ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Transkrypt

1 ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОЛЬЩА ТА УКРАЇНА: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Збірник наукових праць POLSKA I UKRAINA: AKTUALNE PROBLEMY ROZWOJU GOSPODARCZEGO W KONTEKŚCIE PROCESÓW EUROINTEGRACJI I GLOBALIZACJI Zbiór prac naukowych POLISH AND UKRAINE: VITAL QUESTIONS OF ECONOMIC DEVELOPMENT IN CONTEXT OF EUROINTEGRATION AND GLOBALIZATION Review of Scientific Articles Львів 2010

2 УДК 336:336.77}(477) 71 Редакційна колегія: Другов О.О., к.е.н., доцент (відповідальний редактор). Корицька О.М., к.е.н., асистент кафедри економічної теорії Хрипяк Ю.С., фахівець наукового відділу. Качмар С.І., аспірант Університету банківської справи. Польща та Україна: актуальні питання економічного розвитку в контексті євроінтеграції та глобалізації (зб. наук. пр.) / Відп. за вип. О.О.Другов / Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України. Львів, с. Збірник містить праці польських та українських науковців з широкого кола питань розвитку економічних систем Польщі та України в контексті процесів євроінтеграції та глобалізації. Значну увагу приділено аналізу можливостей поглиблення співпраці Європейського союзу зі східними сусідами в цілому, та Польщі і України зокрема. Розглянуто польський досвід євроінтеграції та здійснено аналіз окремих процесів, що їй передували, наприклад, представлені основні аспекти приватизації банківського сектору у Польщі після 1989 року. Порушені питання економічного розвитку регіонів європейського простору. Опубліковані матеріали відображають точку зору авторів, яка може не збігатися з позицією редколегії Адрес редакційної колегії: Науковий відділ ЛІБС УБС НБУ Пр-т Шевченка 9 м. Львів

3 ЗМІСТ Гавронська, З., Макарська А. Контрольний характер системи бухгалтерії... 4 Галата С., Петшик У., Делекта А. Окружение как детерминанта эффективного функционирования в условиях глобализации Jarosz P. Wpływ kryzysu światowego na zachowanie się Giełdy Papierów Wartościowych w Warszawie Hamryszczak J. Wpływ kryzysu światowego na sytuację finansowo organizacyjną systemu bankowego w Polsce ogólny zarys retrospectywny Ślusarczyk B., Koniuch J. Zacres i płaszczyzny współpracy transgranicznej między Polską a Ukrainą Cholewa J. Privatisation of banking sector in Poland after Wilczyńska M. Introduction of IFRSs into financial reporting Sojski P. Management of investment ventures in wind energy Guja D. Five years in the European Union verification of economic expectations of polish society towards EU membership in comparison to Ukrainian society s expectations in light of euro-integration Sedlak P. Influence of EU structural founds on Polish economy as an example of effectiveness of external stimulation Sady M. Eastern partnership the idea for European Union s closer cooperation with eastern neighbours Lyszczarz H. Factors of complexity of macroenvironment in the conditions of global and regional integration Kłos A. Polish economy in the 21st century Rejman K. Endogenous growth of territional units Zbigniew M. Podkarpacki region in European space

4 КОНТРОЛЬНИЙ ХАРАКТЕР СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРІЇ Здзіслава Гавронська канд. економ. наук Державна вища професійна школа ім. Броніслава Маркевича в Ярославі Анетта Макарська магістр Державна вища професійна школа ім. Броніслава Маркевича в Ярославі Вступ Серед багатьох функцій бухгалтерії теоретики і практики сучасної бухгалтерії виділяють функції: інформаційну, контрольну й аналітичну, надаючи їм однакового значення. У статті представлено погляди багатьох авторів на тему контрольної функції сучасної бухгалтерії. Ключові слова: Бухгалтерія, засади бухгалтерії, контрольна функція системи бухгалтерії. Поняття «бухгалтерія» багатозначне. В літературі з цього предмету важко знайти одне універсальне визначення бухгалтерії. Багато авторів звертають увагу на цю проблему, підкреслюючи, що бухгалтерія це не тільки облік економічних подій, але також і інформаційно-контрольна система, мова господарської діяльності, система виміру, послугова діяльність, відображення дійсних станів і процесів, наукова дисципліна. На підставі літератури можна констатувати, що найчастіше поняттям «бухгалтерія» визначається: інформаційно-контрольна система, що оцінює результати господарської діяльності та фінансовий стан певного господарського суб єкта, комплекс норм, що визначають засади, згідно з якими повинна функціонувати система бухгалтерії, наукові знання про засади функціонування, організації та проектування систем бухгалтерії на практиці. Всі названі в ній елементи тісно пов язані між собою, оскільки система бухгалтерії базується на результатах, отриманих у ході наукових досліджень і на нормах, сформованих політикою. Предметом цієї статті є бухгалтерія в розумінні системи, яка функціонує в господарських організаціях. Отже, треба звернути увагу на те, як у літературі з предмету визначається система бухгалтерії та які її ознаки і функції представлені. Бухгалтерія як контрольна система На початку сімдесятих років минулого століття С.Скшиван, який великою мірою спричинився до розвитку бухгалтерської справи в Польщі, дав 4

