na ob sza rze gu ber ni gro dzień skiej od wiel ko ru skiej ob rzę do woś - ci, p op r z ez el i m i n a c ję lo k a l nej t r a dyc ji r e l i g ij nej, ch a r a k t e r u sz kol n ic t wa c e r k iew ne go or a z p a ń st wo we go, p o or ga n i z a c ję ob cho dów ro cz n i c o w ych wy da rzeń his to rycz nych zwią za nych z Ros ją i his to rią Cer k wi 61. Sa mo Grod no pod nios ło swój sta tus, sta jąc się sto li cą gu ber ni w 1801 ro k u. W p r z y p a d k u G ro d z ie ń sz cz y z ny jej b o ga t e z ap le cz e go s p o d a r cz e i de mog ra ficz ne pre ten do wa ło ją do te go, aby wzo rem po zos ta łych gu bern i z o s t a ła on a p o d n ie sio n a do r a n g i s a mo d z iel n ie f u n k c jo nu ją c ej d ie c ez ji. Ro ko wa ło to szyb ki roz wój struk tur pa ra fial nych oraz mi syj nych na jej t e r e n ie. Us t a no w ie n ie d ie c ez ji z bi sk up st we m w st o l i cy g u b e r n i st a w ia ło gu ber nię gro dzień ską na rów ni z in ny mi gu ber nia mi Im pe rium Ro syj skie - go. Z ca łą pew noś cią XIX wiek to waż ny etap w his to rii Gro dzień sz czyzny. Po t e n c ja ł t e go r e g io nu z o s t a ł w y ko r z ys t a ny p r z ez wła d z e w do go d ny m d la i n we s t yc ji cz a sie, p r z y cz y n ia ją c się do roz wo ju g u b e r n i z a cho d n ich, ze szcze gól nym uw z g lęd nie niem ziem przy łą czo nych w 1795 ro ku do Ro - sji. Ru s y fi k a c ja t ych t e r e nów, u mo c n ie n ie p o z yc ji m i l i t a r nych, a z wła sz cz a o d no w ie n ie p r a wo s ła w ia n a t e r e n a ch G ro d z ie ń sz cz y z ny i Wi le ń sz cz y z ny z u n i fi ko wa ł y t e ob sz a r y z p o z o s t a ł ą cz ę ś cią k r a ju. W ła d z e ba r d z o chcia ł y, 60 A. M i r o n o w icz, Wp ł y w w y z n a ń n a k s z t a ł t o w a n i e s i ę ś w i a d o m o ś c i n a r o d o w e j m i e s z k a ń c ó w B i a ł o r u s i w X I X w i e k u, [w:] Bi a ł o r u s k ie Z e s z y t y H i s t o r ycz n e, 2005, nr 23, s R. Ra dzik, Roz wój na ro do wy spo łecz noś ci pol skiej i bia ło ru skiej w ok re sie zab o r ó w, [w:] Hi s t o r y c y w o b e c p r o b l e m ó w t o ż s a m o ś c i n a r o d o w e j i e u r o p e j s k i e j m i ę d z y n a c jo n a li z m e m, a u n i w e r s a li z m e m X V I I I X X w i e k, M a t e r i a ł y I n s t y t u t u Eu ro py Środ ko wo-wschod niej, Lub lin 1992, t. I, s

140 aby no wo przy łą czo ne zie mie do rów ny wa ły pod wzglę dem sta nu gos po - d a r cz e go, i n t e lek t u a l ne go or a z w y z n a n io we go p o z o s t a ł y m g u b e r n iom. P r z e ob r a ż e n iom u leg ł y wsz ys t k ie st r u k t u r y a d m i n i s t r a c ji c e r k iew nej. Grun tow nie prze or ga ni zo wa ne zos ta ły cer k wie po u nic kie. Ich stan mate rial ny wy ma gał na tych mias to wych de cyz ji władz cer kiew nych. Po dupa da ją ce pa ra fie ob sa dzo no doś wiad czo nym du cho wień stwem, któ re było w st a n ie do ko n a ć oż y w ie n ia ż y cia p a r a fia l ne go or a z p r z e p ro wa d z e n ia re mon tów świą tyń. Sta ło się to po wo dem ob sa dza nia pa ra fii du cho wień - st we m z g łę bi k r a ju. Ta k ie de cy z je Św ią t ob l i we go Sy no d u b ez wąt pie n ia by ł y p o dyk t o wa ne st a ne m sz kol n ic t wa w g u b e r n i g ro d z ie ń sk iej, w k t ó r ej je dy nie przez sześć lat ( ) dzia ła ło Pra wos ław ne Se mi na rium Du - chow ne p r z y mo n a s t e r z e w Ży ro w i c a ch, n ie z a s p o k a ja ją c w p e ł n i p ot r z eb kad ro wych du cho wień stwa. Sy tu ac ja ma te rial na i fi nan so wa du cho wień - st wa rów n ież w y m a ga ła p o mo cy Św ią t ob l i we go Sy no d u, k t ó r y ws pie r a ł fi nan so wo nie tyl ko du chow nych, ale rów nież ich ro dzi ny, wdo wy i sie ro ty. Dba no rów n ież o z a b ez pie cz e n ie so c ja l ne i o d p o w ie d n ie z a k wa t e ro wa n ie d u cho w ie ń st wa. Wa ż ne m iej s c e w st r u k t u r z e c e r k iew nej z aj mo wa l i la ic cy d z ia ła cz e c e r- kiew ni, któ rzy po ma ga li du cho wień stwu przy pra cach cer kiew nych, zakła d a l i b r a c t wa c e r k iew ne i sie s t r i cz e st wa, o ch r a n k i, or ga n i z o wa l i p a r a fie i p o m a ga l i w i n t eg r a c ji w ie r nych, c o z a o wo c o wa ło w ięk sz y m u d z ia łe m w na bo żeń stwach. Wzmo żo na po moc dzia ła czy cer kiew nych kon cen t ro - wa ła się na szkol nic t wie, or ga ni zac ji wyk ła dów ma ją cych na ce lu po lep - sz e n ie ż y cia c o d z ie n ne go z wła sz cz a m ie sz k a ń c ów wsi, k t ó r z y n ie m ie l i dos tę pu do szkół oraz bib lio tek. Dzia łal ność oś wia to wa na te re nach wiejskich rów nież by ła dzie łem bractw oraz dzia ła czy cer kiew nych pat ro nu jących roz wo jo w i ż y cia p a r a fia l ne go. Summary The establishment of the Grodno eparchy The article presents the history of the Orthodox Church in the Grodno Governorate, with a focus on the period immediately preceding the establishment of the Grodno diocese in It lists arguments that justified the decision of establishing a new diocese: the dynamic development of parishes in quantitative terms and the expansion of parochial structures. The 19th century was also a period of the growing number of monastic vocations, which resulted in the development of monasteries. In the Tsarist Russia, the 19th century was marked by spiritual revival, which was also influenced by distinguished ascetics and saints, such as St. Theophan the Recluse, St. John of Kronstadt, St. Seraphim of Sarov and the holy Fathers of the Optina Pustyn Monastery. The educational activity of Metropolitan Anthony Khrapovitsky also played an important role. Spiritual literature was disseminated and priests from central Russia were sent to the western governorates. It was also a period when unites returned to the Orthodox faith, which caused the expansion of the Orthodox Church structures in individual parishes. Orthodox schools were organized, which was an important achievement on the part of the clergy. The clergy themselves 140

141 improved their economic status owing to financial aid, establishing the pension fund, regulating the situation of parish houses and their comprehensive renovation. The Holy Synod, wealthy gentry and Orthodox fraternities played a vital role in financial support. The Grodno region had always been an important centre on the map of the Orthodox Diocese of Lithuania and Vilnius. Змест Уз н і к не н не Г р о д з е н с к а й е п а р х і і Да дзе ны ар ты кул прад стаў ляе гі сто рыю Пра ва слаў най цар к вы ў Гро дзен скай губер ні. Аў тар за ся родж вае ўва гу на пе ры я дзе, які не пас рэд на па пя рэдж ваў уз нік нен - не Гро дзен скай епар хіі ў 1900 го дзе і пры во дзіць ар гу мен ты, якія пра маў ля лі за неаб ход нас цю зас на ван ня но вай епар хіі: ды на міч ны коль кас ны рост вер ні каў у пры - хо д а х і п а ш ы р э н н е п р ы х а д с к і х с т р у к т у р. У Х І Х с т а г од д з і н а г л я д а е ц ц а ко л ь к а с н ы рост ма на скіх прыз ван няў, што ў вы ні ку пры вя ло да раз віц ця ма на сты роў. У цар - с к а й Ра с і і Х І Х с т а г од д з е п р а й ш л о п а д з н а к а м а д р а д ж э н н я д у хоў н а с ц і. П аў п л ы в а л і на гэ та вы дат ныя аске ты і свя тыя, на пры клад, св. Фе а фан Рэк люз, св. Іа ан Кран ш - т а д с к і, с в. С е р а фі м С а р оў с к і, а й ц ы О п ц і н с к а й п у с т ы н і. В а ж н а й б ы л а а д у к а ц ы й н а я дзей насць міт ра па лі та Ан то нія (Хра па віц ка га). Рас паў сюдж ва ла ся ду хоў ная лі та - р а т у р а, а ў з а ход н і я г у б е р н і з а с ы л а л а ся д у х а в е н с т в а з ц э н т р а л ь н а й Ра с і і. У г э т ы м п е р ы я д з е а д б ы л о ся в я р т а н н е ў н і я т аў у п р а в а с л аўе, ш т о п а с а д з е й н і ч а л а р а з ві ц ц ю ц а р коў н ы х с т р у к т у р у п а а с о б н ы х п р ы хо д а х. Вя л і к а й з а с л у г а й д у х а в е н с т в а б ы л о з а с н а в а н н е ц а р коў н а г а ш ко л ь н і ц т в а. Та к с а м а с а м о д у х а в е н с т в а п а л е п ш ы л а с в о й эка на міч ны ста тус, дзя ку ю чы гра шо вай да па мо зе, ства рэн ню пен сій най ка сы, урэ - гу ля ван ню сі ту а цыі пры хад скіх да моў і іх ком п лек с ным ра мон там. Важ ным звя - н о м у а к а з а н н і фі н а н с а в а й д а п а м о г і д у х а в е н с т в у б ы л і С в я ш ч э н н ы Сі н од, з а м ож н а я шлях та і цар коў ныя бра цтвы. Гро дзен ш чы на як рэ гі ён заў сё ды бы ла важ ным цэн т - рам на кар це Лі тоў ска-ві лен скай епар хіі. Adam Pytel ma gis ter, dok to rant stu diów III stop nia Chrześ ci jań skiej Aka de mii Te - o lo g icz n e j w Wa r s z a w ie. 141

142 артыкулы А л я к с ан д р Ла неў ск і ( Вар ша в а) Да пы тан ня аб ся лян скім суп ра ці ве ў Гро дзен скай гу бер ні пад час рэ ва лю цыі га доў* Бо га нет, ца ря не на до, Г у бе р н а то ра у б ье м, По да тей пла тить не бу дем, Во сол да ты не пой дем. (Пры пеў ка ча соў рэ ва лю цыі гг.) Праб ле ма ты ка рэ ва лю цыі гг. не на ле жыць да па пу лярных дас лед чых кі рун каў у бе ла ру скім на ву ко вым ася род дзі. Практыч на без рэ ха прай ш лі со тыя ўгод кі бур лі вых па дзей па чат ку XX ст. Ад нак рэ ва лю цыя, якая, бе зу моў на, за па чат ка ва ла су час ныя па літыч ныя і гра мад скія плы ні ў Ра сій скай ім пе рыі ў ма са вым маш та бе, бы ла знач най па дзе яй і па сён ня за ста ец ца ак ту аль най дас лед чай тэмай. Уп лыў ад яе на са бе ад чу ва лі роз ныя слаі на сель ні цтва, у тым лі ку і ся ля не, ліч ба якіх да ся га ла пры клад на 84% ( ча ла век) а д а г ул ь на й кол ь к а с ц і ж ы х а р оў Гр о д з ен ск а й г у б е р н і. Пры на м сі д з е л я г э т а г а фа к т а ся л я не ў к а н т эк с це р э в а л ю ц ы і і р э в а л ю ц ы я ў а д ч у в а н н і ся лян па він на за няць сваё мес ца ся род су час ных дас ле да ван няў. Уво гу ле, трэ ба ска заць, што Гро дзен ская гу бер ня з яў ля ец ца ці кавай тэ май для дас лед чы каў у су вя зі са сва ім ге аг ра фіч ным і эт на-канф ен сі й н ы м па л а ж эн нем. Не т ол ь к і па с л я р э ф о р мен н ы я г а с па да р ч ы я с у п я р эч на с ц і (ма л а з я ме л ле, не да хоп ле с у, вы г а наў і па ко с аў, в я л і к а я це р а с па ло сі ца, а д с у т на сц ь зна к аў, р а з д з я л я ю ч ы х ул а да н н і па меш ч ы к аў і ся л я н, не ў с т а наў лен не ў а к т а х з я ме л ь на г а ўл а д к а в а н н я ся л я н дак лад ных меж сер ві тут ных паш) і дэ маг ра фіч ны фак тар, але і этн іч н ы я, г р а ма д ск і я і р э л і г і й н ы я а д но сі н ы па м і ж ж ы х а р а м і г у б е р н і, у тым лі ку ся ля на мі, тва ры лі ў рэ гі ё не ці ка вую ма за і ку. Рэ ва лю цый ная гі ста ры яг ра фія са вец ка га пе ры я ду ( Кан стан цін Шабу н я 1, Вя ча с л аў П а н ю ц іч 2, Ул а д зі м ір П і ч э т а 3, Ле а н і д Л і п і н ск і, Ем я * А р т ы к у л п а д р ы х т а в а н ы ў р а м а х д а с л е д а в а н н я «Re wo lu c ja r o k u w g u b e r ni gro dzień skiej. Ob li cze ide o we a wy miar prak tycz ny» (grant FU GA 4, NCN: Nr DEC-2015/16/S/HS/00532). 1 К. И. Ша бу ня, А г р а р н ы й в о п р о с и к р е с т ь я н с ко е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и в р е во лю ции гг., Минск В. П. Па ню тич, На е м н ы й т р у д в с е л ь с ко м х о з я й с т в е Б е л а р у с и г г., Минск В. И. Пи че та, К р е с т ь я н с ко е и р а б о ч е е д в и ж е н и е н а Б е л о р у с с и и в э п о х у

143 л ь я н Лу к я наў 4, Ул а д зі м ір С а л а ш эн к а 5, Ула дзі мір Крук 6 ), хоць важ ная і ад нос на раз на стай ная, але ж тэн дэн цый ная. Згод на з мар к сіс ц кай ме та да ло гі яй ак цэнт ста віў ся на вя ду чую кі ру ю чую ро лю баль ша вікоў, ар га ні зу ю чых ра бо чых і ся лян. Шмат ува гі прыс вя ча ла ся так сама д ы ф е р эн ц ы я ц ы і ся л я н с т в а і к л а с а в а й ба р а ц ь б е не т ол ь к і па м і ж ся л я на м і і па меш ч ы к а м і, а ле і ў н у т ры к л а с а вы м зма г а н н я м б ед н я коў і ку ла коў. Сён ня тэ ма па тра буе пе ра а сэн са ван ня, но вых дас ле да ванн я ў і с у ча с н ы х на ву ко вы х па д ы хо даў 7. Мож на да клад на ска заць, што ў с а в е ц к а й г і с т а ры я г р а фі і ў п л ы вы РСД РП ся р од ся л я н Гр о д з ен ск а й гу бер ні пе ра боль ша ны. У да дат ку пра цы са вец кіх аў та раў у ас ноўн ы м і м к н у л і ся да а ба г ул ь нен н я т э м ы па т э ры т а ры я л ь н ы м п ры н ц ы пе (БССР), час ця ком па мі на ю чы ла каль ныя фак та ры. У сваю чар гу поль ская гі ста ры яг ра фія рэ ва лю цыі 1905 го да, зрэшты як і ў ча сы ПНР, на кі ра ва ная на дас ле да ван не зя мель, якія зна ходзяц ца ў ме жах су час най Поль ш чы, пе рш за ўсё на Цар ства Поль скае. Трэ ба па мя таць, што ў склад Гро дзен скай гу бер ні ўва хо дзі ла Бе лас т оч ч ы на 8. Та му і са вец кія, і поль скія дас лед чы кі не раз г ля да лі асобна Гр о д з ен ск а й г у б е р н і 9. П а па д л і к а х К. Ша бу н і, Гр о д з ен ск а я г у б е р н я па кол ь к а с ц і ся л я н ск і х вы с т у п лен н я ў ( ) с а с т у па е і н ш ы м бе ла ру скім гу бер ням (349 да 488 у Мін скай) 10, але ка лі да даць Бе ластоц кі, Бель скі ды Са коль скі па ве ты, то кар ці на мо жа прыб лі зіц ца да ўсход н і х б е л а ру ск і х г у б е р н я ў. го да, П р а ц ы Б е л а р у с к а г а д з я р ж аў н а г а у н і в е р с і т э т а, 19 26, 11; У. П і ч э т а, С я л я н с к і р у х н а Б е л а р у с і п а с л я а г р а р н а й р э ф о р м ы г., По лы мя, 1929, Л. П Ли пин ский, Е. П Лук ья нов, К р е с т ь я н с ко е и с о л д а т с ко е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и ( г г.), Минск 1968; Л. П. Ли пин ский, К л а с с о в а я б о р ь б а в б е л о р у с с ко й д е р е в н е, гг., Минск В. И. Со ло шен ко, Б о л ь ш е в и к и в б о р ь б е с м е л ко б у р ж у а з н ы м и п а р т и я м и в Б е ло рус сии (1903 март 1917 гг.), Минск У. П. Крук, Ся лян скі рух на Бе ла ру сі гг., рэд. М. В. Біч, Мінск С. Токць, С а в е ц к а я г і с т а р ы г р а фі я б е л а р у с к а г а с я л я н с т в а п е р ы я д у Ра с ій с к а й і м п е р ы і, Гі ста рыч ны Аль ма нах, 2004, т. X, с Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o w r e w o l u c ji , t. 1: sty czeń wrze sień 1905, zebr. i opr. S. Ka la biń ski i F. Tych, War sza wa 1958, s. 1 35; t. 2: p a ź d z i e r n i k 1905 sty czeń 1906, War sza wa 1960, s. 9 13; t. 3: lu ty 1906 czer wiec 1907, Warsza wa 1961, s Адзі ная і цяж ка да ступ ная пра ца Ак цяб ры ны Фе а фі лаў ны Ру дой, якая ты чыцца Гро дзен скай гу бер ні, з я ві ла ся яш чэ ў ста лін скія ча сы: О. Ф. Ру дая, Ре волю ци он ное дви же ние в Грод нен ской гу бер нии в го дах [Текст]: Авто ре фе ра т д и с. н а со и с ка н ие у че но й с те пе н и ка н д и да т а и с то р и че с к и х н а у к, Бе ло рус ский го су дар ствен ный уни вер си тет им. В. И. Ле ни на, Минск К. Ша бу ня, Аг рар ный воп рос и крест ьян ское дви же ние, прил

144 Н а т у р а л ь на, у с у ча с на й б е л а ру ск а й г і с т а ры я г р а фі і мож на зна й с ц і а с о б н ы я сп р о бы пе р а а с эн с а в а ц ь р э в а л ю ц ы й н ы я па д з еі 11, з я ў л я юц ца п р а ц ы, п ры св е ча н ы я с а ц ы я л ь н ы м і к ул ь т у р н ы м п р а ц э с а м б е л а ру ск і х ся лян, ад нак у гэ тых пра цах ак цэнт ро біц ца на ўзні кан не і раз віц цё і х на ц ы я на л ь на й св я до ма с ц і, с а ц ы я л ь на й т р а н с фа р ма ц ы і 12 і гас пада р ч ы х змен, па к і да ю ч ы па л і т ы ч на - р э в а л ю ц ы й н ы я фа к т а ры па -з а да с лед ча й з а ц і к аў ле на с ц ю 13. Тым не менш, на ват у су час ных грунт оў н ы х эн ц ы к л а пе д ы ч н ы х а п р а ца в а н н я х с ус т р а к а юц ца т эк с т ы, я к і я стра ка цяць ад цы та таў Ула дзі мі ра Ле ні на 14. Ц я ж к а і ў да в о л і р а з на с т а й на й р а сі й ск а й л і т а р а т у ры, п ры св е ча на й Пе р ша й р а сі й ск а й р э в а л ю ц ы і, зна й с ц і п р а ц ы, а с в я т л я ю ч ы я па д з еі ў г э т ы м р э г і ё не. У а р т ы к у ле м ы не бу д з ем п і с а ц ь х р о н і к у р э в а л ю ц ы і, на г э т а я ш ч э п ры й д з е ча с, а па с п р а бу ем па с т а ві ц ь не к а т о ры я да с лед ч ы я п ы т а н н і, раз г ле дзець нап рам кі да лей шых дас ле да ван няў. Ад но з ас ноў ных пыт а н н я ў: я к р э в а л ю ц ы я ў п л ы в а л а на св я до ма сц ь ся л я н? 15 Н а кол ь к і в я лі кай бы ла ўспры маль насць ся лян на са цы я лі стыч ную агі та цыю і рэв а л ю ц ы й н ы я і д эі? Я к і м ч ы на м п р а хо д зі л а п р а па г а н да ся р од ся л я н і якія фор мы суп ра ці ву бы лі больш улас ці выя вя скоў цам Гро дзен скай гу бер ні пад час рэ ва лю цыі гг.? Якім чы нам тва ры ла ся гра 11 В. М. Фо мин, Г и п е р б о л и з а ц и я п о л и т и ч е с ко й р о л и р а б о ч е г о к л а с с а и п а р т и и боль ше ви ков в ре во лю ции гг. в исто ри ог ра фии Бе ла ру си, [у:] Акт у а л ь н ы я п ы т а н н і г і с т а р ы я г р а фіі а й ч ы н н а й і с у с в е т н а й г і с т о р ы і: з б о р н і к на вуковых прац, Минск 2012, с А. Г. К а х а н оў с к і, С а ц ы я л ь н а я т р а н с ф а р м а ц ы я б е л а р у с к а г а г р а м а д с т в а ( гг.), Мінск 2013; С. А. Тал ма чо ва, Ся лян скае са ма кі ра ван не ў Бела ру сі ( гг.): аў та рэф. дыс. канд. гіст. навук: , Б е л а р у с к і д з я р ж аў н ы п е д а г а г іч н ы ў н і в е р с і т э т і м я М а к с і м а Та н к а, М і н с к ; В. М. Ас т р о г а, Вя ско вае на стаўнiцтва Бе ла русi ў дру гой па ло ве XIX па чат ку XX стст.: аў та рэф. дыс. канд. гіст. навук: , Б е л а р у с к і д з я р ж аў н ы ўні вер сі тэт, Мінск Ад ным з най больш аў та ры тэт ных дас лед чы каў вя ско ва га пы тан ня, аў тарам шмат лі кіх прац з яў ля ец ца гро дзен скі гі сто рык Сяр гей Токць. Гл.: С. М. Токць, С а ц ы я л ь н ы я і к ул ь т у р н ы я п р а ц э с ы ў б е л а р у с к а й в ё с ц ы ў д р у г о й п а л о в е ХІХ па чат ку ХХ ст., Мінск Гі сто рыя ся лян ства Бе ла ру сі са ста ра жыт ных ча соў да 1996 г.: у трох тамах, т. 2: Г і с т о р ы я с я л я н с т в а Б е л а р у с і а д р э ф о р м ы г. д а с а к а в і к а 1917 г., ч. 2: с а к а в і к 1917, З. Е. Абез га уз, Х. Ю. Бей ль кін, А. Р. Бу ха вец і інш.; пад рэд. В. П. Па ню ці ча, Мінск H. Bro dow ska, P r o b l e m y b a d a w c z e ś w i a d o m o ś c i c h ł o p ó w w o k r e s i e z a b o r ó w, Ac ta Uni ver si ta tis Lo dzien sis. Fo lia his to ri ca, 1992, nr 45, s. 9 21; С. М. Токць, Па л і т ыч н а я свя до масць б е л а р у с к а г а с я л я н с т в а на п а ч а т к у ХХ ст., [у:] Б е л о р у с с к а я п о л и т о л о г и я: м н о г о о б р а з и е в е д и н с т в е: м а т е р и а л ы Ме ж д у н а р о д н о й н а у ч н о - п р а к т и ч е с ко й ко н ф е р е н ц и и, Г р о д н о, м а я г., ред кол. В. Н. Ва тыль и др., Грод но 2004, с