5 визначення, що вона є системою постійного збору, групування, представлення й інтерпретації виражених у грошах, підданих балансовим розрахункам загальних і окремих цифрових даних щодо економічної діяльності та майнового стану господарської одиниці. Тепер бухгалтерська система визначається так само. Приклади вибраних визначень бухгалтерії подано в табл. 1. Таблиця 1. Огляд визначень бухгалтерії Автор Визначення Т. Кізюкевич Бухгалтерія це система відображення у грошовому еквіваленті майнового й фінансового стану господарських одиниць та комплексного охоплення упорядкованим чином економічних явищ та процесів, які відбуваються в них, за допомогою спеціальних методів, форм, організаційних і технічних вирішень; завдяки цьому отримується сформалізований, внутрішньо з єднаний і збалансований образ господарської діяльності універсального характеру. К. Савіцький Бухгалтерія це цілісна і компактна система нагромадження і перетворення даних стосовно майна господарської одиниці та її діяльності і представлення економічно-фінансової інформації; в бухгалтерії використовуються певні методи, правила дії, інструменти обліку та технічні засоби, які дають можливість реєструвати стан і зміни майна організації, джерел його фінансування, проведених економічних операцій та досягнених фінансових результатів. М. Добія Бухгалтерія це система спостереження, вимірювання і класифікації економічних подій, їх відображення і об єднаного охоплення у структурі пов язаних між собою банківських рахунків, котра узагальнює інформацію, необхідну для управління і контролю за господарською діяльністю. З. Колачик Бухгалтерія як система є цілісною, гнучкою, з тільки їй притаманною структурою правил і засад, що визначаються специфічними процесами спостереження і вимірювання, а також реєстування і представлення господарських операцій. Джерело: Власне опрацювання на підставі: Т. Кізюкевич «Бухгалтерія засади ведення після внесення доповнень до закону про бухгалтерію», ч. І, Видавництво і Порадництво «Експерт», Вроцлав 2002; К. Савіцький «Фінансова бухгалтерія», ПВЕ, Варшава 2004; М. Добія «Управлінська бухгалтерія та контроллінг», Наукове видавництво ПВН, Варшава 1997; З. Колачик «Фінансова бухгалтерія», Видавництво АЕ в Познані,

6 На підставі наведених визначень і вивчення літератури можна ствердити, що бухгалтерію як систему характеризує: постійний і комплексний опис господарської діяльності та майнового і фінансового стану певного, виділеного з оточення суб єкта, опис діяльності та стану суб єкта, що полягає у спостереженні, вимірюванні, реєстрації, класифікації, перетворенні, інтерпретації та представленні економічних явищ і процесів, опис, який використовує грошовий еквівалент і натуральні одиниці вимірювання, дотримання певних формально-правових вимог і правил, використання опису для контролю й управління господарським суб єктом, застосування відповідних методів дії, пристроїв і технічних засобів, здатність адаптації до специфічних умов діяльності господарського суб єкта, здатність до створення опису, що базується як на дійсних, так і на передбачуваних показниках, здатність пристосуватися до різних технік і форм обліку. Порівняння характеристик системи бухгалтерії дозволяє стверджувати, що ця система справді направлена на здобування інформації та на контроль за суб єктом господарювання. На цей факт звернено увагу вже раніше. Наприклад, Б. Сівонь зауважив, що бухгалтерська система повинна, між іншим, давати можливість приймати господарські рішення, проводити аналіз і контроль, а також взаємодіяти при конструюванні системи економічної інформації. На думку А. Яруги бухгалтерія в сучасному розумінні це інформаційна система, що служить користувачам для прийняття господарських рішень, зокрема фінансових, та для розрахунку керівництва за відповідальне та ефективне управління довіреним майном. За Е.Бужим і Е.Новаком бухгалтерія це універсальна, гнучка, суб єктивна інформаційно-контрольна система, зумовлена балансовим методом, який з нею нерозривно пов язаний, пізнавальним методом, який дає можливість створити цифрову картину розподілу і руху цінностей та розрахунків, що з цього витікають, між господарськими суб єктами. А. Яклік і В. Міхерда також визначають бухгалтерський облік як універсальну і гнучку інформаційно-контрольну систему, яка відображає проходження і результати діяльності окремих господарських одиниць. Як видно з наведених визначень, серед багатьох ознак сучасної бухгалтерії на одному рівні з іншими, тобто інформаційною, аналітичною та доказовою, вказується також і контрольна. Зростання значення контрольної 6

7 функції бухгалтерії відбулося у тридцяті роки ХХ століття, коли обставини економічної кризи викликали необхідність необхідність посилення управління та контролю за процесами господарювання. Контрольна функція як провідна функція бухгалтерії Загальною метою контрольної функції бухгалтерії є вимірювання реалізації поставлених цілей та встановлення відхилень від запланованих показників. Конкретизація загальної мети зводиться до забезпечення майна від крадіжки та знищення, створення стимулів для більш ефективного господарювання майном і капіталом, а також захисту кредиторів шляхом контролю за фінансовими змінами фірм. Ці завдання бухгалтерії, що виконуються в рамках контрольної функції, стосуються окремих господарських одиниць, тобто мікроекономічного масштабу. Ширше значення функції контролю полягає в наданні різним зовнішнім споживачам інформації про кошти, прибутки і фінансові результати господарських одиниць. Метою нагромадження і надання цієї інформації бухгалтерією є необхідність зовнішнього контролю та оцінки попередньої діяльності даної фірми, а також визначення можливості її розвитку. Зовнішній контроль за фінансовими звітами фірм повинен проводитися експертами ревізорами згідно з поновленим (доповненим) Законом про бухгалтерію від р. (Зб.Зак. 2002, 76, поз. 694 з наступними пізнішими змінами) та Міжнародними стандартами фінансової ревізії (МСРФ, 200 2). Таблиця 2. Види контролю та його обсяг Критерій Вид контролю Стосується: - повний Предметний обсяг Часові межі частота проведення - частковий - систематичний - одноразовий - всіх економічних подій, задокументованих і зареєстрованих у головній книзі та допоміжних книгах, - обмежена з предметної точки зору або може стосуватися вибраного аспекту контролю - проводиться в безперервній системі - проводиться з певного приводу або з певною метою Джерело: Власне опрацювання на підставі А. Корчин, «Порадник інвентаризатора», Сігма, Скерневіце 2002, с. 8. Кожен вид контролю створює основу для процесу управління господарською одиницею. Контрольна функція бухгалтерії, між іншим, дає можливість: визначати завдання для окремих ланок процесу управління, 7

8 оцінювати роботу цих ланок на основі аналізу виконання завдань, вести рахунок, що стосується прийнятих рішень під час вирішення проблем, що виникли у зв язку з виконанням завдань, застосовувати систему заохочень, які служать для чіткої реалізації завдань. Як стверджують Й. А. Стонер і Ц. Ванкель, «контроль є ключем для ефективної реалізації», «комбінація добре спланованих цілей сильної організації, вмілого керівництва і мотивування має невеликий шанс на успіх, якщо не має достатньої системи контролю». Контрольна функція бухгалтерії полягає у порівнянні двох величин, з котрих одна трактується як вірогідна порівняльна величина. Такі порівняння можна проводити головним чином у таких ділянках: порівняння в часі, порівняння між підприємствами, порівняння запланованих показників з результатами. Як видно із вказаних сфер порівняння, контроль стосується минулого і полягає у: виявленні зроблених помилок та відхилень від прийнятих концепцій або на показі порушень у процесі діяльності, визначенні причин наявних відхилень або встановленні осіб, відповідальних за них. Одним з основних інструментів контрольної функції бухгалтерії є інвентаризація, процедура якої охоплює виконання таких завдань: контроль за станом окремих балансових складників у кількісному, якісному та вартісному аспекті, перевірка правильності обліку економічних операцій, відновлення майна, отримання інформації про стан, структуру і вартість майна і капіталу, можливість розрахунку з матеріально відповідальними особами, вплив на встановлення реальної основи оподаткування. Перебіг процедур контрольної функції бухгалтерії завжди обумовлений основним принципами бухгалтерії. Окремі засади використовуються наступним чином: засада вимірювальності у грошових одиницях викликає необхідність визначення стану складників балансу у вартісному вираженні, засада суб єктивності означає, що виконанню контрольної функції бухгалтерії обов язково піддається кожен підрозділ, засада наступництва дає можливість реалізувати законодавчу вимогу контролю за майновими засобами з достовірно визначеної вартістю, 8

9 котрі у майбутньому спричинять надходження до підрозділу економічних прибутків, засада історичних видатків дає можливість контролювати правильність оцінювання та обліку складників майна і капіталу. Крім того, контрольна процедура включає: підтвердження стану і контрольованих показників складників, порівняння фіксованих бухгалтерських станів з фактичними станами та встановлення різниці між ними, а також обрахунок виявлених розбіжностей, засада реалізації впливає на контроль моменту виникнення і розміру прибутків фірми, засада розрахункового періоду виражається головним чином у предметі, частоті й обсязі контролю, засада співмірності визначає зв язок між доходами і видатками за певний звітний період. Отже, контроль за виконанням цієї засади полягає у встановленні та оцінці правильності кваліфікування прибутків і видатків на їх досягнення як в аспекті балансового, так і податкового законодавства, засада відповідності зобов язує застосовувати для контролю однакові методи оцінювання і постійну бухгалтерську політику в окремі звітні періоди, засада матеріальної правди проявляється у контролі за правильністю визначення стану і вартості складників майна у випадку застосування спрощених методів інвентаризації, засада дуалізму, що випливає з правила бухгалтерського обліку «Винен має», змушує контролювати дотримання рівноваги між вартістю майна і капіталу. Підсумовуючи, треба ствердити, що вплив вказаних вище засад на контрольну функцію бухгалтерії має посередній або безпосередній характер. Кориті і труднощі при реалізації контрольної функції бухгалтерії Розвиток контрольної функції бухгалтерії приносить великі як вимірні, так і невимірні вигоди (користі). До вимірних користей контрольної функції бухгалтерії, між іншим, треба зарахувати: припинення погіршення фінансової ситуації шляхом виявлення його причин, вплив на збільшення прибутків від продажу шляхом кращого пристосування величини і структури діяльності до постреб ринку, пошук способів і методів покращення рентабельності фірми, вказування джерел і способів покращення ефективності господарювання. Невимірні вигоди контрольної функції бухгалтерії це насамперед: 9