145 ма д з я н ск а я п р а с т о р а ся л я н, я к і я па с т у по в а фа р ма в а л і ся я к с а ма с т ойн ы па л і т ы ч н ы с у б ек т? 16 Пры га во ры і на ка зы ся лян гг. безу моў на з яў ля юц ца пра дук там ка лек тыў на га дзе ян ня гэ тай гра мадскай гру пы. Ці і якім чы нам рэ ва лю цы я не ры раз ві ва лі ся лян? На наш у д у м к у, а г і т а ц ы я да па ма г а л а с т а наў лен н ю па л і т ы ч на й св я до ма с ц і, р а з бу р а ю ч ы па с т у по в а на іў н ы ма на р х і зм. Уп л ы ў а к а з в а л і бы л ы я р а б о ч ы я з Пе ц я р бу р г а, А д э сы, Ек а це ры на с л аў л я і і н ш ы х р а б о ч ы х ц эн т р аў, уд з е л ь н і к і в а й н ы ў М а н ь ч ж у ры і, ма р а к і Б а л т ы й ск а г а фло т у, габ рэй скі пра ле та ры ят і пра па ган ды сты з Бе ла сто ка і Сло ні ма. Іс нав а л і п р а ф е сі й н ы я ся л я н ск і я р а б о т н і к і х а да к і. П а в од ле св е да к эпо х і, пас ля за ня па ду ру ху ся ля не ся бе і сваю пра цу цэ няць вы шэй, да ўсіх па дзей ста вяц ца ўваж лі ва, з праг нас цю на кід ва юц ца на су час ную літ а р а т у ру, а д на ча с о в а да ўсі х у р а да вы х р а с па р а д ж эн н я ў с т а в я ц ца не да вер лі ва, ча ка юць дар ма во га на дзе лу зям лёй. Аў та ры кан ста тава лі, што ха ця рух за ціх сам са бою, але на строй у ся лян ча ка ю чы, яны па чу ва юц ца больш пэў ны мі, а на ват на хаб ны мі. У цэ лым па гу бер ні да вяс ны 1906 г. ад зна ча ла ся, што рух ся лян на сіў мір ны і арга ні за ва ны ха рак тар (дзя ку ю чы ка ар ды на ван ню са цы я лі стыч ных агіт а т а р аў) 17. Па ча так рэ ва лю цыі ад зна чыў ся ма лой па лі тыч най свя до мас цю сялян. Бун та ва лі ся яны па эка на міч ных ма ты вах, якія да ты чы лі канк р э т на й м яс цо в а с ц і. Ув а хо д з я ч ы ў ск л а д П аў ноч на -З а ход н я г а к р а ю, на з а х а д з е Гр о д з ен ск а я г у б е р н я ме ж а в а л а з К а р а ле ў с т в а м Пол ь ск і м, дзе рэ ва лю цый ныя пра цэ сы ся род ся лян пра хо дзі лі да во лі ін тэн сіўна 18. Н а п ры к а н ц ы л ю т а г а г. з С ед ле ц к а й г у б е р н і ў к і ру н к у Бр э с т а і Б е л ь ск а вы ру ш ы л і д зв е в я л і к і я г ру п ы ся л я н, т а м у ў г а р а д ы бы л і да с л а н ы па а д н ы м э ск а д р о не к а в а ле ры і 19. Гу бер на тар дак лад ваў мініст ру ўнут ра ных спраў, што ся ля не Сед лец кай гу бер ні чу жыя па мове і ве ры гро дзен скім, та му рух не рас паў сю дзіў ся на яго ную гу берню. Ад сюль важ нае пы тан не ў гэ тым кан тэк с це: ці бы ло ся род ся лян ад чу ван не агуль на ра сій ска га вы мя рэн ня пра тэ стаў? Як вя до ма, ра 16 П а д о б н ы а н а л і з п р а в о д з і ц ь м а л а д ы п о л ь с к і г і с т о р ы к Ві к т а р М а ж э ц у с в а ё й ці ка вай пра цы: W. Ma rzec, Re b e li a i r e a k c ja. Re w o l u c ja r o k u i p l e b e j s k i e d o ś w i a d c z e n i e p o li t y c z n e, Łódź Kra ków Аг рар ное дви же ние в Рос сии в гг. Об зо ры по рай о нам, Б. Б. Ве селов ско го, В. С. Го лу бе ва, В. Г. Гро ма на [и др.], ч. 1, Санкт-Пе тер бург 1908, с H. Bro dow ska, Ś w i a d o m o ść o b y w a t e l s k a c h ł o p ó w p o k o l e n i a r e w o l u c ji r., Ac ta Uni ver si ta tis Lo dzien sis. Fo lia his to ri ca, 1984, nr 18, s ; S. Ka la biń ski, F. Tych, Czwar te pow s ta nie czy pier w sza re wo luc ja. La ta na zie miach pol skich, War sza wa 1976, s Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 1, s

146 б о ч ы я Гр од на і Б е л а с т о к а с а л і да ры з а в а л і ся з Пе ц я р бу р г а м, Лод д зю, Вар ша вай і г.д., за ха ва ла ся шмат да ку мен таў, якія рас па вя да юць пра с а л і да р на сц ь не к а л ь к і х в ё с а к а д на г о па в е т а. А ле ц і ся л я не р а з у ме л і п р а б ле м ы в ё с а к да лё к і х г у б е р н я ў? У са ка ві ку гу бер на тар Мі ха іл Асар гін дак лад ваў мі ніст ру ўнутра ных спраў Аляк сан д ру Бу лы гі ну, што аб яз джа ю чы гу бер ню да ведаў ся, што на строй агуль на спа кой ны, не за леж на ад агі та цыі. Ра бо чы рух па сут нас ці чу жы ся лян ству. Тым не менш на на ра дах з зем скі мі на чаль ні ка мі вы свет лі ла ся, што свя до мас ці ся лян Гро дзен скай губер ні не чу жая дум ка аб тым, што зям ля па він на пры на ле жаць тым, я к і я с а м і яе а п р а цоў в а юц ь, па меш ч ы ц к а е з ем ле ў л а да н не па ві н на бы ц ь л і к ві да в а на, а ся л я не па ві н н ы кош т а м г э т а г а ат ры ма ц ь но вы я на дзе лы зям лі. Ад но сі ны, якія ма юць за са бой на ка рысць па мешчы ка юры дыч ную слуш насць, з ма раль на га пун к ту гле джан ня складва юц ца на ка рысць ся лян і гэ тым чы нам пат ра бу юць за да валь нен ня з пун к ту гле джан ня агуль на ча ла ве чай праў ды. Пры тым, ад нак, усял я к і я а г р а р н ы я вы с т у п лен н і г э т а п р а в а па ру ш эн н і. І ў ма р а л ь н ы м, і ў пра ва вым ас пек це ся ля не не ма юць ра цыі, та му та кія сі ту а цыі трэба вы ра шаць стро га і цвёр да 20. З ця гам ча су пад уп лы вам рэ ва лю цый ных па дзей жы ха ры вё сак рады ка лі за ва лі ся. Ся род ма ла дых ся лян, ус п ры маль ных да са цы я лі стычнай агі та цыі, тва рыў ся но вы тып рэ ва лю цы я не раў. У роз ных мяс цо васцях у роз ныя пе ры я ды ча су мож на ад на та ваць роз ныя фор мы ба рацьбы. Ся род срод каў суп ра ці ву мож на пе ра лі чыць пад па лы ля соў і ма ёнт каў, не ле галь ны се на кос, са ма воль ны вы пас ска ці ны, па ля ван не, выру б ка ле су, а д мо ва а д у п ла т ы па дат каў і вы кон ва н н я г а с па дар ч ы х п ра ц, збі ц ц і, а на ват за бой с т вы і г.д. На й бол ьш па п у л я р н ы м і ў рэ г і ё не бы л і пат ра вы, вы ру б ка ле су і за ба с т оў к і. А д на к бы л і мо ма н т ы, ка л і ся л я не вы ка ры с т оў ва л і бол ьш ра д ы ка л ь н ы я фор м ы, я к па д па л ы. У Брэс ц к і м па ве це ў дру гой па ло ве 1906 г. ад бы ло ся 11 вя ліз ных па жа раў. Па вод ле К. Ша бу н і, я н ы бы л і не а к т а м і а дзі ноч на й пом с т ы, а з я ў л я л і ся ка лектыў ным вы ступ лен нем ся лян, уз год не ным за га дзя. На пры клад, у земска г а на ча л ь н і ка, я к і ары ш т а ваў дэ п у т а т а Дзя р ж д у м ы С. Ка н д ра ш у ка бы лі пад па ле ны 3 ста гі се на і ўра джай. У 1907 г. ме на ві та пад па лы займа лі пер шае мес ца ся род форм суп ра ці ву ся лян. У Пру жан скім па ве це ад на та ва на 12 вя лі кіх па жа раў Та м ж а, s. 5 7; Н а ц ы я н а л ь н ы г і с т а р ы ч н ы а р х і ў Б е л а р у с і ў Гр од н е (д а л е й: НГАБ у Грод не), ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 2 адв. 21 К. Ша бу ня, Аг рар ный воп рос и крест ьян ское дви же ние, c. 379, 382, 383,

147 М ы не па г а д ж а ем ся з т э зі с а м С. Ток ц я, ш т о пе р а б ол ь ш в а н нем з яў ля ец ца ад но сіць да ся лян ска га ру ху звы чай ныя пат ра вы палёў і вы сеч ку ле су, якія не на сі лі дэ ман ст ра тыў на га ха рак та ру і не с у п р а в а д ж а л і ся с у т ы ч к а м і з па л і ц ы я й 22. Н і з а вы я, не а р г а н і з а в а н ы я і спа н т а н н ы я д з е я н н і ча с ц я ком з я ў л я юц ца а д ме т на й ры с а й с у ча с н ы х г р а ма д ск а -па л і т ы ч н ы х ру х аў. Ме на ві т а з т а к і х не д э ма н с т р а т ы ў н ы х дзе ян няў па чы на юц ца пра тэ сты, су ды, рух. У жніў ні 1906 г. у вёсцы Ляў ко ва Ваў ка вы ска га па ве та пад час па ля ван ня быў за бі ты брака ньер Юлі ян Аста шук. Аб гэ тым ся ля нам рас па вёў Па вал Хар ке віч, я ко м у ўда ло ся ў ц я ч ы. І н фа р ма ц ы я а б л я це л а х у т к а Б е л ь ск і і Пру ж а н скі па ве ты. Ся ля не з ся мі вё сак па ча лі вяр шыць са ма суд: яны па бі лі в а р т аў н і коў 23. Ці ка ва ін шае на коль кі рэ ва лю цыя склад ва ла ўсе гэ тыя асоб ныя ці хія ак цыі ў адзі нае цэ лае. У суп ра ці ве ўдзель ні ча лі не толь кі да рос лыя муж чы ны, але і падлет кі, а на ват і ця жар ныя жан чы ны. Праз пра тэ сты і су мес ныя мэ ты (на ват ка рот ка тэр мі но выя, ла каль ныя і вы ключ на гас па дар чыя) узма ц н я л а ся в я ско в а я с а л і да р на сц ь, з а к л а да л і ся па д м у р к і ся л я н ск а г а ру ху. На пры клад, у сту дзе ні 1906 г. амаль усе жы ха ры ле ва га бо ку Ма стоў па ця чэн ні Нё ма на вы му сі лі зволь ніць з арыш ту ся лян, арышта ва ных за пад бух тор ван не да бес па рад каў. Паз ней за гэ та 27 ча ла век пат ра пі лі ў Гро дзен скую тур му 24. У траў ні 1907 г. у Га рад ку Бе ла стоц ка га па ве та п я ныя ся ля не Міх а і л Х л я біч і Ві кен ц і й Ра д зі ш эў ск і па ча л і бу я н і ц ь, сп ы н я ю ч ы в а зы ся л я н з ц эг л а й і на в о з а м, р а ск і д в а ю ч ы ц эг л ы. П а л і ц эй ск і я с т р а ж н і к і сі лаю па вя лі іх у арышт, але па да ро зе саб раў ся на тоўп са ста ча ла век р а з а м з с е л ь ск і м с т а р а с т а м і па т р а ба в аў вы зв а л і ц ь св а і х т а в а ры шаў, зне в а ж а ю ч ы с т р а ж н і к аў. З ат ры ма н ы х а д бі л і 25. Па вод ле вы дат на га дас лед чы ка гі сто рыі ся лян ства Тэ а до ра Ша ніна, свя до мыя ся ля не не па кі да лі шэ ра гу, ка лі іх ад на вя скоў цы выбі ра лі на сіл ле. Яны не бы лі і су праць ба раць бы са збро яй у ру ках, асаб лі ва ў вы пад ках са ма а ба ро ны, ка лі трэ ба бы ло даць ад пор, ці ка лі пад ём рэ ва лю цый най хва лі ў ра ё не ці пас лаб лен не ар мей скіх ціскаў па вя ліч ва лі шан цы на пе ра мо гу. Больш ці менш свя до ма, больш 22 С. Токць, Бе ла ру ская вё ска ў эпо ху зьме наў. Дру гая па ло ва ХІХ пер шая тра ці на ХХ ст., Мінск 2007, с Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 3, s Ре в о л ю ц и я г г. в Ро с с и и: д о к у м е н т ы и м а т е р и а л ы, гл. ред. А. М. Пан к ра то ва, ч. 1, кн. 2: Вто рой пе ри од ре во лю ции г.: ян варь апрель 1906 г., Моск ва 1959, c НГАБ у Грод не, ф. 588, воп. 1 спр. 11, арк

148 ці менш сты хій на, боль шасць свя до мых ся лян спра ба ва ла вып ра цаваць эфек тыў ную так ты ку ба раць бы за зям лю і за ўла ду на мес цах 26. І н ш ы а с пек т т ы ч ы ц ца к л а с а в а й ба р а ц ь бы ў н у т ры с а мой в ё ск і 27. У с а в е ц к а й г і с т а ры я г р а фі і п ры н я т а бы ло л і ч ы ц ь зма г а н не б ед н я коў з вя ско вай бур жу а зі яй да во лі важ ным кі рун кам ба раць бы. Ад нак трэба пе раг ле дзець гэ тыя ідэй ныя ўста ноў кі і кан ста та ваць, што час цяком паў стан не здзяй с ня ла ся не мар гі на ла мі, а ты мі, хто ад маў ляў ся пе рат ва рац ца ў та кіх. Не бы лі вык лю чэн нем тэ ры то рыі Паў ноч на - З а ход н я г а к р а ю, д з е с а ц ы я л-д э ма к р а т аў па д т ры м л і в а л і на й б ол ьш а д у к а в а н ы я і з а мож н ы я ся л я не 28. П а і н фа р ма ц ы і т а г а ча с н ы х к а р э с пан дэн таў, у ру ху ўдзель ні ча лі амаль усе слаі вё скі, бед ня кі і сярэд ня га да стат ку, але амаль усе ім спа чу ва лі 29. У Брэс ц кім па ве це ў Бар дзёў цы ў чэр ве ні 1906 г. у ма ён т ку гра фі ні Па тоц кай ад бы лі ся зброй ныя су тык нен ні ся лян. Ге не рал-ма ёр Па цэвіч ра пар та ваў: Так як гэ тая вё ска лі чыц ца да во лі за мож най, то заўсё ды іш ла на ча ле ўзнік ла га апош нім ча сам эка на міч на га ру ху ся род ся л я н. М яс цо вы я ж ы х а ры бы л і не з а да в о ле н ы, ш т о п ры ш л ы я бат р а к і пра цу юць за мен шыя гро шы. Ся ля не бы лі пе ра ка на ны, што жаў неры не бу дуць у іх стра ляць (та кая бы ла агі та цыя ўсіх рэ ва лю цый ных па р т ы й, т а к к а з а л і бы л ы я ж аў не ры ся р од ся л я н) 30. Пад ка ман да ваннем ка пі та на Гні ла сы ра ва сем ся лян па ра ні лі, а шэсць за бі лі 31. У ве рас ні 1906 г. у Яске ві чах Гро дзен ска га па ве та пас ля арыш ту шас ці лі да раў, якіх вя лі ў па лі цэй скае ўпраў лен не, усе жы ха ры вё скі, муж чы ны і жан чы ны, пра во дзі лі арыш та ва ных на тоў пам, ла ю чы палі цыю і кі да ю чы чым па па ла 32. У лі ста па дзе 1905 ге не рал-ма ёр Па цэ віч пі саў пра рух па раб каў. У Бель скім па ве це сто па раб каў з роз ных ма ён т каў ха дзі ла па ма 26 Т. Ша нин, Ре во лю ция как мо мент исти ны. Рос сия гг гг., пе ре вод с ан г лий ско го: Е. М. Ко ва лев, Моск ва 1997, с С. М. Токць, З а м о ж н а е с я л я н с т в а п а с л я р э ф о р м е н н а й б е л а р у с к а й в ё с к і ў свят ле мік ра гі ста рыч на га дас ле да ван ня (на ма тэ ры я лах Скі дзель скай волас ці Гро дзен ска га па ве та), [w:] Пра цы гі ста рыч на га фа куль тэ та БДУ: навуковы збор нік, вып. 8, адк. рэд. У. К. Кор шук, Мінск 2013, с Т. Ша нин, Ре во лю ция как мо мент исти ны, с. 277, А г р а р н о е д в и ж е н и е в Ро с с и и, с С е л я н і н з Му р а в ы П р у ж а н с к а г а п а в е т а Ш ы м о н К а р э т к а ў к а с т р ы ч н і к у 1906 г. у Му ра ве і Па да ля нах агі та ваў ся лян за бай кот вой ска, за што ат ры маў 4 м е ся ц ы в я з н і ц ы. Lie t u vo s m o k sl ų a k a d e m i jo s c e n t r e n ė s bi b l io t e k a s R a n k r a š č i ų sky rius (да лей: LMACB RS), F , l. 44 v. 31 Ре в о л ю ц и о н н о е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и До к у м е н т ы и м а т е р и а л ы, ред. А. И. Аза ров, Минск 1955, c НГАБ у Грод не, ка лек цыя 4 (Віль нюс), воп. 1, спр. 21, арк. 1-1 адв. 148

149 ён т к а х, пат р а бу ю ч ы па в е л і ч эн н я з а р о б к аў і ск а р а ч эн н я ча с у п р а ц ы. Ат ры маў шы рас пі скі аб вы ка нан ні пат ра ба ван няў і 3-5 руб лёў на гарэл ку, на тоўп кі ра ваў ся да лей. Абы хо дзі ла ся ў ас ноў ным без на сіл ля. За жор ст кае абы хо джан не з ра бо чы мі збі лі толь кі не каль кі ўпраў ля ю ч ы х. Ся л я не -ўл а да л ь н і к і да бат р а коў не да л у ч ы л і ся. П а з не й па р а б к і пе рай ш лі ў Брэс ц кі па вет, дзе 25 асоб бы ло зат ры ма на 33. У ве рас ні 1906 г. у Лу ко ні цы і Бу дзёў цы Сло нім ска га па ве та стражн і к і в я л і б ой з с е л ь ск а й с а ма а ба р о на й ( у з б р о е на й к а м я н я м і, к а л а м і і рэ валь ве ра мі). Па лі цыі ўда ло ся сха піць толь кі дзве жан чы ны і Міха ся Ла то ша, які з ка лом у ру ках пра даў жаў адзін біц ца з ат ра дам па лі цыі (паз ней тлу ма чыў ся, што ба ра ніў ма ці, якую па ра ні лі шашкай) 34. У лю тым 1907 г. ся ля не вё скі Ду бок Брэс ц ка га па ве та ра зам з жан чы на мі і дзець мі вый ш лі, каб не даць вы се чы лес. На тоўп ад біў у в ой ск а 18 а ры ш т а в а н ы х ся л я н 35. У жніў ні 1907 г. у Сас ноў цы Пружан ска га па ве та за тры ма лі се ля ні на Лу ку Цын ге ля за кра дзеж. Унач ы я г о вы з в а л і л і ся л я не з р э в а л ь в е р а м і, а д на к п р а з не к а л ь к і д з ён я г о і з ноў з а т ры ма л і 36. Ба раць ба за свя до масць ся лян праз ак тыў ную агі та цыю і практыч ную дзей насць у па ве тах гу бер ні пра хо дзі ла па-роз на му. Ак тыўна сц ь і ма ш т а б ся л я н ск а г а с у п р а ц і ву з а ле ж а л і а д ш мат л і к і х фа к т а р аў (г е а г р а фіч н ы х 37, гра мад скіх, гас па дар чых). Ад ны мі з най больш актыў ных па коль кас ці ся лян скіх бун таў у ме жах су час най Бе ла ру сі был і Бр э с ц к і, Ваў к а вы ск і, а т а к с а ма Пру ж а н ск і па в е т ы ( у я к і м у в о с ен ь 1906 г. на ват бы ло ўве дзе на ста но віш ча ўзмоц не най ахо вы) 38, а такса ма тэ ры то рыя Бе ла веж скай пуш чы ад мыс ло вай адзін кі ім пе рат а р ск а г а ўл а да н н я. Ме на ві т а т а м п р а с оч в а л і ся на п ру ж а н ы я а д но сі н ы ся л я н з а д м і н іс т р а ц ы я й п у ш ч ы: У р а ё не Б е л а в е ж ск а й п у ш ч ы ся л я не па ру ша юць пра ві лы аб па ля ван ні, пат ра вы з ін ша га бо ку на па лі ся лян на па да юць зуб ры і ка ба ны, за што ніх то не пла ціць гэ та іх злуе 39. Ці ка вы вы па дак меў мес ца 28 чэр ве ня 1905 г., ка лі ў ма ён так Лу каўк а з ем ск а г а на ча л ь н і к а 4 у ча с т к а Гр о д з ен ск а г а па в е т а Пч ы ц к а г а з а ві 33 Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 2. s НГАБ у Грод не, кал. 6, воп. 1, спр. 20, арк. 1-1 адв. 35 НГАБ у Грод не, кал. 7, воп. 1, спр. 35, арк НГАБ у Грод не, кал. 7, воп. 1, спр. 14, арк У ад ным з ра пар таў ад са ка ві ка 1905 г. чы та ем: Асаб лі ва дрэн на з гле бай у ні зін ных і ба ло ці стых зем лях Ваў ка вы ска га, Коб рын ска га і Брэс ц ка га па ветаў, та му свай го хле ба ім ха пае да Раж джа ства, рэд ка да Вя лік д ня. НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 6 адв. 38 Ре в о л ю ц и о н н о е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и, с НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк

150 та ла асо ба і ска за ла яго жон цы, што ён дэ ле гат з Ло дзі ў Гро дзенскай гу бер ні для збо ру срод каў і пра па ган ды ся род ся лян. Эмі сар прасіў г р о ш ы. С т а р а с т а і с оц к і а д мо ві л і ся а ры ш т оў в а ц ь д э ле г а т а, б ол ьш т а г о м яс цо вы я ся л я не, а с а б л і в а ж а н ч ы н ы, п ры н я л і я г о в е л ь м і цёп л а, раз маў ля ю чы ўсю ноч. На на ступ ны дзень ён быў зат ры ма ны. Па словах дэ ле га та, у гу бер ню выс ла ны ка ля 300 ра бо чых ад рэ ва лю цыйн ы х о р г а наў. К а б п р а д у х і л і ц ь ма г ч ы м ы я б е с па р а д к і, бы ў вы к л і к а н ы ат рад ка за коў для ма біль на га пе ра мяш чэн ня ў Гро дзен скім па ве це 40. У снеж ні 1906 г. гу бер на тар адз на чаў, што ў не ка то рых мес цах на вы ве ша ных па за га дзе гу бер на та ра зак лі ках ад 5 лі ста па да 1906 г. да с е л ь ск а г а на с е л ь н і ц т в а бы л і на к ле е н ы р э в а л ю ц ы й н ы я л і с т оў к і, я к і я ўні зе не зак ры ва лі под пі сы гу бер на та ра і та му спа кой на ві се лі, уводзя чы ся лян у зман 41. Не заў сё ды і не паў сюль ся ля не ах вот на пры ма лі агі та цыю. 21 лі пеня 1907 г. па моч нік на чаль ні ка Ві лен ска га ГЖУ 42 у Лід скім, Аш мянскім і Троц кім па ве тах пі саў, што ся ля не больш вя ліз ных вё сак збір а юц ца р а з а м с а св а і м і а д в а к а т а м і і а б м я р коў в а юц ь бя г у ч ы я па д з еі дзяр жаў на га жыц ця. Ад нак агі та цыя ле вых пар тый пос пе хаў не мае, лі стоў кі па ляць у пе чах 43. Ч а с ц я ком а г і т а ц ы я а д бы в а л а ся с а з б р о я й у ру к а х. Р э в а л ю ц ы я не ры пры му ша лі ся лян і па раб каў кі даць пра цу і ба ста ваць. На пры клад, 11 л і пе н я г. с е л я н і н Ге р о н і м П а ж а зі н ск і і м я ш ча н і н С т а н іс л аў Св я ж бі н ск і з ма ён т к а Ро г а в а п ры й ш л і ў в ё ск у П а н ь к і Б е л а с т оц к а г а па ве та. Суст ра ка ю чы ся лян на ву лі цы і за хо дзя чы ў ха ты па гра жал і р э в а л ь в е р а м і і па ло х а л і, ш т о р э в а л ю ц ы я не р аў у жо вы ру ш ы л і ў ма ён так Сліў на гра фа Кра сін ска га. У вы пад ку ад мо вы па гра жа лі, што спа ляць вё ску. Гэ так зма га ры пры му сі лі ся лян пай с ці з імі ў ма ёнтак. Да іх да лу чы лі ся 16 ся лян і пай ш лі да ляс ні ча га ма ён т ка Ка зі мі ра Св а р а ж ы н ск а г а. Я м у ск а з а л і, ш т о ся л я не па к ры ў д зі л і ся ў к а м і т э т 44 на яго і што зем скі на чаль нік больш не бу дзе раз г ля даць скар гі ад лясні ча га па спра вах са ма воль ных вы се чак і пат раў. Па да ро зе ў вёс цы Кру шэ ва да іх да лу чы лі ся чар го выя 40 ся лян. Па ды хо дзя чы да маён т ка на тоўп су стрэў ся з ра бо чы мі, ап ра цоў ва ю чы мі па лі пад наг ляда м к і р аў н і к а ма ён т к а Р ы ша р да Шч эн с на г а. Да в е даў ш ы ся, ш т о я н ы 40 НГАБ у Грод не, кал. 4, спр. 11, арк адв. 41 НГАБ у Грод не, ф. 397 воп. 2 д. 1, арк Г у б е р н с ко е ж а н д а р м с ко е у п р а в л е н и е м я с ц о в а е а д д з я л е н н е ж а н д а р м с к а г а ко р п у с а ў Ра с і й с к а й і м п е р ы і. 43 Lietuvos valstybės istorijos archyvas (да лей: LVІА), f. 419, ap. 1, b. 718, l К а м і т э т, г р у п а, п а р т ы я а г у л ь н ы я с к а р о ч а н ы я н а з в ы р о з н ы х р э в а л ю цый ных ар га ні за цый. 150

151 ат ры м л і в а юц ь т ол ь к і 35 к а пе ек д з ён на г а з а р о б к у, р э в а л ю ц ы я не ры з а п р а па на в а л і іс ц і р а з а м з і м і. У ма ён т к у бы ў з а ч ы т а н ы зв а р о т, ш т о ра бо чы дзень па ві нен цяг нуц ца ад 8 да 18 га дзі ны за 50 кап. дзён на, 30 руб лёў і 18 кар цоў хле ба ў год. Па ве да міў шы слу ха чоў аб тым, што хут ка зям ля бу дзе па дзе ле на ся род ся лян, за га да лі не па чы наць прац да зд з я й с нен н я пат р а ба в а н н я ў. У вы н і к у ма ён т а к бы ў р а з г р а б ле н ы (стра ты 1400 руб.), на ступ ныя 2 дні ра бо чыя не пра ца ва лі, толь кі п ры г л я да ю ч ы з а ск а ц і на й, а ле з а бі р а ю ч ы ма л а ко с а б е і п ры с т у п і л і да пра цы толь кі пас ля па ве лі чэн ня пла ты. У вы ні ку па су до вай спра ве п р а хо д зі л а 70 ся л я н. П а в од ле п ры с у д у Св я ж бі н ск і ат ры маў 3 г а д ы, Па жа зін скі і Юдзіц кі па го дзе тур мы, рэш та ат ры ма ла штра фы 45. Ін шая праб ле ма да ты чыць кры ніц. На жаль, ся ля не не за стаў ля лі па са бе шмат лі кіх кры ніц, на пад ста ве якіх мож на бы ло б рэ кан стру я ваць іх рэ ва лю цый ную ба раць бу і фар мі ра ван не па лі тыч най свядо ма с ц і, т а м у а с ноў н ы я ма т э ры я л ы г э т а па л і ц ы й н ы я і с у до вы я да к у мен т ы, а д м і н іс т р а ц ы й н ы я р а па р т ы, д з я р ж аў на я і р э в а л ю ц ы й на я прэ са, лі стоў кі. Прак тыч на ад сут ні ча юць ус па мі ны вя скоў цаў. Безда па мож на я т у т і вус на я г і с т о ры я. Н а т у р а л ь на, з а с т а л і ся к ры н і ц ы ў вы г л я д з е п ры г а в о р аў і на к а з аў 46, су до вых спраў і г.д., ад нак, на наш у д у м к у, б ол ьш ц і к а вы м і бы л і б ма т э ры я л ы, я к і я б па к і н у л і с а м і ся л я не, а не на с т аў н і к і, а д в а к а т ы, с е л ь ск а я і н т э л і г ен ц ы я ц і о р г а н ы ўла ды 47. Ці ка вы мі кры ні ца мі бы лі б ды ску сіі ся лян аб тых ці ін шых рэ ва лю цы я не рах, пар ты ях і гру пах, у пры ват нас ці аб тэ ро ры. Уво гуле, ці ды ску та ва лі ся ля не аб пар ты ях, як пар тыі аб іх? Ці ка вым па да ец ца на ступ ны пры па дак. Нап ры кан цы 1905 г. сял я на м Ас оў н і ц к а й в о л а с ц і Ко б ры н ск а г а па в е т а М э е р Н і р эн ш т е й н аран да тар ма ён т ка Смаш ка Адэ лі Вяр ж біц кай прад я віў іск за пат ра ву. 5 снеж ня 1905 г. на тоўп 200 ча ла век са сло ва мі: За ба стоўка, спы ніць пра цы, прэч з ма ён т ка ўвар ваў ся на за вод і спра ба ваў спы ніць ра бо ты. Ад нак пас ля слоў ві на ку ра Бо ру ха Кар лі на аб тым, што за стра ты бу дуць пла ціць са мі па раб кі, яны да зво лі лі ра бо чым скон чыць па ча тую пра цу, за ба ра ніў шы пра ца ваць заў т ра. За чын ш чы 45 НГАБ у Грод не, ф. 34, воп. 1 спр О. Г. Бу хо вец, С о ц и а л ь н ы е ко н ф л и к т ы и к р е с т ь я н с к а я м е н т а л ь н о с т ь в Рос сий ской им пе рии на ча ла ХХ ве ка. Но вые ма те ри а лы, ме то ды, ре зульт а т ы, Моск ва 1996; Пр и г о в о р ы и н а к а з ы к р е с т ь я н Це н т р а л ь н о й Ро с с и и г г. С б о р н и к д о к у м е н т о в, ред. Л. Т. Сен ча ко ва, Мoск ва 2000; Е. В. Ше в ч е н ко, О б щ е с т в е н н о - п о л и т и ч е с ко е с о з н а н и е р о с с и й с ко г о к р е с т ь я н с т в а на ча ла XX ве ка (по ма те ри а лам на ка зов и при го во ров гг.): ав то реф е р а т д и с с е р т а ц и и н а с о и с к а н и е у ч е н о й с т е п е н и к а н д и д а т а и с т о р и ч е с к и х н а у к, Бар на ул

152 кі ат ры ма лі ад 8 да 10 ме ся цаў тур мы. Што ці ка ва, ся ля не (22-га довы Ан д рэй Уруб леў скі) з Коб рын скай тур мы пі са лі па -ра сій ску прашэн не: на ша ма ё масць прый ш ла ў край няе спу ста шэн не, на шы дзе ці з а с т а л і ся на з аў ж д ы а б н яс л аў ле н ы я, на ш ы м і мем бу д у ц ь па к а лен не па ло хаць дзя цей. Ві ну пры зна лі част ко ва, але пры суд лі чы лі над та су ро вым, та му што шкод ныя ў на шай ай чы не ху лі га ны, якія но сяць па лі тыч ную (не раз бор лі ва), зац ка ва лі зда ро вы сэнс і чы стае сэр ца чыс т а г а ру ск а г а ча л а в е к а 48. У су вя зі з гэ тым паў стае пы тан не, на коль кі шчы ры гэ ты тэкст, а на коль кі праг ма тыч ны. Ці ад ва кат па ра іў, ці яны са мі вы ра шы лі па ка яц ца? Ас ця рож на трэ ба ста віц ца і да да ку ментаў рэ ва лю цы я не раў. На коль кі мож на да вя раць пар тый ным кры ніцам аб пад т рым цы іх ся ля на мі? На пры клад, лі дар анар хі стаў-чор наз на мен цаў Іу да Грос ман-рош чын ус па мі наў, што ся ля не з на ва кольных вё сак па сы ла лі ў Бе ла сток ха да коў за да па мо гай анар хі стаў 49. ППСа вец Бра ніс лаў Шуш ке віч адз на чаў, што агі та цыя ў Ла сос на і Ада мо ві чах (дзе пар тыя ме ла ўлас ныя ко лы) ся род ся лян ка та лі коў і ўні я таў бы ла скла да най. Хоць і ка ры ста лі ся яны ў ха це бе ла ру скай мо вай, але не ха це лі пры маць лі сто вак і бра шур па-бе ла ру ску, жа да ю чы поль ска моў най лі та ра ту ры, якую ах вот на пры ма лі. Ад нак бе ла рускія ма тэ ры я лы ах вот на пры ма лі на Скі дзель скай і Азёр скай ша шах п р а в а с л аў н ы я ся л я не 50. Амаль кож ная гру па пі са ла пра пад трым ку і ў з а е ма п р а ц у з р а б о ч ы м і, ся л я на м і і ж аў не р а м і, а ле р э ча іс на сц ь пе рш за ўсё ад люст роў ва ец ца не ў па пе рах, але ва ўчын ках і па во дзі нах сялян, ма ю чых свой улас ны ро зум і дос вед. Мож на сме ла па га дзіц ца з Т. Ша ні ным, што ні вод ная з пар тый не ме ла да стат ко ва срод каў, каб уп лы ваць на ся лян у цэ лым 51. Рэ ва лю цый ная ма за і ка пар тый і груп у Гро дзен скай гу бер ні вы гляда ла да во лі раз на стай най: Бунд, БСГ, ППС, эсэ ры, РСДРП, СДКПіЛ, П а а ле й-ц ы ён, э с э ры-ма к сі ма л і с т ы, а на р х і с т ы. Н а й б ол ьш па п у л я р ным срод кам агі та цыі бы лі лі стоў кі якія раз да ва лі ся на ба за рах, расклей ва лі ся па пла тах і стрэ хах, вы кід ва лі ся ўпрост з цяг ні коў. На прык л а д, у л і пе н і г. у к а ло н і і Н я з б од к а -М і х а ло в а бы л а п ры ч эп ле на за пі ска па-ра сей ску: Аб я ва. Усе ся ля не, якія ма юць у арэн дзе пус цякі, не ма юць пра ва ад раб ляць за зап ла ча ную зям лю, ця пер пан ш чы 47 T. Ша нин, Ре во лю ция как мо мент исти ны, c , НГАБ у Грод не, ф. 34, воп. 1, спр. 8, арк адв. 49 И. Гр о с с м а н -Ро щ и н, Ду мы о бы лом (из исто рии бе ло сток ско го, анар хи че ског о, ч е р н о з н а м е н с ко г о д в и ж е н и я), Бы лое, 1924, 27-28, с B. Sz u s z k ie w icz, Or ga ni zac ja gro dzień ska PPS w la tach , Nie p o d ległość, 1937, t. XVI, s Т. Ша нин, Ре во лю ция как мо мент исти ны, c

153 ны ня ма. А ка лі што бу дзе, пер шы, хто пой дзе, той паз ба віц ца свай го жыц ця аль бо ў та го па гу ляе чыр во ны пеў нік. Няз бод скія са цы я лісты. Ма са ва сла лі ся пісь мы на імя ся лян скіх ста ра стаў аб тым, каб ся ля не не пла ці лі па дат каў, а асаб лі ва вы куп ных за зям лю, бо яна даў но ў жо вы к у п ле на. Га лоў н ы с а к р а т а р К а м і сі і па л і т оў ск і х сп р а в а х і за гад чык 5 Спра ва вод ства Кан цы ля рыі Ві лен ска га ге не рал-гу берна та ра ў ра пар це (1907 г.) пі саў, што анар хі сты рас се я лі ся па сё лах і вё сках для пра па ган ды ся род вой ска і ся лян, са цы я лізм уз мац ніўся. У лі тоў скія гу бер ні па сту пі ла больш за мі льён прак ла ма цый для р а с паў сю д у ся р од ся л я н і с а л дат. Ч а с т к а ма т э ры я л аў зна хо д зі ц ца ў па вя то вых пош тах, част ка ў сель скіх ста ра стаў і ся лян 52. Пе р ат русы ў вё сках па ка за лі, што лі стоў кі бы лі за вер ну тыя ў ган д лё выя рэкла мы ў кан вер тах ад За во ды кос і Скла ды сель ских ору дий. Гэ тыя рэк ла мы бы лі выс ла ны на імё ны ста ра стаў кож най вё скі, якім за распаў сюд ся род ся лян пра па на ва лі гро шы, а ся ля нам дар мо вы ко сы. Меў мес ца так са ма рас паў сюд лі сто вак ад імя ца ра. Ч а с ц я ком у р а па р т а х о р г а наў ул а д ы п і ш у ц ь п р о с т а п р а р э в а л ю ц ы я не р аў. Ц і к а вы м і па да юц ца б ол ьш-мен ш да к л а д н ы я с т а т ы с т ы ч н ы я да ныя пра тых, хто ха дзіў па вё сках 53. Кол ь к і в ё с а к на в е да л і с а ц ы ял-дэ мак ра ты, эсэ ры ці ППСаў цы за тры га ды рэ ва лю цыі, коль кі лісто вак рас паў сю дзі лі? Ка му най больш да вя ра лі ся ля не? Рэ ва лю цыя не р а м ц і с е л ь ск і м на с т аў н і к а м? Ч а с ц я ком на с т аў н і к бы ў у ц я г н у т ы ў р э в а л ю ц ы й н у ю ба р а ц ь бу. Да г э т а г а да хо д зі ц ь сп р а в а не па д л і ча н ы х ін ды ві ду аль ных ак таў суп ра ці ву, якія дас лед чы кі звы чай на па мі наюц ь. А ле і н д ы ві д у а л ь н ы п р а т э с т т а к с а ма фа р ма в аў св я до ма сц ь, да в аў п ры к л а д ц і а н т ы п ры к л а д ся л я н ск а г а с а ц ы я л ь на г а д з е я н н я. Не т ол ь к і па руб кі ці ад мо ва пра цы, але та кую звы чай ную фор му не за да вальнен ня, як зня ва га служ бо вых асоб, трэ ба так са ма раз г ля даць як пэўную фор му суп ра ці ву 54. Агі та цыя іш ла па кі рун ку го рад вё ска. Ме на ві та бліз касць буйн ы х і а к т ы ў н ы х п р а м ыс ло вы х ц эн т р аў у п л ы в а л а на і н т эн сіў на сц ь пра па ган ды рэ ва лю цый ных ідэй ся род ся лян. Та кія га ра ды і мя стэчкі, як Бе ла сток, Грод на, Крын кі адыг ры ва лі важ ную ро лю ся род на 52 LVIA, f. 1469, ap. 1, b. 19, l. 1-1 v. 53 На пры клад, ся род прак ла ма цый у 192 па се ліш чах Бе ла ру сі (сту дзень вер а с е н ь г.), 47 б ы л і н е з і д э н т ы фі к а в а н ы я, Г і с т о р ы я с я л я н с т в а Б е л а р у с і, с Е. А. Ве ре со ва, О с ко р б л е н и я д о л ж н о с т н ы х л и ц к а к о д н а и з ф о рм с о п р о т и в ле ния крест ьян ства вла сти в кон це XIX на ча ле XX в. (по ма те ри а лам Тверс ко й г у б е р н и и), В е с т н и к Ле н и н г р а д с ко г о г о с у д а р с т в е н н о г о у н и в е р с и т е т а им. А. С. Пуш ки на, 2015, вып. 1, т. 4, c

154 в а кол ь н ы х ся л я н. Б ол ьш т а г о, вы сы л а л і ся а г і т а т а ры з К а р а ле ў с т в а Поль ска га, пра па ган ды сты з фаб рыч на -за вад скіх цэн т раў ма са ва хадзі лі па вё сках і мя стэч ках. Гу бер на тар 15 жніў ня 1906 г. пі саў земскім на чаль ні кам, іс п раў ні кам і па ліц май ст рам, што ёсць звест кі аб вы сы л ц ы р э в а л ю ц ы й н ы м і а р г а н і з а ц ы я м і ма л а д ы х а к т ы ві с т аў у с е л ь скія мяс цо вас ці для пра па ган ды на цы я на лі за цыі зям лі і су праць прыват най ма ё мас ці, пла ну ец ца ар га ні за ваць шэ раг вы ступ лен няў, за хапіць мя стэч кі з ма лой коль кас цю вой ска і да па ло вы ве рас ня пра вес ці ўс е а г ул ь н у ю с т ач к у 55. Асоб ным пун к там дас ле да ван няў па він на стаць вяз ні ца, якая бы ла рэ ва лю цый най шко лай не толь кі для пра фе сій ных зма га роў, але і для ра бо чых і ся лян. На пры клад, у чэр ве ні ад бы ва лі ся ма са выя арышты ся лян і ся ля нак з дзяць мі ў Пру жан скім па ве це, па ча ла век ш т о д з ён на 56. Б е з у моў на, зн я в о лен не ў п л ы в а л а на па л і т ы ч н у ю св я до масць ся лян. З тур мой і ўво гу ле з рэ ва лю цый ным дзе ян нем у боль шай ці менша й с т у пе н і з аў с ё д ы зв я з а н ы і к ры м і на л. Зда р а л і ся і вы па д к і, к а л і ся л я не б е з спе ц ы я л ь н ы х эк а на м іч н ы х ц і па л і т ы ч н ы х м э т з а й ма л і ся кла са вай ба раць бой. Так бы ло ў вы пад ку з се ля ні нам-рэ цы ды вістам Мі ка ла ем Лы сю ком, які зай маў ся гра бя жом у Ваў ка вы скім паве це ў 1905 г., у 1900 ён ужо быў асу джа ны на тры га ды вяз ні цы за кра дзеж з уз ло мам. Н а й б ол ьш па к а з а л ь на й бы л а сп р а в а ша й к і ў з б р о е н ы х р а баў н і коў, дзе ю чых на тэ ры то рыі Брэс ц ка га, Сло нім ска га, Коб рын ска га і Пруж а н ск а г а па в е т аў. 3 с а к а ві к а г. з Гр о д з ен ск а й т у р м ы з б ег л і а ж но 18 ча ла век (най больш спек та ку ляр ны па бег у гі сто рыі вяз ні цы). Пасля гэ та га ў ва ко лі цы па ча лі ся гра бя жы. Уна чы 14 са ка ві ка шэсць чала век аб ра ба ва лі на су му 180 руб. дом мяш ча ні на Бе ня мі на Ба рэн баўма, які ў Коб рын скім па ве це аран да ваў ма ён так Зя лё ны; 25 са ка ві ка ў па са дзе Блуд ні Пру жан ска га па ве та во сем асоб на па лі на ха ту ўдавы св я т а р а С к а ба л а но ві ча, ск р аў ш ы г р а ш ы ма і к а ш т оў н ы м і па пе р а м і ка ля 8 тыс. руб.; 31 са ка ві ка сем ча ла век у Сло нім скім па ве це ў до ме па меш чы цы Ане лі Ні лец кай, ула даль ні цы ма ён т ка Но вы Двор, за бралі ўся го на су му 15 тыс. руб.; 2 кра са ві ка абак ра лі дом мяш ча ні на Но х і ма К а г а на, я к і а р а н да в аў м л ы н у ма ён т к у Д з е р а в я н ч ы ц ы ( р э ч ы на су му 500 руб.); 3 кра са ві ка тры асо бы на па лі на дом па меш чы ка К а н с т а н ц і на Ас т р а ме ц к а г а ў ма ён т к у Хо р а ш ч (з а б р а л і р э ч ы і г р о ш ы на су му 1000 руб.), у той са мы час у тым жа па ве це аб ра ба ва лі дом 55 НГАБ у Грод не, ф. 397, воп. 2, спр. 1, арк К. Ша бу ня, Аг рар ный воп рос и крест ьян ское дви же ние, c

155 м я ш ча н і на М а т у с а М а р к у с а з ма ён т к а А л ь ба (150 ру б.); 15 к р а с а ві к а ў ся ле Ч а ме ры Бр э с ц к а г а па в е т а ў до ме св я т а р а Ра ж коў ск а г а з а б р а л і 1700 р.; 20 кра са ві ка ў Сло нім скім па ве це во сем ча ла век на па лі на дом па меш чы ка Ген ры ка Слі зе ня, скраў шы шмат каш тоў на га адзення, зо ла та і се раб ра. Та ды ж у ся ле Бу сяж пяць асоб за ві та лі да свя та ра Аляк сан д ра Чэст на га, па зы чыў шы 300 р.; на Вя лік дзень 22 кра саві ка ў Пру жан скім па ве це бы ло 3 раз бой ныя на па ды на па меш чы ка Ві т а л ь да Св я н ц і ц к а г а з К а ба коў, М і х а і л а С т а с е ві ча з Б а ек і К а зі м і р а Л я ў ко ві ча з Бу к р а б оў ш ч ы н ы р а з а м ск р а д з е на ру б. По ч ы рк па доб ны: ноч чу ўры ва лі ся з рэ валь ве ра мі і стрэль ба мі, суст ра ка ю чы ўсю ды поў ную па кор лі васць, зла мыс ні кі гвал ту або смер ці ні ком у не п ры ч ы н я л і і т ол ь к і пе р а д зы хо да м св а і м з а г а д в а л і па ц я р пе л ы м пад паг ро зай смер ці не за яў ляць пра іх на вед ван ні па лі цыі. У хуткім ча се чаль цы шай кі бы лі зат ры ма ны. Част ка ат ры ма ла смя рот ныя пры су ды, част ка ка тар гу, а Ка ліст рат Па сюк і Да ра фей Гры цук бы лі за бі ты пад час бес па рад каў у Гро дзен скай тур ме 14 лі пе ня 1908 го да. Ад веч нае пы тан не, што та кое даб ро і зло, да во лі скла да нае і звяза на з па во дзі на мі тых ці ін шых груп і асоб. У ад но сі нах па між сял я на м і і па меш ч ы к а м і в а ж н у ю р о л ю т а к с а ма і г р аў ча л а в е ч ы фа к т а р. З ра пар таў зем скіх на чаль ні каў гу бер на та ру мож на да ве дац ца, што не па р а з у мен н і б ол ь ша й ча с т к а й вы к л і к а н ы бы л і не да р эч н ы м, у па р тым ха рак та рам па меш чы каў, прак ты ку ю чым са маў п раў ства ў выгля дзе шы ро ка га на сіл ля і ку лач най рас п ра вы. Там, дзе баць кі з добр а с у с ед ск і х а д но сі н з ся л я на м і да з в а л я л і і м да р а м па с ві ц ь ск а ц і н у ў св а і х л я с а х, на в ат не а б ц я ж а р а н ы х с е р ві т у т а м і, т а м д з е ц і з ц я г а м ча с у а л ь б о ск а р а ча л і г э т ы я п р а да с т аў ле н ы я ся л я на м ба ц ь к а м і п р а вы, аль бо цал кам іх спы ня лі, да ма га ю чы ся сва іх пра воў су до вым шляхам 57. У да дат ку ста лыя лю дзі ра сказ ва юць, як доб ра, сва бод на бы ло ра ней, але па меш чы кі да во дзяць спра вы да су да і з бед ных ся лян няма чым пла ціць 58. У і н ш ы м ме с ц ы ч ы т а ем, ш т о п р а т а ко л ы с а с т аў л я юц ца на пад ста ве за явы ляс ні ча га, ка ра юц ца толь кі па даз ро ныя, пару б к а і вы к р а да н н і ле с у ча с ц я ком пе р а с ле д у юц ца на па д с т а в е д зіў на й здоль нас ці ляс ні чых паз на ваць ка зён ны лес у рас пі ле ных і на ват укл а д з е н ы х у бу д ы н к і до ша к і бэ лек. Ас а б л і в а ся л я не не з а да в о ле н ы я но вы м л яс н і ч ы м Б е л а с т оц к а г а л яс н і ц т в а 59. Боль шасць прад стаў ні коў два ран ства і зем скіх на чаль ні каў, ра зуме ю чы ста но віш ча ся лян, кан ста та ва лі ў са ка ві ку 1905 г., што трэ 57 Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 1, s НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк адв. 155