10 нагромадження достовірної, об єктивної, повної та детальної допоміжної інформації для прийняття рішень стосовно управління, виділення осередків, відповідальних за реалізацію доручених завдань, активізація людських ресурсів у напрямку збільшення ефективності праці, створення взаємозалежності між результатами та оплатою праці. Узагальнюючи, треба сказати, що вигоди від реалізації контрольної функції бухгалтерії впливають на динамізацію економічних результатів і зростання цінності кожної організації. Враховуючи територію, що підлягає впливові контрольної функції бухгалтерії, серед критеріїв класифікації користей треба назвати: перевірку правильності оформлених документів, яке полягає в контролюванні з ділової, формальної і бухгалтерської точки зору, надання можливості для впорядкування і розширення обсягу обліку, що сприяє прискоренню обігу інформації, а також покращення комунікування між окремими центрами відповідальності. Обговорюючи контрольну функцію бухгалтерії, треба також звернути увагу на ряд перешкод, що стоять на дорозі її розвитку, серед яких для прикладу можна назвати: відсутність кадрів, що всесторонньо володіють проблематикою бухгалтерії, відсутність глибоких знань методів і способів покращення результатів господарювання, перешкоди у підвищенні професійної активності працівників, перешкоди у сфері детального та систематичного контролю видатків, відсутність фінансових коштів для працевлаштування висококваліфікованих кадрів, відсутність відповідної системи обігу документів або ж невідповідна організаційна структура фірми, неточне визначення завдань для керівників окремих центрів відповідальності, недостатнє обладнання фірм комп ютерною технікою або відсутність спеціальних програм. Підводячи підсумок вищесказаного, вигоди від реалізації контрольної функції бухгалтерії виражаються головним чином у впливі цієї функції на покращення ефективності та конкурентоздатності фірм. Умовою подальшого розвитку реалізації цієї функції бухгалтерії є усунення описаних вище перешкод. 10

11 Література 1. Szychta A.K., Teoria rachunkowości Richarda Mattessicha w świetle podstawowych kierunków rozwoju nauki rachunkowości studium metodologiczne, Fundacja Rozwoju Rachunkowości w Polsce, Warszawa (Шихта А., «Теорія бухгалтерії Річарда Матетссіча у світлі основних напрямків розвитку бухгалтерської науки методологічні студії», Фундація розситку бухгалтерії в Польщі, Варшава 1996). 2. Brzezin W., Ogólna teoria rachunkowości, Wydawnictwo Politechniki Częstochowskiej, Częstochowa (Бжезін В., «Загальна теорія бухгалтерії», Видавництво Ченстоховської Політехніки, Ченстохова 1998). 3. Skrzywan S., Teoretyczne podstawy rachunkowości, PWE, Warszawa (Скшиван С., «Теоретичні основи бухгалтерії», ПВЕ, Варшава 1973). 4. Burzym E., Rachunkowość przedsiębiorstw i instytucji, PWE, Warszawa (Бужим E., «Бухгалтерія підприємств та установ», PWE, Варшава 1980). 5. Jaruga A., Rachunkowość finansowa, RAFiB, Lódź (Яруга A., «Фінансова бухгалтерія», RAFiB, Лодзь 1993). 6. Jakli A., Micherda B., Zasady rachunkowości, Wydawnictwo Szkolne i Pedagogiczne S.A., Warszawa (Яклі A., Міхерда Б., «Засади бухгалтерії», АТ «Шкільне і педагогічне видавництво», Варшава 1995). 7. Sowińska A.K., Gabrusewicz W., Poetschke H., Rachunkowość zarządcza, PWE, Warszawa (Совінська A.K., Габрусевич В., Поетшке Г., «Управлінська бухгалтерія», PWE, Варшава 1998). 8. Winiarska K., Rachunkowość przedsiębiorstw w procesie integracji z Unią Europejską, Wyższa Szkoła Integracji Europejskiej, Szczecin (Вінярська K., «Бухгалтерія підприємств у процесі інтеграції до Європейського Союзу», Вища школа європейської інтеграції, Щецін 2000). 9. Stoner J.A., Wankel C., Kierownie, PWE, Warszawa (Стонер Й.A., Ванкель Ц., «Керівництво», PWE, Варшава 1994). 10. Ustawa z dnia r. o rachunkowości, Dz. U. 2002, nr 76, poz 694, tekst jednolity. (Закон від р. про бухгалтерію, Зб. зак. 2002, 76, поз. 694, єдиний текст). 11. Nesterak J., Controlling: system oceny centrów odpowiedzialności, Anvx, Kraków (Нестерак Й., «Контрроллінг: система оцінювання центрів відповідальності», Anvx, Краків 2002). 12. Dobija M., Rachunkowość zarządcza i controlling, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa (Добія M., «Управлінська бухгалтерія і контроллінг», Наукове видавництво PWN, Варшава 1997). 13. Kіziukiewicz T., Rachunkowość zasady prowadzenia po nowelizacji ustawy o rachunkowości, cz.i, Wydawnictwo i Doradztwo Ekspert, Wrocław (Кізюкевич T., «Бухгалтерія засади ведення після поновлення закону про бухгалтерію» ч. I, Видавництво і Порадництво «Експерт», Вроцлав 2002). 14. Kołaczyk Z., Rachunkowość finansowa, Wydawnictwo AE w Poznaniu, Poznań (Kолачик З., «Фінансова бухгалтерія», Видавництво AE в Познані, Познань 1996). 11