156 ба а д у к а в а ц ь ся л я н, бу да в а ц ь ш ко л ы, л і к ві да в а ц ь це р а с па ло сі ц у, п ры н я ц ь з а кон а б р а з г о р т в а н н і с е р ві т у т аў, зн і зі ц ь ц э н ы ся л я на м на зям лю, па шы рыць дзей насць Ся лян ска га бан ка, важ на так са ма правіль ная па ста ноў ка на шы ро кіх па чат ках пе ра ся лен чай спра вы, прав я д з ен не ме л і я р а ц ы і ў ба ло ц і с т ы х м яс цо в а с ц я х. Роз н ы я па л і т ы ч н ы я п л ы н і с т а ві л і с а б е р оз н ы я м э т ы, ме л і р оз н ы я ідэй ныя ўста ноў кі, та му так ты ка і фор мы ўплы ву на ся лян бы лі розн ы я, а д сюл ь і ча к а н н і ся л я н ск а й ба р а ц ь бы п р а д с т аў л я л і ся ў р оз н ы х вы мя рэн нях. Не ка то рыя звяр та лі ўва гу на ўзрост на цы я наль най свядо мас ці, ін шыя на ак тыў насць і ра ды ка лізм, бы лі і та кія, для якіх спо са бы ар га ні за цыі ся лян ства і да сяг нен ні ча со вых мэт бы лі пры я ры тэ там. Ка лі ў га ра дах і мя стэч ках прак ла ма цыі пі са лі ся па -ра сійску, поль ску і ідыш, то ў сель скай мяс цо вас ці трэ ба бы ло ўліч ваць бе ла ру скі эле мент. Па вод ле да ных пер ша га ў Ра сій скай ім пе рыі ўсеа гуль на га пе ра пі су 1897 го да бе ла ру сы ў Гро дзен скай гу бер ні склада лі ча ла век (43,97%), боль шасць з іх жы ла ў вё сках. На гэ та с т а р а л і ся р э а г а в а ц ь не к а т о ры я па р т ы і, р а с паў сюд ж в а ю ч ы зв а р о т ы па - б е л а ру ск у. Вя л і к у ю ў в а г у ся л я на м п рыс в я ча л а Пол ь ск а я с а ц ы я л і с т ы ч на я пар тыя, з якой вы лу чы ла ся эфе мер ная Са цы я лі стыч ная пар тыя Белай Ру сі, і Бе ла ру ская са цы я лі стыч ная гра ма да. У лі ста па дзе 1906 г. Гро дзен ская ак ру го вая ар га ні за цыя РСДРП дас ла ла мяс цо вым група м п ісь мо а б у т в а р эн н і а г ул ь на г у б е р н ск а г а с а ю з а д л я п р а ц ы на в ё с ц ы і па д ры х т оў ц ы да вы ба р аў у Д з я р ж д у м у. Пе р ш ы м п ы т а н нем дас ла най ан ке ты бы ло: Якая сту пень куль тур нас ці, свя до мас ці і рэва лю цый нас ці ся лян тых па ве таў, якія ўва хо дзяць у ра ён іх дзей насці 60. М а л а д ы я э с э ры па ча л і с т в а р а ц ь р э в а л ю ц ы й н ы я л я т у ч ы я ат р а ды яш чэ ў 1904 г., якія, пе ра мяш ча ю чы ся па Паў ноч на-за ход нім краі, па д ш т у р хоў в а л і ся л я н да а д к ры т а г а на сі л л я с у п р а ц ь ца р ск а й ул а д ы і з ем ле ў л а с н і к аў. Ін шы ас пект да ты чыць та го, як бе ла ру скасць ба чы лі рэ ва лю цыйныя пар тыі і ці ў ад чу ван ні зма га роў з са маў лад дзем бе ла ру скія сял я не ме л і р э в а л ю ц ы й н ы па т эн ц ы я л? Вя до ма, ш т о ўл а д ы с т а ві л і ся да бе ла ру саў як да цём на га, вя ско ва га на сель ні цтва. Так адзін з дзяр жаўн ы х п у б л і ц ы с т аў у св а і м а р т ы к у ле к ры т ы к а в аў б е л а ру ск у ю в ё ск у з а за ба бо ны і цем на ту, пі шу чы: Толь кі шко ла і шко ла ад на сва ім дабр ат в о р н ы м у з д з е я н нем у с а м ы х ш ы р о к і х па ме р а х у с т а не вы зв а л і ц ь на шу бе ла ру скую вё ску ад тых ад моў ных ба коў жыц ця, якія слу жаць 60 Ре во лю ция гг. в Рос сии, с

157 пры чы най ад ста лас ці вё скі ў га лі не раз віц ця куль тур най гра ма дзянскас ці на ру скіх па чат ках 61. У су до вых спра вах мож на су стрэц ца з па доб ны мі по гля да мі. У снеж ні 1905 г. у ма ён т ку Мо ла да ва Генры к а С к ір м у н т а ( Ко б ры н ск і па в е т) ся л я не, я к і я пат р а ба в а л і в я р н у ц ь ім ка ля 50 дзе ся цін вор най зям лі ў фаль вар ку За лу гі, мя жу ю чай з іх зем ля мі. Па іх сло вах, зям ля не ка лі пры на ле жа ла ім, а ця пер яны павін ны ад п ра цоў ваць за ка ры стан не ёй. Ак ра мя та го ся ля не да ма галі ся па вы сіць пла ту да 50 кап. за зі мо вы дзень і да 1 руб ля за лет ні, пры маць на пра цу ў эка но мію вы ключ на мяс цо вых жы ха роў. Пас ля ад мо вы на ві на кур ным за во дзе са сло ва мі «За ба стоў ка, спы ніць працы» яны ра заг на лі ра бо чых, а не ка то рых па бі лі, пра па ну ю чы пры езджым ра бо чым з е хаць з ма ён т ка, бо тут і сва іх ся лян ха пае. Не каль кі дзён за пар за ба стоў ш чы кі пры хо дзі лі ў ма ён так, збі ва ю чы пра цу ю ч ы х ся л я н, а на в ат з а ба р а н я ю ч ы к у х а ру г а т а в а ц ь е ж у ( М ы г а л а да ем, х а й і я н ы г а л а да юц ь ). Сі т у а ц ы ю вы р а ш ы ў іс п р аў н і к з с а л да т а м і. 13 снеж ня са бра лі ўсіх ся лян, але тыя не пры зна лі ся, ка жу чы, што той, хто да но ва га го да не бу дзе да ха дзіць свай го, усё стра ціць. У вы ніку, пры няў шы край няе не ву цтва пад суд ных, суд змяк чыў пры суд і даў 8 ме ся цаў тур мы кож на му з на ступ ным наг ля дам на 2 га ды і абме ж а в а н нем п р а в а ж ы х а р с т в а 62. А д зі н з ча л ь цоў Гр о д з ен ск а г а г у б е р н ск а г а п р аў лен н я да к л а д в аў у сту дзе ні 1906 г. у МУС на конт га ра дзен скіх ся лян, якія ма ла ці кавяц ца су час ны мі пы тан ня мі і па дзе я мі, хва лю ю чы мі ўсю Ра сію, дума юць толь кі пра хлеб што дзён ны. Асоб на га ся лян ска га ру ху ў Грод з ен ск а й г у б е р н і не паў с т а л а па п ры ч ы на х па з баў ле на г а і н і ц ы я т ы вы і р а ш у ча с ц і х а р а к т а ру б е л а ру с аў 63. П а до б н у ю д у м к у а г у ч ы ў в а л а с ны стар шы ня Гро дзен ска га па ве та ў са ка ві ку 1905 г.: се ля нін-бе ларус не спа соб ны да ад к ры та га ма са ва га гра бя жу і сам па са бе ні ко лі на гэ та не ра шыц ца 64. Ці ка выя на зі ран ня на конт бе ла ру саў мож на знай с ці ў дак ла дзе ўпаў на ва жа на га ЦК эсэ раў пад час з ез ду сель скіх ра бот ні каў Паў ночна -За ход няй воб лас ці: Цэн т рам ця жа ру пар тый най ра бо ты ў Паўноч на-за ход нім краі па він на з яў ляц ца вё ска, ад нак іс нуе шмат цяжкас цей: на цы я наль ная ва ро жасць, ся ля не пад уп лы вам ксян дзоў, якія на ват зні жа юц ца да про па ве дзяў на ха лоп скай мо ве. Для бе ла ру саў 61 С. Я-к, Б е л о р у с с в с в о ё м с е л ь с ко м с а м о у п р а в л е н и и, Гр од н е н с к и е Г у б е р н с к и е Ве до мо сти, 1905, 25, c НГАБ у Грод не, ф. 34, воп. 1, спр НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446 арк НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1. спр. 446, арк

158 у вы ні ку пан ска га прыг нё ту ха рак тэр на ад нос ная за бі тасць і месца мі ма лая куль тур насць на сель ні цтва. Ак ра мя та го дзя ку ю чы вечн ы м не да р о да м, х р а н іч на м у не да я да н н ю б е л а ру сы ў а г ул ь на й св а ёй ма с е ма л а э не р г іч н ы я, в я л ы я, х у да с оч н ы я 65. У ра пар це эсэ ра з ся ла Ку ра ша ва Бель ска га па ве та Зе мель ный вопрос в Бе ло руссии (1908 г.) аў тар пі ша аб тым, што пад уп лы вам шляхт ы б е л а ру с а м на к і да е ц ца і н д ы ві д у а л ь на -па д в о р н ы спа с а б ул а да н н я з я м лёй. Ц ы т у ю ч ы Я. Ку па л у Ах, ці доў га ( ) аў тар пе ра конваў, што ў бе ла ру саў на ту раль ны ста су нак да зям лі як да агуль на га зда бы т к у, вы р а ж а н ы ў ц э л ы м ш э р а г у м яс цо вы х звы ча я ў і звы ча к да г р а ма д ск а й сп р а в я д л і в а с ц і. С е л я н і н- б е л а рус п ры к а в а н ы да з я м л і і пры нік да яе, як груд ное дзі ця да ма ці. За кан ч вае аў тар тым, што бе ла ру сы ве раць у праў ду, але на іх на ло жа на пя чаць няс ме лай нер а ш у ча с ц і 66. А д на к не р а ш у ч ы я ся л я не ча с ц я ком д з е й н і ча л і да в о л і р а ш у ча. Уна чы 14 чэр ве ня 1906 г. у ма ён т ку Вай це ха віз на Ма ла -Бе ра ста віцкай во лас ці Гро дзен ска га па ве та бы лі спа ле ны 2 хля вы і ін вен тар памеш чы ка Дзім т рыя Ка ры бу та-даш ке ві ча на су му 6 тыс. руб лёў. Што ці ка ва, 2 тыд ні за га дзя ў пар ку ма ён т ка зной дзе на ана нім нае пісь мо не пісь мен на скла дзе на на про стай бе ла ру скай га вор цы, у якім прапа на ва ла ся, каб па меш чык пла ціў ся ля нам па 1 руб лі дзён на га за робку, абя ца ю чы спа ліць усе сель ска гас па дар чыя ма шы ны 67. Вяс ной г. у Ве р ц я л і ш ск а й, Гож ск а й, Ж ы дом л і н ск а й, А з ё р ск а й і Скі дзель скай ва лас цях най больш па пу ляр най у рас паў сю дзе бы ла лі стоў ка Цар ская гас па дар ка, ад нак яна не маг ла асаб лі ва ўплы ваць на мяс цо вае на сель ні цтва, та му што бы ла на пі са на на нез ра зу ме лай і цяж ка чы та е май мо ве, агуль на ся ля не раз важ лі выя і ас ця рожныя 68. Ба раць ба за ду шу і свя до масць ся лян іш ла з абод вух ба коў. Улада так са ма агі та ва ла і зма га ла ся сло вам. Вы кон ва ю чы аба вяз кі гродзен ска га гу бер на та ра Аляк сей Аз на бі шын ха дай ні чаў пе рад ві ленск і м г е не р а л-г у б е р на т а р а м К а н с т а н ц і на м К рш ы ві ц к і м а б а сі г на в а н н і гра шо вых срод каў су май 5 тыс. руб лёў на ба раць бу з рэ ва лю цый най пра па ган дай. Як тлу ма чыў, на вы пі ску і друк зва ро таў да ся лян бра лі ў доў г с а с р од к аў т ы па г р а фі і і к а н ц ы л я ры і Гу б е р н ск а г а п ры с у т н і ц т в а 65 Се ве ро -За пад ная об ласть. О крест ьян ской ра бо те в Сев.-Зап. Обл., I n t e r n a tio na al In s ti tu ut vo or So cia le Ges chie de nis (IISG), Par ti ja So cia lis tov-re vol ju cione rov (Ros si ja) Ar chi ves, ARCH01038, f Там жа. 67 НГАБ у Грод не, кал. 4, воп. 1, спр НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 40 адв. 158

159 (150 руб. на При зыв к сель ским лю дям, 20 тыс. асоб ні каў; О зем ле 225 р., О Го су дар с в тен ной Ду ме, зва рот Как и ка ких лю дей изби р ат ь в г о с у да р с т в ен н у ю д у м у і і н ш ы х зв а р о т аў г у б е р на т а р а ; 19, 50 руб. пай ш ло на бра шу ру Че го хо тят лю ди, ко то рые хо дят с крас ным и фл а г а м и) 69. Ас о б на т р э ба р а з г л я да ц ь г а б р эй ск і х р э в а л ю ц ы я не р аў з па р т ы і Бунд і ўво гу ле габ рэй скае пы тан не. Як вя до ма, по лем дзей нас ці бундаў цаў бы лі го рад і мя стэч ка, але габ рэі бы лі чаль ца мі не толь кі Бунду. Аб са лют ная боль шасць анар хі стаў бы ла габ рэ я мі і ППС, і эсэ ры ме л і ў па р т ы й н ы м ск л а д з е нех рыс ц і я н ск і к а н т ы н г ен т. Н а п ры к л а д, 20-га до вы ме ла мед з Коб ры на Шая Льво віч ат ры маў 8 ме ся цаў тур мы за рас паў сюд ся род ся лян бра шур РСДРП 70. Пр а Ві лен ск у ю, Гр о д з енск у ю і ча с т ко в а Д зві н ск у ю г у б е р н і э с э ры п і с а л і: П а с р эд н і к а м па м і ж ц эн т р а л ь н ы м і па р т ы й н ы м і а р г а н і з а ц ы я м і і ся л я н ск і м і ма с а м і з я ў л я юц ца гзв. ме стач ко выя гру пы, за во дзя чыя су вя зі, рас паў сюдж ва ю чы лі та ра ту ру. Та кім чы нам, як гэ та не дзіў на, што пер ша па чат ко вым п р а в а д н і ком э с э р аў ск і х і д эй у в ё ск у з я ў л я юц ца г а б р эі, у в е л і з а р на й ма се сва ёй дрэн на раз маў ля ю чыя па-ру ску. Ка лі ёсць пра фе сій ныя ся л я н ск і я р а б о т н і к і х а да к і, т а д ы п р а ца ў в а хо д зі ц ь у на с т у п н ы этап снеж ня 1905 г. гу бер на тар пі саў да зем скіх на чаль ні каў, што ў а ся р од д зі па к ры ў д ж а н ы х а д а н т ы г а б р эй ск і х па г р о маў, пе р а в а ж на ад скрыў шых ся за мя жой, ідзе агі та цыя, каб па слаць па вё сках эміс а р аў, пе р а а п р а н у т ы х у р а да вы м і ч ы ноў н і к а м і, я к і я б ч ы т а л і на р о д у пад роб ле ны Цар скі Указ аб тым, што трэ ба ра ба ваць па меш чы каў і за хап ляць іх зем лі 72. А д ной з п ры ч ы н х в а л я в а н н я ў ся л я н бы л і ч у т к і п р а ма бі л і з а ц ы ю ў вой ска, якія, па мер ка ван ні зем скіх на чаль ні каў, па кі ру юц ца ў бок г а б р э я ў. Пры ч ы на на с т у п на я: г а б р эі вы к у п л я юц ца а д в ой ск а і з а й ма юц ца спе к у л я ц ы я м і ў л яс ной г а с па да р ц ы, т а м у у п л ы ў г а б р э я ў в а а н т ы ў р а да вы м к і ру н к у н і к ч эм н ы і н і я к і м і ўск л а д нен н я м і ў с эн с е а на р х іс ц к а г а ру х у не па г р а ж а е 73. П а д т а к в аў г э т а м у з ем ск і на ча л ь н і к 2 і 3 участ каў Ваў ка вы ска га па ве та 3 снеж ня 1905 г., адз на ча ю чы, што ва ўсіх ста сун ках па між каз ной і ся ля на мі ста яць габ рэі і ку ла кі, ад 69 Ре во лю ция гг. в Рос сии, c LMAB RS F , l. 43 v. 71 С е в е р о -З а п а д н а я о б л а с т ь. О б о с о б е н н о с т и р а б о т ы в С е в е р о -З а п а д н о м К р а е, Пар тий ные Из ве стия, 1907, 8, c НГАБ у Грод не, ф. 1, воп. 27, спр. 2852, арк НГАБ у Грод не, ф. 397, воп. 2, спр. 1, арк. 9 адв. 159

160 якіх цал кам за ле жаць ся ля не. І да да ваў: Раз ві тасць ся лян па ку туе ад не да хо пу школ і не ах вот на га яш чэ на ву чан ня. Ад сла бой рэ лі гій насц і і а б с а л ю т на й р а с х і с т а на с ц і ся ме й н ы х по в я з е й. Га б р эй с т в а сп у т в а е ўся л я к ся л я н 74. У сваю чар гу яго ка ле га з 2 участ ка Коб рын ска га па ве та ўдак лад няў, што габ рэі з яў ля юц ца пас рэд ні ка мі па між памеш чы ка мі і ся ля на мі, пры во зяць на ві ны з ін шых мес цаў, у кож най в ё с ц ы г а б р эй ск а я к а р ч ма з я ў л я е ц ца «к л у ба м» в я ско вы х па л і т ы к аў і мо стам уз нік нен ня па лі тыч ных ле ген даў 75. Як ула да, так і са мі ся ля не ста ві лі ся да чу так неп раў дзі вай ін фарма ц ы і, я кой а к т ы ў на к а ры с т а л і ся а г і т а т а ры, да в о л і па в а ж на. Ся р од ас ноў ных тэм мож на вы дзе ліць чут кі пра рых ту ю чы е ся па руб ку лясоў і за хоп фаль вар каў, ад дан не зям лі ся ля нам; з Бе ла сто ка і Кры нак рас паў сюдж ва юц ца вест кі пра тое, што бу дуць па ліць тыя вё скі, якія ўня суць дзяр жаў ныя і мір скія збо ры, абя цан ні зброй най пад трым кі ў вы па д к у к а н ф р а н т а ц ы й в ой ск а м. Гр о д з ен ск і г е не р а л-г у б е р на т а р Мі ха іл Асар гін у лю тым 1905 г. звяр таў ся да зем скіх на чаль ні каў, каб яны не толь кі са чы лі за не рас паў сю дам хлус лі вых ука заў і шкод ных д л я г р а ма д ск а г а спа кою ч у т а к, а ле і п рыс л у хоў в а л і ся да ме р к а в а н н я ся лян, пра бу ю чы ўплы ваць сва ім аў та ры тэ там мір на. Пад час не пара зу мен няў вы ра шаць та кія спра вы па-за чар гой і, уво гу ле, ра біць ус ё, к а б п ры м і ры ц ь ба к і 76. А д зі н з ча л ь цоў Гр о д з ен ск а г а г у б е р н ск а га праў лен ня ра пар та ваў у са ка ві ку 1906 г. у МУС, што ў пры лег лых да пра ле тар скіх мяс цін на строй тры вож ны з-за чу так на ба за рах і па вё сках, што на Вя лік дзень пач нец ца ра бо чы рух і пе ра ня сец ца на гара ды; хто не пад т ры мае яго, суст рэ нец ца з гвал там. І да да ваў, што сярод ся лян ак тыў на рас паў сюдж ва юц ца лі стоў кі на ру скай і поль скай мо вах, а так са ма на пі са ныя алоў кам за пі скі на імя ста ра стаў, у якіх, паг ра жа ю чы рас п ра вай, за ах воч ва лі ся лян не пла ціць ка зён ных і мірскіх па він нас цей, а тым больш вы куп ных пла ця жоў, бо ўся зям ля ўжо вы к у п ле на я 77. У лі ста па дзе 1905 г. ся ля не вё сак Аполь і Ля до ві чы Коб рын скаг а па в е т а вы р а ш ы л і а да б р а ц ь у г од д зі ў д в а р а н і на Іо сі фа Е лен ск а г а з ма ён т ка Аполь, якія нес п ра вяд лі вы суд яш чэ ў 1873 г. за ма ца ваў за па меш ч ы к а м. Ся л я не ма т ы в а в а л і св а е і м к нен н і т ы м, ш т о а д Га с у да ра вый ш ла па пе ра, прад стаў ля ю чая ся ля нам тую зям лю, якую яны па с пе юц ь з а х а п і ц ь да 1 с т у д з е н я. 220 д з е ся ц і н з я м л і не з а да в о л і л і 74 НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 78 ад в НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 1, s НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 5 адв. 160

161 ся лян, якія пат ра ба ва лі да дат ко вых зя мель і вып ла ты шко даў (1 млн. 200 тыс. руб.), якія яны па нес лі ад няп ра віль на га ўла дан ня па меш чык а м з я м лёй, па г р а ж а ю ч ы спа л і ц ь ма ён т а к. 17 сне ж н я не к а л ь к і с о цен ь ча л а в ек п ры й ш ло ў ма ён т а к, а д бы л і ся с у т ы к нен н і з в ой ск а м. У вы н і ку 7 за бі тых, 8 па ра не ных, за чын ш чы кі ат ры ма лі ад 4 ме ся цаў да го да т у р м ы 78. З а па лох в а н не ц і па л і т ы ч н ы ша н т а ж бы л і на д звы ча й па п у л я р н ы м с р од к а м ба р а ц ь бы. Бу н т а ры па ло х а л і не т ол ь к і па л і ц ы я н т аў і па мешчы каў, але і ся лян, і фаль ва рач ную служ бу. На пры клад, па ля сах і дамах лес ні коў ха дзі лі шай кі (3 40 ча ла век), паг ра жа ю чы за бой ствам за а хо ву л я с оў. Н а ча л ь н і к Гр о д з ен ск а г а ў п р аў лен н я С е л ь ск а й г а с па да р к і і Дзяр жаў ных ма ё мас цей Ваў ко віч у лі пе ні 1905 г. пі саў аб з яў ленні ўзбро е ных ша ек у ля сах Бе ла сточ чы ны пры спа чу ван ні ака та ліча на г а ся л я н ск а г а на с е л ь н і ц т в а ў Б е л а с т оц к і м і С а кол ь ск і м па в е т а х, я ко м у с а ц ы я л ь на - а на р х іч на я па р т ы я р о бі ц ь а бя ца н н і, р а с па л ь в а ю ч ы яго ніз кія жар с ці і вы сы ла ю чы ў па цвяр джэн не сва іх абя цан няў і аўт а ры т э т у ба я вы я ат р а д ы 79. Зем скі на чаль нік 2 участ ка Гро дзен ска га па ве та ў чэр ве ні 1905 г. дак лад ваў гу бер на та ру, што ў па ве це з яўля ец ца шмат па даз ро ных асоб пад ві дам ра бо чых фаб рык і, ка рыс т а ю ч ы ся цем р а й на р о д у і я г о да в е р л і в а с ц ю і в е да ю ч ы я г о с л а бы я мес цы, уно сяць сму ту ў на чаль ні цтва, пры чым апош няе пад да ец ца тэ ро ру і паг ро зам пад па лаў 80. Не к а т о ры я па меш ч ы к і з я з д ж а л і с а сва іх ма ён т каў. Зда ра лі ся не толь кі штра фы і арыш ты, але і за бойствы. На пры клад, у ве рас ні 1906 г. у вёс цы Лу ком цы за бі лі 8 ча ла век, 6 0 бы ло па р а не на, 4 а ры ш т а в а на 81. Мі ністр унут ра ных спраў Пётр Дур на во ўжо 24 снеж ня 1905 г. у ды рэк ты вах гу бер на та рам паз на чаў, што ма са выя аг рар ныя бес па рад кі да юць по вад гля дзець на ся лян як на мя цеж ні каў і па сту паць з імі як з во ра га мі гра мад ска га па рад ку, а ў ад но сі нах да мя цеж ных бан даў і хеў раў дзей ні чаць без уся ля кіх в а г а н н я ў, с а м ы м р а ш у ч ы м ч ы на м, зн і ш ча ю ч ы м я це ж н і к аў у з б р о е на й сі лаю, без уся кай лі тас ці 82. Са мых ра ды каль ных дзе ян няў ад ся лян, на ту раль на, ча ка лі анархі сты. У прак ла ма цы ях яны пі са лі, як ад няць зям лю ў па меш чы каў і агі та ва лі, каб тыя не іш лі да вой ска, не пла ці лі па бо раў, па лі лі ма ён 78 НГАБ у Грод не, ф. 34, воп. 2, спр. 11, арк. 79; НГАБ у Грод не, кал. 6 (Санкт- Пе цяр бург), воп. 1 спр. 38, арк. 5 6; Ре в о л ю ц и о н н о е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и, с , Wa l k i c h ł o p ó w K r ó l e s t w a Po l s k i e g o, t. 1, s Ре в о л ю ц и о н н о е д в и ж е н и е в Б е л о р у с с и и, с НГАБ у Грод не, кал. 4, воп. 1, спр. 53, арк. 2 2 адв. 82 НГАБ у Грод не, ф. 1, воп. 27, спр. 2852, арк

162 т кі, ам ба ры, се на, а на ват ву чы лі, як і ка лі пра віль на па ліць і ра стаск і в а ц ь па н ск а е да б р о. Ве да ю ч ы мен т а л і т э т ся л я н, п і с а л і: Н а ме с ца цар ска га су да абя рэм ша ноў ных ста рых, якія бу дуць уся кую свар ку мі рыць ды да ла ду пры во дзіць, а не па ха лод на му са джаць, як гэ та ро бяць ця пер цар скія стаў ле ні кі. У жніў ні 1905 г. у Бель скім і Пружан скім па ве тах ме лі мес ца вы пад кі рас паў сю ду Ма ні фе ста анархі стаў-аб ш чын ні каў (Бе ла стоц кай гру пы анар хі стаў). Яго раз да валі ся ля нам ка ля цар к вы і на ба за рах. У па лі цыю пры нес лі аж но 170 а с о б н і к аў 83. Ц і к а в а й па да е ц ца в о б р а з ся л я н у в а ча х л і б е р т а ры я ў: Ся л я не с т р а ш на ў з бу д ж а н ы. Шэп ч у ц ца, змаў л я юц ца. Ус е ча к а юц ь а д к ры т а г а на па ду на па меш чы каў. Над та ж доў га маў чаў Гро дзен скі па вет, тольк і д у м у д у ма л і м у ж ы ц к і я г а ло вы д ы з р эд к у к а сі л і ся на па меш ч ы ц к і я ба г а ц ц і. Я ш ч э ў м і н у л ы м г о д з е р эд к і я з ся л я н р а з у ме л і а г і т а т а р а, а ле ўжо ўсе слу ха лі і ка лі рас ха дзі лі ся не зра зу меў шы, то ўсё ж кож ны вы но сіў з са бой но вае сло ва. (...) Не заў ва жы ла «ку раў ні цтва», як з забі та га цём на га му жы ка бе ла рус пе рат ва рыў ся ў стра шыд ла па мешч ы к аў. Не з аў в а ж ы л а я но г э т а г а я к б е л а ру сы с а м і па к а з а л і я м у ся б е буй ны мі аг рар ны мі бес па рад ка мі ў ін шых па ве тах Га ра дзен скай губ е р н і 84. К а л і д л я р а б о ч ы х па х а в а н н і бы л і по в а да м д л я д э ма н с т р а ц ы й, т о на вёс цы свя ты ці звы чай ныя вы ход ныя іг ра лі па доб ную ро лю, калі ся ля не збі ра лі ся ў хра мах на служ бы ці еха лі ган д ля ваць на рынак у паб ліз кія мя стэч кі. 18 каст рыч ні ка 1906 г. ап раў да лі вуч ня Вілен ск а г а на с т аў н і ц к а г а і н с т ы т у т а М і х а і л а Ш ы ш к у, я к і ў х а це б р а т а ў Ма ле шах Бель ска га па ве та на ка ля ды 1905 г. ра біў для ся лян адчы ты, раз да ваў бра шу ры Кто по се ял сму ту на Ру си і за ах воч ваў рубіць лес, як і ў ін шых гу бер нях 85. Ін шы пры клад спра ва на стаў ні ка Кон нен ск а г а на р од на г а ву ч ы л і ш ча Ваў к а вы ск а г а па в е т а 26 -г а до в а г а се ля ні на вё скі Крынь Сло нім ска га па ве та Мі ха і ла Жа ка, які аб ві нав ач в аў ся ў па д бу х т о р в а н н і да не па д па р а д к а в а н н я ўл а да м, р а з бу р эн н я ма ён т каў. Жак з лі ста па да 1905 г. збі раў у ся бе ся лян, а пас ля абед ні ў З эл ь в ен ск а й ца р к в е, к а л і св я т а р з а ч ы т аў «Вы с а ча й ш ы ма н і ф е с т», Жак ска заў, што гэ та не са праўд ны тэкст, а ён мае са праўд ны. Ён прыга даў, што трэ ба, як і ў ін шых гу бер нях, бун та вац ца і ўтва раць са ю зы. Сва ёй ві ны не пры знаў і 12 чэр ве ня 1906 г. у Брэс це быў ап раў да ны НГАБ у Грод не, кал. 6, воп. 1, спр. 11, арк адв. 84 Из Г р о д н е н с ко й г у б е р н и и, Бу ре вест ник, 1906, 3, с LMAB RS F LMAB RS F , арк адв. 162

163 У Гр о д з ен ск а й г у б е р н і а с а б л і в а не п р а я віў ся б е Ус е р а й сі й ск і ся л я н ск і с а юз, в я до ма я т ол ь к і а р г а н і з а ц ы я ў в. Кон на Ваў к а вы ск а г а па в е т а 87. Праф са ю зы ся лян, ут во ра ныя ў 1906 г., дзей ні ча лі пад поль на ў За ляся н я х не да лё к а С к і д з е л я, т а м у ш т о і м бы ло а д моў ле на ў ле г а л і з а ц ы і. Та к с а ма бы ў с т в о р а н ы на с т аў н і к а м і-э с э р а м і Б е л ь ск і с а юз т а в а ры с т в а ся л я н ск а й п р а па г а н д ы сту дзе ня 1906 г. у Дзят ла ве Сло нім ска га па ве та 24-га до вы се ля нін Іван Ло бач у чай най па пя чы цель ства аб народ най цвя ро зас ці пе рад 200 габ рэ я мі і ся ля на мі пра маў ляў з рэ ва люц ы й н ы м і ло з у н г а м і. Бы л ы на с т аў н і к на р од на г а ву ч ы л і ш ча ў Д ы н к а х Б а ры с аў ск а г а па в е т а р а з а м з э с э р а м-г а б р э ем бы ў з ат ры ма н ы т ол ь к і ў лю тым, ка лі із ноў пры е хаў у Дзят ла ва. Ён збег у са ка ві ку 1907 г. са Сло нім скай вяз ні цы і быў зат ры ма ны із ноў у Ра за ні 89. У п р а ц э с е г р а ма д з я н ск а й с а ц ы я л і з а ц ы і ся л я н сход к і ме л і в я л і к а е зна чэн не. На пры клад, 11 снеж ня 1905 г. у Сло ні ме ў На род ным до ме саб ра ла ся ка ля 500 ча ла век, пе ра важ на ся лян. На мі тын гу гу ча лі прызы вы да не пад па рад ка ван ня ўла дам, за хо пу зя мель і ма ён т каў. Адзін з зат ры ма ных ара та раў Іо сіф Фай ен гольд ка заў, што про ста тлу мачыў ся ля нам сэнс «Ма ні фе ста 17 каст рыч ні ка», кры ты ка ваў паг ром ы і спа ч у в аў с а ц ы я л-д э ма к р а т а м 90. Не дзіў на, што ў лю тым 1906 г. г у б е р на т а р п і с аў з ем ск і м на ча л ь н і к а м і па в я т о вы м іс п р аў н і к а м, ш т о апош нім ча сам у Ра сіі ад бы ва лі ся з ез ды і сход кі з удзе лам ся лян па а г р а р н ы х п р а б ле ма х, на я к і х па д ы ма л і ся п ы т а н н і а б на ц ы я на л і з а ц ы і гле бы і р а з д з е ле па м і ж ся л я на м і п ры в ат наў л а с н і ц к і х з я ме л ь, п р а з г э та ўзбу джа лі ся ся род ся лян сум нен ні ў не па хіс нас ці прын цы пу прыват най улас нас ці, што пры во дзі ла да аг рар ных бес па рад каў 91. А д на ча с о в а ся р од ся л я н ме л і ме с ца к а н ф л і к т ы і вы с т у п лен н і на р э л і г і й на й і на ц ы я на л ь на й гле б е (к а т а л і к і п р а в а с л аў н ы я, г а б р эі). Рэ лі гія і да гэ туль за ста ец ца важ най част кай ся лян ска га жыц ця. У сувя зі з гэ тым трэ ба агу чыць на ступ нае пы тан не: якім чы нам рэ ва люц ы я не ры і я к і я па р т ы і (на п эў на П ПС) вы к а ры с т оў в а л і р э л і г і й н ы я па чуц ці ся лян для ба раць бы з са маў лад дзем? На пры клад, у вё сках Шу дзя ла ва, Азёр кі і Роў кі, не да лёк Кры нак, амаль усе ка та лі кі, і не зада во ле ныя, што бу дуць бу да ваць на мес цы кас цё ла цар к ву 92. У вёс цы 87 Г і с т о р ы я с я л я н с т в а Б е л а р у с і, с О ч е р к и и с т о р и и п р о ф с о ю з о в Б е л о р у с с и и ( ), И. Н. Ма ка ров (глав. ред.), Мінск 1970, с. 30; НГАБ у Грод не, кал. 7 (Маск ва), воп. 1, спр. 11, арк. 31 адв. 89 LVIA, ф. 442, воп. 1, спр НГАБ у Грод не, кал. 4, воп. 1, спр. 52, арк. 1-1 адв. 91 НГАБ у Грод не, ф. 397, воп. 2, спр. 1, арк НГАБ у Грод не, ф. 18, воп. 1, спр. 446, арк. 9, 44 адв. 163

164 Ра гот ны Сло нім ска га па ве та 25 каст рыч ні ка 1905 г. ка ля 300 ся лянк а т а л і коў з к а л а м і і к а м я н я м і з а м я н і л і ў м яс цо в а й п р а в а с л аў на й ца р к ве зам кі, тое са мае зра бі лі і з ха тай свя та ра, каб той не меў маг чымас ці пра во дзіць служ бы. 27 лі ста па да пад час пра ва слаў най служ бы к а л я ца р к вы с а б р а л а ся к а л я к а т а л і коў, я к і я сп р а ба в а л і с а р в а ц ь служ бу, на якой пры сут ні ча ла столь кі ж пра ва слаў ных. Ві ноў ныя атры ма л і не к а л ь к і ме ся цаў а ры ш т у 93. У сту дзе ні 1907 г. у Зэль ве Ваў кавы ска га па ве та ка ля ты ся чы ка та лі коў з ка ла мі пе раш ка джа лі па бу дов е ца р к вы на па д м у р к а х бы ло г а к а с цё л а. С т р а ж н і к і вы м у ша н ы бы л і ад крыць агонь. За бі та сем ча ла век. Пас ля ў мя стэч ка пры бы ла ро та с а л дат і п р а ца п р а ц я г н у л а ся 94. К а з ён н ы ма ён т а к К ры н к і ў Вол ч ы н ск а й в о л а с ц і бы ў пе р а да д з е н ы К р а с на с т оц к а м у ж а но ча м у ма на с т ы ру (30 0 в ё р с т а д ма ён т к а), а ма ён т а к С т а вы пе р а да д з е н ы Ві р аў ск а м у ж а но ча му ў Сед лец кай гу бер ні (70 вёрст), усё гэ та пры ад сут нас ці ў мясцо вых ся лян зям лі 95. Та кіх прык ла даў бы ло больш. 16 кра са ві ка 1907 г. ксёндз Крып нян ска га кас цё ла Ляш чын скі падбух тор ваў ся лян да та го, каб тыя гна лі з вё сак габ рэ яў. У Ру дах ся ляне сп р а ба в а л і р а з бу ры ц ь г а б р эй ск у ю к а в а л ь н ю, а ле не ат ры ма л а ся. На ват у кас цё ле ксёндз агу чыў дум ку, што не па е дзе на Вя лік дзень у тыя мес цы, дзе жы вуць габ рэі 96. Ц я ж к а на з в а ц ь р э в а л ю ц ы ю пе р ша й р э пе т ы ц ы я й д л я б е л а ру ск і х ся л я н. Ся р од в я ско в а г а на с е л ь н і ц т в а р а з г л я да на й т э ры т о ры і не с у м нен на ж ы л і па м я ц ь 97 і тра ды цыі паў стан ня 1863 г., якія такса ма ме лі пэў ны ўклад у ба раць бу гг. На пры клад, у справ а з да ч ы г у б е р на т а р а з а г. а д зна ча л а ся, ш т о пол ь ск а -к а т а л і ц к а е п ы т а н не ў р э г і ё не з а с т а е ц ца в е л ь м і в а ж н ы м. Св я т а ры г э т а па л і т ы к і. На ста я цель кас цё ла ў Ха рош чы Юзэф Сон гін пад час ка ляд най службы на га даў аб па дзе ях 1863 г., ка жу чы, што бла гас ла віць і сцяг, і ўсіх для ба раць бы з ца рыз мам 98. Та кім чы нам, мож на пад су ма ваць, што ся ля не ву чы лі ся пад час рэв а л ю ц ы і, і м к н у л і ся да в е даў, д ы ск у сі й, п у б л іч на г а і к а лек т ы ў на г а г р а ма д з я н ск а г а д з е я н н я: к а лек т ы ў н ы я а д ч ы т ы л і с т о в а к, уд з е л ся л я н у вы ба рах і г.д. Мож на па га дзіц ца, што рэ ва лю цыя мя ня ла ся лян, пра бу джа ла ў іх па чуц цё ча ла ве чай год нас ці, уз мац ня ла ве ру ў маг 93 А. Ю. Бен дин, Пр о б л е м ы в е р о т е р п и м о с т и в С е в е р о -З а п а д н о м к р а е Ро с с и й ской им пе рии ( гг.), Минск 2010, c , Z Bie ła ru si i Lit wy (Ad na szych ko res pon den toŭ), Na sza Ni wa 1907, 2, s Аг рар ное дви же ние в Рос сии, с НГАБ у Грод не, ф. 588, воп. 1, спр. 11, арк Т. Ша нин, Ре во лю ция как мо мент исти ны, с НГАБ у Грод не, кал. 6, воп. 1, спр. 124, арк адв. 164

165 ч ы ма сц ь зн і ш ч эн н я па н ск а г а на сі л л я і ч ы ноў н і ц к а г а с а ма в ол ь с т в а 99. Та к с а ма мож на з а ры зы к а в а ц ь д у м к у а б т ы м, ш т о па п у л я р н ы с ён н я тэр мін рэ ва лю цыя год нас ці ў пэў най сту пе ні мож на ад нес ці да па літыч най дзей нас ці ся лян у эпо ху Пер шай ра сій скай рэ ва лю цыі. Па водле Але га Бу хаў ца, і пас ля па ра зы рэ ва лю цыі гг., ва ўмо вах р э а к ц ы і і п р а в я д з ен н я но в а й а г р а р на й па л і т ы к і ся л я н с т в а б е з у моў на за ха ва ла здоль насць дзей ні чаць у ба раць бе за свае ін та рэ сы як аб ядна ная ўсве дам лен нем пры на леж нас ці да ад на го мы са цы яль на-псіх а л а г іч на я с у пол ь на сц ь 100. М ы па г а д ж а ем ся с а с ло в а м і Вя ча с л а в а Н а с е ві ча: К а б с т в а ры ц ь сап раў д ную гі сто рыю ча ла ве цтва, трэ ба ра зу мець не толь кі ся рэдне с т а т ы с т ы ч н ы я з а к а на ме р на с ц і (х а ц я і і х т р э ба р а з у ме ц ь), а ле і ўс е ін ды ві ду аль ныя вык лю чэн ні, з якіх, па сут нас ці, і скла да ец ца гі стары ч н ы п р а ц э с 101. На ша не вя лі кая спро ба звяр нуць ува гу толь кі на не к а т о ры я мо ма н т ы з г і с т о ры і ся л я н ск а г а с у п р а ц і ву не р а з в я ж а ўсі х дас лед чых праб лем, але мо жа стаць дроб ным ук ла дам у гі ста рыч ную рэ гі я на лі сты ку ў выг ля дзе ана лі зу рэ ва лю цыі гг. у Грод з ен ск а й г у б е р н і. У бу д у ч ы н і аў т а р г э т ы х р а д коў па с п р а буе р э к а н с т ру я в а ц ь ш мат л і к і я і р а з на с т а й н ы я п р а ц э сы на г э т а й т э ры т о ры і, ш т о ад па вед на да па мо жа ра біць кам па ра тыў ны ана ліз рэ ва лю цыі ў розных гу бер нях Ра сій скай ім пе рыі. Summary The issue of peasants resistance in the Grodno Governorate during the revolution of The Soviet historiography regarding the first Russian revolution is outdated, incomplete and requires new research concepts; however, the revolution of 1905 is not a popular subject matter among Belarusian historians. The article is devoted to the participation of the peasants of the Grodno Governorate in the events of the years The author points to some research problems concerning the shaping of the peasants political consciousness and their relations with revolutionary groups. The issue of the human and religious factor in relations between peasants and land owners has also been touched upon, as well as that of the way Belarusians were perceived by the revolutionaries and the authorities. The Jewish question and that of religion are also mentioned in the context of the peasants revolutionary struggle in the Grodno Governorate. 99 Г і с т о р ы я с я л я н с т в а Б е л а р у с і, с О. Бу хо вец, Со ци аль ные кон ф лик ты и крест ьян ская мен таль ность в Рос сийской им пе рии на ча ла ХХ ве ка. Но вые ма те ри а лы, ме то ды, ре зуль та ты, Москва 1996 элек т рон ны рэ сурс: http: // dy-dia ry.ru /html /112010/ b.html [до ступ ]. 101 В. На се вiч, [Рэц.] Б у х о в е ц, Ол е г Г. С о ц и а л ь н ы е ко н ф л и к т ы и к р е с т ь я н с к а я м е н т а л ь н о с т ь в Ро с с с и й с ко й и м п е р и и Б е л а р у с к і Гі с т а р ы ч н ы А г л я д, , т. 4, сш. 1 2, с

166 S t r e s z c z e n i e Kwestia oporu chłopskiego w guberni grodzieńskiej podczas rewolucji lat Ra dziec ka his to riog ra fia pier w szej ro syj skiej re wo luc ji jest dzi siaj nie ak tu al na i wyma ga uzu peł nień oraz no wych kon cep c ji ba daw czych, ale re wo luc ja 1905 ro ku nie jest p o p u l a r ny m t e m a t e m w ś r ó d h i s t o r y ków bi a ł o r u s k ich. A r t y k u ł je s t p o ś w ię c o ny u d z i a ł o w i chło pów gu ber ni gro dzień skiej w wy da rze niach lat Au tor zwra ca uwa gę na niek tó re prob le my ba daw cze do ty czą ce kształ to wa nia się świa do moś ci po li tycz nej chłopów, ich re lac jom z ug ru po wa nia mi re wo lu cyj ny mi. Po ru szo ne zos ta ły rów nież za gadnie nia czyn ni ka ludz kie go oraz re li gij ne go w re lac jach na li nii chło pi zie mia nie oraz k we s t i a p o s t r z e g a n i a Bi a ł o r u si n ów p r z e z r e wo lu c jo n i s t ów i wł a d z e. W ko n t e ś c ie w a l k i r e wo lu c y j n e j ch ł o p ów w g u b e r n i g r o d z ie ń s k ie j w s p o m n i a n a je s t t a k ż e k we s t i a ż y d ow s k a o r a z r e l i g ij n a. A l e k s a n d e r Ła niew ski d o k t o r n a u k hu m a n i s t ycz nych w z a k r e sie h i s t o r i i, a d iu n k t sta żys ta w In s ty tu cie His to rii im. Ta de u sza Man te uf fla Pol skiej Aka de mii Na uk. Za inte re so wa nia na u ko we: myśl i ruch anar chis tycz ny w Eu ro pie Wschod niej w XX wie ku, prob le ma ty ka pa mię ci w ru chu anar chis tycz nym, naj now sza his to ria spo łecz no -po li tyczna Bia ło ru si, re wo luc ja 1905 ro ku, pa mięć i po li ty ka his to rycz na na Bia ło ru si. 166