12 ОКРУЖЕНИЕ КАК ДЕТЕРМИНАНТА ЭФФЕКТИВНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ Экстраорд. проф. д-р. наук Станислав Галата Мгр Уршула Петшик Мгр Анна Делекта ГВПШ в Ярославе Введение Мы интуитивно понимаем, что окружение это совокупность факторов, формирующих условия (как «снаружи», так и «изнутри» организации), в которых приходится жить человеку в данной исторической эпохе. Эти факторы проявляются в форме конкретных опытных импульсов, которые провоцируют определенное поведение в рамках трёх взаимопроникающих зон: физический (материальных), общественный (в том числе культурный) и экономический (бытовые условия), как в местном, так и международном масштабе. Границы между ними не остры; эти зоны взаимно проникаются, они созависимы. В зависимости от точки соотнесения, авторы, которые характеризуют контекст среды, формулируют разные определения окружения. Их можно поместить в границах: от тех, которые располагают вопрос в центре науки об управлении, до тех, кто вообще не занимается этой проблемой, или подходят к ней как маловажной (сюда можно отнести значительную часть и польских, и украинских разработок). Мы предлагаем посмотреть на проблему эффективного функционирования фирмы независимо от её характера, величины или организационной принадлежности в широком контексте; от внутренних предусловий через местные до глобальных. I. Местный аспект окружения фирмы. В одной из популярных разработок в области управления организациями [6], R.W. Griffin, выделяя внешнее и внутреннее окружение организации (рис. 1), делит это первое на: общее и по заданиям, которые описываются в разных аспектах. Экономический аспект, это общее состояние и жизнеспособность хозяйственной системы, в которой функционирует организация: общий экономический рост, инфляция, процентные ставки, безработица. Это касается также некоммерческих организаций; напр., слабая конъюнктура может отрицательно влиять на приток субсидий в школы, благотворительные организации, больницы, учреждения социальной помощи. Технический аспект общего окружения относится к тем доступным методам, которые позволяют получить и преобразовать ресурсы в продукты и услуги. Хотя техника применяется в рамках данной организации, то об её 12

13 формах и доступности к ней решает общее окружение. Хотя техника, как правило, ассоциируется с промышленными фирмами, она важна также в секторе услуг. Примером может служить автомобиль, который создаётся на сборочном конвейере, «путешествуя» по заранее определённому пути; гамбургер, который проходит заранее определённый путь от подготовки мяса через формирование котлеты, а затем упаковки готового продукта для клиента. Общественно-культурный аспект включает обычаи, привычки, ценности и демографические черты общества, в котором функционирует организация. Нормы действий в хозяйственной деятельности отличаются в зависимости от культурного круга, в котором они действуют. Напр., брать взятки за политическую поддержку в большинстве стран считается предосудительным. Но во многих странах вручение денег местным политикам может связываться с ожиданием например, ожиданием положительной реакции в обычных бизнес-сделках (разрешение на осуществление предпринимательской деятельности, решение о расположении и т. п.) В области индивидуального поведения общественно-культурные факторы также имеют существенное значение, влияя, например, на поведение потребителей на рынке, на моду или образ мышления работников в данной обществе об их работе и организации. Рис: 1. Организация и её окружение. Источник: [6. с. 76.]. 13

14 Политически-правовой аспект включает государственное регулирование предпринимательской деятельности и общие взаимоотношения между экономикой и государством. Важность этого аспекта следует из того, что: 1) правовая система частично определяет, что организация может делать, а чего делать не может, 2) на предпринимательскую деятельность влияют настроения в правительственных кругах благосклонные или неблагосклонные. Приведём пример такого дела: Staples, Office Depot и Office Max это три крупнейшие сети снабжения офисов в Соединённых Штатах. Поэтому, когда Staples и Office Depot открыли планы слияния, это привлекло внимание СМИ, а также вызвало живой интерес Федеральной комиссии по торговле (FTC = Federal Trade Commission). FTC отвечает за систематическое наблюдение хозяйственной практики на территории Соединённых Штатов, ставя себе целью борьбу с нечестными практиками и соблюдение антимонопольного законодательства. [ ] Предварительный осмотр, выполненный представителями FTC, действительно дал поводы для некоторого беспокойства за результаты слияния для конкуренции в восемнадцати штатах, в которых Staples и/(или) Office Depot имели доминирующую позицию и в которых у фирмы Office Max ещё вообще не было магазинов. FTC опасалась, что во всяком случае, при этих условиях предлагаемое слияние ослабит конкуренцию и приведёт к росту цен. Понимая эти опасения, компания Staples решила продать 63 из своих магазинов сети Office Max, что сразу же гарантировало этой фирме присутствие на основных рынках. [ ] Большинство экспертов было убеждено, что FTC удовлетворится этим решением и даст разрешение на сделку. Огромной неожиданностью стал отказ FTC в слиянии, опять по причине антимонопольной политики. [ ] Само замедление процесса рассмотрения и принятия решения также повлияло на конкурентоспособность фирм. Например, несколько топ-менеджеров ушло из Office Depot, опасаясь того, что слияние могло бы угрожать стабильности их должностей в компании. Staples отложил свои планы экспансии. Зато Office Max значительно ускорил осуществление своих планов экспансии, собирая по пути значительные доли участия в рынке. [R.W.Griffin, Основы управления организациями, PWN, Варшава 2005, с. 80.]. 3) политическая стабильность серьёзно влияет на решение о размещении деятельности. Ни одна фирма не захочет разместить своей деятельности в странах, торговые отношения с которыми не будут относительно хорошо определены и стабильны. Также изменения в органах местной власти (на должностях мэров, бургомистров и т.п.) влияют на многие организации, особенно на малые фирмы, которые осуществляют деятельность только в одном месте и подчиняются ограничениям по праву собственности и районной планировке, налогу на имущество и т.п. 14

15 Международный аспект, как компонент общего окружения, определяет пределы, в которых организация принимает участие в предпринимательской деятельности в других странах или остаётся под её влиянием. В результате прогресса в технике, в получении, пересылке и использовании информации, наступившего в течение последнего столетия, собственно, в мире нет мест, отрезанных от иных. Как результат, международный аспект влияет почти на каждую организацию. Учитывая факт, что влияние общего окружения часто остаётся неясным и проявляется в течение долгого срока, большинство организаций концентрируется скорее на окружении по заданиям. Именно это «окружение по заданиям» даёт менеджеру информацию о факторах, которые особенно интересуют организацию. Относятся к ним, прежде всего: Конкуренты. Это другие организации, которые соперничают с ней за ресурсы, из которых наиболее очевидным, хотя не единственным, являются деньги клиентов. Конкуренция не ограничивается только предприятиями. Напр., университеты конкурируют с профессиональными учебными заведениями, армией и другими университетами, а также внешним рынком труда, борясь за хороших клиентов, а художественные галереи конкурируют между собой, стремясь заполучить лучшие экспонаты. Две не связанные друг с другом фирмы могут также конкурировать между собой в получении кредита в банке, располагающем ограниченной суммой денег, предназначенных для кредитов, привлечении рабочей силы высокого качества, патентов и изобретений, и т.д. Появление новых продуктов и услуг, новых методов маркетинга, падение лояльности по отношению к марке приводят к тому, что действия по отношению к клиентам становятся всё более сложными. Таким образом, использование моделей, которые были эффективны раньше, обнажает их непригодность к сегодняшней реальности, они не дают образца поведения, не отражают фактических ситуаций. Традиционные импульсы, такие как качество изделия и услуги, соблюдение сроков, количества, как переменные этих моделей, обогащаются факторами более тонкими, часто сомнительной этической ценности, которые действуют на подкорковые центры единицы. Поставщики, это организации, поставляющие ресурсы иным организациям. Как показано в структурной модели организованных действий [5, с. 52], каждая организация, в рамках «петли» связей, одновременно является поставщиком и получателем. На практике можно встретить два подхода к проблеме поставок: одни фирмы предпочитают контакты с одним поставщиком, другие пользуются поставками от многих контрагентов. Первое решение может быть опасным, если, например, контрагент прекратит деятельность или у него случится забастовка. Во втором случае опасность резкого прекращения поставок не появляется, а кроме того, пользование поставками от разных контрагентов может помочь в удержании конкурентных 15

16 взаимоотношений между поставщиками благодаря удержанию низкого уровня затрат. Систему построения связей только с одним или двумя поставщиками применяют японские фирмы. Приведём пример функционирования такой системы и ситуацию проблем Тойоты, который доказывает ценность системы: Одним из решающих элементов японской экономики является keitretsu. Это тесно связанная группа фирм, играющих роль поставщика по отношению друг к другу. В состав keiretsu, как правило, входит большой банк, финансирующий операции фирм, входящих в состав группы. Сами фирмы чрезвычайно лояльны по отношению друг к другу, и часто действительно много могут сделать, чтобы помочь своим партнёрам в удержании конкурентоспособности. Недавний кризис в Тойоте наглядно демонстрирует силу keiretsu. [ ] Пожар полностью уничтожил самую крупную фабрику у одного из главных поставщиков Тойоты. Эта фирма, Cisin Seiki, поставляла тормозные клапаны во все автозаводы Тойоты. Поскольку Тойта удерживала складские запасы клапанов только на четыре часа, изготовитель автомобилей был лишен выбора и ему пришлось остановить производство. Эксперты были единодушны - пройдут недели, пока удастся его повторно запустить. Но они не учли силы лояльности 36 фирм, входящих в состав keiretsu Тойоты. В течение нескольких часов от пожара инженеры в Cisin начали планировать, как можно было бы обеспечить поставки для Тойоты от других изготовителей. Банк, принадлежащий keiretsu, открыл неограниченный кредит для всех своих членов. Другие поставщики Тойоты быстро перевели некоторые свои производственные системы на производство клапанов, предоставили фирме Aisi станки и обеспечили помощь своих работников. Ни одна из участвующих в акции фирм даже не спросила, как, когда - или вообще - получит вознаграждение за свою помощь. В конце концов, клапаны начали поступать в Тойоту уже через пять дней после пожара, а не прошла и неделя, как фирма начала работать в полную силу. Быстро сработал Insi, информируя других поставщиков, что вернёт им все затраты, включая прямые затраты, зарплату за сверхурочные, утраченные доходы и амортизацию. Тойота, в свою очередь, в знак признания обещала премии всем фирмам своего keiretsu. [По: R.W.Grifffin, op. cit. с. 83.]. Регуляторы это единицы, которые могут контролировать и регулировать правовыми методами политику и образ действия организации или воздействовать на неё иным образом. Существуют два рода таких регуляторов: Агентство по регулировке, организация, которую создаёт правительство для защиты общества от некоторых хозяйственных практик или для защиты одних организаций от других. Часто требования разных агентств не согласованы, а даже противоречат друг другу. Приведём пример таких противоречий: 16