167 Joanna Dufrat, Piotr Cichoracki ( Wro c ław) U pro gu spo łecz ne go bun tu? Wy pad ki w po wie cie kob ryń skim la tem 1933 ro ku* No cą z 3 na 4 sier p nia 1933 r. do ko na no na pa du na pos te ru nek Po lic ji Pań stwo wej w No wo siół kach, miej s co woś ci gmin nej po ło żo nej w po łud - n io wej cz ę ś ci p o w ia t u kob r y ń sk ie go wcho d z ą c e go w sk ła d wo je wó d z t wa p o le sk ie go. P r z e p ro wa d z i l i go m ie sz k a ń cy oko l icz nych wsi, a p o s t e r u nek z o s t a ł ob ro n io ny p r z ez k i l k u p o l ic ja n t ów i u r z ę d n i ków. Nie m n iej i n cy de nt oka zał się jed nym z naj po waż niej szych wys tą pień o ce chach bun tu spo - łe cz ne go, do ja k ich do sz ło n a t e r e n ie p ó ł no c no -ws cho d n ich wo je wó d z t w I I R z e cz y p o s p o l i t ej w pie r w sz ej p o ło w ie lat 30. Wy p a d k i o d bi ł y się b o w ie m sze ro kim echem w ów czes nej opi nii pub licz nej. Z a rów no w p ol sk iej, ja k i bia ło r u sk iej h i s t o r iog r a fi i k we s t ia w y d a r z e ń w No wo sió ł k a ch by ła ju ż w ie lok rot n ie p o dej mo wa n a. D o t ą d z aj mo wa no się je d n a k p r z e de wsz ys t k i m e pi z o de m ja ko t a k i m, w st a r sz ej l i t e r a t u r z e n a d a ją c mu p ro p a ga n do w y, p ro so w ie c k i i p ro ko mu n i s t ycz ny w yd ź w ięk 1. Rów nież je den ze wspó ła u to rów pre zen to wa ne go tek s tu po nad 10 lat te - mu za jął się ty mi wy pad ka mi, kon cen t ru jąc się prze de wszys t kim na ich p r z e bie g u or a z s p o łe cz ny m o d d ź w ię k u, sz cz e gól n ie z a ś n a t z w. p ro c e sie kob r y ń sk i m, w k t ó r e go t r a k cie w t r y bie do r a ź ny m s ą d z o ne by ł y n iek t ó r e oso by po dej rza ne o udział w na pa dzie 2. W n i n iej sz y m a r t y k u le chc e my sk u pić się n a s p o łe cz nych p r z y cz y n a ch i n cy de n t u, a z wła sz cz a n a wa r u n k a ch c o d z ie n ne go ż y cia p o le sk iej wsi lat artykuły * Te k s t p r z y go t o w a ny w r a m a ch p r o je k t u b a d aw cz e go fi n a n s o w a n e go w I I I e d yc ji Na r o d o we go P r og r a mu Roz wo ju Hu m a n i s t y k i: O b l i cz a b u n t u s p o ł e cz n e go w I I R P d o by Wiel k ie go K r y z y s u ( ). Uw a r u n ko w a n i a, s k a l a, ko n s e k we n c je (nr rej. 11H ). 1 Przyk ła dy ujęć w li te ra tu rze bia ło ru skiej przed i po 1991 r.: Г i с т о р ы я Б е л а р у с i, рэд. М. Кас цюк, т. 5, Мiнск 2006, s. 410; И. И. Ков кель, Э. С. Яр му сик, Истор и я Б е л а р у с и с д р е в н е й ш и х в р е м е н д о н а ш е г о в р е м е н и, Минск 1998, s. 493; A. Мац ко, Ре во лю ци он ная бор ь ба тру дя щих ся Поль ши и За пад ной Бе ло рус и и п р о т и в г н е т а б у р ж у а з и и и п о м е щ и ко в, Минск 1972, s Ko rzys t nie n a t y m t le w y r óż n i a się f r a g m e nt p o p u l a r n o n a u ko we go o p r a c o w a n i a p o ś w ię c o n e - go re jo no wi kob ryń skie mu, ja kie uka za ło się na po cząt ku XX w.: М. С. Ба дак, А. Б. Дро нец, Н. М. Плі ско, A. Сла неў скі, У с к л а д з е По л ь ш ч ы, [w:] Па м я ц ь. Ко б р ы н с к і р а ё н, Мінск 2002, s P. Ci ch o r a c k i, Po le sie nie i dyl licz ne. Za bu rze nia po rząd ku pub licz ne go w wo jewódz t wie po le skim w la tach trzy dzies tych XX w., Ło mian ki 2007, s

168 30. XX wie ku. Po ru szo ne zos ta ną ta kie kwes tie jak sy tu ac ja eko no miczna jej miesz kań ców w cza sie tzw. Wiel kie go Kry zy su, kształt bie żą cych kon tak tów po mię dzy gru pa mi ją za miesz ku ją cy mi, w tym re lac je z pol skim i o s a d n i k a m i or a z z p r z e d s t a w i cie la m i p a ń st wa, w r e sz cie r e a l ia a g i t a c ji ko mu n i s t ycz nej p ro wa d z o nej wś ró d m iej s c o wej lu d no ś ci. Po d ję t a z o s t a n ie rów n ież p ró ba o d p o w ie d z i n a py t a n ie, k t ó r e z w y m ie n io nych cz y n n i ków w ge ne zie zajść z la ta 1933 r. odeg ra ły ro lę pier w szop la no wą. Kwe s t ia wsk a z a n ia p r z y cz y n w y d a r z e ń w No wo sió ł k a ch w y d a je się wa r t a n ie t yl ko omó w ie n ia, a le i ewe n t u a l nej dy sk u s ji. W pi ś m ie n n ic t w ie his to rycz nym nie kie dy ok reś la się je bo wiem ja ko pow s ta nie, co bez wątpie nia ma na da wać im do dat ko we go zna cze nia. W his to riog ra fii so wiec - k iej je d noz n a cz n ie p r e z e n t o wa no je ja ko s u k c e s Ko mu n i s t ycz nej Pa r t i i Za chod niej Bia ło ru si, spy cha jąc tym sa mym na dal szy plan szer sze uwar u n ko wa n ia s p o łe cz ne. Ty m cz a se m w y d a je się, ż e z a rów no s p on t a n icz ny cha rak ter wys tą pie nia, jak i je go ska la oraz czas trwa nia ka żą po chy lić się raz jesz cze nad wzmian ko wa ny mi wy pad ka mi za rów no w ce lu wy jaś nie - nia oko licz noś ci ich za is t nie nia, jak i rze czy wis te go cha rak te ru. Z a s a d n i cz ą p o d s t a wą ź ró d ło wą st a no w ią m a t e r ia ł y z eb r a ne w t r a k cie k we r e nd w Pa ń st wo w y m A r ch i w u m Ob wo d u Br z e sk ie go i A r ch i w u m A k t No wych w la tach Są dząc z apa ra tu na u ko we go zna nych au to - rom op ra co wań do ty czą cych in cy den tu w No wo siół kach, po zy ska ny mat e r ia ł a k t o w y w p r z y t ła cz a ją c ej cz ę ś ci n ie był do t ych cz a s w y z y sk i wa ny w kon t ek ś cie z aj ś cia 3. K i l k a słów n a le ż y w ię c p o ś w ię cić s p e cy fi c e w y ko - r z ys t a nych t u ź ró de ł. W z a s a d n i cz ej m ie r z e st a no w ią je a k t a p ro we n ie n c ji p o l i cy j no - s ą do wej, z a w ie r a ją c e z ez n a n ia o sób uję t ych w z w ią z k u z w y d a- r z e n ia m i w No wo sió ł k a ch. P rob le me m z a s a d n i cz y m je st ok r e ś le n ie st op n ia ich w ia r y go d no ś ci. Wąt p l i wo ś ci w y n i k a ją z dwó ch z ja w i sk, ja k się w y d a je, ty po wych dla śledztw pro wa dzo nych przez apa rat bez pie czeń stwa II Rze - cz y p o s p o l i t ej w s p r a wa ch o d z ia ła l no ś ć ko mu n i s t ycz n ą. P ie r w sz y m je st moż li wość sto so wa nia przez po lic ję przy mu su fi zycz ne go w ce lu uzy skania zez nań. Dru gim ne go wa nie przez oskar żo nych w trak cie roz p raw s ą do w ych ś w ia de c t w z ło ż o nych w śle d z t w ie. Pa m ię t a ją c o p o w y ż sz ych z a s t r z e ż e n ia ch, r e je s t r u ją c n ie s p ój no ś ci i n ie w yk lu cz a ją c p r z ek ła m a ń, u z- n a je my je d n a k, ż e ź ró d ła t e moż n a t r a k t o wa ć z a r e la t y w n ie w ia r y go d ne w in te re su ją cych nas kwes tiach. Wska zu je na to choć by sto pień pow ta rzalno ś ci fa k t ów p r z y wo ł y wa nych p r z ez ś w ia d ków i ucz e s t n i ków w y d a r z e ń p o d cz a s r e kon s t r u o wa n ia s y t u a c ji z a i s t n ia łej do mo me n t u z a a t a ko wa n ia 3 W p ol s k ie j h i s t o r iog r a fi i o p u b l i ko w a n o w y r o k, ja k i z a p a d ł p o d cz a s r oz p r a w y pro wa dzo nej w try bie zwyk łym, w któ rej trak cie są dzo no więk szość osób po dej - rza nych o udział w zaj ś ciu: Wy rok Są du Ok rę go we go w Piń sku z 17 XII 1933, [w:] tam że, s

169 p o l i cy j ne go p o s t e r u n k u. Poz wa la ją one n a p o d ję cie p ró by o d t wo r z e n ia n a ich pod s ta wie ge ne zy ca łe go zaj ś cia. Zaz na czyć też trze ba, że od wo ły wan ie z ez n a ń w t r a k cie p r z e wo d u s ą do we go z p o wo ła n ie m się n a st o so wa n ie w śle d z t w ie t or t u r by ło p ow sz e ch n ą i n ie ja ko z gó r y z a k ła d a n ą p r a k t y k ą w y ko r z ys t y wa n ą p r z ez o sk a r ż o nych w s p r a wa ch ko mu n i s t ycz nych. * * * Moż n a w y m ie n ić k i l k a ele me n t ów sz e ro k ie go t ła w y p a d ków, do ja k ich dosz ło w sier p niu 1933 ro ku. Naj waż niej szy mi wy da ją się: ogól na sy tu ac - ja eko no micz na, ewo luc ja ak tyw noś ci ru chu ko mu nis tycz ne go oraz uwarun ko wa nia lo kal ne. Ok res tzw. Wiel kie go Kry zy su jest w pol skiej his to - r io g r a fi i og r a n i cz a ny c e z u r ą lat Wska zu je się, że na po nad p- r z e cię t n ą g łę b o ko ś ć z a ła m a n ia, ja k ie go do ś w ia d cz y ła I I R z e cz p o s p o l i t a, w p ł y w m ia ła m.i n. do m i n a c ja sek t o r a w iej sk ie go w go s p o d a r c e 5. Na ogół moż n a o c e n ia ć, ż e ap o ge u m k r y z y s u eko no m icz ne go, w z mo c n io ne go k lę - ska mi ele men tar ny mi, przy pad ło na prze łom lat 1932/1933. Na Po le siu, któ re by ło re gio nem zde cy do wa nie rol ni czym, spa dek do cho - dów, cha rak te rys tycz ny dla ca łe go kra jo we go rol nic t wa, był szcze gól nie bo - les ny ze wzglę du na w y j ś cio wo n i sk i pu łap je go z y skow noś ci, co sk ut ko wa ło za rów no reg re sem cy w i li za cy j ny m, ja k i prob le ma m i na t u r y fi sk al nej 6. Jeś li do d a ć do te go en de m icz ne, a w la t ach 30. n ie w y e li m i no wa ne z ja w i sko, ja k ie st a no w i ł y prob le my z w y ż y w ie n iem na wsi w ok re sie pr zed nów k a, ogól ny ob r a z po ło że n ia lud noś ci moż na ok reś lić ja ko zł y 7. Tym bar dziej trze ba podk reś lić, że po ł ud n io we ob sza r y po w ia t u kob r y ń sk ie go na le ża ł y do naj s ła biej roz wi nię tej częś ci wo je wódz t wa po le skie go. Cha rak te ry zo wa ły się trud nym i wa r u n k a m i na t u r al ny m i ( pr a w ie po ło wę je go po w ier z ch n i zaj mo wa ł y te re ny ba gien ne); niż szą gęs toś cią za lud nie nia ani że li pół noc po wia tu, wyno szą cą 31,7 oso by na 1 km²; wresz cie po nad p rze cięt nie ubo gą na wet jak na wa r u n k i po le sk ie i n f r a s t r u k t u r ą ko mu n i k a cy j ną: sieć ko le jo wa by ła t u nie mal czte rok rot nie rzad sza od śred niej dla ca łe go kra ju, przy nie mal zupeł nym bra ku dróg bi tych 8. 4 Z. L a n d a u, J. To m a s z e w s k i, G o s p o d a r k a Po l s k i m i ę d z y w o je n n e j, t. III: , Wa r s z a w a J. To m a s z e w s k i, Z dzie jów Po le sia Za rys sto sun ków spo łecz no -eko nomicz nych, War sza wa 1963, s Po le sie pod zna kiem nas taw ki i dyk ty, Pińsk 1936, s Pań stwo we Ar chi wum Ob wo du Brze skie go (da lej: PA OB), f. 1, o. 2, d. 299, k. 90: Z e s t a w ie n ie p o r ów n aw cz e w p ł y wów z d a n i n s a m o r z ą d ów g m i n nych z a r o k 1932/1933 [po wiat dro hic ki]; PA OB, f. 1, o. 10, d. 2872, k. 74: Pis mo wo je wo dy po le skie go do mi nis t ra spraw wew nęt rz nych z 2 III 1933; И. В. По лу ян, З а п а д н а я Бе ла русь в пе ри од эко но ми че ско го кри зи са гг., Минск 1991, s J. Ja ku bow ski, Stan spo łecz no -kul tu ral ny wsi po wia tu kob ryń skie go, [1933, Zakład Na ro do wy im Os so liń skich, sygn ], s

170 Ja k kol w iek w dw u d z ies to le ciu m ię d z y wo jen ny m św ia do mość na ro do wa w ie lu m iesz k a ń ców wo je wód z t wa po le sk ie go do pie ro się k r ys t a li zo wa ła, nie ule ga wąt p li woś ci, że na tym te re nie naj licz niej szą gru pą et nicz ną byli U k r a i ń cy i Bia ło r u si n i. Więk szość dek la ro wa ła w yz na n ie pr a wos ław ne, choć zd a n iem Jó ze fa Ja k u bow sk ie go, ba d a cza wsi po w ia t u kob r y ń sk ie go, ich w ięź z re li g ią by ła r a czej po w ier z chow na 9. Po la cy znaj do wa li się w zdecy do wa nej m n iej szoś ci (11-14%), ale st a no w i li eli tę spo łecz ną i po li t ycz ną, co ge ne ro wa ło kon fl i k t y z m iej s co wą lud noś cią. G r u pę Po la ków na Po le siu two rzy li bo wiem zie mia nie, osad ni cy, szlach ta zag ro do wa oraz fun k c jo nar iu sze pa ń st wo w i i sa mo r zą do w i 10. Więk szość z nich mia ła sła by kon takt z miesz kań ca mi po le skiej wsi, wśród któ rych pra wie 85% ut rzy my wa ło się z rol nic t wa i ho dow li byd ła. Prob lem po le gał na tym, że pos tę pu ją ce roz - drob nie nie gos po darstw (w 1932 r. 51,3% z nich mia ło po wierz ch nię mniejszą n i ż 5 ha) w po łą cze n iu z pr y m i t y w ny m cha r a k te rem gos po d a r k i rol nej or a z ut r ud n ia ją cą gos po d a ro wa n ie sza chow n i cą g r u n tów n ie za pew n ia ło i m od po w ied n ich do cho dów poz wa la ją cych na w y ż y w ie n ie ro d z i ny 11. Kon sekwen c ją gło du zie mi by ły licz ne zad raż nie nia i kon flik ty z właś ci cie la mi mająt ków z iem sk ich or a z osa d n i k a m i, k tó re pog łę bi ł jesz cze t r wa ją cy k r y z ys gos po d a r cz y. W ok re sie pr zed k r y z y so w y m ko r z ys t a n ie z leś nych pa st w isk tak le gal ne, jak i nie le gal ne, by ło bo wiem dla chło pów po le skich dos tęp ne, gdyż dys po no wa li pie niędz mi, któ re mog li przez na czyć na op ła ty i re gu lo - wa nie kar. Jed nak spa dek cen byd ła i za rob ków na ru szył pod s ta wy ich kruchej eg z ys ten c ji. Jó zef Ob ręb sk i, soc jo log i ba d acz wsi po le sk iej w la t ach 30., u s t a li ł na wet re jest r k r z y wd, k tó re Po le sz u k pr z y pi sy wał zby t kom pa ń sk i m. Obej mo wa ł y one m.i n. og r a n i cze n ie te re nów pa st w i sko w ych i r u go wa n ie z te re nów d aw n iej u ż y wa nych; g r a bież ch łop sk ich na d z iel nych g r u n tów, za ros ł ych la sem; n isz cze n ie st a r ych g r a n ic i u s t a na w ia n ie no w ych; za m k n ię cie t r a dy cy j n ie u ż y wa nych d róg d la pr ze go nów byd ła i zab lo ko wanie w ten spo sób po la nek chłop skich; [...] us ta no wie nie no wych op łat za użytko wa n ie la su i je go p ło dów or a z pod w y ż sze n ie d aw nych; w y so k ie k a r y za pr zes tę p st wa leś ne i pr zek ro cze n ia pa st w i sko we; w pro wa d ze n ie pr ze pi sów nie do przes t rze ga nia, aby ściąg nąć ka ry w pie nią dzach czy ro bo ciź nie; [...] wy zysk ro bo czy i nie wyp ła ca nie za rob ków oraz bru tal ność ga jo wych i adm i n is t r ac ji leś nej 12. W ten spo sób kon flikt spo łecz ny na ło żył się na konflikt na ro do woś cio wy, tym bar dziej że jak pi sał Ob ręb ski w tra dyc ji chło pów po le skich pol skość jest nie od łącz nie zwią za na z pa na mi i pań sz- 9 Tam że, s Tam że, s Tam że, s J. O b r ę b s k i, Po l e s i e. S t u d i a e t n o s o c jo l o g i c z n e, red. A. En gel king, War sza wa 2007, s

171 cz yz ną. Po la k [...] to sy no n i m pa na z cza sów pa ń sz cz yz ny, pa na- cie m ięz cy, oko ło pos t a ci k tó re go g r u pu ją się oso bis te wspom n ie n ia st a r ców o cię ża r ach pań sz czyź nia nych i le gen dy wy zy sku, ok ru cień stwa, nie po sza no wa nia godnoś ci ludz kiej Sy tu ac ję tę pró bo wał wy ko rzys tać ruch ko mu nis tycz ny, któ ry w wa run - k a ch I I R z e cz y p o s p o l i t ej m ia ł ch a r a k t e r w y bit n ie w y w ro t o w y, d ą ż ą c do w y wo ła n ia p r z ew ro t u s p o łe cz ne go or a z t e r y t o r ia l nej de z i n t eg r a c ji p a ń st wa pol skie go. Na Po le siu czo ło wą ro lę od g ry wa ła Ko mu nis tycz na Par tia Zacho d n iej Bia ło r u si, p o wo ła n a do ż y cia je sie n ią 1923 r. ja ko au t o no m icz n a sek c ja Ko mu nis tycz nej Par tii Pol ski. Obie struk tu ry re a li zo wa ły dy rek tywy so wiec kie. U pro gu tzw. Wiel kie go Kry zy su za rów no KPP, jak i KPZB ba r d z o z r a dy k a l i z o wa ł y s wo ją r e t o r y kę, k t ó r ej i s t o t ą by ło z a o s t r z e n ie for m wa l k i z p a ń st we m p ol sk i m 14. Naj ba r d z iej s p ek t a k u la r n ą e m a n a c ją t e go k u r s u by ło ot wa r t e n a wo ł y wa n ie p r z ez K PZ B do zb roj nych w ys t ą pie ń, nie kie dy za wie ra ją ce się w haś le two rze nia na wsi sa mo ob ro ny 15. Wy d a je się o cz y w i s t e, ż e ro lę k a t a l i z a t o r a d la w ys t ą pie n ia zb roj ne go w No wo siół kach odeg ra ło wzmo że nie ak tyw noś ci ko mu nis tycz nej w po - łud nio wej częś ci po wia tu. Mia ło ono róż ne as pek ty. Za rów no od stro ny orga ni za cyj nej, jak i prze ka zu pro pa gan do we go moż na mó wić o no wej, bądź t eż d aw no n ie r e je s t ro wa nej s y t u a c ji, p o n ie wa ż we wcz e ś n iej sz y m ok r e sie, t j. w la t a ch , a k t y w no ś ć or ga n i z a cy j n a K PZ B n a opi s y wa ny m te re nie by ła zni ko ma. Jed nak że wraz z po cząt kiem 1932 r. par tia wy raźn ie z i n t e n s y fi ko wa ła cz ę s t ot l i wo ś ć z wo ł y wa n ia kon fe r e n c ji sek r e t a r z y ko mó r ek. Je ś l i p o d a ne i n for m a c je t r a k t o wa ć ja ko w ia r y go d ne, w cią g u k i l k u m ie się cy o d by ło się ich c o n aj m n iej d z ie się ć 16. Co wię cej, w działa l no ś ci ko mu n i s t ycz nej t e go ok r e s u k lu cz o we w y d a je się t o, ż e n ie m a l o d ra zu nab ra ła ona wy jąt ko wo ra dy kal ne go cha rak te ru. Są dząc z da nych po - li cyj nych, struk tu ry KPZB, two rzo ne w po łud nio wej częś ci po wia tu kob - r y ń sk ie go o d 1931 r. (ok r e ś la ne w m a t e r ia ła ch p o l i cy j nych u mow n ie ja ko Re jo no w y Ko m i t et Paw ło p ol ), o d pie r w sz ej chw i l i s wo jej a k t y w no ś ci nas ta wio ne by ły na bli żej nie ok reś lo ne cza so wo pow s ta nie zbrojne 17. O s t a t e cz n ą roz p r a wę z p a ń st we m p ol sk i m m ia ła p op r z e d z ić wa l k a 13 Tam że, s Ar chi wum Akt No wych (da lej: AAN), Mi nis ter stwo Spraw Wew nęt rz nych, sygn. 1156, k. 5: Op ra co wa nie Roz ru chy chłop skie w pow. le skim i ak c ja dy wer syjn o - s a b o t a ż o w a w p ow. k a m ie ń - ko s z y r s k i m i ko wel s k i m (o ś w ie t le n ie n a p o d s t a w ie m a t e r i a ł ów ko mu n i s t ycz nych i i n fo r m a c ji p o u f nych) [1932]. 15 PA OB, f. 1, o. 9, d. 2223, k. 30: Okól nik Urzę du Wo je wódz kie go Wi leń skie go z 15 II 1933 [cy ta ty z pra so we go or ga nu KPZB Par t ra bot nik, 1933, nr 1]. 16 PA OB, f. 69, o. 1, d. 2170, k. 119: Zez na nie E. Zag re ba. 17 Ta m ż e, d. 2167, k : Z e z n a n ie W ł a d y s ł a w a Cz aj kow s k ie go [f u n k c jo n a r iu s z KPPP Kob ryń] z 29 VIII