17 В 1989 году танкер «Exxon Valdez» сел на мель, а 11 млн галлонов нефти попало в океан у берегов Аляски. EPA (Агентство по охране окружающей среды) потребовало оплатить затраты на обязательную очистку. Поскольку многие наблюдатели считали, что капитан судна в то время, когда имело место это происшествия, был пьян, ЕРА обязало Exxon ввести также строгие трудовые нормы для работников, занятых на постах высокого риска. Чтобы выполнить это постановление, Exxon ввел политику не назначения на некоторые должности, такие как капитан танкера, лиц, которые когда-либо злоупотребляли алкоголем или иными веществами с подобным действием. Затем, однако, другое регулирующее агентство, ЕЕОС (Комиссия по вопросу равных возможностей занятости) обвинила Exxon в том, что не допуская лиц, которые вылечились от алкоголизма, к какой-либо работе, нарушает их права, следующие из Закона об инвалидах с 1990 г. Таким образом, Exxon был вынужден изменить свою политику, но его снова «взял под колпак» ЕРА [ 6, с. 85]. Цитируемый автор приводит примеры функционирования таких единиц. Касаются они, однако, американских условий и не соотносятся непосредственно не только с польскими условиями, но даже и европейскими. Поэтому мы и не приводим их все. Следует, однако, эти различия подчеркнуть. И так, например, «Законодательство, касающееся практики трудоустройство стало в США особо сложным. Например, на фирму, применяющую дискриминационные практики, могут подать в суд за то, что кто-то не был принят на работу или за увольнение работника. Фирму могут также наказать, если она должна принять на работу или уволить работника, а не сделала этого. Поэтому не должно удивлять, что по многим решениям, касающимся трудоустройства, сегодня рутинно дают заключения адвокаты. А их мнение часто является решающим будет ли данный человек принят на работу или уволен. В других странах регуляционное окружение ещё более строгое. Когда американская розничная сеть Wal-Mart хочет открыть новый магазин, регуляционные требования, которые она должна выполнить, четко определены. В некотором смысле в разумных границах и на основании общих положений фирма может открыть магазин почти всюду и организовать его работу болееменее произвольным образом. А в Германии условия совсем другие. Фирма Allkauf, крупнейшая фирма в розничной торговле в стране, в течение более 15 лет пробовала открыть магазин в определённом городе, на земельном участке, являющемся его собственностью. Горсовет не хочет, однако, дать разрешение фирме на открытие магазина, поскольку его служащие опасаются, что пострадают от этого местные конкуренты» [к. в.]. Примеры функционирования учреждений, которых нет ни в Польше, ни Украине, приведены для общей информации о том, что существуют разные решения, для оценки возможности 17

18 их адаптации, перенесения или отказа от них, согласно принятому тут постулату, что чем больше знаешь, mем больше можешь. Группа интереса это группа, созданная для того, чтобы ходатайствовать за влияние на предпринимательскую деятельность. Эти группы не имеют такой власти, как правительственные агентства, но могут серьёзно влиять, используя СМИ для того, чтобы обратить внимание общественное мнение на свои аргументы. Стратегические партнёры (или стратегические союзники) это организации, сотрудничающие с одной или многими организациями при работе над общим предприятием или иным образом, что позволяет лучше разложить риск и создавать новые рыночные возможности. Большинство стратегических союзов касается международных фирм. Во внутреннем окружении, к главным элементам относятся владельцы (орган, имеющий право собственности по отношению к организации), работники (постоянная и временная рабочая сила), физическая окружающая среда (условия местные, аппаратура, социальные устройства и т.п.), в которой люди выполняют свою работу, правление (орган, руководящий фирмой на основании делегирования полномочий на распоряжение её имуществом таким образом, который гарантирует наилучшее удовлетворение интересов владельцев), культура (взаимное влияние окружения на организацию, выраженное: неуверенностью, силами конкуренции, неполадками). II. Глобальный аспект окружения фирм «Сокращающееся» время и пространство, которые включают в себя многоаспектные преобразования, которым подлежат все аспекты человеческого существования. Появляются разные попытки их освещения, что приводит к возникновению новых слов и определений. Сегодня к ним относится глобализация модное слово, и давайте посмотрим, насколько неоднозначное. Как замечает З. Бауман: «Судьба модных слов очень подобна: чем больше опыта получает благодаря ним прозрачное объяснение, тем более они становятся мутными и неясными. По мере роста количества догматических правд, вытесненных модными словами, они сами всё быстрее становятся принципами, о которых не спорят. Аспекты человеческого поведения, создающие первоначальный контур понятия, выходят за поле зрения оно становится «неопровержимым фактом», свойством окружающего нас мира, который описывается прямо, к которому нас отсылают, постулируя собственную неприкосновенность» [1. с. 5]. Общепринято считать, что результаты процессов глобализации отличаются однородностью. Однако отношение к времени и пространству весьма дифференцировано и одновременно дифференцирует. 18