172 par ty zan c ka, a do pie ro gdy ruch zbroj ny po więk szy się, dojść po win no do jaw ne go st a r cia 18. Z cz a se m h a s ł u z a cz ę t o n a d a wa ć w y m ia r p r a k t ycz ny. Na t e r e n ie g m i ny No wo sió ł k i p r aw do p o dob n ie ju ż o d p o cz ąt k u 1933 r. pró bo wa no pod sztan da rem par tyj nym zak ła dać struk tu ry dy wer syj no - b o jo we. Z a r e je s t ro wa no c o n aj m n iej dw ie t a k ie pla c ów k i 19. Ba zę do ich for mo wa n ia st a no w i ł y ko mór k i Ko mu n i s t ycz ne go Zw ią z k u M ło d z ie ż y Za chod niej Bia ło ru si, przy czym do rek ru tac ji wys tar czał za led wie kil kumie sięcz ny staż człon kow ski w Związ ku. Lu dzie wy bie ra ni do no wo pows t a ł ych ko mó r ek by l i ot wa r cie i n for mo wa n i o ich z a d a n ich i ch a r a k t e r z e, k t ó r e de fi n io wa no ja ko cz ys t o b o jo wo - dy we r s y j ny. C el z o s t a ł n a t o m ia st ok reś lo ny ja ko wys tą pie nie prze ciw ko wła dzom pol skim na par tyj ne po - le c e n ie 20. Dz ia ła l no ś ć n ie m ia ła ob l i cz a w y ł ą cz n ie p ro p a ga n do we go, p o - nie waż po dej mo wa no pró by ćwi czeń z bro nią. Pla no wa no rów nież za kup u z b ro je n ia 21. Ja k kol w iek i n ic ja t y wa t a z o s t a ła roz bi t a p r z ez p o l ic ję oko - ło 10 d n i p r z e d sie r p n io w y m n a p a de m n a p o s t e r u nek w No wo sió ł k a ch 22, ś w ia d cz y ła je d n a k o n a s t ro ja ch p a nu ją cych w oko l icz nych wsia ch, a t a k ż e po dat noś ci ich miesz kań ców na ra dy kal ne has ła si ło we go star cia z apa rat e m p a ń st wo w y m. W od róż nie niu od opi sa nych wy żej wy pad ków, wer bu nek do gru py zbroj nej, któ ra w sier p niu 1933 r. na pad ła na po li cyj ny pos te ru nek w Nowo siół kach, od by wał się pod has łem wzię cia udzia łu w ot war tym wys tą - pie niu. Mia ło być ono częś cią przew ro tu, któ ry zgod nie z wiz ją kreo wa ną przez ko mu nis tycz nych agi ta to rów roz po czął się już w in nych częś ciach II Rze czy pos po li tej. W lip cu mó wio no już kon k ret nie o przy got o wa n iu się do r e wo luc ji, k t ó r a w y d a wa ła się ba r d z o bl i sk a 23. Wpi s y wa no ją rów n ież w kon t ek st zbl i ż a ją c ej się woj ny p ol sko - so w ie c k iej 24. Tło stano wi ły wy pad ki krwa wych wys tą pień wiej skich, do ja kich dosz ło na prze - ło m ie w io s ny i la t a 1933 r. w wo je wó d z t wa ch k r a kow sk i m i lwow sk i m 25. W uję ciu ko mu n i s t ów r e wo luc ja w y buch ła w Pol s c e c e n t r a l nej ( Ł ó d ź ) 18 Tam że, d. 2165, k. 22: Zez na nie Eu ge niu sza Mi sie ju ka. 19 Ta m ż e, d. 2167, k. 133: Z e z n a n ie W ł a d y s ł a w a M a z u r k ie w i cz a [f u n k c jo n a r iu s z KPPP Kob ryń] z 29 VIII PA OB, f. 69, o. 1, d. 2165, k. 1: Spra woz da nie [pro we nien c ja po li cyj na, 1933]. 21 Tam że, k Tam że, k. 25: Pis mo Ko men dy Po wia to wej PP do Sę dzie go śled cze go z 25 VII Tam że, d. 2170, k. 84: Zez na nie D. Ble ja na. 24 Tam że, d. 2132, k. 176: Pro to kół przes łu cha nia Kle men sa Wie czor ka z 14 VIII Hi s t o r i a c h ł o p ó w p o l s k i c h, t. III: O k r e s I I R z e c z y p o s p o li t e j i o k u p a c ji h i t l e r o w skiej, red. S. In g lot, War sza wa 1980, s

173 i p o ł u d n io wej ( K r a ków ) 26. I n for m a c je n a t e n t e m at do cie r a ł y n a m iej s c e głów nie za spra wą dzia ła czy KO KPZB Brześć. Do daj my, w kształ cie nies ł y ch a n ie w y ol b r z y m io ny m. O d m a lo w y wa n a p r z ez n ich sk a la p r z ew ro t u, do ko nu ją c e go się ja ko by w i n nych d z iel n i c a ch Pol sk i, mog ła we r b o wa ny m wy da wać się wręcz im po nu ją ca, co mia ło ich prze ko nać o gwa ran c ji sukc e s u wła s ne go p r z e d sięw z ię cia. Na le ży rów nież zwró cić uwa gę, że kre o wa nie prze ko na nia o pow szechnoś ci już za is t nia łe go bun tu spo łecz ne go bu do wa no tak że w wy mia rze lokal nym. Ape lu jąc o przy łą cza nie się do wys tą pie nia ko mu nis tycz ni agi tat o r z y z a p ew n ia l i b o w ie m, ż e s ą sie d n ie m iej s c o wo ś ci s ą ju ż p o d t y m k ą t e m p r z y go t o wa ne, w kon sek we n c ji cz e go ko lej ne et a py r e wo luc ji m ia ł y by się już od by wać przy udzia le szyb ko po więk sza ją cej się gru py 27. At mo s fe - r a w oko l i cy No wo sió łek p o d ko n ie c l ip c a by ła t a k n a pię t a, ż e i n for m a c je o roz b ro je niu po lic ji w Brześ ciu i ma ją cym nas tą pić po bi ciu jej w Kob - r y n iu kol p or t o wa ne by ł y p ow sz e ch n ie, t a k ż e p r z ez o so by z u p e ł n ie n ie p o - w ią z a ne z r u che m ko mu n i s t ycz ny m 28. Ko mu n i s t ycz n a p ro p a ga n d a p ró b o wa ła t eż w y ko r z ys t a ć wcz e ś n iej sz e wy da rze nia, do ja kich dosz ło we wsi Lep lów ka, po ło żo nej na po łud nie od Brześ cia. 25 lip ca 1933 r. lud ność tej miej s co woś ci oka za ła czyn ny opór wo bec sek wes t rac ji, wsku tek cze go dosz ło do in ter wen c ji po lic ji i zas t- r z e le n ia w jej t r a k cie je d ne go z ucz e s t n i ków z aj ś cia 29. U lot k a s yg no wa n a przez Ko mi tet Ok rę go wy KPZB Brześć za wie ra ła kry ty kę pos ta wy mieszk a ń c ów L e p lów k i: Re wo lu cy j n a L e p lów k a, d a ją c o d p ór p o l ic ji, z ro bi ła omył kę: im by na le ża ło na tych miast wez wać są sied nie wsie na po moc, orga n i z o wa ć s a mo ob ro nę, a on i p o sz l i s p a ć 30. Wy p a d k i w L e p lów c e d a ł y okaz ję do sfor mu ło wa nia zde cy do wa nie ofen syw nych dys po zyc ji na po - zio mie KO. Ko mór ki te re no we ot rzy ma ły jas ne po le ce nie: Na szym zad a n ie m je st p o d t r z y m a ć wa l kę L e p lów k i, p op ro wa d z ić m a s y n a o d p ór k a r nych ek s p e dyc ji 31. Wy d a r z e n ia w L e p lów c e i No wo sió ł k a ch by wa ją n ie k ie dy ł ą cz o ne w cią g p r z y cz y no wo - sk ut ko w y 32. Ma te riał źród ło wy nie 26 PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 79: Zez na nie J. Li skie wi cza. 27 Tam że, d. 2170, k. 41: Zez na nie M. Gra baj ło; PA OB, o. 2, d. 16, k. 85: Pro to kół przes łu cha nia Alek san d ra Mas łow skie go z 9 VIII Tam że, d. 2132, k. 133: Pro to kół przes łu cha nia Paw ła Si dor czu ka. 29 A A N, Ur z ą d Wo je wó d z k i Po le s k i, s yg n. 17, k. 137: Sp r a woz d a n ie s y t u a c y j n e n r 7 z r u chu z a wo d o we go, w y w r o t o we go i s t a nu b e z pie cz e ń s t w a p u b icz n e go z a o k r e s 11 lip ca 10 sier p nia z 19 VIII PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 44: Od pis ulot ki KO KPZB Brześć. 31 Tam że, k. 45: Od pis lis tu KO KPZB Brześć do ko mó rek or ga ni za cyj nych. 32 O związ ku po mię dzy Lep lów ką a No wo siół ka mi m.in.: J. Ra wicz, Dia beł przeg rany, Wa r s z a w a 19 76, s Po ś r e d n io t a k a ko i n c y d e n c ja w: J. Ko w a l s k i, Trudne la ta, War sza wa 1966, s

174 p ot w ie r d z a je d n a k, aby s p r a wa t a o deg r a ła ja k ą kol w iek ro lę w mo bi l i z a c ji ucz e s t n i ków n a p a d u n a p o s t e r u nek w No wo sió ł k a ch. Pew noś ci ta kiej nie ma my na to miast w przy pad ku de mon s t rac ji grupy ch ło p ów sk ie ro wa nej p r z e ciw ko je d ne mu z m iej s c o w ych wła ś ci cie l i z ie m sk ich, Ma ła cz ew sk ie mu, p o sia d a cz o w i m a jąt k u Bu l ko wo, p o ło ż o ne go na za chód od Kob ry nia. W lip cu 1933 r. w trak cie kon s pi ra cyj nej kon fe - ren c ji, od by tej w po wie cie kob ryń skim, je den z ko mu nis tycz nych dzia łacz y sz cz eb la ok r ę go we go wez wa ł do m a r sz u n a wsk a z a ny w y ż ej m a ją t ek, o sk a r ż a ją c je go wła ś ci cie la o z a leg ło ś ci w w y p ła cie w y n a g ro d z e n ia d la ro b ot n i ków rol nych 33. Bul ko wo po ło żo ne by ło o oko ło km od No wosió łek. Zw r a c a uwa gę, ż e d z ia ła cz e r e jo no w i /ok r ę go w i n aj w y r a ź n iej n ie by l i p ew n i st op n ia z r e wol t o wa n ia ch łop st wa, k t ó r e st a r a l i się n a k ło n ić do w ys t ą pie n ia sz e r e g ie m obiet n ic. Naj ś cie n a Bu l ko wo m ia ło być wst ę p e m do mar szu na Brześć, gdzie na zre wol to wa ne chłop stwo ma ją cze kać goto wi do wys tą pień ro bot ni cy, jak rów nież część woj ska 34. Na m a r g i ne sie zaz nacz my, że epi zod ten pot wier dza za ko rze nie nie w świa do moś ci po - le sk iej wsi m i t u a r m i i, zgo d n ie z k t ó r y m p o w y bu chu r e wo luc ji ż o ł n ie r z e n ie b ę d ą st r z e la l i do lu d u. Woj sko w y d a wa ło się w ię c n ie t yl ko i n s t y t uc ją n ie n ie p r z y ja z n ą, a le n a wet t a k ą, k t ó r ej p o s t a wa st a no w i ła wa ż ny ele me nt pla no wa ne go p r z ew ro t u. Sp r a wa Ma ła cz ew sk ich je st w kon t ek ś cie No wo sió łek ba r d z o si l- n ie ek s p o no wa n a w l i t e r a t u r z e so w ie c k iej i bia ło r u sk iej 35. O ile wy pad ki w Lep lów ce naj pew niej w ogó le nie mia ły wpły wu na nas t ro je uczes t ników sie r p n io we go n a p a d u n a p o s t e r u nek p o l ic ji, t o w w y p a d k u Bu l ko wa fak tem jest, że kwes tia zna na by ła jed ne mu z or ga ni za to rów na pa du Le - o no w i Bog d a no w i cz o w i. Po z o s t a je k we s t ią ot wa r t ą, cz y p r z e k a z y wa ł n a t e n t e m at i n for m a c je ucz e s t n i kom n a p a d u i cz y o d g r y wa ł y one ro lę w ich mo t y wa c ji. Człon ko wie gru py, któ ra wzię ła udział w na pa dzie w No wo siół kach, zda wa li so bie spra wę z te go, że de cy du ją się na wzię cie udzia łu w zbrojnym wys tą pie niu, po nie waż od po cząt ku tak by ło ono im za po wia dane p r z ez o so by we r bu ją c e. P r z e s ł u ch i wa n i p o w y d a r z e n ia ch op o w ia d a l i w r ę cz o w y d a ny m i m n a k a z ie woj ny 36. C o z a sk a k u ją c e, w y d a je się, ż e wie rzy li w sce na riusz, ja ki za poś red nic t wem dzia ła czy lo kal nych suflo- 33 PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 74: Zez na nie L. Bog da no wi cza. 34 Ta m ż e. 35 P r z yk ła do wo: A. A. С о р о к и н, Ос в о бо д и те ль ное и ре в о л ю ц и он ное к ре с т ь я н с кое дв и ж е н ие, Минск 1977, s ; П. И. Зe лин ский, По л и т и че с ка я ра бо т а КПЗБ в мас сах , Mинск 1986, s ; M. C. Ба дак, А. Б. Дро нец, Н. М. Плі ско, A. Сла неў скі, У скла дзе Поль ш чы, [w:] Па мяць. Коб рын скі ра ён, s PA OB, f. 69, o. 1, d. 2170, k. 105: Zez na nie Konst. Gra baj ło. 174

175 wa li im ko mu nis tycz ni ak ty wiś ci szczeb la ok rę go we go. Waż nym ele men - tem mo bi li za cyj nym był plan ude rza nia na mias to Brześć 37 ja ko swego ro d z a ju b r a k u ją c e og n i wo r e wo luc ji p o c a łej Pol s c e 38. Ucz e s t n i ków i n for mo wa no, ż e c e le m a k c ji w No wo sió ł k a ch je st z do by cie b ro n i, k t ó r a pos łu ży do za ję cia Brześ cia. Acz kol wiek uz b ro je nie znaj du ją ce się hi po - t e t ycz n ie w dys p o z yc ji u r z ę d n i ków g m i n nych or a z z a m ie sz k u ją cych są sied ni Bielsk osad ni ków rze czy wiś cie mog ło ucho dzić za łat wą zdo - bycz, to is tot nie by ło ma ło praw do po dob ne, aby prze wi dy wa ne roz b ro - je n ie «St r z el c a» i p o s t e r u n ków p o l ic ji p r z e bieg ło b ez k r wa wo 39. K a r a biny w y ko r z ys t y wa ne do sz ko le n ia w r a m a ch ZS w r e a l ia ch p o l i t ycz nych i i n f r a s t r u k t u r a l nych p o le sk iej wsi n ie by ł y p r z e cho w y wa ne we wła s nych sie dzi bach ZS (tych za sad ni czo zresz tą nie by ło), czy w do mach człon ków z w ią z k u, a wła ś n ie n a p o s t e r u n k a ch p o l ic ji. Te si ł ą r z e cz y p o w i n ny by ł y być bro nio ne. Tym cza sem prze bieg wy pad ków kry tycz nej no cy 3/4 sier p - n ia, fa k t, ż e w y m ia n a og n ia w No wo sió ł k a ch t r wa ła z a le d w ie p ó ł go d z i ny, a dzia łań, któ re by moż na kwa li fi ko wać ja ko szturm, w ogó le nie pod ję to, zda ją się świad czyć o tym, że na pas t ni cy nie by li przy go to wa ni na po ważn iej sz e st a r cie. Zez na nia zło żo ne przez uczes t ni ków sier p nio wych wy da rzeń wska zu - ją zresz tą, że atak na pos te ru nek nie był je dy nym spo so bem na po zy skan ie b ro n i. Pla no wa no np. u z b ro je n ie g r u py p r z ez p a r t ię ko mu n i s t ycz n ą ju ż w pu n k cie kon c e n t r a c ji 40. Po n a d t o for mu ło wa no ap e le o p r z y by wan ie z wła s n ą, do t ą d u k r y wa n ą b ro n ią 41. By ło to o ty le praw do po dob ne, ż e p rob le m n ie le ga n ie p o sia d a ne go u z b ro je n ia i s t n ia ł n a Po le siu o d lat 20. i m i mo p ow t a r z a nych a k c ji roz b r a ja n ia t e r e nu p r z ez p o l ic ję n ie z o s t a ł roz wią za ny tak że w ko lej nej de ka dzie. Do ty czy ło to rów nież po łud nio - wej cz ę ś ci p o w ia t u kob r y ń sk ie go 42. Na le ży za ło żyć, że broń uży ta w trakcie w ys t ą pie n ia p o cho d z i ła p r z e de wsz ys t k i m, je ś l i n ie w y ł ą cz n ie, z t e go właś nie źród ła 43. Wa ż n ą ro lę w a g i t a c ji p ro wa d z o nej p r z ez d z ia ła cz y ko mu n i s t ycz nych na rzecz udzia łu chło pów w ak c ji zbroj nej od g ry wa ło po ło że nie eko no - 37 Tam że, d. 2132, k. 75: Zez na nie L. Bog da no wi cza; PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 81: Z e z n a n ie L. Li s k ie w i cz a. 38 Tam że, k. 80: Zez na nie L. Li skie wi cza. 39 Tam że, k. 74: Zez na nie L. Bog da no wi cza. 40 Tam że, k. 87: Zez na nie G. Ty mosz czu ka; PA OB, f. 69, o. 1, d. 2170, k. 84: Zez na nie D. Ble ja na; tam że, d. 2170, k. 130: Zez na nie J. Gryn kie wi cza. 41 Tam że, d. 2132, k. 87: Zez na nie G. Ty mosz czu ka; tam że, d. 2170, k. 105: Zez na nie Ko n s t. G r a b aj ł o. 42 Tam że, d. 2165, k. 1: Spra woz da nie [pro we nien c ja po li cyj na, 1933]. 43 Tam że, d. 2163, k. 13: Zez na nie A. Ste pa niu ka. 175

176 m icz ne m ie sz k a ń c ów oko l icz nych wsi, k t ó r z y by l i ż y wo z a i n t e r e so wa n i p oz by cie m się p ow sz e ch n ie o d cz u wa nych ob cią ż e ń, t a k ich ja k p o d at k i cz y p o w i n no ś ci sz a r wa r ko we 44. Wy ko r z ys t y wa ła t o p ro p a ga n d a ko mu n i s t yczn a, n a wo ł u ją c a ich do n ie w y p e ł n ia n ia ob o w ią z ków fi sk a l nych or a z o d mo - wy bez p łat nych prac, czy też za chę ca ją ca do fi nan so we go wspie ra nia ruchu ko mu n i s t ycz ne go 45. Ud z ia ł w z w y cię sk iej r e wo luc ji m ia ł z a o wo c o wa ć gwał tow nym awan sem spo łecz nym i po li tycz nym jej uczes t ni ków. Po jaw i ła się z a p o w ie d ź n aj wa ż n iej sz e go p o s t u la t u p o le sk ie go ch ło p a, ja k i m by ło p r z e ję cie c a łej, n ie b ę d ą c ej je sz cz e w je go p o sia d a n iu z ie m i 46. Nie d z i w i w ię c, ż e w i z ja ogól no p ol sk iej r e wo luc ji ek s p o no wa ła jej ch łop sk i ch a r a k t e r or a z for mę n ajś ć n a m a jąt k i z ie m sk ie 47. E k s p lo a t o wa no ba r d z o ży wy na Po le siu mit pra cy na pa nów, któ ra mia ła stać się przesz łoś cią 48. W efek cie zb roj ne go p r z ew ro t u c o p o d k r e ś la no je go ucz e s t n i cy m ie l i pias to wać wyż sze sta no wi ska, gdy na sza or ga ni zac ja doj dzie do władzy 49. Zwra ca uwa gę, że bar dzo traf nie na wią za no w ten spo sób do świa ta wy ob ra żeń miej s co wej lud noś ci. Je go waż ny ele ment sta no wi ło prze ko - na nie, że skut kiem przew ro tu spo łecz ne go sta nie się wła da nie wsi. Jest to o ty le zro zu mia łe, że na jak tyw niej szą ro lę w sze rze niu ra dy kal nych nas t- ro jów o d g r y wa l i m iej s c o w i a k t y w i ś ci p a r t y j n i 50. Na le ż y je d n a k ż e p o d k r e ś l ić, ż e ucz e s t n i cy z eb r a ń p a r t y j nych n ie by l i bie r ny m i o d bior c a m i h a se ł p a r t y j nej p ro p a ga n dy. O cz e k i wa n ie r a dy k a l nej, a co naj waż niej sze szyb kiej zmia ny by wa ło ar ty ku ło wa ne rów nież z do - łu. Za pew nie nia o zbli ża ją cej się re wo luc ji po da wa li oni nie kie dy w wątp li wość, do wo dząc, że pręd ko jej nie bę dzie. Zwra ca uwa gę, że był to ro dzaj za rzu tu pod ad re sem dzia ła czy ko mu nis tycz nych, po nie waż w prze - ko na niu słu cha czy zwle ka nie z przew ro tem sta wa ło się ab so lut nie nie po - ż ą d a ne 51. Nie oz na cza ło to jed nak, że orien to wa li się oni w rze czy wis tych ce lach re wo luc ji, w któ rej mie li brać udział. Z po zos ta wio nych przez nich opi sów kon fe ren c ji z ko mu nis tycz ny mi agi ta to ra mi moż na wyw nio sko - wa ć, ż e p o d cz a s s p ot k a ń w z de cy do wa nej w ięk sz o ś ci p r z y p a d ków r a cz ej słu cha li, niż za da wa li py ta nia, a dek la rac je ko mu nis tów od bie ra li w spo - sób dos łow ny. Za do wa la li się stwier dze nia mi, że gdy rzą dy ko mu nis tycz- 44 Tam że, d. 2170, k. 20: Zez na nie H. Ol szew skie go. 45 Tam że, k. 64: Zez na nie M. Gu ziu ka; tam że, k. 73: Zez na nie J. Tro ciu ka. 46 Tam że, k. 73: Zez na nie J. Tro ciu ka. 47 PA OB, f. 69, o. 2, d. 16, k. 85: Za pi sek do cho dze nio wy [zez na nie Grze go rza Ka liszu ka] z 14 VIII PA OB, f. 69, o. 1, d. 2170, k. 73: Zez na nie J. Tro ciu ka. 49 Tam że, d. 2132, k. 87: Zez na nie G. Ty mosz czu ka. 50 PA OB, f. 69, o. 1, d. 2170, k. 105: Zez na nie Konst. Gra baj ło. 51 Tam że, k. 199: Zez na nie J. Dem jań ko. 176

177 ne obej mą wła dzę, to bę dą nam na da wa li zie mię bez p łat nie i nie bę dzie - my p ot r z e b o wa l i p r a c o wa ć n a p a nów 52, bądź też, że póź niej bę dzie nam wszys t kim dob rze, a to wte dy, gdy bę dzie na sze pra wo i rzą dy 53. Wyt ł u m a cz e n ie m t ej w i do cz nej bie r no ś ci mo ż e być m ło dy w iek ucz e s t n i ków w y d a r z e ń z la t a 1933 r. Z a k t p o l i cy j no - s ą do w ych, z aw ie r a ją cych z ez n a n ia 50 o sób uję t ych w z w ią z k u z w y d a r z e n ia m i w No wo sió ł k a ch w y n i k a, ż e 10 z nich mia ło po ni żej 20 lat; 22 oso by mia ły od 20 do 23 lat; 7 mia ło lat; 7 mia ło mię dzy lat i tyl ko 3 oso by ukoń czy ły czter dzies ty rok ży cia. Po za tym zde cy do wa na więk szość z nich mia ła bar dzo ni skie w yk sz t a ł c e n ie (3-4 o d d z ia ł y sz ko ł y p ow sz e ch nej); 3 o so by dek la ro wa ł y się ja ko pi ś m ie n ne b ez u koń cz e n ia sz ko ł y, 5 z at r z y m a nych by ło n a t o m ia st n ie pi ś m ie n nych 54. Ni sk i p o z iom i n t e lek t u a l ny o sk a r ż o nych z o s t a ł t eż p ot w ie r d z o ny w p óź n iej sz y m p ro c e sie s ą do w y m, st a ją c się a r g u me n t e m na rzecz zła go dze nia ka ry 55. I n ny m cz y n n i k ie m w y ja ś n ia ją cy m łat wo ś ć, z ja k ą ch ło pi p o d d a wa l i się ko mu nis tycz nej pro pa gan dzie, mógł być ro dzin ny cha rak ter wspól not wiejskich na Po le siu. Miesz kań cy wsi po wią za ni by li bo wiem gęs tą sie cią po - k re wieństw, zmie nia ją cą jak pi sał J. Ob ręb ski ca łą wieś nie w zbiór ob cych so bie są sia dów, ale w licz ne przep la ta ne ze so bą ro dy i ro dzi ny 56. U łat w ia ło t o i z p ew no ś cią p r z yś pie sz a ło p o z y sk i wa n ie no w ych cz łon ków do nie le gal nych struk tur ko mu nis tycz nych i dzia łań wyw ro to wych. Spoś - ró d ucz e s t n i ków zb roj ne go n a p a d u n a p o s t e r u nek p o l ic ji w No wo sió ł k a ch p o w ią z a n ia ro d z i n ne ł ą cz y ł y: G r z e go r z a, Mat w ie ja, Kon s t a n t e go, P iot r a, K i r y ła i A lek s a n d r a G r a baj łów; Ja n a i A n d r z e ja Sa ch a r cz u ków; I ła r io n a, Szy mo na i Te o do ra Ol szew skich ; Alek se go, Mak sy ma i Szy mo na Gu ziuków; Ja na, Mi cha ła i An d rze ja Mar czu ków; Paw ła i An to nie go Pi lip czuków; Szy mo na i Mi cha ła Koz ło wi czów; Mak sy ma i Jew do ki ma Gryś kie - w i cz ów; D e m ia n a i A lek s a n d r a Ble ja nów or a z Pa n a s a, A r t e m a i Ju s t y n a D e m ia n iu ków 57. Co war to pod k reś lić, więk szość z nich wesz ła w skład KPZB rok, a na wet kil ka mie się cy przed do ko na nym na pa dem. Ze wspomnia nej wcześ niej lis ty 50 zat rzy ma nych w tym ok re sie do or ga ni zac ji ko - mu n i s t ycz nej p r z ys t ą pi ł y 33 o so by. D ł u ż sz y st a ż w st r u k t u r a ch p a r t y j nych mia ło za led wie 6 osób (ak ces w la tach ); tyl ko je den z uczes t ników wy da rzeń na le żał do KPZB od 1927 ro ku. 52 Tam że, k. 73: Zez na nie J. Tro ciu ka. 53 Tam że, k. 199: Zez na nie J. Dem jań ko. 54 Da ne na pod s ta wie: PA OB, f. 69, o. 1, d. 2163, pas sim; tam że, d. 2170, pas sim. 55 PA OB, f. 1, o. 9, d. 2297, k. 140 ob.: Wy rok z 8 IX 1933 r. 56 J. Ob ręb ski, Po le sie, s Zob. np. PA OB, f. 1, o. 9, d. 2297, k : Spra woz da nie J. Ko bu sa w spra wie lik wi dac ji ban dy nt. gm. No wo siół ki. 177

178 Oczy wiś cie nie spo sób wyk lu czyć i ewen tu al nie oce nić ska li form przymu s u, ja k i móg ł być st o so wa ny wo b e c ucz e s t n i ków p r z ez or ga n i z a t o rów w ys t ą pie n ia zb roj ne go. W z ez n a n ia ch z ło ż o nych w śle d z t w ie p o ja w ia się wą tek bru tal nych gróźb pod ad re sem osób, któ re wzy wa no do mar szu na No wo sió ł k i. D o cho d z ić m ia ło do z a p o w ie d z i o deb r a n ia ż y cia ( o i le n ie pój dę [...] to mi w łeb strze li ) 58. E k s p o no wa n ie t a k ich wąt ków, cz y w r ę cz kon fa bu lo wa nie na ten te mat mog ło być w za mie rze niach przes łu chi wanych pró bą stwo rze nia so bie pew ne go ro dza ju ali bi, któ rym chcia no usp ra wied li wić fakt udzia łu w in cy den cie. Z dru giej jed nak stro ny na le ży za u wa żyć, że są dząc z przes łu chań uczes t ni ków zaj ś cia, swo is ty ter ror mo - ral ny mógł być sto so wa ny nie tyl ko na eta pie mo bi li zac ji, ale rów nież po roz p o cz ę ciu m a r sz u. W t e n s p o sób z n ie chę c a no do ewe n t u a l nej de z e r c ji 59. C o w ię c ej, p o dob ny me ch a n i z m był opi s y wa ny w o d n ie sie n iu do s y t u a c ji o zbl i ż o ny m ch a r a k t e r z e (d ą ż e n ie do z wa r cia z p o l ic ją p r z ez m ie sz k a ń c ów wsi), ale ma ją cych miej s ce w in nych re jo nach kra ju (za chod nia część wo je - wó d z t wa lwow sk ie go) 60. Kwe s t ią i n t r y g u ją c ą je st w r e sz cie p e r so n a l n a o d p o w ie d z ia l no ś ć z a st wo r z e n ie at mo s fe r y, w k t ó r ej do sz ło do w y bu chu. W ro l i n aj wa ż n iej sz ej sprę ży ny pro ces kob ryń ski nie ja ko wyk re o wał Re gi nę Kap łan, dzia łaczkę sz cz eb la ok r ę go we go, k t ó r a b ez wąt pie n ia w z mog ła s wo ją a k t y w no ś ć te re no wą na prze ło mie wios ny i la ta 1933 r. Z pew noś cią też pod g rze wała n a s t ro je ucz e s t n i ków p a r t y j nych s p ot k a ń, ja k ie z wo ł y wa ła i w k t ó r ych ucz e s t n i cz y ła w l ip c u t e goż ro k u. Sz e ro ko opi s y wa ła m.i n. i n cy de n t y, do ja kich dosz ło w 1933 r. na pog ra ni czu wo je wództw kra kow skie go i lwowsk ie go. W z ez n a n ia ch p ow t a r z a się ch a r a k t e r ys t ycz n a for mu ła, k t ó r a m ia ła być przez nią sto so wa na, wed le któ rej wy pad ki na po łud niu kra ju, przed - sta wia ne przez nią ja ko roz ru chy, mia ły prze ro dzić się w pow s ta nie 61. Po zos ta je kwes tią ot war tą, jak na jej za cho wa nie wpły nę ły rep re zen to - wa ne p r z ez n ią c e chy o so b o wo ś cio we. Nie u le ga b o w ie m wąt p l i wo ś ci, ż e nie tyl ko ona spoś ród dzia ła czy po zio mu ok rę go we go pos łu gi wa ła się re - 58 PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 80: Zez na nie L. Li skie wi cza. Po dob nie: tam że, k. 88: Zez na nie J. Ki te la; tam że, d. 2170, k. 30: Zez na nie J. Sa char czu ka; tam że, k. 84: Z e z n a n ie D. Ble ja n a. 59 Tam że d. 2132, k. 88: Zez na nie J. Ki te la. In ną kwes tią po zos ta je praw do po dob - n ie n i s k i s t o pie ń d e t e r m i n a c ji u t ych, k t ó r z y m ie l i by p o d ob n ą g r oź b ę e we n t u a l n ie speł nić, tam że, d. 2167, k. 133: Za pi sek do cho dze nio wy z 9 VIII 1933 [zez na nie St e f a n a B oj ko]. 60 Pań stwo we Ar chi wum Ob wo du Lwow skie go, f. 121, o. 2, d. 152, k. 69: Pro to kół przes łu cha nia W. Mar kow skie go z 26 VI 1933; tam że, k. 71: Pro to kół przes łu chania M. Czo pa z 26 VI PA OB, f. 69, o. 1, d. 2132, k. 37: Zez na nie Je rze go Ja czy now skie go. 178

179 to ry ką, któ ra w spo sób ra dy kal ny, a nie przys ta ją cy do rze czy wis toś ci, wyol b r z y m ia ła z aj ś cia w wo je wó d z t wa ch lwow sk i m i k r a kow sk i m 62. Moż na jed nak za ło żyć, że przy naj m niej rów nie waż ną ro lę odeg rał prze kaz tych, któ rzy tran s mi to wa li po dob ne ko mu ni ka ty w te ren. Na le ża ło by więc wskaz a ć n a k i l k u d z ia ła cz y lo k a l nych, t a k ich ja k L e on Bog d a no w icz, w y d a ją cy koń co we dys po zyc je do mar szu na No wo siół ki. To ich per s pek ty wa do - cie r a ła b ez p o ś r e d n io do ucz e s t n i ków w ys t ą pie n ia. * * * Mi mo dość bo ga te go ma te ria łu do ty czą ce go ge ne zy i oko licz noś ci wypad ków trud no wska zać jed nak na mo tyw szcze gól ny, któ ry dop ro wad z i ł do i n cy de n t u. E k s c e s u b ę d ą c e go p ow t ór z my o do sob n io ny m w 1933 r. w y p a d k ie m ot wa r t e go w ys t ą pie n ia o ch a r a k t e r z e zb roj ny m nie tyl ko w ska li wo je wódz t wa po le skie go, ale ca łe go ob sza ru pół noc no - ws cho d n iej R z e cz y p o s p o l i t ej. Nie ule ga wąt p li woś ci, że Ko mi tet Ok rę go wy KPZB Brześć co naj m niej od po cząt ku 1933 r. pro wa dził ak c ję pro pa gan do wą, któ ra wer bal nie za chę - c a ła do w ys t ą pie ń p r z e ciw ko b ez pie cz e ń st w u wew nę t r z ne mu. D ys p o z yc je po par cia dla kra kow skiej ak c ji pow s tań czej wy da no dla co naj m niej kilk u ko m i t e t ów r e jo no w ych w z a cho d n iej cz ę ś ci wo je wó d z t wa p o le sk ie go 63. Wska zów ki do przep ro wa dze nia tej ak c ji, us ta lo ne na kon fe ren c ji ok rę go - wej od by tej 22 VII za wie ra ły w so bie ta kie m.in. ele men ty, jak roz b ro je nie p o l ic ji cz y uwol n ie n ie w ię ź n iów p o l i t ycz nych 64. Ani przed, ani po nap a d z ie n a No wo sió ł k i wła d z e n ie o d no t o wa ł y je d n a k w r e g io n ie z a g ro ż o - ny m i n nych oz n a k n ie p o ko ju 65. W ja kiejś mie rze by ło to za pew ne efek tem p r e we n cy j nych d z ia ła ń wła d z b ez pie cz e ń st wa, z je d nej st ro ny z d a ją cych so bie spra wę z bo jo wych dy rek tyw KO Brześć, z dru giej za a lar mo wanych wy pad ka mi w Lep lów ce czy is t nie niem roz bi tej 22 lip ca grupy b o jo wo - dy we r s y j nej w p o w ie cie kob r y ń sk i m 66. We d ł u g u s t a le ń p o l i- cy j nych p o dob ne w ys t ą pie n ia by ł y p r z y go t o w y wa ne n a t e r e n ie KO K PZ B Brześć w dniach 7-8 sier p nia i jak na le ża ło by się do myś lać zos tał y s p a cy fi ko wa ne d z ię k i p r e we n cy j ny m z a r z ą d z e n iom wła d z 67. Być moż e p o dob n ie eu fe m i s t ycz ny m i t w ie r d z e n ia m i ok r e ś lo no fa lę a r e sz t o wa ń, 62 PA OB, f. 1, o. 9, d. 2223: Pis mo WB UWP do DP MSW z 27 VII 1933; PA OB, f. 69, o. 2, d. 16, k. 75: Pro to kół przes łu cha nia Alek san d ra Mas łow skie go z 9 VIII 1933; tamże, k. 85: Za pi sek do cho dze nio wy [zez na nie Grze go rza Ka li szu ka] z 14 VIII Tam że, d. 2597, k. 29: Mel du nek Do raź ny Bez pie czeń stwa nr 9 z 2 VIII Tam że, d. 2223: Pis mo WB UWP do DP MSW z 27 VII Tam że, d. 2597, k. 37: Mel du nek Do raź ny Sy tu a cyj ny nr 11 z 5 VIII Tam że, k. 22: Mel du nek Do raź ny Bez pie czeń stwa nr 7 z 26 VII Tam że, k. 39: Mel du nek Do raź ny Sy tu a cyj ny nr 12 z 7 VIII

180 któ rych ofia rą na prze ło mie lip ca i sier p nia pad ło oko ło 30 osób, w tym m.i n. Re g i n a K ap ła n 68. Na p o d s t a w ie z eb r a ne go m a t e r ia ł u n ie s p o sób je d - nak wy ro ko wać o ska li zag ro że nia. Zwra ca w każ dym ra zie uwa gę, że nie uda ło się od na leźć in for mac ji o pro ce sach są do wych, w któ rych trak cie o sk a r ż a no by o p ro wa d z e n ie p r z y go t o wa ń do i n nych w ys t ą pie ń zb roj nych. Wy d a je się z a t e m, ż e n a wet je ś l i p r a k t ycz ne p r z y go t o wa n ia w t y m k ie r u n - ku mia ły miej s ce, to oka za ły się one na ty le nie za a wan so wa ne, że nie da ły przy naj m niej w in te re su ją cych nas kwes tiach ma te ria łu pro ce so we - go. W t r a k cie śle d z t wa p o l i cy j ne go w s p r a w ie w y p a d ków w No wo siól k a ch p o ja w i ła się rów n ież t e z a, k t ó r a w kon t ek ś cie py t a n ia o ge ne z ę w y p a d ków ek s po nu je pa ra dok sal ny sku tek pre wen cyj nych po czy nań władz z prze ło - mu lip ca i sier p nia. Jej is to tą jest za ło że nie, że to właś nie ów czes ne rep res je st a ł y się k a t a l i z a t o r e m w ys t ą pie n ia 69. Oko licz noś ci stwo rzo ne przez za ła ma nie eko no micz ne by wa ł y do tąd wy korzys ty wa ne ja ko naj waż niej sze wy jaś nie nie ge ne zy in cy den t u no wo sie lec kie go. Tym cza sem wy da je się, że moż na je trak to wać je dy nie ja ko ele ment szer sze go tła wy pad ków. Nic w zeb ra nym ma te ria le nie wska zu je na to, aby wa run ki byto wa nia w po ł ud nio wej częś ci po wia t u kob r yń skie go zmie ni ł y się na nie ko rzyść w zes ta wie niu z in ny mi ob sza ra mi wo je wódz t wa po le skie go. Co praw da nie ule ga wąt p li woś ci, że sy tu ac je ta kie, jak gwał tow ny sprze ciw wo bec czyn noś ci skar bowych (Lep lów ka) czy isk rze nie na li nii wiel ka włas ność chłop stwo (Bul ko wo) da wa ł y te o re tycz nie miej s co wym ko mu nis tom na rzę dzia do eska lo wa nia nas t- ro jów, to jed no cześ nie po za roz bu do wą w po ł ud nio wej częś ci po wia t u kob r yńskie go kon s pi ra cyj nych str uk t ur K PZB, co nas tą pi ło na prze ło mie lat 1932/1933, tj. w ok re sie apo ge um kry zy su eko no micz ne go, trud no jest wska zać na ja kiekol wiek spe cy ficz ne czyn ni ki, któ re wy jaś nia ły by ge ne zę wy pad ków w No wosiół kach. Summary On the verge of a social revolt? The events in the Kobryn District in the summer of 1933 The article aims to analyse possible social and political causes of the incident that took place in the Kobryn District during the night of 3/4 August 1933, when a group of villagers attacked the police station. The authors of the article point to the growing impoverishment of the peasants in the period of the Great Depression, communist agitation and propaganda on the part of the illegal Communist Party of Western Belarus, as well as the system of social relations in Polish villages, as possible factors conditioning the event. The analysis is based primarily on the police investigation documents, in which the testimonies of the witnesses of and participants in the events are the most important group. 68 Tam że, k. 29: Mel du nek Do raź ny Bez pie czeń stwa nr 9 z 2 VIII PA OB, f. 69, o. 1, d. 2167, k. 133: Zez na nie Wła dys ła wa Ma zur kie wi cza [fun k c jo - na riusz KPPP Kob ryń] z 29 VIII

181 Змест Н а п а р о з е с а ц ы я л ь н а г а бу н т у? Коб рын скае вы ступ лен не ся лян ле там 1933 го да Тэкст пры све ча ны вы ступ лен ню ся лян Коб рын ска га па ве та. Дай ш ло да яго ле - там 1933 г. Ноч чу з 3 на 4 жніў ня гру па ся лян на па ла на ўча стак дзяр жаў най па ліцыі. Аў та ры за дум ва юц ца над абу моў ле нас цю вы ступ лен ня. Яго фо нам бы ло цяжк а е с т а н о ві ш ч а ся л я н с т в а ў п е р ы я д с ус в е т н а г а э к а н а м іч н а г а к р ы з і с у. С в о й у п л ы ў а к а з а л а т а к с а м а к а м у н і с т ы ч н а я а г і т а ц ы я, а т а к с а м а с і с т э м а с а ц ы я л ь н а й з а л е ж н а с ц і ў т а г а ч а с н а й п о л ь с к а й в ё с ц ы. Ас н о в а й д л я а н а л і з у с т а л і п е р ш з а ўс ё д а к у м е н т ы п а - л і ц э й с к а г а с л ед с т в а, а с а м ы м і в а ж н ы м і ся р од і х б ы л і п а к а з а н н і ў д з е л ь н і к аў і с в е д а к в ы с т у п л е н н я. Joanna Dufrat dr hab., pra cow nik In s ty tu tu His to rycz ne go Uni wer sy te tu Wroc ławskie go, zaj mu je się his to rią Pol ski pier w szej po ło wy XX w. ze szcze gól nym uw z g lęd nie - niem dzie jów spo łecz nych i po li tycz nych. Piotr Cichoracki d r h a b., p r of. Un i we r s y t e t u Wr o c ł aw s k ie go, p r a c ow n i k I n s t y t u t u His to rycz ne go, zaj mu je się his to rią Pol ski pier w szej po ło wy XX w., m.in. dzie ja mi wo je - wództw pół noc no-wschod nich II RP. 181

182 artykuły B e a t a G o wor ko - Sk ła d a nek ( Bia ł ys t ok) Za gad n ie n ie wol no ś ci d z ia ła l no ś ci z w ią z ków za wo do wych na Bia ło ru si na przyk ła dzie straj ku pra cow ni ków met ra w Miń sku w 1995 ro ku Je d n a z pie r w sz ych r e z o luc ji w y d a nych p r z ez Pa r la me nt Eu ro p ej sk i Un i i Eu ro p ej sk iej p o p o d pi s a n iu Umo w y o p a r t ne r st w ie i ws p ó ł p r a cy m ię d z y Unią Eu ro pej ską a Re pub li ką Bia ło ruś 6 mar ca 1995 ro ku 1 (umo wa ta dot ych cz a s n ie we sz ła w ż y cie), p o ś w ię c o n a z o s t a ła p r a k t ycz n ie w c a ło ś ci kwes tii związ ków za wo do wych na Bia ło ru si i lo sów ich przy wód ców. Mowa o re zo luc ji w spra wie Bia ło ru si z 1995 ro ku 2. W do k u me n cie Pa r lame n t u Eu ro p ej sk ie go ( PE) p r z y p om n ia no, ż e Re pu b l i k a Bia ło r u ś ( R B) je st stro ną Kon wen c ji Or ga ni zac ji Pra cy nr 87 do ty czą cej wol noś ci związ kowej i och ro ny praw związ ko wych oraz nr 88 do ty czą cej or ga ni zac ji służ by zat rud nie nia, przy ję tych w San Fran cis co 9 lip ca 1948 ro ku 3. Re z o luc ja od no si się do wy da rzeń, ja kie ro zeg ra ły się w ok re sie sier p nia 1995 ro ku w Miń sku. Cho dzi o pro test pra cow ni ków met ra i ko mu ni kac ji trolej bu so wej prze ciw ko wła dzom pań stwo wym w związ ku z niep rzes t rze ganiem przez nie pos ta no wień uk ła dów zbio ro wych. Wio s n ą n a cz el n i k met r a W ła d i m i r Na bież ko uchy l i ł p o s t a no w ie n ie o 10 - p ro c e n t o w ych do d at k a ch do w y n a g ro d z e n ia z a b ez pie cz n ą i b e z a war y j n ą p r a c ę or a z z m n iej sz ył p r e m ie d la p r a c ow n i ków, n a r u sz a ją c w t e n s p o sób p o s t a no w ie n ia u mo w y zbio ro wej. W t a k iej s y t u a c ji z w ią z kow cy ape lo wa li do władz, pro ku ra tu ry i są du, jed nak ich ape le przesz ły bez echa. 16 sier p nia 1995 r. og ło szo ny zos tał strajk kie row ców za jez d ni tro lej bu so 1 О ра ти фи ка ции Сог ла ше ния о пар т нер стве и сот руд ни че стве меж ду Ев ропей ски ми Со об ще ства ми и их Го су дар ства ми -Чле на ми и Рес пуб ли кой Бе лар ус ь, По с т а н ов л е н и е В е р хов н о г о С о в е т а Ре с п у б л и к и Б е л а р ус ь о т 12 а п р е л я г X I I, «В е д о м о с т и В е р хов н о г о С о в е т а Ре с п у б л и к и Б е л а р ус ь», 1996 г., 1-2, ст. 1, 2. 2 Re so lu tion on Be la rus, Of fi cial Jo ur nal of the Eu ro pe an Union, C 287, , p Ko n we n c ja MOP n r 87 z o s t a ł a r a t y fi ko w a n a 6 l i s t o p a d a 1956 r., a Ko n we n c ja MOP nr wrześ nia 1995 r. Obyd wie kon wen c je są obo wią zu ją ce. W su mie Biało ruś ra ty fi ko wa ła 49 kon wen c ji MOP, przy czym obec nie obo wią zu ją 42. Dla por ów n a n i a, Pol s k a d o t ych cz a s r a t y fi ko w a ł a 91 Ko we n c ji, a ob o w i ą z u je 6 6. Pol s k a n ie je s t s t r o n ą Ko n we n c ji n r 88. I n t e r n a t io n a l L a b o u r O r g a n i z a t io n, R a t i fi c a t i o n s for Be la rus, m lex/en/f?p=1000:11200: ::::P _ I N S T RU M E N T_ SORT:4 [ p u b l i k a c ja ]. 182

183 wej n r 1, ob s ł u g u ją c ej c e n t r a l n ą a r t e r ię ko mu n i k a cy j n ą m ia s t a p ro s p ek t Sko ry ny, któ rzy od trzech ty god ni nie ot rzy my wa li wy nag ro dze nia. Pracow ni cy met ra spot ka li się w no cy z 16 na 17 sier p nia 1995 r. i pos ta no wi li wspie rać kie row ców tro lej bu sów oraz nie przys tę po wać do pra cy. Strajk pra cow ni ków met ra w Miń sku roz po czął się 17 sier p nia 1995 r. o go dzi nie 5 ra no. Zos ta ły pos ta wio ne żą da nia. Do ma ga no się dy mis ji za rzą du metr a, p o d no sz o no k we s t ie n ie w y p ła c a n ia w y n a g ro d z e ń n a cz a s p r z ez p r a c o d aw c ę, c o p o wo do wa ło og rom ne t r u d no ś ci d la p r a c ow n i ków i ich ro d z i n, n a r u sz e n ia p r z ez p r a c o d aw c ę p o s t a no w ie ń u k ła d u zbio ro we go p r a cy or a z u s t a w y o ro ko wa n ia ch zbio ro w ych p op r z ez p r z y ję cie i w p ro wa d z e n ie do uk ła du zbio ro we go zmian w wy so koś ci wy nag ro dzeń i świad czeń. Zdję cie 1. Tab li ca, ja ka po ja wi ła się na szkla nych drzwiach met ra z na pi sem Stac ja zamk n ię t a z p r z y cz y n t e ch n icz nych. Ta b l i c a t a z o s t a ł a p óź n ie j w y m ie n io n a n a t a b l i c ę z n a pis e m P r z e p r a s z a my z a chw i lo we n ie d o go d n o ś c i, s z u k a ją w y p ł a t y w y n a g r o d z e n i a 4. Ga ze ta Zwiaz da 21 sier p nia 1995 r. po in for mo wa ła, że zos ta ły zat rzyma ne 24 oso by. Sta ło się to wte dy, gdy ro bot ni cy szli z miej s ca pra cy do sie d z i by Wol ne go Zw ią z k u Z a wo do we go Bia ło r u si. M i mo ż e n ie z a k łó c a l i s p o ko ju, z o s t a l i z at r z y m a n i p r z ez p o l ic ję, a n a s t ę p n ie p r z e w ie z ie n i do h a l i spor to wej w pob li skiej ba zie woj sko wej. W cza sie straj ku zos ta ło aresz towa nych kil ku przy wód ców związ ków za wo do wych, m.in. Wła di mir Mak a r cz u k i Ni ko łaj Ko n a ch. Na sk u t ek or z e cz e n ia s ą d u st w ie r d z a ją c e go, ż e 4 TuT.by, К а к б а с т о в а л и 20 л е т н а з а д р а б о т н и к и м и н с ко г о м е т р о и в о д и т е л и т р о л л е й б у с о в, cie ty/ htm [pub li kac ja ]. 183