19 Глобализация в равной мере делит и объединяет, а причина раздела мира такие же, как и факторы, стимулирующие его униформизацию. Когда бизнес, финансы и торговля выходят на планетарный уровень, а поток информации имеет общемировой масштаб, начинается процесс «размещения», который стремится к точному определению пространства и осаждению его на месте. Между этими двумя близко связанными друг с другом процессами доходит до решительной дифференциации условий жизни целых популяций и разных сегментов в рамках каждой из них. «То, что одни воспринимают как глобализацию, для других означает размещение; что для некоторых является вестником новой свободы, на многих падает как безжалостный приговор предназначения» [к. в.]. Выше всего ценимой и желаемой ценностью становится мобильность, а фактором, формирующим общественные разделы, в наши времена является свобода передвижения. Всё это приводит к тому, что - волей неволей мы все пребываем в движении, по собственной или чужой инициативе. Мы передвигаемся, даже если физически стоим на месте, потому что в мире постоянных перемен неподвижность нереальна. Для каждого человека это приносит, однако, разные результаты; некоторые стали полностью «глобальными» людьми, которые устанавливают правила игры, тогда как другие остаются на своём «местном уровне», что в глобализированном мире является признаком общественной отсталости и деградации. Прогрессирующая пространственная сегрегация и исключение становятся, таким образом, неотъемлемой частью процесса глобализации. «Создание нео-племенных общин и фундаментальные тенденции, являющееся его отражением и выражением опыта глобализации, являются таким же его урожаем, как и провозглашенная «гибридизация» культуры на её глобализированном пике. Причины для беспокойства дают прежде всего нарастающие проблемы с взаимопониманием элит, которые в результате глобализации все меньше связаны с конкретной территорией, с «местным" остальным миром. Центры создания значений и ценностей сегодня экстерриториальны и свободны от уз, которые навязывают «местный подход» это, однако, не касается формы людей, которой эти значения и ценности должны придавать смысл» [oп к.в. с. 7]. Мнения на эту тему можно разделить на две группы. Одно из них гласит, что преимущества обсуждаемых процессов это: 1. Механизация, автоматизация, роботизация. 2. Более лёгкий доступ к информации. 3. Накопление изобретений, гарантирующее их лучшее использование. 4. Концентрация собственности = лучшее использование. 5. Приватизация имущества = более высокая производительность. 6. Понижение налогов. Согласно другой группе (противников), выдвигаются такие аргументы: 19

20 1. В течение нескольких десятков лет безработица возрастёт до 80%. Как такую массу людей удержать в повиновении? (По методу Нерона? - ошеломляющая выгода + рационирование пищи?). 2. Контроль информации = контроль граждан; бомбардирование информацией формирует мышление людей и их действия (примером крайне циничного мнения является утверждение Геббельса «разрабатывая людей психологически и повторяя постоянно ту же информацию, можно им внушить, что круг квадратный»). 3. Защита изобретений богатыми странами ведёт по сути к ликвидации исследовательских центров более слабых стран, чтобы продавать им технологии (так случилось в Польше, например, с атомной электростанцией в Жарновце). 4. Концентрация это монополизация собственности производства в руках корпораций. 5. Овладение финансовыми рынками крупными экономиками = накопление капитала в руках корпораций и одного процента людей. 6. Спешная приватизация государственного имущества, в том числе носящего характер инфраструктуры (железная дорога, телекоммуникация, энергетика), при мизерных внутренних средствах порождает господство иностранного капитала. 7. Уменьшение налогов и социальных выплат ликвидирует профсоюзы. 8. Глобальная конкуренция перерождается в своего рода экономическую войну, в которой более слабые страны стоят на априори проигрышной позиции (дешевая рабочая сила, «налоговые раи», коррумпирование политических элит, для получения выгодных прав, например, налоговых. 9. Воздействие посредством СМИ на формирование потребительских образцов и стилей жизни, а также глобальных марок. 10. Воздействие через наднациональные финансовые учреждения, в основном банки, на ограничение кредитной акции для отечественных субъектов. 11. Вдохновение и провоцирование военных и этничных конфликтов, революций, государственных переворотов, для того, чтобы лишить власти неугодных (читай: защищающих интересы собственной страны) политиков. Следует обратить внимание на то, что полезных источников или неблагоприятных результатов процесса глобализации нельзя идентифицировать только путём определения недостатков или преимуществ, которые называют подразделения, группы или так наз. школы менеджмента или экономии. Картина этого процесса это внешнее выражение функционирования гигантских, авторитарных структур частной власти, какими являются корпорации (мега-организации). Как одна из форм организованных действий, 20